Постанова № 31110405, 15.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 квітня 2013 року 11:00 № 826/4289/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А., при секретарі судового засідання Боронило К.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил України про визнання протиправною бездіяльності, стягнення грошового забезпечення за участю :

позивача ОСОБА_1,

представник відповідача Бродської Анжели Миколаївни,-

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил України (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльність Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України щодо невиплати ОСОБА_1 при звільненні з військової служби у запас з правом носіння військової форми одягу грошової компенсації замість належного до видачі речового майна звільненому у запас та стягнення з Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України на користь ОСОБА_1 грошової компенсації замість належного до видачі речового майна звільненому у запас у загальній сумі 8676 (вісім тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 88 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивача відповідно до наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 24.10.2012 № 871 звільнено з військової служби у запас та виключений зі списків особового складу згідно з наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по стройовій частині) від 31.10.2012 № 210.

Під час звільнення з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини відповідач не повністю здійснив з позивачем розрахунок за видами забезпечення, а саме - ОСОБА_1 не виплачено грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна звільненому у запас у загальній сумі 8676 (вісім тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 88 коп. Звернення ОСОБА_1 до відповідача щодо здійснення виплати заборгованості позитивного результату не мали. Виходячи з вищевказаного позивач просить задовольнити позов.

У судовому засіданні позивач надав пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та надав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких він зазначив, що виплата грошової компенсації за належне до видачі речове майно з березня 2000 року по травень 2008 року фактично не здійснювалось у зв'язку з призупиненням на законодавчому рівні можливості її виплати, а тому вимоги позивача про стягнення грошової компенсації за належне до видачі речове майно за весь період проходження служби з урахуванням періоду призупинення виплати даної компенсації є безпідставним.

Крім того відповідач зазначив, що в даному випадку, враховуючи, що предметом спору є стягнення грошової компенсації замість належне до видачі під час проходження військової служби речове майно, тобто є спором, пов'язаним з проходженням, звільненням громадян з публічної служби (військової служби), до спірних правовідносин повинен застосовуватися строк звернення, передбачений ч. З ст. 99 КАС України, а саме один місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з заявою щодо виплати грошової компенсації за не отримане речове майно до Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України 11.02.2013 року. Позивачу була надана відповідь від Центру 20.02.2013 року за № 292/538. яку він отримав листом з повідомленням про вручення поштового відправлення 25.02.2013 року в якій фактично було відмовлено йому у виплаті грошової компенсації за належне до видачі речове майно, і запропоновано отримати встановленим порядком речове майно на складі Центру. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом 28.03.2013 року, тобто з порушенням місячного строку передбаченого ч. З ст. 99 КАС України.

Заслухавши пояснення позивача і представника відповідача та дослідивши письмові докази в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, перебував на посаді начальника управління зв'язку та криптології Центрального управління захисту інформації і криптології Генерального штабу Збройних сил України, якого звільнено наказом Міністра оборони від 24 жовтня 2012 №871 року з військової служби у запас за пунктом "Б" (за станом здоров'я). (а.с.4)

Відповідно наказу начальника Генерального штабу - головнокомандувача Збройних сил України від 31.10.2012 року № 210 позивача виключено зі списків особового складу.(а.с.5)

Відповідно довідки № 16 від 29.10.2012 року вартість належного до видачі речового майна позивачу складає 8 676,88 гривен (а.с.6).

Суд не бере до уваги, посилання представника відповідача що виплата грошової компенсації за належне до видачі речове майно з березня 2000 року по травень 2008 року фактично не здійснювалось, у зв'язку з призупиненням на законодавчому рівні можливості її виплати, оскільки він не надав до суду доказів, що заборгованість належного до видачі речового майна позивачу виникла в цей період.

На звернення позивача про виплату компенсації за належне йому не отримане речове майно відповідач 20.02.2013 року надав відповідь, в якій повідомлено, що Центр забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил України є державною бюджетною організацією, яка фінансується з державного бюджету України та на даний час в кошторисі Центру не передбачено коштів на виплату грошової компенсації взамін належного до видачі речового майна та запропоновано позивачу на даний час вирішити питання лише порядком отримання речового майна на складі Центру.(а.с.12)

У судовому засіданні з'ясовано, що зазначено відповідь позивач отримав 25.02.2013 року. (а.с. 13)

Щодо дотримання позивачем строків звернення до суду з цим позовом суд зазначає, що про бездіяльність відповідача позивач дізнався 25 лютого 2013 року , водночас до суду звернувся 28 березня 2013 року. Суд бере до уваги, що в лютому місяці було 28 календарних днів, та виходячи з цього вважає, що позивач звернувся до суду своєчасно.

Відповідно до частини 3 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 2 статті 9-1 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати грошової компенсації замість речового майна визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ №1444 від 28.10.2004 року "Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час" затверджено Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час.

Пункт 20 цього Положення визначає, що офіцерам, прапорщикам і мічманам за їх бажанням дозволяється (з дати виникнення права на отримання речового майна) замість одних предметів речового майна, передбачених нормами забезпечення, видавати інші, вартість яких не перевищує вартості предметів, що замінюються, або виплачувати за них грошову компенсацію. Дія цього пункту поширюється на військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, після перших трьох років служби за умови подальшого продовження ними контракту.

Військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації. У разі звільнення у запас військовослужбовцю видається речовий атестат, який додається до особової справи. Якщо протягом 12 місяців після звільнення військовослужбовець буде призваний із запасу, до його забезпечення зараховується раніше отримане речове майно. (пункт 27 Положення)

Тобто, законодавством України передбачено право вибору військовослужбовцем, який звільняється зі Збройних Сил України, отримати речове майно в натурі або грошову компенсацію за нього. Зазначене право не може бути обмежено, скасовано або змінено відповідачем на власний розсуд без передбачених законом підстав.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Враховуючи, що відповідач не виплатив грошову компенсацію позивачу за не отримане речове майно, отже допустив протиправну бездіяльність по відношенню до позивача, тому позов підлягає задоволенню повністью.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

1. Позов ОСОБА_1 до Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил України про визнання протиправною бездіяльності, стягнення грошового забезпечення - задовольнити повністю.

2. Визнати бездіяльність протиправною Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил України щодо невиплати ОСОБА_1 при звільненні з військової служби у запас з правом носіння військової форми одягу грошової компенсації замість належного до видачі речового майна звільненому у запас.

3. Зобов'язати Центр забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил України виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна звільненому у запас в сумі 8676 (восьми тисяч шестиста семидесяти шести) грн. 88 коп.

4. Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 15 квітня 2013 року.

5. Постанову у повному обсязі складено 19 квітня 2013 року.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Соколова