Ухвала суду № 31102691, 07.05.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Дибова О.А.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2013 року справа №812/562/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенко М.М.

при секретарі судового засідання: Левченко Г.О.

за участю сторін:

від позивача: Тєрєховська Н.Є. - за дов. від 20.11.2012 року

від відповідача: Басакін В.В. - за дов. від 25.01.2013 року

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі

з великими платниками податків у м. Луганську Державної

податкової служби

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 9 квітня 2013 року (повний текст постанови складений

та підписаний 12 квітня 2013 року)

по адміністративній справі № 812/562/13-а (суддя Дибова О.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Стахановський

завод феросплавів»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі

з великими платниками податків у м. Луганську Державної

податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

від 3 січня 2013 року № 0000088615, -

ВСТАНОВИВ :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2013 року повністю задоволенні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» (надалі товариство, платник податків, позивач у справі) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (надалі інспекція, податковий орган, відповідач у справі), внаслідок чого визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення цієї інспекції від 3 січня 2013 року № 0000088615, яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2008 року на суму 32 392 787 грн., з підстав безпідставності його прийняття (том 15 арк. справи 78- 86).

В апеляційній скарзі податковий орган (відповідач у справі) посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог (том 15 арк. справи 92-95).

Апелянт доводить правомірність його висновків про наявність податкового правопорушення вчиненого позивачем, з огляду на те, що ним встановлено завищення позивачем, як податків заявленої суми бюджетного відшкодування за липень 2008 року у розмірі 32392787 грн., внаслідок неправомірного формування податкового кредиту червня 2008 року, при цьому допущено порушення абзацу «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За позицією апелянта до складу бюджетного відшкодування липня 2008 року безпідставно увійшли суми податку на додану вартість віднесені до складу податкового кредиту червня 2008 року, за взаємовідносинами позивача з товариством з обмеженою відповідальністю компанія «Ресурс», яке визнане банкрутом, свідоцтво платника на додану вартість якого анульовано 25 червня 2012 року. Крім цього, зазначений контрагент позивача мав взаємовідносини з Приватним підприємством «Весна», керівника якого засуджено за ухилення від сплати податків.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням меж апеляційного перегляду встановлених статтею 195 цього кодексу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство «Стахановський завод Феросплавів» зареєстроване виконавчим комітетом Стаханівської міської ради Луганської області 30 грудня 1994 року, включене до ЄДРПОУ за кодом 00186513, перебуває на податковому обліку Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Луганську, є платником податку на додану вартість з 10 липня 1997 року (том 1 арк. справи 10-11).

Відповідачем у грудні 2012 року проведена позапланова невиїзна документальна перевірка товариства, з питань дотримання вимог податкового, законодавства за період з 1 червня 2008 року по 30 червня 2010 року, наслідки якої викладені в акті перевірки № 130/15-0/00186513 від 14 грудня 2012 року (надалі акт перевірки, том. 1 арк. справи 13-23). Висновками акту перевірки встановлено завищення бюджетного відшкодування позивачем за липень 2008 року в порушення абзацу «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР.

На підставі висновків акту перевірки керівником податкового органу виходячи з наявної компетенції відповідно до норм Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-6 та з посиланням на порушення позивачем норм абзацу «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР., 3 січня 2013 року винесено податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2008 року на суму 32392787 грн. (том 1 арк. справи 25).

Компетенція податкового органу для проведення перевірки, як способу реалізації владних управлінських функцій та прийняття податкового повідомлення рішення, як акту індивідуальної дії зазначена положеннями норм підпункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58, підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та не є спірною між сторонами.

Спірними є правильність застосування сторонами норм матеріального права з якими закон пов'язує формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Як платник податку на додану вартість позивач 21 липня 2008 року подав до податкового органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, визначеній у податковій декларації за червень 2008 року в розмірі 464805 грн. 00 коп. (том 1 арк. справи 147-163).

20 серпня 2008 року позивачем подано податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, визначеній у податковій декларації за липень 2008 року в розмірі 4681581 грн. 00 коп. (том 1 арк. справи 164-183).

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивачем за даними декларацій з податку на додану вартість задекларована сума від'ємного значення ПДВ за період з червня 2008 року - липень 2008 року в розмірі 4681581 грн. 00 коп.

До складу податкового кредиту червня 2008 року позивачем віднесена сума сплаченого у складі вартості придбаного товару - марганцеутримуючої продукції на суму 255 000 000 грн. податку на додану вартість у сумі 42 500 000 грн., відповідно до умов укладеного договору з товариством з обмеженою відповідальністю компанія «Ресурс» 25 червня 2008 року № 60 (том 4 арк. справи 1-49).

Позивачем, як покупцем здійснена стовідсоткова попередня оплата товару 26 червня 2008 року платіжними дорученнями № 54541 на суму 155000000 грн. та № 54476 на суму 100000000 грн. ( том 4 арк. справи 53-54).

Продавцем складена та надана покупцю податкова накладна за номером 62607 від 26 червня 2008 року, з обсягом поставки товару 255000000 грн., у тому числі податок на додану вартість 42500000 грн. (том 4 арк. справи 55).

Продавцем 14 травня 2010 року складений та переданий покупцю (позивачу у справі) розрахунок №185/62607 корегування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 26 червня 2008 року № 62607 за договором від 25 червня 2008 року № 60, внаслідок повернення попередньої оплати за агломерат марганцевий АМ-1. За наведеним розрахунком здійснене проведення корегування податкового зобов'язання та податкового кредиту від'ємного значення графи 9 (податкового зобов'язання та податкового кредиту) на суму - 14796353.710 (том 4 арк. справи 50).

Факт виконання умов договору між сторонами, отримання товару, використання його у господарській діяльності та реалізації не є спірним між сторонами. Спірним є те, що 25 червня 2012 року свідоцтво платника податку на додану вартість цього контрагента анульовано, при цьому доказами даного правового факту податковий орган наводить отримання інформації з автоматизованої бази даних Державної податкової служби України та Витяг з Реєстру платників податку на додану вартість.

Статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлювалась реєстрація осіб як платників податку на додану вартість, за правилами пункту 9.8 цієї статті реєстрація діє до дати її анулювання. Абзацом четвертим цієї статті зазначено, що у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю компанія «Ресурс» 25 червня 2012 року жодним чином не впливає на правомірність складеної та наданої позивачу податкової накладної за номером 62607 від 26 червня 2008 року, з обсягом поставки товару 255000000 грн., у тому числі податок на додану вартість 42500000 грн. Зазначена податкова накладна є звітним податковим та розрахунковим документом відповідно до абзацу третього підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», складена платником податку на додану вартість. відповідає всім об'єктивним та суб'єктивним вимогам встановленим до її складання, правомірно прийнята до податкового обліку позивачем.

Достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість підтверджена актами результатів перевірок правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ за зазначені звітні періоди, про що зазначено в акті перевірки та судовими рішеннями (том 1 арк. справи 75-83, 84-87,88-91 39-62, 63-74, 43-46).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Саме нормами зазначеного Закону, з урахуванням його преамбули, у звітні податкові періоди червня - липня 2008 року регулювались всі питання, пов'язані із визначенням та сплатою податку на додану вартість.

Підпунктом «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 передбачено що, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 має від'ємне значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

З урахуванням відомостей зазначених податковими деклараціями та підтвердженими первинними документами, станом податкового обліку позивача, аналізом наведеним відповідачем в актах перевірки, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно заявлена до відшкодування сума за липень 2008 року. Обставини, які настали в 2012 році з приводу позбавлення контрагента позивача статусу платника податку на додану вартість жодним чином не стосуються, не впливають та не можуть впливати на правомірність формування бюджетного відшкодування червня-липня 2008 року з огляду на дію загально-правового принципу норми права у часі.

Колегія судів зазначає, що спір виник внаслідок вільного трактування відповідачем пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає в правовому перевантажені визначених ним слів „поверненню платнику податку з бюджету, у зв'язку з надмірною сплатою", без врахування далі слів „у випадках, визначених цим Законом". За наведеним Законом сплата у складі ціни товарів (послуг) здійснюється покупцем (яким є позивач у справі) продавцю, а не до бюджету. Саме це є умовою бюджетного відшкодування покупцю відповідно до підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону.

Доводи апелянта про вплив Вироку Перечинського районного суду Закарпатської області від 20 червня 2012 року у справі № 708/175/2012 року стосовно директора приватного підприємства «Весна», колегія суддів не приймає з огляду на положення частини четвертої статті 72 КАС України згідно якої, зокрема, вирок суду в кримінальній справі. який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок лише в питаннях чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою. Аналіз зазначених положень доводить, що дії посадової особи господарюючого суб'єкта, яка визнана виною, жодним чином не стосуються спірних відносин.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 5,9, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2013 року у справі № 812/562/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2013 року у справі № 812/562/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 7 травня 2013 року. Ухвала у повному обсязі складена та підписана у нарадчій кімнаті 7 травня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко