Постанова № 31103292, 02.04.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2013 р. Справа № 809/558/13-a

м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

Судді Кафарського В.В.

За участю секретаря Дубінської І.В.,

представника позивача Хоминця Б.М.,

представників відповідача Федьківа В.Б., Гайсенюк І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом: Приватного акціонерного товариства «Зелене господарство» до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008341592 від 07.02.2013 року та зобов'язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

20.02.2013 року Приватне акціонерне товариство (далі-ПрАТ) «Зелене господарство» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008341592 від 07.02.2013 року та зобов'язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами камеральної перевірки податкової звітності ПрАТ «Зелене господарство» з податку на додану вартість за серпень, вересень та листопад 2009 року, зафіксованими в акті перевірки за № 1113/15-2/05479378 від 07.02.2013 року, податковим органом було встановлено порушення підприємством термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість ( далі- ПДВ) в загальному розмірі 68080,48 грн. На підставі даного акту ДПІ у м.Івано-Франківську прийнято повідомлення-рішення за №0008341592 від 07.02.2013 року, згідно якого до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 13616,10 грн.

Нарахування штрафних санкцій контролюючим органом на думку позивача було проведено неправомірно, оскільки ПрАТ «Зелене господарство» частково було здійснено сплату самостійно узгоджених зобов'язань з податку на додану вартість за серпень, вересень та листопад 2009 року, що підтверджується платіжними дорученнями, в яких платником було вказано призначення зроблених ним платежів. Однак сплачені позивачем суми ПДВ за вищевказані періоди ДПІ в порушення приписів Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, були зараховані в рахунок сплати податкового боргу за попередні періоди.

Крім того рішеннями Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справах за №2а-321/10/0970 та № 2а-814/12/0970 підтверджено факт часткової сплати позивачем податкових зобов'язань з ПДВ відповідно за серпень, вересень 2009 року та за листопад 2009 року, а також встановлено неправомірність зарахування податковим органом сплачених платником сум в рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податку коштів до бюджету.

За таких обставин оскаржуване повідомлення-рішення за № 0008341592 від 07.02.2013 року позивач просить визнати протиправним та скасувати, а також зобов'язати ДПІ у м.Івано-Франківську виключити з обліку в картках особових рахунків ПрАТ «Зелене господарство» нараховану суму штрафних санкцій в розмірі 13616,10 грн., як таку, що є неузгодженою в зв'язку із оскарженням платником вищевказаного рішення контролюючого органу від 07.02.2013 року.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Позов просив задовольнити.

Представники відповідача позов не визнали з підстав, наведених у поданому запереченні. Суду пояснили, що відповідно до висновків акту від 07.02.2013 року, складеного за результатами перевірки податкової звітності з податку на додану вартість, поданої ПрАТ «Зелене господарство», посадовими особами податкового органу встановлено, що підприємством протягом встановленого законодавством терміну не сплачені самостійно узгоджені податкові зобов'язання з ПДВ. Зазначили, що внаслідок виявлених порушень відповідачем прийнято повідомлення-рішення за № 0008341592 від 07.02.2013 року, згідно якого підприємству нараховані штрафні санкції на суму 13616,10 грн. На думку представників відповідача кошти, що надійшли на сплату податкових зобов'язань ДПІ правомірно спрямовуються на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу в порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. При цьому така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як зобов'язань, самостійно розрахованих платником податків, так і тих, які нараховані контролюючим органом. Крім того нормами Податкового Кодексу встановлено, що штрафні санкції ДПІ застосовуються у розмірах, передбачених законодавством, чинним на момент прийняття такого рішення. Отже, представники відповідача вважають, що повідомлення- рішення за № 0008341592 від 07.02.2013 року податковим органом прийняте правомірно, а відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Вислухавши представника позивача та представників відповідача, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних мотивів.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м.Івано-Франківську проведено камеральну перевірку податкової звітності ПрАТ «Зелене господарство» щодо своєчасності сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з ПДВ за за серпень, вересень та листопад 2009 року.

За результатами перевірки складено акт за № 1113/15-2/05479378 від 07.02.2013 року, в якому зафіксовано, що позивачем порушено встановлені п.57.1 ст.57 ПК України від 02 12.2010 року за № 2755-VI терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість, за серпень, вересень та листопад 2009 року в загальному розмірі 68080,48 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення за №0008341592 від 07.02.2013 року, згідно якого позивачу нараховані штрафні санкції в розмірі 13 616,10 грн.

За наслідками судового розгляду суд не погоджується з правомірністю прийняття ДПІ у м. Івано-Франківську вищевказаного податкового повідомлення-рішення з огляду на нижчевикладене.

Згідно вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства (далі- КАС) України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Судом встановлено, що 16.09.2009, 19.10.2009 та 17.12.2009 року ПрАТ «Зелене господарство» подано до ДПІ у м.Івано-Франківську податкові декларації з ПДВ відповідно за серпень, вересень та листопад 2009 року.

Так згідно значень, вказаних у рядку 27 вищевказаних декларацій позивачем задекларовано суми ПДВ, які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, відповідно становлять 26147грн., 24323 грн. та 26 287 грн.(а.с.48-51, 54-55).

Згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень (а.с.41-44,47) задекларовані суми податкового зобов'язання з ПДВ підприємством сплачені частково- відповідно за серпень- 2000грн., вересень-4422грн. та за листопад 15000грн. При цьому у графі «призначення платежу» вказаних платіжних доручень позивачем зазначено призначення платежу- податок на додану вартість за відповідний звітний період.

Так на момент виникнення спірних правовідносин спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за № 2181-Ш від 21.12.2000 року ( далі-Закон №2181).

Згідно п.4.1.1. п.4.1 ст.4 Закону № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до п.5.1 ст.5 вищевказаного Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1. пунктом 5.3 ст.5 Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно п.п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

У відповідності з приписами п.п.16.5.2. п.п.16.5 ст.16 Закону № 2181 днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий Кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Відповідно до п.49.1, 49.2 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. При цьому платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно п.54.1. ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до вимог п.57.1. ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 87.9 ст.87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Як вбачається із дослідженої судом в якості письмового доказу постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.07.2010 року по справі за № 2а-321/10/0970 за позовом Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську до Відкритого акціонерного товариства «Зелене господарство» з товариства стягнуто в дохід бюджету 201818 грн. податкового боргу, в тому числі і суми самостійно узгоджених платником податкових зобов'язань з податку на додану вартість за серпень, вересень 2009 року( а.с.29-31).

Так у вказаному рішенні судом підтверджено факт часткової сплати ПрАТ «Зелене господарство» самостійно узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ за серпень, вересень 2009 року та встановлено, що податковим органом неправомірно проведено зарахування сплачених платником сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу, так як приписами Закону № 2181, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податку.

Згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду дана постанова суду набрала законної сили 07.02.2013 року( а.с.35).

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, факт часткової сплати ПрАТ «Зелене господарство» самостійно узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ за серпень, вересень 2009 року та неправомірність зарахування контролюючим органом вказаних платежів в рахунок погашення податкових зобов'язань за попередні звітні періоди підтверджено вищевказаним рішенням суду.

Крім того постановою Івано-Франківського окружного суду у справі № 2а-814/12/0970 за позовом Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську до Приватного акціонерного товариства «Зелене господарство» з товариства стягнуто на користь бюджету податковий борг в загальному розмірі 333363 грн, в тому числі і суму самостійно узгодженого платником податкового зобов'язання з податку на додану вартість за листопад 2009 року.

У вищезазначеному рішенні судом підтверджено факт часткової сплати товариством узгодженого податкового зобов'язання за листопад 2009 року та на підставі норм Закону № 2181, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, враховуючи, що у платника відсутній інший податковий борг, крім боргу з ПДВ, що є предметом розгляду вказаної адміністративної справи, судом встановлено неправомірність відмови податкового органу щодо зарахування сплачених коштів за відповідні звітні періоди, згідно призначення платежу вказаного в платіжних дорученнях( а.с.32-34).

Дана постанова суду не набрала законної сили, оскільки оскаржена в апеляційному порядку.

Отже, сума податкового боргу позивача з податку на додану вартість за листопад 2009 року є неузгодженою.

Крім того в судовому засіданні представники відповідача не заперечили, що суми податкових зобов'язань з ПДВ за серпень, вересень та листопад 2009 року стягнуті з ПрАТ «Зелене господарство» в дохід бюджету вищевказаними судовими рішеннями по справах за № 321/10/0970 та № 2а-814/12/0970.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак всупереч вищезгаданим приписам ст.71 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, обґрунтованість своїх висновків, покладених в основу прийняття оскаржуваних рішень, належними та допустимими доказами не довів.

Отже, на підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0008341592 від 07.02.2013 року слід визнати протиправним та скасувати.

Однак на переконання суду заявлена позивачем вимога про зобов'язання ДПІ у м.Івано-Франківську виключити з обліку в картках особових рахунків ПрАТ «Зелене господарство» нараховану суму штрафних санкцій в розмірі 13616,10 грн., як таку, що є неузгодженою в зв'язку із оскарженням платником вищевказаного рішення податкового органу від 07.02.2013 року не підлягає до задоволення з огляду на нижченаведене.

Порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства (далі - платежі до бюджету), встановлений Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року № 276 ( далі - Інструкція).

Згідно п. 1.7 Інструкції облікові операції з коригування даних у картках особових рахунків платників податків проводяться підрозділами адміністрування облікових показників та звітності на підставі відповідних документів, датою їх надходження, з візою керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби "До обліку".

Відповідно до п. 4.1 Інструкції нарахуванню в особових рахунках платників підлягають податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Згідно п.п.4.4 п.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України за №1236 від 28.11.2012 року та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України за № 2135/22447 від 20.12.2012 року, у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.

При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.

Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

У разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься, до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Порядок і строки апеляційного оскарження встановлені ст.186 КАС України.

Рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанови Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, що вважається датою узгодження грошового зобов'язання.

У відповідності до п. 4.5.п.4 вищезгаданого Порядку після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Одночасно структурному підрозділу, що забезпечує адміністрування облікових показників та звітності, передаються паперові виписки з реєстру податкових повідомлень-рішень за день, до яких включається інформація щодо сум узгоджених грошових зобов'язань та інших показників, які переносяться до карток особових рахунків. Зазначені виписки передаються окремо від кожного структурного підрозділу, що складає податкові повідомлення-рішення, за підписом керівника такого структурного підрозділу

Таким чином виключення з карток особових рахунків платника ПрАТ «Зелене господарство» штрафних санкцій, нарахованих контролюючим органом згідно повідомлення-рішення за № № 0008341592 від 07.02.2013 року, в розмірі 13616,10 грн., можливе лише з моменту набрання законної сили постановою суду, якою вищевказане повідомлення-рішення скасоване.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Враховуючи дане положення, суд присуджує стягнути з Державного бюджету України на користь ПрАТ «Зелене господарство» 101грн. 75 коп. судових витрат.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення за № 0008341592 від 07.02.2013 року визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Зелене господарство» 101( сто одну) грн. 75 коп. судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Кафарський В.В.

Постанова складена в повному обсязі 07.05.2013 року.