Рішення № 31114975, 13.05.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2013 року Справа № 925/388/13-г

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Анісімова І.А., при секретарі судового засідання Швидкій О.В.

у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка,307

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглядає справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Корсунське"

про стягнення 360 463 грн. 15 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення 360 463 грн. 15 коп.: в тому числі 339 405 грн. 31 коп. боргу у вигляді неоплаченого відповідачем вартості придбаної у позивача продукції, 16 692 грн. 06 коп. пені, 1 018 грн. 22 коп. інфляційних та 3 347 грн. 56 коп. річних.

Відзиву на позов до суду не надійшло.

Представник відповідача в засідання не з'явився, поважності причин неявки не повідомив. Відповідач був належним чином повідомлений про місце і час засідання суду.

Суд визнав можливість розглядати справу у відсутність представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Наявні у справі матеріали дозволяють розглянути її за відсутності відзиву на позов.

Представник позивача направив суду клопотання від 08.05.2013 про розгляд справи без його участі.

Дослідивши усі обставини та перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

03.03.2012 між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 2077.

У відповідності з цим договором продавець зобов'язався поставити, а покупець приймати та оплачувати вартість сільськогосподарських товарів.

Згідно п. 2.2 договору, кількість товару, його ціна та загальна вартість кожної конкретної партії поставки, а також інші істотні умови поставки зазначаються сторонами у додаткових угодах та специфікаціях до даного договору.

Згідно п. 2.5. договору, покупець зобов'язується оплатити вартість товару не пізніше 31 жовтня 2012 року, якщо інші строки не будуть погоджені сторонами у додатках до договору.

Згідно п. 4.1 договору, за невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. В разі несвоєчасної оплати вартості товарів покупцем відповідно до договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми винагороди за кожен день прострочення оплати, без врахування положення п. 6 статті 232 Господарського кодексу України.

03.03.2012 додатковими угодами № 2077с, № 2077н, № 2077з та специфікаціями до них сторони погодили істотні умови поставки товару.

Позивач повністю виконав умови договору, здійснив поставку товару, що підтверджується видатковою накладною № Д-00000442 від 17.04.2012, довіреністю на отримання товару № 103490 від 17.04.2012; видатковою накладною № Д-00000238 від 28.03.2012, довіреністю на отримання товару № 103470 від 27.03.2012; видатковою накладною № Д-00000473 від 20.04.2012, та довіреністю на отримання товару № 103488 від 20.04.2012; видатковою накладною № Д-00000487 від 27.04.2012; видатковою накладною № Д-00000489 від 27.04.2012; видатковою накладною № Д-000441 від 17.04.2012; видатковою накладною № Д-00000329 від 05.04.2012, видатковою накладною № Д-0000651 від 24.04.2012, довіреністю на отримання товару № 103493 від 05.04.2012 на загальну суму 1 367 794 грн. 77 коп.

Відповідач свої зобов'язання по договору належним чином не виконав. Оплату отриманого товару провів частково в сумі 295 500 грн. 00 коп. та здійснив зустрічну поставку товару на суму 732 889 грн. 46 коп., яку позивач зарахував як часткове погашення боргу.

Згідно розрахунку позивача борг становить 339 405 грн. 31 коп.

Розрахунок позову відповідачем не оспорено. Факт отримання товару підтверджено видатковими накладними, довіреностями та частковою оплатою, наявними в матеріалах справи.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки Продавець (Постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використання, а Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

В силу ч.1 ст. 218 ГК України, підставою для застосування господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позивач на підставі договору № поставки № 2077 від 03.03.2012, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 та ст. 625 ЦК України, вправі вимагати стягнення з відповідача cуму основного боргу, пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня, проценти річних та суму інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З цією нормою кореспондуються і приписи ст. 193 ГК України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов'язань.

Суд не погоджується з розрахунком позивача при нарахуванні інфляційних в сумі 1018 грн. 22 коп..

Згідно розрахунку суду інфляційні складають 678 грн. 81 коп. (система ЛІГА:ЗАКОН).

Суд погоджується з розрахунком позивача при нарахуванні пені, річних (система ЛІГА:ЗАКОН).

Таким чином, вимоги позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягають задоволенню частково у сумі 360 123 грн. 74 коп. (339 405 грн. 31 коп. борг + 3347 грн. 56 коп. 3 % річні + 16692 грн. 06 коп. пені + 678 грн. 81 коп. інфляційні).

В задоволенні решти позовних вимог в сумі 339 грн. 41 коп. (інфляційні) слід відмовити.

Господарський суд ухвалами від 28.03.2013, 11.04.2013 та 07.05.2013 зобов'язував відповідача направити документи та свого представника. Представник в судове засідання не з'явився.

Процесуальні документи надіслані господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Згідно ст. ст. 28, 30 ГПК України, в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Зазначені особи зобов'язані з'явитися до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

В статті 33 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Рішення прийнято на підставі тих документів, які є у справі.

За таких обставин, суд вважає позов доведеним частково, тому позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судові витрати: покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, ст.82 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Корсунське» (20441, Черкаська область, Тальнівський район, с.Корсунка, вул. Миру, б.1, код 32570104) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (30000, Хмельницька область, м.Славута, вул.. Острозька, б.138, код 34863309) - 339 405 грн. 31 коп. боргу, 3347 грн. 56 коп. 3 % річних, 16692 грн. 06 коп. пені, 678 грн. 81 коп. інфляційних, 7 203 грн. 21 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог в сумі 339 грн. 41 коп. інфляційних відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядки та строки передбачені розділом XII ГПК України.

Повне рішення складено 13 травня 2013 року.

Суддя І.А.Анісімов