Копія:
Справа № 1613/999/2012
Провадження № 2/535/12/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2013 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Якименко Т.О.,
при секретарі Балала Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Котельва справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства Бурова компанія Букрос про про визнання незаконним наказу про звільнення, зміну формулювання причин звільнення, стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за затримку розрахунку при звільненні, вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства Бурова компанія Букрос (далі ВАТ «Букрос»), в якому просить стягти з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 5737,85 грн., вихідну допомогу в розмірі трьохмісячного заробітку в сумі 7723,02 грн., компенсацію за затримку розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку в сумі 30892,08 грн., та моральну шкоду в сумі 1500 грн.
В ході розгляду справи ОСОБА_1 змінив позовні вимоги і остаточно просить поновити йому пропущений строк для звернення до суду; визнати незаконним та скасувати наказ № 76 від 17.09.2009 року по ВАТ Бурова компанія «Букрос» про звільнення його з посади начальника бурової № 201 «Сорочинська»; зобовязати ВАТ Бурову компанію «Букрос» змінити формулювання причин його звільнення й вказати «Звільнений за ст. 39 КЗпП України, в звязку з порушенням власником законодавства про працю»; стягти з ВАТ Бурова компанія «Букрос» на його користь не нараховану та не виплачену заробітну плату за період його роботи з 25.08.2009 року по 14.09.2009 року в сумі 1526 грн. 99 коп.; стягти з ВАТ Бурова компанія «Букрос» на його користь не нараховану та не виплачену заробітну плату за відпрацьовані у травні 2009 року понаднормові години праці в сумі 1074 грн. 60 коп.; стягти з ВАТ Бурова компанія «Букрос» на його користь відраховані на погашення матеріальної шкоди підприємству з його заробітної плати кошти в сумі 1083 грн. 29 коп.; стягти з ВАТ Бурова компанія «Букрос» на його користь компенсацію втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати за період з 17.09.2009 року по 01.02.2013 року в сумі 643 грн. 01 коп.; стягти з ВАТ Бурова компанія «Букрос» на його користь відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.09.2009 року по 02.12.2009 року в сумі 6700 грн. 32 коп. та за період з 03.12.2009 року по 01.02.2013 року в сумі 101373 грн. 36 коп.; стягти з ВАТ Бурова компанія «Букрос» на його користь вихідну допомогу в сумі 8003 грн. 16 коп. та моральну шкоду в розмірі 1500 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_1 змінені позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві та у своїх поясненнях, які він надав суду в судових засіданнях. Крім того пояснив, що під час його роботи, відповідачем допускались порушення трудового законодавства щодо нього, які були зафіксовані в акті перевірки Держаної інспекції праці Полтавської області. Постановою Київського районного суду м. Полтави від 23.11.2009 року, голова правління ВАТ «Бук рос» був підданий адміністративному покаранню у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги свого довірителя підтримав повністю, і просить їх задоволити, посилаючись на висновки судово-економічної експертизи від 04.02.2013 року.
Представник відповідача далі ВАТ «Букрос» у судове засідання не зявився по невідомій суду причині, про час і місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку. У наданих суду письмових запереченнях від 26.01.2011 року відповідач позов не визнав і просить відмовити повністю у задоволенні позову з наступних підстав:
Стаття 117 КЗпП України передбачає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
У відповідності до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
ОСОБА_1 в день звільнення не працював і з вимогою виплатити йому заробітну плату звернувся листом від 27.11.2009 року. ВАТ Бурова компанія Букроспровів повний розрахунок з позивачем у розмірі 4451,19 грн. в порядку і строки передбачені КЗпП України.
Застосування положень ст. 117 КЗпП України передбачає в свою чергу наявність вини власника у порушенні строків розрахунку при звільненні. В даному спорі, на думку відповідача, вини підприємства у невиплаті заробітної плати немає.
Крім того, відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня , коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Отже, позивачем пропущений строк для звернення до суду з вимогами про виплату вихідної допомоги, про компенсацію за затримку розрахунку при звільненні.
Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди, то відповідач посилається на Пленум Верховного Суду У країни від 31.03.1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, в якому визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно п. 4 вказаної постанови у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. В позовній заяві відсутнє будь яке обґрунтування суми моральної шкоди і не надано жодних доказів. Позивач детально не пояснив та не обґрунтував чим підтверджується факт заподіяння йому витрат немайнового характеру. На думку відповідача, в даному випадку відсутні підстави цивільно правової відповідальності по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди в звязку з відсутністю такої шкоди.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, приходить до переконання, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно наказу ВАТ Бурова компанія «Букрос» № 55-К від 18.11.2008 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду начальника бурової №201 з 24 листопада 2008 року.
Наказом № 76 від 17.09.2009 року позивач був звільнений з посади начальника бурової № 201 «Сорочинська» на підставі ст. 38 КЗпПУ.
Згідно ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
Відповідно до поданої позивачем заяви від 01.09.2009 року, останній просив його звільнити з роботи на підставі ст. 39 КЗпПУ в звязку з порушенням відповідачем законодавства про працю, а саме невиплатою йому заробітної плати та неправильним, не у повному обсязі, її нарахуванням.
Згідно ст. 39 КЗпП України строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього Кодексу.
Постановою Київського районного суду м. Полтави від 23 листопада 2009 року керівника підприємства визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КпАП України, за порушення трудового законодавства, в тому числі, за порушення, на які посилався позивач.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням, зокрема, у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Крім того факт порушення відповідачем законодавства про працю, в частині правильності нарахування заробітної плати, підтверджується висновком № 1 судово-економічної експертизи від 04 лютого 2013 року, поведеною експертами Полтавського бюро судово-економічної експертизи та аудиту, в якому експерт, відповідаючи на поставлене запитання: «Які порушення вимог нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку і контролю по нарахуванню заробітної плати і відрахуванню із заробітної плати ОСОБА_1 за період його роботи у ВАТ Бурова компанія «Букрос» мали місце?», зазначив, що при проведенні нарахувань, утримань та виплат заробітної плати ОСОБА_1 за період його роботи у ВАТ «Бурова компанія «Букрос» було порушено п. 1, п. 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.4 п. 2 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, в частині невідповідності проведених розрахунків даним первинних бухгалтерських документів та при їх різному тлумаченні; ст. 106 КЗпП України щодо проведення оплати роботи в надурочний час в підвищеному розмірі; ст. 107 КЗпП України в частині обмеження відрахувань із заробітної плати; ст. 128 КЗпП України в частині обмеження розміру відрахувань із заробітної плати.
Отже, враховуючи ті обставини, що позивач не подавав заяву про звільнення його з роботи за власним бажанням, а також наявність порушень трудового законодавства з боку відповідача, наказ ВАТ Бурова компанія «Букрос» № 76 від 17.09.2009 року про звільнення позивача з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України є незаконним та підлягає скасуванню.
В той же час підстави для звільнення позивача з роботи за ст. 39 КЗпП України, в звязку з порушенням відповідачем законодавства про працю, мали місце.
За таких обставин позовні вимоги позивача в частині зобовязання відповідача змінити формулювання причин його звільнення у трудовій книжці з вказанням «Звільнений за ст. 39 КЗпП України, в звязку з порушенням власником законодавства про працю», підлягають до задоволення.
Згідно ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Відповідно до висновку № 1 судово-економічної експертизи по даній справі від 04.02.2013 року розмір середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 становить 2667,72 грн. Отже вихідна допомога, яка підлягає виплаті позивачу складає 8003,16 грн.
Також згідно вказаного висновку № 1 судово-економічної експертизи встановлено, що начальнику бурової № 201 «Сорочинська» ОСОБА_1 за період з 01.01.2009 року по 14.09.2009 року недоплачено грошові кошти в сумі 3664,88 грн.:
-відрахування із заробітної плати ОСОБА_1, в тому числі і відрахування на погашення матеріальної шкоди підприємству в сумі 1083,29 грн.;
-за травень заробітна плата (з утриманнями) менша на суму 1074,60 грн.;
-заробітна плата з 25.08.2009 року по 14.09.2009 року (з утриманнями) становить 1526,99 грн.
Враховуючи даний висновок позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вказаних сум підлягають задоволенню.
Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Також відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Згідно висновку № 1 судово-економічної експертизи розмір відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні начальника бурової № 201 «Сорочинська» ОСОБА_1 за період з 17.09.2009 року по 02.12.2009 року становить 6700,32 грн., за період з 03.12.2009 року по 01.02.2013 року становить 101373,36 грн., сума компенсації втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати за період з 17.09.2009 року по 01.02.2013 року становить 643,01 грн.
Отже позов в цій частині також підлягає задоволенню.
Також згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Судом встановлено, що на час звільнення ОСОБА_1 він зобовязаний був сплачувати щомісячні платежі за кредитними договорами, але був позбавлений такої можливості, через невиплату йому заробітної плати, у звязку з чим кредиторами йому нараховувалась пені за несвоєчасне погашення боргу. Ці обставини призвели до суттєвого погіршення його матеріального стану та вимагало від нього додаткових зусиль для організації його життя.
Враховуючи обставини справи, встановлення факту порушення законних прав позивача відповідачем, моральна шкода підлягає задоволенню в розмірі 1500 грн.
У поданій до суду заяві ОСОБА_1 просив поновити строк звернення до суду за вирішенням трудового спору в звязку з тим, що його було звільнено з роботи 17.09.2009 року, 19.10.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який згідно ухвали Котелевського районного суду від 29.07.2010 року був залишений без розгляду. Повторно ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом 20.09.2010 року.
Згідно ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
Також згідно ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
За ст. 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.
Крім того ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
За таких обставин строк на звернення до суду підлягає поновленню.
Враховуючи вище викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 62, 212-215, 218 ЦПК України ст.ст. 38, 39, 44, 116, 117, 233, 234, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 264, 265, 267 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства Бурова компанія Букрос про про визнання незаконним наказу про звільнення, зміну формулювання причин звільнення, стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за затримку розрахунку при звільненні, вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди, задоволити повністю.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду.
Визнати незаконним та скасувати наказ № 76 від 17.09.2009 року по ВАТ Бурова компанія Букрос про звільнення з посади начальника бурової № 201 Сорочинська ОСОБА_1
Зобовязати ВАТ Бурову компанію Букрос змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_1 й вказати Звільнений за ст. 39 КЗпП України, в звязку з порушенням власником законодавства про працю.
Стягти з відкритого акціонерного товариства Бурова компанія Букрос, р/р 26009301220011 в ЦВ ПІБ м. Полтави, МФО 331069, код 00143136, адреса:36034 м. Полтава, вул. Половка, 88/1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, кошти в сумі 120404 (сто двадцять тисяч чотириста чотири) грн. 73 коп.
Стягти з відкритого акціонерного товариства Бурова компанія Букрос, р/р 26009301220011 в ЦВ ПІБ м. Полтави, МФО 331069, код 00143136, адреса:36034 м. Полтава, вул. Половка, 88/1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, моральну шкоду в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн.
Стягти з Стягти з відкритого акціонерного товариства Бурова компанія Букрос, р/р 26009301220011 в ЦВ ПІБ м. Полтави, МФО 331069, код 00143136, адреса:36034 м. Полтава, вул. Половка, 88/1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, судові витрати по справі в розмірі 7000 (сім тисяч) грн.
Стягти з Стягти з відкритого акціонерного товариства Бурова компанія Букрос, р/р 26009301220011 в ЦВ ПІБ м. Полтави, МФО 331069, код 00143136, адреса:36034 м. Полтава, вул. Половка, 88/1 на користь держави судовий збір в розмірі 1318 (одна тисяча триста вісімнадцять) грн. 70 коп.
Рішення в частині стягнення заробітної плати не більше ніж за однин місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно:
Голова Котелевського районного суду
Полтавської області ОСОБА_3
Довідка
Рішення не набрало чинності.
Голова Котелевського районного суду
Полтавської області ОСОБА_3
Судове рішення № 31114869, Котелевський районний суд Полтавської області було прийнято 28.03.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1613/999/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: