Ухвала суду № 31112463, 09.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2013 р.Справа № 2035/2а-2159/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.12.2012 р. та 21.01.2013р. по справі № 2035/2а-2159/12

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова

про зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,

ВСТАНОВИЛА:

27.02.2012 року, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними, покладення на відповідача обов'язку нарахувати та сплатити їй як дитині війни підвищення до пенсії, встановлене ст.6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2008 року, а також стягнути на її користь моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

05.12.2012 року ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та позовну заяву було залишено без руху. Запропоновано позивачу у строк визначений судом виправити зазначені недоліки позову, інакше він буде вважатись неподаним та повернутий позивачеві.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.01.2013 року позовну заяву повернуто позивачу.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 05.12.2012 р. та 21.01.2013 р. та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваних ухвал з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів на підставі ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції ухвалою суду від 05.12.2012 року залишив скаргу ОСОБА_1 без руху з підстав її не відповідності вимогам ч.3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повертаючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, у строк, наданий судом, не усунув недоліки ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.12.2012 року.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Порядок звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин урегульований Кодексом адміністративного судочинства України.

Подання позову до суду має відбуватись з дотриманням певних умов. Зокрема, відповідно ч.3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Наслідком недотримання зазначеної умови є залишення позову без руху, а у разі, якщо цей недолік не буде усунуто у строк, установлений судом - повернення його її особі, яка його подала.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Таким чином, визначено виключні підстави для звільнення від сплати судового збору - майновий стан сторони - і така підстава, як подання апеляційної скарги громадською організацією в інтересах громадянина, не передбачена. Щоб мати можливість зменшити тягар судових витрат, необхідно з'ясувати майновий стан особи. Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про поганий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію тощо).

ОСОБА_1 подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено скрутне матеріальне становище, оскільки її пенсія складає 876,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ". Переконливі докази, які б дали підстави для звільнення позивача від сплати судових витрат, в матеріалах справи відсутні. Так само з матеріалів не вбачається, що позивач належить до категорій осіб, які звільнені від сплати судового збору згідно ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

З огляду на викладене, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

У відповідності до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та залишення позовної заяви без руху, з підстав її невідповідності ч. 3 ст. 106 КАС України.

Матеріалами справи встановлено, що ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.12.2012 року отримано позивачем 31.12.2012 року.

У визначений судом строк недоліки позовної заяви позивачем усунуті не були.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

При цьому, колегія суддів зазначає, що адміністративний позов, який поданий в порядку адміністративного судочинства не може бути повернутий в порядку цивільно-процесуального судочинства, це є недопустимим порушення норм КАС України. Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про необґрунтоване застосування судом першої інстанції до позовної заяви ОСОБА_1 положень ч.5 ст. 121 ЦПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає такими, що не відповідають дійсним обставинам справи висновки судді про наявність підстав для повернення позовної заяви у порядку, передбаченому нормами ЦПК України, має місце порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а відтак, ухвала Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.01.2013 року підлягає скасуванню.

За правилами статті 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

В силу пункту 4 частини 1 статті 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.12.2012 року залишити без змін.

Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.01.2013р. по справі № 2035/2а-2159/12 скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни направити до Червонозаводського районного суду м. Харкова для продовження розгляду справи.

Ухвала в частині скасування рішення суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду оскарженню не підлягає.

В іншій частині ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.