Постанова № 31108954, 30.04.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 р. Справа № 821/1307/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Прокурора міста Херсона до Херсонської міської ради про скасування рішення від 30.11.2012 року № 886,

встановив:

Прокурор міста Херсона (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Херсонської міської ради (далі - відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення Херсонської міської ради № 886 від 30.11.2012 року "Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Херсоні" (далі - Рішення).

Прокурор до суду надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, письмових заперечень до суду не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні і в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Позов обґрунтований тим, що прокурорською перевіркою встановлено, що рішенням Херсонської міської ради від 30.11.2012 року №886 затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Херсоні. Пунктом 3 Рішення міська рада доручила управлінню земельних відносин департаменту містобудування та землекористування міської ради здійснювати реєстрацію договорів про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасових споруд. Пункт 3.16. Порядку передбачає реєстрацію договорів вказаної категорії у Книзі реєстрації договорів про встановлення особистого строкового сервітуту, форма якої визначена Порядком. Між тим чинним законодавством не надано прав органам місцевого самоврядування щодо здійснення реєстрації договорів про встановлення особистого строкового сервітуту, також не передбачено ведення таких Книг. Вважає, що рішення суперечить вимогам законодавства та підлягає скасуванню.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що прокуратурою м. Херсона проведено перевірку відповідача, за результатами якої було встановлено, що рішенням Херсонської міської № 886 від 30.11.2012 року затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Херсоні". Пунктом 3 Рішення міська рада доручила управлінню земельних відносин департаменту містобудування та землекористування міської ради здійснювати реєстрацію договорів про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасових споруд, що суперечить Земельному кодексу України, Цивільному кодексу України, Законам України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

12 березня 2013 року прокуратурою м. Херсона за № 105/1510 вих-13 внесено подання з контрольним терміном розгляду у строк до 25.03.2013 року, але станом на день подачі позову про результати розгляду подання прокуратуру не повідомлено, що стало підставою для звернення до суду.

Доказів задоволення чи відхилення подання Прокурора від 12.03.2013р. відповідачем до суду не надано.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Статтею 98 Земельного кодексу України визначено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановленні земельний сервітут, прав володіння, користування та розпоряджання нею.

Статті 401, 402 Цивільного кодексу України визначають сервітут як право користування чужим майном, яке може бути встановлено щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі. Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно, що також встановлено ст. 100 Земельного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. ст. 182, 202 ЦК України державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема і право користування (сервітут).

Статтею 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначений виключний перелік органів державної реєстрації прав.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; забезпечує ведення Державного реєстру прав; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому ним Законом; забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Під час прийняття спірного Рішення відповідач керувався, зокрема, положеннями ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Однак, зазначена норма регулює перелік власних і делегованих повноважень саме виконавчих органів міських рад і не передбачає права та можливості реєстрації договорів особистого строкового сервітуту.

Листом Державного комітету України із земельних ресурсів від 28.01.2010 №2328/21/12-10 "Щодо державної реєстрації права власності (користування) на земельну ділянку, яка має значення при видачі забудовникам дозволів на підготовчі чи будівельні роботи" роз'яснено, що пп. 2 п. б ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносить до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин реєстрацію суб'єктів права власності на землю; реєстрацію права користування землею і договорів на оренду землі; видачу документів, що посвідчують право власності і право користування землею.

Таким чином, до вищевказаних повноважень не належать повноваження з ведення державного земельного кадастру, в тому числі державної реєстрації земельних ділянок.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення Херсонської міської ради від 30.11.2012 року № 886 суперечить законодавству України, а тому є незаконним та підлягає скасуванню, а отже, вимоги Прокурора м. Херсона є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги Прокурора м. Херсона є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Херсонської міської ради від 30.11.2012 року №886 "Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Херсоні".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 6.1