Рішення № 31107579, 24.04.2013, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/4465/13-ц

н/п 2/640/1698/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24 квітня 2013 року Київський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Зуб Г.А.

за участю секретаря Хлистун Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль-Інвест» про визнання договору недійним та стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати недійним договір № 010840 з ТОВ «Аваль-Інвест» та зобов'язати відповідача відшкодувати позивачу збитки у розмірі 2 500 гривень, судові витрати покласти на відповідача. В обґрунтування позовних вимог посилалась на наступне. В березні 2012 року позивач звернулась в Перший страховий банк для отримання фінансової допомоги. 22.03.2012 року позивач уклала з ТОВ «Аваль-Інвест» договір № 010840, відповідно доо умов якого сплатила 2 500 гривень. Кредит до цього часу позивачем не отримано, а зі сторони відповідача надходять повідомлення по внесення додаткових коштів. Тому позивач вирішила звернутися до суду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити та надала пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши думку позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.03.2012 року позивач уклала з ТОВ «Аваль-Інвест» договір № 010840, предметом якого є вчинення відповідачем від імені та за рахунок позивача певні дії, спрямовані на надання безготівкової позики у розмірі 50 000 гривень на умовах діяльності програми «Перший Страховий Банк». На виконання умов вказаного договору позивачем було внесено перший платіж у розмірі 2 500 гривень. (а.с. 4-9).

Відповідно до ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. Сторона, яка своєю необережною поведінкою сприяла помилці, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

З позовної заяви вбачається, що позивач бажала укласти договір позики на суму 50 000 гривень, а не договір про надання послуг, спрямованих на отримання позивачем безвідсоткової позики. В силу відсутності юридичної освіти позивачу було важко розібратися в складних конструкціях укладеного договору, де мова йде про надання послуг щодо сприяння в отриманні позики. В позову вбачається, що представник відповідача Предибайло Р.В. при укладенні договору пояснив позивачу про можливість отримання позики протягом 10 днів, чим сприяв помилці позивача щодо природи правочину та прав і обов'язків сторін.

Відповідно до ст.ст. 215-216 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

На підставі ст. 236 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

На підставі викладеного, суд визнає укладений договір № 010840 недійсним, як такий, що вчинено під впливом помилки та стягує з відповідача на користь позивача сплачений початковий платіж у розмірі 2500 гривень.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать: витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду. Оскільки позивач проживає у м. Севастополь, то витрати на явку до суду складають вартість квитків на потяг з м. Сімферополь до м. Харків та назад, витрат на автобусний квиток з м. Севастополя до м. Сімферополь, а саме 26.46+152.22 грн. + 181.33 грн. = 360.01 грн.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України судом з відповідача на користь позивача стягуються судові витрати у розмірі 214.6 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 215-216, 229, 236 ЦК України, ст. ст. 10-11, 60, 61, 79, 88, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль-Інвест» про визнання договору недійним та стягнення грошових коштів задовольнити.

Визнати недійсним договір № 010840 від 22.03.2012 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аваль-Інвест» та ОСОБА_1.

Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «Аваль-Інвест» код 36456998, на користь ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Ленінським РВ УМВС України в м. Севастополі, 12.08.2011 року, грошові кошти, сплачені у якості вступного платежу у розмірі 2 500 гривень, судові витрати у розмірі 360.01 гривень та судовий збір у розмірі 214.6 гривень, а всього 3074 (три тисячі сімдесят чотири) гривні 61 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області, через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя -