Ухвала суду № 31112833, 16.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2013 р.Справа № 2010/2а-7663/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 21.12.2012р. по справі № 2010/2а-7663/12

за позовом ОСОБА_1

до Харківської обласної митниці

про скасування постанови про порушення митних правил,

ВСТАНОВИЛА:

19.12.2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківської обласної митниці про скасування постанови про порушення митних правил № 936/80700/12 від 15.11.2012 року.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 21.12.2012 року адміністративний позов - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу та прийняти нове рішення яким справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги позивача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно з ч. 2 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, копію оскаржуваної постанови позивач отримав 27.11.2012 року, а позовна заява була подана ним до суду 13.12.12 року, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність залишення даної позовної заяви без розгляду в зв'язку з пропуском строків звернення до адміністративного суду, встановлених ст. 289 КУпАП України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначені положення кореспондуються з нормами ст. 162 КАС України, які визначають повноваження суду при вирішенні справи по суті.

Відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 цієї статті встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.

З аналізу частини 1 ст.99 КАС України вбачається, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Ця норма є банкетною, її зміст свідчить про те, що строк звернення до суду може бути встановлений іншим законом. Зі змісту ч.2 цієї статті випливає, що цей строк для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи є шестимісячним, якщо не встановлено інше. Тобто в даному висновку законодавець надав перевагу строку звернення до суду, встановленому іншим законом, а не КАС.

Так, згідно ч. 1 ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Згідно з ч.4 ст.529 Митного кодексу України скарга (адміністративний позов) на постанову митного органу у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, або судом.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив лише з того, що постанову в справі про порушення митних правил №936/80700/12 від 15.11.2012 року позивач отримав 27.11.2012 року, що стверджується його особистим підписом, а звернувся до суду лише 13.12.2012 року, тобто з пропуском 10 денного строку на оскарження.

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, в силу приписів ч. 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд першої інстанції безпідставно не вирішив питання про можливість поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду із даним адміністративним позовом. При цьому при відсутності заяви (клопотання) позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд першої інстанції мав би роз'яснити позивачу про необхідність подання такої заяви (клопотання) із зазначенням поважності причин пропуску строку.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що в обґрунтування заяви про поновлення строку на звернення до суду, позивач надав довідки, які підтверджують факт знаходження позивача 07, 10, 11, 12 грудня 2012 року у ДІМ Турківського РВ ГУМВУ у Львівській області, що може бути підставою для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Відповідно до ст. 6 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, зазначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ч. 2 ст. 55 Конституції України).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 199 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, серед іншого, скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Відповідно до п. п. 1, 4 ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала Дергачівського районного суду Харківської області від 21.12.2012 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 21.12.2012р. по справі № 2010/2а-7663/12 скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної митниці про скасування постанови про порушення митних правил направити до Дергачівського районного суду Харківської області для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає .

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.