Постанова № 31118224, 13.05.2013, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/2223/13-а Провадження № 2-а/591/176/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 травня 2013 року м. СумиЗарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Грищенко О.В.

при секретарі - Біріній Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, який діє також в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про зобов'язання вчинити дії, стягнення майнової та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі свої вимоги мотивують тим, що їх сім'я, яка складається з двох дорослих та їхніх шести неповнолітніх дітей, є малозабезпеченою та отримує у зв'язку з цим державну соціальну допомогу. Вважають, що відповідачем порушені їхні конституційні права, оскільки державна соціальна допомога виплачується їм в розмірі, що є значно нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму. Просять стягнути з відповідача на свою користь майнову шкоду та зобов'язати при нарахуванні державної соціальної допомоги в подальшому передбачити її як різницю між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом. Крім того, в разі незадоволення позовних вимог просять направити матеріали справи до Верховного Суду України в порядку, передбаченому ст. 9 п. 5 КАС України.

В судовому засіданні позивачі свої вимоги підтримали, збільшивши суму майнової шкоди до 429 930 грн. та заявили про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 408 444 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вважав, що дії відповідача є правомірними, в межах компетенції, визначених законом, нарахування і виплата державної допомоги позивачеві та його сім'ї здійснюється у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачі є багатодітною родиною, мають шестеро неповнолітніх дітей, які проживають разом з ними, що підтверджується довідкою з місця проживання (а.с.5) та копією посвідчення (а.с.33).

За інформацією Управління праці та соціального захисту населення СМР, викладеною в запереченнях проти позову, ОСОБА_2 призначена допомога малозабезпеченій сім'ї з 01.09.2011 року по 29.02.2012 року в розмірах:

з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р. - 2134,8 грн.,

з 01.10.2011 р. по 30.11.2011 р. - 2 225,6 грн.,

з 01.12.2011 р. по 17.12.2011 р. - 2 297,93 грн.,

з 18.12.2011 р. по 29.02.2012 р. - 2 337,93 грн.

з 01.03.2012 р. по 31.03.2012 р. - 2 619,07 грн.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» розмір допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом за попередні шість місяців, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім'ї. До стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму. Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до ст. 23 Закону України „Про державний бюджет України на 2011 рік" встановлений рівень забезпечення прожиткового мінімуму для працездатних та непрацездатних осіб та для дітей відповідного віку для призначення державної соціальної допомоги.

Аналогічну норму містить також ст. 14 Закону України „Про державний бюджет України на 2011 рік".

Згідно із ст. 11 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» покриття витрат на виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету до місцевих бюджетів.

У Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави. Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Згідно із зазначеним Рішенням КСУ, положення статті 1, частин першої, третьої статті 95 Конституції України у системному зв'язку з положеннями статті 3, частини першої статті 17, частини третьої статті 22, статей 46, 48 Основного Закону України треба розуміти так, що однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.

Згідно ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав.

Посилання відповідача на те, що Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради діяло неправомірно, на думку суду, є безпідставним, оскільки виплати позивачеві та його родині проводилися у відповідності до вимог закону.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про відшкодування шкоди також не підлягають задоволенню, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 46, 48 Конституції України, ст. 5 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», ст. 23 Закону України „Про державний бюджет України на 2011 рік", ст. 14 Закону України „Про державний бюджет України на 2011 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/12, ст. ст. 7-9, 11, 69-71, 159, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, який діє також в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відмовити в повному обсязі в звязку з необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10 днів в порядку, передбаченому ч.2 ст. 186 КАС України, з подачею копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В.Грищенко