Рішення № 31116289, 13.05.2013, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/887/13-ц

Провадження № 2/191/508/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13.05.2013

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Гречко Ю.В.

при секретарі Борисовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 15 листопада 2006 року ним та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, на підставі якого відповідач отримав кредит в розмірі 1311,20 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15 листопада 2007 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт») складає між ним та позивачем ОСОБА_2, що підтверджується його підписом у заяві. В порушення умов кредитного договору відповідач кредит не сплачує, у звязку з чим станом на 30 листопада 2012 року утворилася заборгованість в розмірі 26199,36 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 1311,20 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 8827,92 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 251,76 грн., пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором в розмірі 14084,70 грн., штрафу (фіксована суму) в розмірі 500,00 грн., штрафу (процентна складова) в розмірі 1223,78 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідача вищезазначену суму заборгованості, а також судові витрати по справі в розмірі 261,99 грн. Також позивач посилається на те, що ним з відповідачем була збільшена позовна давність до пяти років.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просить їх задовольнити. Причини пропущення позовної давності пояснити не може.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча про день, час та місце судового розгляду справи був повідомлений завчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, суд, заслухавши пояснення представника позивача та вивчивши матеріали справи, знаходить, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора забовязаний сплатити суму боргу за весь час прострочення.

Факт перебування сторін у договірних правовідносинах підтверджується копією письмової заяви відповідача на отримання кредиту, а також Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»).

З розрахунку заборгованості по кредиту вбачається факт невиконання відповідачем умов кредитного договору та наявність заборгованості за кредитом в загальному розмірі 26199,36 грн.

Отже, факт неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору доведений і розмір заборгованості за кредитним договором є встановленим.

Однак у відповідності до п.22 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Згідно п.23 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживчий кредит це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Відповідно до п.7 ч.13 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

У п.31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30 березня 2012 року зазначено, що враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У звязку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Виходячи зі змісту ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Спеціальна позовна давність передбачена ст.258 ЦК України, але вимоги позивача до неї не входять.

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У відповідності до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з наданих суду документів відповідач отримав у позивача споживчий кредит.

Строк дії кредитного договору був встановлений з 15 листопада 2006 року по 15 листопада 2007 року включно. Отже, з 16 листопада 2007 року почався строк позовної давності, який згідно п.5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт») становить пять років.

Отже, строк дії кредитного договору закінчився 16 листопада 2007 року, а з позовною заявою до суду позивач звернувся 27 лютого 2013 року, тобто позовна давність позивачем пропущена, поважних причин пропущення цього строку позивач суду не довів, у звязку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Таким чином, суд не вважає наявність фактів, якими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги, встановленою.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати по справі стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.257, 261, 267, 526, 625 ЦК України, п.7 ч.13 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.10, 60, 88, 209, 212, 224, 225, 226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

На заочне рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області позивачем може бути подано апеляційну скаргу.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання після розгляду справи апеляційним судом у разі, якщо рішення не буде скасовано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя:

ОСОБА_4