Ухвала суду № 31111325, 13.05.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

УХВАЛА

іменем України

"13" травня 2013 р. Справа № 806/313/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Євпак В.В.

Капустинського М.М.,

при секретарі Волянська О.В. ,

за участю сторін

представників

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "05" березня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІПС" до Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІПС" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.01.2013 р. № 0000012201.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 5 березня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби від 02.01.2013року № 0000012201.

В апеляційній скарзі ДПІ у Житомирському районі Житомирської області просило скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначив, що позивачем завищено суму податкового кредиту сформованого по взаємовідносинах з ДП "Крупозавод Озерянка" ТОВ "ІПС" за липень 2012 року на суму ПДВ 26800 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на вказану суму. Вказав, що ТОВ "ІПС" неправомірно включило до податкового кредиту ПДВ в зазначеній сумі, так як п. 5.3.6 договору оренди № 03/0401-11 від 04.01.2011 року, укладеного між позивачем та ДП "Крупозавод Озерянка" ТОВ "ІПС", передбачено, що поточний ремонт ДП "Крупозавод Озерянка" ТОВ "ІПС" проводить за власний рахунок. На думку апелянта, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому не підлягало скасуванню.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Житомирському районі було проведено позапланову виїзну перевірку перевірку з питань правомірності формування ТОВ "ІПС" від'ємного значення рядка 24 декларації з податку на додану вартість за період 01.10.2011 року по 30.09.2012 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт № 2094/22-0/36575373 від 11.12.2012 року, яким виявлено порушення підприємством вимог п. 198.1, п.198.3 ст. 198 абз. б п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення за вересень 2012 року (рядок 24 декларації з ПДВ) на суму ПДВ 42301 грн. При цьому податковий орган зазначає, що для перевірки ТОВ "ІПС" не надано первинних документів, підтверджуючих взаєморозрахунки з ДП "Крупозавод Озерянка" ТОВ "ІПС" за березень 2012 року на суму ПДВ 26800,00 грн.

На підставі вказаного акту було винесено податкові повідомлення-рішення від 02.01.2013 р. № 0000012201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 26800,00 грн.

Як встановлено судом першої інстанції позивачем, для здійснення господарської діяльності 04.01.2011 року було укладено договір оренди № 03/0401-11 з ДП "Крупозавод Озерянка" ТОВ "ІПС". Відповідно до умов зазначеного договору (п.1.1) орендодавець (ТОВ "ІПС") передає, а орендар (ДП "Крупозавод Озерянка" ТОВ "ІПС") приймає в строкове платне володіння та користування майновий комплекс "Крупозавод Озерянка" загальною площею 5343,7 кв. м. (надалі - об'єкт оренди), який розташований за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Озерянка, вул. Бердичівська,23 .

На думку апелянта ТОВ "ІПС" неправомірно включило до податкового кредиту ПДВ в сумі 26800,00 грн., так як п. 5.3.6 договору оренди майнового комплексу від 04.01.2011 року, передбачено, що поточний ремонт ДП "Крупозавод Озерянка" ТОВ "ІПС" проводить за власний рахунок, а в акті приймання передачі від 30.03.2012 року не конкретизовано вид проведеного ремонту на суму ПДВ 26799,97 грн..

Судом першої інстанції встановлено, що для перевірки позивачем, було надано всі необхідні первинні документи, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, зокрема: податкову накладну № 129 від 30.03.2012 року, видаткову накладну № ЛНА -000118 від 30.03.2012 року, акт приймання передачі від 30.03.2012 року, в якому зазначено, що виконувались роботи з ремонту приміщення котельні, ремонту орендованого ОЗ, ремонту основних засобів, ремонту орендованого офісу на суму 26799,97 грн. ( а.с. 36).

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Доводи апелянта щодо того, що оскільки в акті приймання передачі від 30.03.2012 року не конкретизовано вид проведеного ремонту на суму ПДВ 26799,97 грн., тому у позивача відсутні правові підстави для формування податкового кредиту, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки зі змісту вище зазначеного договору вбачається, що у разі повернення об'єкту оренди орендодавцю, орендодавець орендарю відшкодовує вартість ремонту та поліпшень. До того ж зазначені ремонти та поліпшення були погоджені керівництвом ДП "Крупозавод Озерянка" ТОВ "ІПС" з керівництвом ТОВ "ІПС". Повернення об'єкту оренди відбулося 30 березня 2012 року. Всі документи були оформлені відповідно до чинного законодавства у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для податкового та бухгалтерського обліку та надані перевірячим в ході перевірки.

Що стосується доводів апелянта що позивачем було завищено розмір від'ємного значення за вересень 2012 року на суму ПДВ 42301 грн., то колегія суддів зазначає, що дані обставини не знайшли свого підтвердження зважаючи на наступне.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, регулюються ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Кодекс).

Так, пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 цієї ж статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Факт сплати коштів щодо виконаних робіт підтверджується копією платіжного доручення № 70 від 19.04.2012 року, факт отримання послуг, за які сплачувались кошти підтверджується копією податкової накладної № 129 від 30.03.2012 року, водночас, зауважень до вказаних документів у апелянта немає, а тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку.

Відповідно до абз. а пп.200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи позивачем було сформовано суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню відповідно до вимог пп. 200.4 ст. 200 ПК України, оскільки дана сума бюджетного відшкодування формувалась на підставі податку на додану вартість фактично сплаченому отримувачем послуг.

Висновки податкового органу, викладені в акті, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення - рішення, ґрунтуються лише на припущеннях, не підтверджених первинними документами.

З урахуванням законодавчого регулювання спірних правовідносин та встановлених у справі обставини щодо дотримання позивачем усіх визначених Податковим кодексом України умов для включення сплаченого в ціні придбаних товарів податку на додану вартість до складу податкового кредиту підприємства та при наявності належним чином складених податкових накладних, виданих платником податку на додану вартість, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення апелянта.

Постанова суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а отже підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "05" березня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: В.В. Євпак М.М. Капустинський

Повний текст cудового рішення виготовлено "13" травня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "ІПС" вул.Бердичівська,23,с.Озерянка,Житомирський район, Житомирська область,12463

3- відповідачу Державна податкова інспекція у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби пл.Перемоги, 2,м.Житомир,10014