Постанова № 31111146, 13.05.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2013 р. Справа № 804/5224/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства "Дніпрометробуд" про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 51604,88 грн., -

ВСТАНОВИВ:

11.04.2013 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення з рахунків в обслуговуючих банках Публічного акціонерного товариства «Дніпрометробуд» податкового боргу з земельного податку у розмірі 51604грн. 88коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг з земельного податку, який утворився внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань по податковим деклараціям за 2012 - 2013рр.

Ухвалою суду від 13.04.2013 року відкрито провадження у справі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача в порядку письмового провадження.

Відповідач заперечень проти позову до суду не надав, не з'явився у судове засідання. Про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які знаходяться у матеріалах справи.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Cуд вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності вважає необхідним задовольнити позов повністю.

Відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Отже, відповідач належним чином зареєстрований як платник податків, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності та сплату податків в Україні.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Станом на 01.04.2013 року відповідач має податковий борг з земельного податку в сумі 51604грн. 88коп., який виник внаслідок неповної сплати податкових зобов'язань за 2012 рік (залишок 24562грн. 78коп.) та несплати податкового зобов'язання за лютий-березень 2013 року (27042грн. 10коп.), самостійно задекларованого (узгодженого) у податкових деклараціях з земельного податку за 2012-2013рр.

Тобто, загальна сума заборгованості відповідача складає 51604грн. 88коп.

Згідно п.36.1 ст.36 Податкового Кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.54.1. ст.54 Податкового Кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно до п.14.1.156. ст.14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.14.1.72. ст.14 Податкового Кодексу України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Статтею 285 Податкового Кодексу України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, що починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п.46.1. ст.46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно ст.49 Податкового Кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

У відповідності до п.286.2. ст.286 Податкового Кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідачем самостійно задекларовано річні податкові зобов'язання з податку за землю з розбивкою до щомісячної сплати за 2012-2013рр.

У пункті 287.3. ст.287 Податкового Кодексу України зазначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п.14.1.175. ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, вищезазначена заборгованість відповідача становить узгоджене грошове зобов'язання та, внаслідок його несплати, - податковий борг.

Пунктом 59.1. ст.59 Податкового кодексу України, передбачено, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

21.01.2013 року відповідачу вручено податкову вимогу №3 від 09.01.2013 року, про що свідчить підпис та відповідні записи на корінці вимоги, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п.59.5. ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Так, згідно ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення податкового боргу є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства «Дніпрометробуд» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 51604грн. 88коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків в обслуговуючих банках Публічного акціонерного товариства «Дніпрометробуд» (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Шмідта,5, код ЄДРПОУ 04880239) податковий борг з земельного податку в сумі 51604грн. 88коп. (п'ятдесят одна тисяча шістсот чотири гривні 88коп.) на користь державного бюджету за кодом бюджетної класифікації 13050100 на рахунок №33211811700009 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, отримувач платежу - УДКСУ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили станом на 13.05.2013 року СуддяС.В. Златін С.В. Златін