Ухвала суду № 3110498, 19.02.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2008 року № К-30670/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувшиу попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області

на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 14.08.2006 р.

у справі№ 10/204н-ад господарського суду Луганської області

за позовомМалого приватного підприємства «Вєга»

доДержавної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області

провизнання податкового повідомлення-рішення нечинним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Мале приватне підприємство «Вєга» звернувся до господарського суду Луганської області з позовом (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 06.03.2006 р. № 0000342301/0 в частині відмови у наданні позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7103 грн. 67 коп.

Постановою господарського суду Луганської області від 13.06.2006 р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 14.08.2006 р. постанову місцевого господарського суду скасовано та задоволено позов, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 06.03.2006 р. № 0000342301/0 в частині відмови у наданні позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7103 грн. 67 коп.

Не погоджуючись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ДПІ у м. Сєвєродонецьку оскаржила його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме, пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», просить скасувати постанову Луганського апеляційного господарського суду від 14.08.2006 р. та залишити в силі постанову господарського суду Луганської області від 13.06.2006 р.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, з огляду на слідуюче.

Судовими інстанціями встановлено, що згідно договору від 07.10.2005 р. № 54/10/05, укладеного між МПП «Вєга» та ТОВ «Торговий дім «ВОК», підрядник постачає обладнання для забезпечення центрального повітряного опалення, вентиляції та кондиціювання (виставковий зал, офісні приміщення та столова) приміщень по обєкту: склад-магазин будівельних матеріалів, що знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Заводська, 12-ж.

На виконання п. 4.3 вказаного вище договору позивач платіжним дорученням від 13.10.2005 р. № 0946 перерахував ТОВ «Торговий дім «ВОК» авансовий платіж за придбання основних фондів у сумі 42622 грн., у т.ч. ПДВ - 7103 грн. 67 коп.

По факту отримання зазначеного авансового платежу ТОВ «Торговий дім «ВОК» видало МПП «Вєга» податкову накладну від 13.10.2005 р. № 4 на загальну суму 42622 грн., в тому числі ПДВ - 7103 грн. 67 коп.

МПП «Вєга» в податковій декларації за листопад 2005 року вказану вище суму ПДВ заявило до бюджетного відшкодування.

21.02.2006 р. ДПІ у м. Сєвєродонецьку був складений акт № 224/23-23483024 «Про результати позапланової виїзної перевірки з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість МПП «Вєга» за листопад 2005 року».

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення бюджетного відшкодування на суму 7193 грн. 47 коп. (7103 грн. 67 коп. та 89 грн. 80 коп.).

На підставі висновків акту перевірки податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.03.2006 р. № 0000342301/0, яким відповідно до пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» виявлено відсутність права МПП «Вєга» на отримання бюджетного відшкодування у сумі, заявленій у податковій декларації за листопад 2005 року, у звязку з чим відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 7193 грн. 47 коп.

В судовому порядку з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення від 06.03.2006 р. № 0000342301/0 в частині відмови у наданні йому бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 7103 грн. 67 коп.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як встановлено судами, відповідачем підтверджена правомірність віднесення суми ПДВ - 7103 грн. 67 коп. до складу податкового кредиту позивача в жовтні місяці 2005 року у звязку із придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, незалежно від того, чи такі основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності МПП «Вєга» протягом жовтня.

Суди першої та апеляційної інстанцій також підтвердили обґрунтованість віднесення суми ПДВ - 7103 горн. 67 до складу податкового кредиту позивача в жовтні місяці 2005 року у відповідності до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Суди вказали, що із даного загального правила є виключення, встановлені, зокрема, пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно пп. «а» якого особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів, не має права на отримання бюджетного відшкодування.

Судами встановлено, що позивач мав обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

Проте, як вказано вище, із загального правила є виключення, передбачені пп. «а» пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, передбачено право усіх осіб на бюджетне відшкодування в разі нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження основних фондів.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, податковий кредит нарахований саме внаслідок придбання позивачем основних фондів відповідно до пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки вказаний Закон не повязує право на податковий кредит з фактичною поставкою товару.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що ця обставина не може впливати на бюджетне відшкодування, оскільки бюджетне відшкодування залежить від уже сформованого податкового кредиту.

З урахуванням наведеного, висновок апеляційного господарського суду щодо наявності у позивача права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 7103 грн. 67 коп., оскільки згідно авансового платежу в розмірі 42622 грн. податковий кредит в сумі 7103 грн. 67 коп. нарахований внаслідок придбання основних фондів, відповідає встановленим обставинам справи та правильному застосуванні норм матеріального права, а тому підстав для скасування чи зміни постанови апеляційного господарського суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської областівідхилити, а постанову Луганського апеляційного господарського суду від 14.08.2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис) Рибченко А.О.

Судді (підпис) Брайко А.І.

(підпис) Голубєва Г.К.

(підпис) Карась О.В.

(підпис) Федоров М.О.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар