Рішення № 31114810, 07.05.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 травня 2013 року Справа № 913/569/13-г

Провадження №28пд/913/569/13-г

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ

до Сватівської міської ради Луганської області, м. Сватове Луганської області

про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладанні договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 02.01.2013 № 13/3

за участю представників сторін:

від позивача: Скляренко В.І., довіреність № 1315 від 08.01.2013, заступник начальника юридичного відділу;

від відповідача: представник не прибув

суть спору: розгляд розбіжностей, які виникли при укладанні договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 02.01.2013 № 13/3.

Позивач просить спірні пункти договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення № 13/3 від 02.01.2013, прийняти у редакції ТОВ «Луганськвода»:

- п. 5.2 «Кількість стічних вод, які надходять від «Споживача» визначається за показниками приладів обліку, а при їх відсутності - по кількості води, наданої «Споживачу» з мереж водопостачання. При наявності у «Споживача» власних джерел водопостачання, а також, якщо об'єм скидання стічних вод відрізняється від об'єму водоспоживання, «Споживач» зобов'язаний у термін, погоджений з «Постачальником», встановити на каналізаційному випуску прилади обліку. У разі відсутності обліку на каналізаційному випуску, розрахункова кількість стічних вод буде дорівнювати добовій продуктивності насосів, встановлених на власних джерелах (свердловинах) «Споживача» на каналізаційній насосній станції, або по пропускній спроможності колектора»;

- п. 5.5 «Споживач» повинен виконувати рекомендації «Постачальника», спрямовані на поліпшення обліку об'єму водопостачання та водовідведення в його мережах. У разі відмови «Споживача» виконати ці рекомендації, водопостачання та скидання стоків вважається без обліковим, при цьому об'єми спожитої води та скинутих у мережу стічних вод визначаються згідно з п. 3.3 Правил користування».

Відповідач просить відмовити у задоволенні вимог позивача, про що зазначив у відзиві на позов. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що позивач не зазначив, що метод, визначений у пропонованій позивачем редакції, встановлений позивачем особисто, а не обраний з переліку, встановленого законодавством. Крім того, на думку відповідача, неможлива добова продуктивність насосів, оскільки споживач не користується водопостачанням цілодобово. Також відповідач зазначає про те, що у нього відсутні власні джерела водозабору (свердловини). Відповідач пропоновану позивачем редакцію п. 5.5 договору вважає незаконною.

У протоколі узгодження розбіжностей до договору № 13/3, який наданий відповідачем до листа № 492/4 від 30.04.2013, сторони дійшли згоди про викладення пунктів 3.3, 5.3, 5.9, 6.2, 8.3 в редакції відповідача та про передачу спору щодо врегулювання розбіжностей редакції пунктів 5.2, 5.5 договору на розгляд суду.

Представник відповідача до судового засідання не прибув, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Суд у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України, враховуючи, що строк розгляду справи, встановлений ст. 69 ГПК України та продовжений за клопотанням позивача, спливає 07.05.2013, вважає за необхідне розглянути справу за наявними у неї документами за відсутності представника відповідача, явка якого не визнавалась судом обов'язковою.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області

в с т а н о в и в :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» та Сватівською міською радою Луганської області підписаний договір на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 02.01.2013р. №13/3 (далі за текстом Договір) з протоколом розбіжностей №1 вх.№1 від 29.01.2013.

Розбіжності виникли щодо пунктів 3.3, 5.2, 5.3, 5.9, 5.1. 8.3 Договору. ТОВ «Луганськвода» розглянуло протокол розбіжностей, погодило п. 3.3., 5.9, 6.2., 8.3 договору в редакції Споживача, а неврегульовані пункти 5.2. та 5.5. договору передало на розгляд суду.

Позивач пропонує пункт 5.2. договору викласти в своїй редакції: «Кількість стічних вод, які надходять від «Споживача» визначається за показниками приладів обліку, а при їх відсутності - по кількості води, наданої «Споживачу» з мереж водопостачання. ІІри наявності у «Споживача» власних джерел водопостачання, а також, якщо об'єм скидання стічних вод відрізняється від об'єму водоспоживання, «Споживач» зобов'язаний у термін, погоджений з «Постачальником», встановити на каналізаційному випуску прилади обліку. У разі відсутності обліку на каналізаційному випуску, розрахункова кількість стічних вод буде дорівнювати добовій продуктивності насосів, встановлених на власних джерелах (свердловинах) «Споживача» на каналізаційній насосній станції, або по пропускній спроможності колектора».

Відповідач не погодившись з редакцією Позивача, запропонував наступну редакцію п. 5.2 договору: «Кількість стічних вод, які надходять від «Споживача» визначається за показниками приладів обліку, а при їх відсутності - по кількості води, наданої «Споживачу» з мереж водопостачання. При наявності у «Споживача» власних джерел водопостачання «Споживач» зобов'язаний у термін, погоджений з «Постачальником», встановити на каналізаційному випуску прилади обліку. У разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється на підставі витрат води на технологічні потреби».

Позивач з пропонованою редакцією Відповідача не погодився з огляду на наступне.

П. 5.29 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (надалі Правила № 190) встановлює, що у разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється такими методами: за допомогою засобів обліку на водозаборах; за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах; за паспортним дебітом усіх свердловин та проектною потужністю поверхневого водозабору; на підставі витрат на технологічні потреби; на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення.

Метод визначення кількості стічних вод встановлюється виробниками.

Якщо кількість стічних вод визначається одним із методів, зазначених у цьому пункті Правил, що зафіксовано договором або двостороннім актом між виробником та споживачем на обумовлений термін, то споживач протягом цього терміну може не надавати виробнику таких даних. Споживач, повернувши договір з протоколом розбіжностей до нього, не повернув Позивачу невід'ємну частину договору - паспорт водного господарства «Споживача», узгоджений сторонами, та не надав жодних розрахунків.

Оскільки Відповідач не надав та не погодив з позивачем витрат води на технологічні потреби, запропонована Відповідачем редакція договору, на думку позивача, є неприйнятною.

Посилаючись на п. 6.7. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 19 лютого 2002 року № 37 (Надалі Правила №37), позивач вважає, що відповідачу встановлений обов'язок у 20-ти денний строк оформити договір зі свого боку та повернути один примірник договору водоканалу. Але Відповідач не повністю оформив договір, повернувши його з протоколом розбіжностей 29.01.2013, оскільки не надав Паспорт водного господарства до договору, а відповідно до п. 6.3 Правил №37 обсяги скиду стічних вод є істотними умовами договору на приймання стічних вод у систему каналізації.

Відповідно до п. 3.16 Правил №190, якщо Споживачі мають власні водозабори і у визначений строк не надіслали даних про обсяги скиду стічних вод до мереж водовідведення за попередній місяць або надіслали недостовірні дані щодо обсягів скиду, виробник відповідно до умов договору здійснює розрахунок оплати за скид стічних вод за розрахунками попереднього місяця або за пропускною спроможністю відповідних мереж споживачів.

Відповідно до п. 3.14. Правил №190 у разі відсутності у Споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількісно води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел. Оскільки Відповідач користується послугами централізованого водопостачання та водовідведення та має власні водозабори, то Позивач повинен розраховувати кількість стічних вод з урахуванням кількості води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел, виклавши п.5.2. Договору у своїй редакції, оскільки метод визначення стічних вод, згідно чинного законодавства встановлюється Виробником.

Пункт 5.5. Позивачем викладено в наступній редакції: «Споживач» повинен виконувати рекомендації «Постачальника», спрямовані на поліпшення обліку об'єму водопостачання та водовідведення в його мережах. У разі відмови «Споживача» виконати ці рекомендації, водопостачання та скидання стоків вважається без обліковим, при цьому об'єми спожитої води та скинутих у мережу стічних вод визначаються згідно зп. 3.3. Правил користування».

Відповідач запропонував викласти п. 5.5. у наступній редакції: «Споживач» повинен виконувати рекомендації «Постачальника», спрямовані на поліпшення обліку об'єму водопостачання та водовідведення в його мережах».

Фактично відповідач не погодився зі змістом п. 5.5 договору, помилково зазначивши у протоколі розбіжностей п. 5.3 договору.

Позивач з пропонованою редакцією Відповідача не погодився з наступного.

Відповідно до п. 3.2 Правил №190 водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ним.

У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу (п. 3.3. Правил №190).

Оскільки до обов'язків підприємства питного водопостачання відповідно до ст. 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» належить здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків та споруд, вимагання термінового усунення витоків з водопровідних мереж та обладнання, сприяння впровадженню засобів обліку та регулювання питної води, то невиконання зазначених умов Споживачами призводить до самовільного користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами з приводу укладання договору № 13/3 від 02.01.2013, суд дійшов наступного.

Позивач, розглянувши протокол розбіжностей, погодився з редакцією відповідача щодо викладення пунктів 3.3, 5.9, 6.2, 8.3 договору в редакції останнього, неврегульованими залишилися пункти 5.2 та 5.5 договору, які передані на вирішення суду і які позивач просить прийняти у його редакції.

Необхідність викладення спірних пунктів в редакції позивача останній обґрунтував положеннями Правил № 190.

Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Позивач вважає умови договору про облік стічних вод (п.п. 5.2, 5.5 договору) істотними умовами договору з централізованого водопостачання та водовідведення, з чим погоджується суд.

Частиною 1 ст.19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання" передбачено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Згідно п. 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за N 936/15627 (далі за текстом - Правила №190), договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктом 2.2 Правил № 190 істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п. 3.1 Правил № 190 розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Згідно п. 3.14 Правил № 190 у разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел.

Відповідно до п. 5.29 Правил № 190 у разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється такими методами: 1) за допомогою засобів обліку на водозаборах; 2) за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах; 3) за паспортним дебітом усіх свердловин та проектною потужністю поверхневого водозабору; 4) на підставі витрат води на технологічні потреби; 5) на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення. Метод визначення кількості стічних вод встановлюється виробниками. Якщо кількість стічних вод визначається одним із методів, зазначених у цьому пункті Правил, що зафіксовано договором або двостороннім актом між виробником та споживачем на обумовлений термін, то споживач протягом цього терміну може не надавати виробнику таких даних.

Таким чином, пункт 5.2 договору слід викласти у редакції позивача, оскільки запропонований позивачем пункт договору повністю відповідає п. 3.14. та п. 5.29 Правил №190, які передбачають, що у разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел. Також, п. 5.29 Правил визначає методи визначення кількості стічних вод, а саме: за допомогою засобів обліку на водозаборах; за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах.

Доводи відповідача про те, що він цілодобово не користується водопостачанням та не має власних джерел водозабору до уваги не приймаються, оскільки відповідач не надав належних доказів відсутності джерел водозабору та водопостачання не цілодобово.

Пункт 3.3 договору сторонами прийнято в редакції відповідача та передбачає постачання води цілодобово. Крім того, п. 10.4 договору передбачена можливість продовження дії договору на 1 рік, з чого випливає, що після укладення договору існує ймовірність, що відповідач буде мати власні джерела водозабору. Тому є доцільним включення до п. 5.2 договору другого речення наступного змісту: «При наявності у «Споживача» власних джерел водопостачання, а також, якщо об'єм скидання стічних вод відрізняється від об'єму водоспоживання, «Споживач» зобов'язаний у термін, погоджений з «Постачальником», встановити на каналізаційному випуску прилади обліку».

На підставі викладеного, п. 5.2 договору викласти в редакції позивача:

«Кількість стічних вод, які надходять від «Споживача» визначається за показниками приладів обліку, а при їх відсутності - по кількості води, наданої «Споживачу» з мереж водопостачання. При наявності у «Споживача» власних джерел водопостачання, а також, якщо об'єм скидання стічних вод відрізняється від об'єму водоспоживання, «Споживач» зобов'язаний у термін, погоджений з «Постачальником», встановити на каналізаційному випуску прилади обліку. У разі відсутності обліку на каналізаційному випуску, розрахункова кількість стічних вод буде дорівнювати добовій продуктивності насосів, встановлених на власних джерелах (свердловинах) «Споживача» на каналізаційній насосній станції, або по пропускній спроможності колектора».

Пункт 5.5 договору слід прийняти в редакції відповідача, оскільки включення в цей пункт другого речення зі змістом: «У разі відмови «Споживача» виконати ці рекомендації, водопостачання та скидання стоків вважається без обліковим, при цьому об'єми спожитої води та скинутих у мережу стічних вод визначаються згідно з п. 3.3 Правил користування» Правилами № 190 не передбачено.

Пункт 3.2 Правил № 190, на який посилається позивач в обґрунтування своєї редакції п. 5.5 договору, передбачено, що водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Пункт 3.3 Правил № 190 передбачає порядок розрахунку витрат води у разі безоблікового водокористування.

Таким чином, невиконання рекомендацій постачальника щодо поліпшення обліку об'єму водокористування та водовідведення не призводить до безумовних наслідків у вигляді безоблікового водокористування та водовідведення, оскільки відповідно до п. 3.2 Правил № 190 безобліковим є водокористування, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними; інших випадків безоблікового водокористування та водовідведення Правила № 190 не передбачають.

Отже, п. 5.5 договору слід викласти в редакції відповідача: «Споживач» повинен виконувати рекомендації «Постачальника», спрямовані на поліпшення обліку об'єму водопостачання та водовідведення в його мережах».

На підставі викладеного, позов слід задовольнити частково.

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше (ч.2 ст.187 ГК України).

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ч.5 ст.188 ГК України).

Відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» до Сватівської міської ради Луганської області про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладанні договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 02.01.2013 № 13/3 задовольнити частково.

2. Пункт 5.2 договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 02.01.2013 № 13/3 викласти в редакції позивача: «Кількість стічних вод, які надходять від «Споживача» визначається за показниками приладів обліку, а при їх відсутності - по кількості води, наданої «Споживачу» з мереж водопостачання. При наявності у «Споживача» власних джерел водопостачання, а також, якщо об'єм скидання стічних вод відрізняється від об'єму водоспоживання, «Споживач» зобов'язаний у термін, погоджений з «Постачальником», встановити на каналізаційному випуску прилади обліку. У разі відсутності обліку на каналізаційному випуску, розрахункова кількість стічних вод буде дорівнювати добовій продуктивності насосів, встановлених на власних джерелах (свердловинах) «Споживача» на каналізаційній насосній станції, або по пропускній спроможності колектора»;

- пункт 5.5 договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 02.01.2013 № 13/3 викласти в редакції відповідача: «Споживач» повинен виконувати рекомендації «Постачальника», спрямовані на поліпшення обліку об'єму водопостачання та водовідведення в його мережах».

3. Стягнути з Сватівської міської ради Луганської області, м. Сватове, пл. 50 - річчя Перемоги, 36, ідентифікаційний код 04051804, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, 166, ідентифікаційний код 35554719, судовий збір у сумі 573 грн. 50 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 13.05.2013.

Суддя І.В. Семендяєва

Надр. 3 прим.

1-до справи

2-позивачу: м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, 166

3- відповідачу : м. Сватове, пл. 50-річчя Перемоги, 36 (реком. з повід.)

Вих. № 317

2 прим.

13.05.2013