Рішення № 31102528, 25.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2400/13 25.04.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-2"

про стягнення 412 346,20 грн.

за участю представників:

від позивача : Іваненко І.П. - представник за довіреністю № 91/2012/12/18-1 від 18.12.2012 р.від відповідача :Штіфонов П.С. - представник за довіреністю б/н від 23.09.2012 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Київенерго" з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-2" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 412 346,20 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 1630516 від 01.05.2001 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді в частині своєчасної плати за надані послуги, внаслідок чого у Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-2" утворилась заборгованість в сумі 412 346,20 грн. за період з 01.10.2010 р. по 01.01.2013 р.

У позові Публічне акціонерне товариство "Київенерго" просить суд стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-2" заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 365 141,78 грн. за період з 01.10.2010 р. по 01.01.2013 р., пеню в сумі 19 638,97 грн. за період з 01.01.2012 р. по 01.07.2012 р., інфляційну складову боргу в сумі 12 639,16 грн. та 3% річних в сумі 14 926,29 грн. за період з 01.11.2010 р. по 01.01.2013 р., а всього - 412 346,20 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що частина заборгованості ним сплачена як до подачі позову, так і під час розгляду справи. Крім того, вказував, що у період з 01.08.2010 р. по 02.11.2012 р. позивачем неправомірно знімались показники про спожиту теплову енергію, оскільки засоби обліку не пройшли державної перевірки та знаходились в неробочому стані; відомості обліку теплоенергії у період з квітня по липень 2012 року були підписані неповноважною особою та скріплені не тією печаткою, а тому вони є підробленими; тарифи, що застосовувались позивачем, були нелегітимними, у зв'язку з чим вартість послуг є значно меншою. Крім того, усно заявив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підписів на відомостях спожитих послуг, знятих у період квітень-липень 2012 року.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

01.05.2001 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Київенерго", як енергопостачальною організацією, та відповідачем - Житлово-будівельним кооперативом "Річковик-2", як абонентом, був укладений договір № 1630516 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Згідно з п 1.1 договору його предметом є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Умовами договору № 1630516 від 01.05.2001 р. сторони погодили, що енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору (п.2.2.1), абонент зобов'язується додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п.2.3.1).

У судовому засіданні встановлено, що позивач умови договору виконав у повному обсязі, надав ЖБК "Річковик-2" послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді за період з жовтня 2010 р. по грудень 2012 р. у кількості 10622.80000 Гкал на загальну суму 2 068 441,06 грн., що підтверджується обліковими картками відповідача за вказаний період, звітами про добове теплопостачання, відомостями обліку теплової енергії, довідками про надходження коштів про сплату послуг.

При цьому відповідач вказує, що у період з 01.08.2010 р. по 02.11.2012 р. позивачем неправомірно знімались показники про спожиту теплову енергію, оскільки засоби обліку не пройшли державної перевірки та знаходились в неробочому стані, що підтверджується висновком ВБК "Технолоджи груп", яка здійснила огляд технічного стану вузлів обліку теплової енергії та вказала про їх непридатність для використання, після чого досліджувані засоби обліку були демонтовані та замінені на нові.

З цього приводу судом встановлено, що, дійсно, у період з 01.10.2010 р. по 31.03.2012 р. ЖБК "Річковик-2" не подавав постачальнику послуг звітів про кількість спожитої теплової енергії у зв'язку з тим, що прилади обліку відповідача знаходились в неробочому стані, тому позивачем за цей період проводились нарахування розрахунковим способом згідно максимальних теплових навантажень, як це сторони передбачили у додатку 1 до договору в разі неподання звіту (п. 4 додатку)..

У березні 2012 року відповідачу були встановлені нові прилади обліку теплової енергії, які пройшли державну повірку, що підтверджується Свідоцтвами про повірку засобу вимірювальної техніки від 29.03.2012 р., термін дії яких встановлений уповноваженим на те органом - ДП "Укрметртестстандарт" до 14.03.2014 року. На підставі цих свідоцтв відповідачу були видані акти від 30.03.2012 року щодо готовності вузла комерційного обліку до роботи в опалювальний період.

Також у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що звіти в період з квітня по липень 2012 р. були підписані неповноважною особою та скріплені старою печаткою підприємства, а тому, на думку відповідача, вони не можуть бути доказами надання послуг позивачем.

Так, у судовому засіданні встановлено, що за період з 01.04.2012 р. по 31.07.2012 р. відповідач надавав ПАТ "Київенерго" відомості про спожиту теплову енергію, підписані представником відповідача та скріплені печаткою ЖБК "Річковик-2", згідно яких позивач розрахував вартість наданих послуг за вказаний період.

При цьому суд вважає, що зміна керівництва та органів правління на підприємстві відповідача, а так само заміна його печатки, на що вказував представник відповідача в судовому засіданні, не спростовує факту надання позивачем послуг ЖБК "Річковик-2", а доводи стосовно підроблених документів (звітів) є лише здогадками відповідача, що не підтверджені належними та допустимими доказами у справі.

З цих же підстав представнику відповідача було відмовлено у задоволенні усного клопотання про призначення почеркознавчої експертизи як необґрунтованого.

Також суд враховує ту обставину, що відповідач, заперечуючи проти звітів щодо показників, наданих у період з 01.04.2012 р. по 31.07.2012 р., водночас просить суд прийняти до уваги платіжні доручення про часткову сплату заборгованості, підписаних і скріплених підписами та печатками підприємства за цей же період.

Щодо доводів відповідача про нелегітимність тарифів, що застосовувавлись ПАТ "Київенерго" при нарахуванні вартості спожитої теплової енергії в спірний період, суд вважвє за необхідне зазначити, що вказані тарифи на теплову енергію були погоджені сторонами та на час розгляду даної справи не скасовані та нечинними (недійсними) не визнані.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що матеріалами справи повністю підтверджується факт надання відповідачу послуг з постачання теплової енергії у вищезазначеній кількості.

При цьому судом встановлено, що відповідач зі свого боку умови договору в частині оплати вартості послуг виконував несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у гарячій воді в сумі 365 141,78 грн. за період з 01.10.2010 р. до 01.01.2013 р.

Разом з тим, у судовому засіданні встановлено, що частину заборгованості в розмірі 91 565,40 грн. відповідач сплатив до подачі позову до суду, що підтверджується, наявними у справі платіжними дорученнями, довідкою про надходження коштів за спожиту від ПАТ "Київенерго" теплову енергію та поясненнями представників сторін.

Отже, за таких обставин суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 91 565,40 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо іншої частини заборгованості суд зазначає, що відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

З матеріалів справи вбачається, що після подачі позову, відповідач сплатив ще частину заборгованості в сумі 149 934,02 грн., що підтверджується довідкою ПАТ "Київенерго" про надходження коштів за спожиту теплову енергію, платіжними дорученнями та поясненнями представників сторін.

Таким чином, сплативши заборгованість у розмірі 149 934,02 грн., відповідач припинив у такий спосіб відповідне грошове зобов'язання, у зв'язку з чим провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що у відповідача існує заборгованість в частині несплаченої вартості наданих послуг з постачання теплової енергії у гарячій воді по договору № 1630516 від 01.05.2001 р. за період з 01.10.2010 р. по 01.01.2013 р. в сумі 123 642,36 грн.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості в цій частині суду не надано, позовні вимоги про стягнення 123 642,36 грн. основного боргу за договором № 1630516 від 01.05.2001 р. за період з 01.10.2010 р. по 01.01.2013 р. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 19 638,97 грн. за період з 01.01.2012 р. по 01.07.2012 р., інфляційну складову боргу в сумі 12 639,16 грн. та 3% річних в сумі 14 926,29 грн. за період з 01.11.2010 р. по 01.01.2013 р.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно п. 3.5 додатку № 4 до договору абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені, інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми штрафних санкцій та матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 19 638,97 грн. за період з 01.01.2012 р. по 01.07.2012 р., інфляційна складова боргу в сумі 12 639,16 грн. та 3% річних в сумі 14 926,29 грн. за період з 01.11.2010 р. по 01.01.2013 р.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-2" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 412 346,20 грн. в частині стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-2" заборгованості в сумі 149 934,02 грн. припинити.

Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-2" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 412 346,20 грн. в частині стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-2" суми основного боргу в розмірі 273 576,38 грн., пені в сумі 19 638,97 грн. за період з 01.01.2012 р. по 01.07.2012 р., інфляційної складової боргу в сумі 12 639,16 грн. та 3% річних в сумі 14 926,29 грн. за період з 01.11.2010 р. по 01.01.2013 р. задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-2" (02232, м. Київ, вул. Закревського, 85, ідентифікаційний код 23697417) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) суму основного боргу в розмірі 123 642 (сто двадцять три тисячі шістсот сорок дві) грн. 36 коп., пеню в сумі 19 638 (дев'ятнадцять тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 97 коп., інфляційну складову боргу в сумі 12 639 (дванадцять тисяч шістсот тридцять дев'ять) грн. 16 коп. та 3% річних в сумі 14 926 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн. 29 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-2" (02232, м. Київ, вул. Закревського, 85, ідентифікаційний код 23697417) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 432 (шість тисяч чотириста тридцять дві) грн. 60 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 25 квітня 2013 року.

Повний текст рішення підписаний 30 квітня 2013 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна