Постанова № 31103301, 24.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2013 року № 813/1220/13-а

16 год. 20 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Коморний О.І.

секретар судового засідання Ячмінська Я.О.

з участю:

представник позивача Золотий Я.М.

представники відповідача Прохоренкова Н.Ю. Назарко В.Г.,

Надрага С.Є.

представник третьої особи Ничка Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради до Державної фінансової інспекції у Львівській області, Начальника державної фінансової інспекції у Львівській області, третя особа - Львівське комунальне автотранспортне підприємство №1, про скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Обставини справи.

Позивач, Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, подав 15.02.2013 року до Львівського окружного адміністративного суду позовну заяву у якій містяться вимоги:

- визнати протиправними та скасувати вимоги Державної фінансової інспекції у Львівській області від 11.01.2013 року №06-15м/226 «Про обов'язкові вимоги за результатами позапланової ревізії»;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника державної фінансової інспекції у Львівській області від 15.01.2013 року №2 «Про зупинення операцій з бюджетними коштами».

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю прийняття оскаржуваної вимоги, оскільки позивачем при відшкодуванні витрат пов'язаних із перевезенням пільгових категорій громадян вимог чинного законодавства не порушено.

Ухвалою від 10.04.2013 року позовну заяву Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради до Державної фінансової інспекції у Львівській області, Начальника державної фінансової інспекції у Львівській області, третя особа - Львівське комунальне автотранспортне підприємство №1 про скасування рішення суб'єкта владних повноважень в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження начальника державної фінансової інспекції у Львівській області від 15.01.2013 року №2 «Про зупинення операцій з бюджетними коштами» залишено без розгляду з підстав пропуску позивачем строку для звернення до суду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечили повністю з підстав викладених у письмовому запереченні, суть яких зводиться до того, що Державною фінансовою інспекцією у Львівській області на виконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 08.11.2012р., проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради за період з 01.01.2011 по 01.01.2012 року, якою встановлено порушення, відображені в акті ревізії від 07.12.2012 №06-24/01, акт ревізії підписано 19.12.2012 із запереченнями, на які 11.01.2013 надано відповідні висновки. Також Держфінінспекцією у Львівській області проводилися позапланові ревізії Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, а також Львівського комунального автотранспортного підприємства № 1 в ході розслідування кримінальної справи, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 222 КК України. Ревізією Департаменту виявлено операції, проведені з порушенням чинного законодавства, що призвели до втрат на загальну суму 590 020,45 гривень. Зокрема, встановлено, що протягом січня-лютого 2011 року в порушення п. 1 ст. 102 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VI, п. 5-1 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256, п. 8 ст. 78 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV, Департаментом за рахунок коштів субвенції проводилось покриття втрат доходів Львівського комунального автотранспортного підприємства №1, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на загальну суму 590020,45 гривень. Просять у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задовольнити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та об'єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

Відповідачем, Державною фінансовою інспекцією у Львівській області, на виконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 08.11.2012 р. (а.с.43) проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради за період з 01.01.2011 по 01.01.2012 року, про що 07.12.2012 року складено акт №06-24/30 (а.с.16-23).

На підставі складеного за результатами перевірка акта, відповідачем направлено 11.01.2013р. позивачеві вимоги №06-15м/226 «Про обов'язкові вимоги за результатами позапланової ревізії» (а.с.11-12) у яких відповідач вимагає відобразити дебіторську заборгованість по загальному фонду державного бюджету на суму 590,0 тис. грн., провести претензійно-позовну роботу з ЛК АТП №1 щодо повернення коштів та прийняти до відома факт застосування фінансової санкції у виді безспірного вилучення коштів з місцевого бюджету з обов'язковим поверненням їх до державного бюджету.

У вказаних вимогах також вказано, що Департаменту слід розробити та подати на затвердження Львівській міській раді Методику, якою передбачатиметься порядок розрахунку сум компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян при користуванні пасажирським транспортом автотранспортних підприємств, та, відповідно, порядок відшкодування втрат від їх перевезення.

Інформацію про вжиті заходи та виконання цих вимог в термін до 12.02.2013 позивач мав надіслати на адресу Держфінінспекції у Львівській області разом з завіреними копіями підтверджуючих, розпорядчих та інших документів.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч.1. ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд розглядає адміністративні справи згідно з ч.2 ст. 11 КАС України не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає, згідно преамбули, Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року N2939-XII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин)(далі - Закон N2939-XII).

Здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України (ст.1 Закону N2939-XII).

Головними завданнями органу державного фінансового контролю відповідно до ст.2 Закону N2939-XII є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Інспектування відповідно до ст.4 Закону N2939-XII здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.

Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550 (у редакції чинні на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок проведення інспектування).

Відповідно до п.1 Порядку проведення інспектування, Порядок визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання.

Згідно п.27 Порядку проведення інспектування, за зверненням правоохоронного органу контролюючі органи в межах своєї компетенції проводять планові та позапланові виїзні ревізії за місцезнаходженням об'єкта контролю.

Позапланова виїзна ревізія об'єкта контролю за зверненням правоохоронного органу проводиться відповідно до п.29 Порядку проведення інспектування у разі надання ним:

- клопотання слідчого або прокурора про призначення позапланової виїзної ревізії та ухвали суду про дозвіл на її проведення, в якому зазначаються підстави проведення, дати її початку та закінчення, а також номер кримінального провадження, орган, що здійснює досудове розслідування, дата та підстави повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (для ревізії суб'єкта господарської діяльності, не віднесеного Законом до підконтрольних установ);

- постанови слідчого або прокурора про призначення позапланової виїзної ревізії, винесеної після повідомлення посадовій особі підконтрольної установи, що ревізується, про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення;

- інформації про факти, що свідчать про порушення об'єктом контролю - підконтрольною установою законів, та рішення суду про дозвіл на проведення ревізії, в якому зазначаються підстави проведення, дати початку та закінчення. У разі надходження зазначеної інформації без рішення суду Держфінінспекція, її територіальний орган в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі протягом 7 робочих днів самостійно подає до суду письмове обґрунтування підстав такої ревізії із зазначенням дати початку та закінчення. Про відмову суду у видачі дозволу на проведення позапланової виїзної ревізії об'єкта контролю невідкладно інформується відповідний правоохоронний орган.

Результати ревізії відповідно до п.35 Порядку проведення інспектування оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому титульному аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку контролюючого органу, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складення (назва міста, села чи селища) та номер примірника.

Акт ревізії складається у трьох примірниках: перший - для контролюючого органу, другий - для об'єкта контролю, третій - для передачі правоохоронним органам у випадках, передбачених цим Порядком та законодавством (п.38 Порядку проведення інспектування)

У міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право відповідно до п.45 Порядку проведення інспектування усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Відповідно до п.46. Порядку проведення інспектування, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Однак, згідно п. 48 Порядку проведення інспектування, у разі проведення ревізії на підставі звернення правоохоронних органів, а також коли ревізією, проведеною з інших підстав, виявлено порушення, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь, матеріали таких ревізій у визначені в пункті 46 цього Порядку строки передаються до правоохоронних органів.

Про результати розгляду матеріалів ревізії (крім проведених у зв'язку із здійсненням кримінального провадження) правоохоронні органи повідомляють контролюючому органу протягом 10 робочих днів після прийняття відповідного рішення.

Наведене положення не містить вказівки на конкретно визначені статті КК України за якими має бути порушено кримінальну справу та доручено провести перевірку для цілей її виконання фінансовою інспекцією.

Виходячи із змісту, суті і призначення цієї норми, такі приписи, що матеріали таких ревізій у визначені в пункті 46 цього Порядку строки передаються до правоохоронних органів застосовуються у разі, якщо перевірка призначена за зверненням правоохоронного органу.

Ця норма не містить застережень, що призначення такої перевірки повинно бути пов'язано із вчиненням злочинів за конкретно визначеними статтями КК України або з конкретно визначеним предметом вчиненого злочину. Ця норма не містить також вказівки, що певна кримінальна справа повинна бути порушена відносно конкретного суб'єкта, що перевіряється, або посадових осіб підприємства, щодо якого призначена ревізія.

У даному випадку, при застосуванні цієї норми має значення факт проведення ревізії за зверненням правоохоронного органу.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 19 Конституції України та того, що положення пункту 48 Порядку проведення інспектування не містять іншого, дана норма не підлягає розширеному тлумаченню.

На переконання суду, в даному випадку зазначена норма є спеціальною щодо обставин, з якими пов'язано її застосування та дій фінансової інспекції, що вчиняються за наявності таких обставин у зв'язку з проведенням ревізії, а отже наведена норма підлягає застосуванню за принципом «так як є».

Так як судом встановлено проведення ревізії у позивача на виконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 08.11.2012 р. (а.с.43), винесеної за зверненням правоохоронного органу з метою встановлення об'єктивної істини по кримінальній справі №141-0996 порушеній за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.222 КК України, суд дійшов висновку, що відповідач відповідно до положення пункту 48 Порядку проведення інспектування мав передати матеріали ревізій у визначені в пункті 46 цього Порядку строки до правоохоронного органу і не мав права скеровувати позивачеві вимоги, оскільки скерування таких вимог зумовило звернення позивача до суду для їх оскарження і може мати вплив на розслідування кримінальної справи.

Оскільки відповідачем при надісланні спірних вимог від 11.01.2013 року №06-15м/226 «Про обов'язкові вимоги за результатами позапланової ревізії» не враховано вимоги пункту 48 Порядку проведення інспектування, такі слід визнати протиправними та скасувати саме з вищенаведених підстав.

При цьому суд вважає недопустимим дослідження у даній справі будь-яких фактичних обставин, оскільки такі обставини у подальшому можуть стати преюдиційними і вплинути на результати розслідування кримінальної справи, для чого відповідачу і було доручено провести ревізію у позивача.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Відповідно до ст. 94 КАС України з Державного бюджету України слід стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 17,22 грн.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати вимоги Державної фінансової інспекції у Львівській області від 11.01.2013 року №06-15м/226 «Про обов'язкові вимоги за результатами позапланової ревізії».

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (м. Львів пл. Ринок 1, ЄДРПОУ 34814670) судовий збір в сумі 17 (сімнадцять гривен) грн. 22 коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну те резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 29.04.2013 року о 10:00 год.

Суддя Коморний О.І.