Ухвала суду № 3110441, 25.06.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа № К-31475/06

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2008 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Ліпського Д.В. головуючий,

Амєліна С.Є. суддя-доповідач,

Гуріна М.І.,

Кобилянського М.Г.,

Юрченка В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва на постанову Господарського суду міста Києва від 23 травня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06 вересня 2006 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МаксБет» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про визнання нечинним рішення,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю «МаксБет» звернулося в суд з вказаним адміністративним позовом.

Просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва від 10 лютого 2006 року №0000092200/0.

Постановою Господарського суду міста Києва від 23 травня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06 вересня 2006 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі, посилаючись напорушення норм матеріального та процесуального права,відповідач просить скасувати судові рішення та постановити нове про відмову в задоволенні позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07 червня 2005 року компанія «Арлан Ентерпрайзез Лімітед» (Кіпр, продавець) та ТОВ «МаксБет» (покупець) уклали договір №02/05 на суму 1 497 200 доларів США; предмет договору - ігрові автомати, передплата стовідсоткова.

На виконання договору позивач перерахував вказані кошти продавцю, про що оформлено платіжне доручення від 13 червня 2005 року №3.

Граничний термін отримання товару по імпортній операції або повернення коштів (90 днів) 11 вересня 2005 року. Однак, у вказаний термін компанія «Арлан Ентерпрайзез Лімітед» (Кіпр) свої зобовязання не виконала.

12 вересня 2005 року ухвалою Господарського суду міста Києва відкрито провадження за позовом ТОВ «МакБет» до компанії «Арлан Ентерпрайзез Лімітед» (Кіпр) про повернення грошових коштів в сумі 1 497 200 доларів США.

У звязку з частковим погашенням заборгованості на суму 1 017 221 доларів США позовні вимоги зменшені до 479 979 доларів США.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11 листопада 2005року позов задоволено: стягнуто з компанії «Арлан Ентерпрайзез Лімітед» (Кіпр) на користь ТОВ «МакБет» основний борг в сумі 479 979 доларів США. Рішення набуло законної сили.

За результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ «МакБет» з питань дотримання вимог валютного законодавства по договору від 07 червня 2005 року №02/05, яка проводилася ДПІ у Оболонському районі міста Києва, складено акт від 01 лютого 2006 року №92-22-2-31865429, в якому вказувалося на порушення вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Податковим повідомленням-рішенням від 10 лютого 2006 року №0000092200/0 на підставі статті 4 вказаного Закону застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 194771,01 грн.

Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки є судове рішення, яким задоволено позов про стягнення з нерезидента коштів, тому у податкової інспекції не було підстав для застосування штрафних санкцій.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву термін, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом. Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Відповідно до вказаних норм права з дня відкриття Господарським судом міста Києва провадження по справі за позовом резидента к нерезиденту про стягнення коштів за договором від 07 червня 2005 року №02/05 зупинився термін в 90 календарних днів, передбачений статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», і пеня за його порушення в цей період не підлягала сплаті.

Оскільки під час розгляду справи нерезидент самостійно погасив заборгованість в частині, а за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення про задоволення позову, тому пеня за порушення терміну, передбаченого статтею 2 вказаного Закону, не підлягає сплаті.

Субєкт владних повноважень помилково застосував вказані норми права, що призвело до прийняття незаконного повідомлення-рішення.

Суди правомірно захистили порушені права позивача.

Судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, передбачених статтею 227 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для їх скасування і направлення справи на новий судовий розгляд не вбачається.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва від 23 травня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06 вересня 2006 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Судді:Д.В. Ліпський

С.Є. Амєлін

М.І. Гурін

М.Г. Кобилянський

В.В. Юрченко