Ухвала суду № 31108838, 08.05.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мазур Ю.Ю.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2013 року справа №812/1180/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., секретарі судового засідання Діденко О.С., за участі представника позивача Білик В.В., представника відповідача Чернишової О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Білевро» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року у справі № 812/1180/13-а за позовом Закритого акціонерного товариства «Білевро» до Луганської митниці про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 30.01.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Луганської митниці про визнання незаконними дії щодо ненадання відповіді на звернення ЗАТ «Білевро» про надання дозволу на тимчасове ввезення автомобілю "Вольво S-4", реєстраційний номер FZZ-596 терміном на три роки; ненадання відповіді на звернення відносно необхідності чи то відсутності необхідності тимчасової реєстрації автомобілю "Вольво S-4", реєстраційний номер FZZ-596; зобов'язання відповідача розглянути питання та надати відповідне письмове рішення позивачеві про надання дозволу на тимчасове ввезення автомобілю "Вольво S-4", реєстраційний номер FZZ-596 терміном на три роки; зобов'язання відповідача надати позивачеві відповідь щодо необхідності або відсутності реєстрації автомобілю "Вольво S-4", реєстраційний номер FZZ-596 у відповідних органах Державної Автоінспекції України; зобов'язання відповідача надати суду та позивачеві звіт у порядку ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України; стягнення з відповідача судових витрат у вигляді судового збору та витрат на правову допомогу.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що не погоджується з постановою суду, оскільки вважає її прийнятою без всебічного та повного вивчення всіх обставин у справі, з порушенням норм матеріального права. Апелянт посилається на ст. 21 Митного кодексу України, Закон України «Про звернення громадян» та зазначає, що судом першої інстанції застосовані неналежні норми матеріального права.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, надав заперечення на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ЗАТ «Білевро» 12.06.2012 року звернулось до Луганської митниці з листом за вих. № 07/мит, яким просив відповідача визначити термін тимчасового ввозу автомобіля Вольво S-4", реєстраційний номер FZZ-596 у три роки згідно норм Митного кодексу України та повідомити - чи необхідна при цьому тимчасова реєстрація означеного транспортного засобу у органах ДАІ (а.с. 8).

Листом від 02.07.2012 року за вих. № 3-19/6189 Луганською митницею позивачеві надано письмову відповідь про необхідність реекспортування транспортного засобу відразу після закінчення транспортних операцій, для яких він був везений, а також роз'яснено окремі положення Митного Кодексу України щодо митного режиму тимчасового ввезення транспортного засобу і вказаний пакет документів для цієї дії (а.с. 10-11).

Предметом даного спору, за поясненням представників сторін, є питання правового визначення листа позивача від 12.06.2012 року. За твердженням представника позивача це є зверненням за митною консультацією, за твердженням представника відповідача це є звернення юридичної особи з певним проханням.

Колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і визначив коло нормативно-правових актів, що регламентують спірні правовідносини.

У відповідності до ч. 1-3 ст. 3 Митного Кодексу України (надалі- МК України):

1. За зверненнями підприємств та громадян, що переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або провадять діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу покладено на митні органи (заінтересованих осіб), митні органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи.

2. Консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи надаються митницями за місцем розташування підприємств (за місцем проживання або тимчасового перебування громадян) або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, в усній, письмовій або, за бажанням заінтересованої особи, електронній формі у строк, що не перевищує 30 календарних днів, наступних за днем отримання відповідного звернення. Консультації в письмовій формі надаються у вигляді рішень митних органів.

3. Консультація з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи має індивідуальний характер і може використовуватися виключно особою, якій надано таку консультацію.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Статтею 15 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що лист ЗАТ «Білевро» від 12.06.2012 року до Луганської митниці не можна розцінювати як звернення за консультацією, оскільки він не містить загальноприйнятого у таких випадках викладення обставин з питанням як діяти у даній конкретній ситуації у зв'язку зі зміною норм діючого законодавства.

Судами обох інстанцій встановлено, що відповідач у своїй відповіді від 02.07.2012 року за вих. № 3-19/6189 навів та роз'яснив позивачеві всі норми чинного законодавства, що стосуються тимчасового ввезення на митну територію України транспортних засобів комерційного призначення, тобто відповів по суті висловленого прохання в межах своєї компетенції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст. 160, ст.ст. 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Білевро» у справі № 812/1180/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року у справі № 812/1180/13-а за позовом Закритого акціонерного товариства «Білевро» до Луганської митниці про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 13 травня 2013 року.

Головуючий суддя Міронова Г.М.

Судді Юрко І.В.

Блохін А.А.