Постанова № 31102493, 26.04.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2013 р. 11 год.15 хв.Справа № 821/170/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Вітічак О.Р.,

за участю:

представника позивача - Скрицького Ю.О.,

представника відповідача - Зеленіної С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Вікойл"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне підприємство "Вікойл" (далі - позивач, ПП) звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ) у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просить визнати протиправними дії ДПІ у м. Херсоні щодо визнання в акті перевірки від 12.11.2012р. № 2553/22-4/34785802 нікчемними правочинів, укладених ПП "Вікойл" із ПП "Елементи. Конструкції. Системи" у червні, липні 2012 року та скасувати податкові повідомлення - рішення від 28.11.2012р. № 0008402200, яким позивачу визначене зобов'язання із податку на прибуток за основним платежем на 1857497,0 грн. та штрафними санкціями на 928748,0 грн., № 0008392200, яким позивачу визначене зобов'язання із податку на додану вартість за основним платежем на 1950372,0 грн. та за штрафними санкціями на 975186,0 грн.

Позивач, обґрунтовуючи позов, стверджує, що виконав всі вимоги Податкового кодексу України, які необхідні для декларування валових витрат та податкового кредиту по відносинам з ПП "Елементи. Конструкції. Системи" у червні, липні 2012 року. Позивач зазначає, що його угода з ПП "Елементи. Конструкції. Системи" про поставку олії соняшникової є законною та була реально виконана - товар оплачений повністю, перевезений за рахунок позивача перевізником ФОП ОСОБА_3 та використаний у господарській діяльності - реалізований подальшим покупцям. ПП "Елементи. Конструкції. Системи" мало повну податкову правосуб'єктність: було зареєстроване юридичною особою та платником ПДВ. На сьогодні відсутні будь-які рішення суду про визнання угоди позивача із ПП "Елементи. Конструкції. Системи" недійсною. Поставка олії, її подальша реалізація підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Також позивач наголошує на протиправності дій податкового органу, у якого відсутні повноваження на визнання угод позивача нікчемними, що може бути встановлено лише судовим рішенням. З цих підстав позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує і стверджує, що позивач сформував валові витрати та податковий кредит у червні, липні 2012 року на підставі правочину, укладеного з ПП "Елементи. Конструкції. Системи". МДПІ у м. Харкові, за місцем знаходження постачальника ПП "Елементи. Конструкції. Системи" у актах від 14.08.2012р. № 566 та 21.09.2012р. № 702 встановлено, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не має у розпорядженні необхідні матеріально-технічні та трудові ресурси для провадження господарської діяльності, податковий орган не підтверджує реальність здійснення господарських операцій у червні-липні 2012р. З цих підстав відповідач просить відмовити позивачеві у задоволені позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, свідків, суд встановив наступні обставини.

12.11.2012 року ДПІ складено акт за № 2553/22- 4/34785802 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Вікойл» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП «Елементи. Конструкції. Системи» за червень, липень 2012 року та з контрагентами - покупцями за вказані періоди» (далі - акт № 2553), що став підставою для прийняття оскаржений податкових повідомлень-рішень.

За результатами перевірки ДПІ встановила наступні порушення:

-ч. 1 ст. 201, ч. 1-6 ст. 203, ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Вікойл» при придбанні товару у постачальника ПП «Елементи. Конструкції. Системи» у червні, липні 2012 року;

-п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає до сплати в бюджет, на загальну суму ПДВ 1857497,33грн., у тому числі у червні 2012 року на загальну суму ПДВ 1409164,00грн., у липні 2012 року на загальну суму ПДВ 448333,33грн.;

- п. п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 1950372,00грн., у тому числі за І півріччя 2012 року на загальну суму 1479622,00грн., за 9 місяців 2012 року 470750,00грн.;

-перевіркою неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій, встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

Із акту перевірки вбачається, що підставою визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість, податку на прибуток та застосування штрафних санкцій стало здійснення позивачем «безтоварних» операцій з купівлі-продажу товарів у ПП «Елементи. Конструкції. Системи», які, на думку податкового органу, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суперечать інтересам держави та мають ознаки нікчемних (ст. 20 акту № 2553).

Суд не погоджується із висновком податкового органу із наступних підстав.

Позивачем 28 травня 2012 року укладено договір поставки за № 280501 з ПП «Елементи. Конструкції. Системи», строк дії договору до 31 грудня 2012 року. У розділі «Предмет договору» визначено, що Постачальник (ПП «Елементи. Конструкції. Системи») постачає Покупцю (Позивач) олію соняшникову нерафіновану, загальна кількість товару визначається видатковою накладною. Третій розділ вказаного договору «Поставка товару» передбачив, що поставка товару здійснюється партіями на умовах РСА зі складу Постачальника, автотранспортом Покупця. Договір підписано обома сторонами без жодних претензій, застережень та розбіжностей, а отже, такий договір набув чинності у встановлений законом спосіб.

У відповідності до окреслених пунктів домовленості, ПП «Елементи. Конструкції. Системи» за період: червень 2012 року поставлено на адресу позивача товар (олія соняшникова) на загальну суму 8418983,99 грн. у кількості 1006093,00 т., липень 2012 року на загальну суму 2690000,00 грн. у кількості 300,00 т. Вказане постачання олії відбулось та підтверджено складеними фінансово-господарськими документами - видатковими накладними, податковими накладними. Транспортування продукції, придбаної у ПП «Елементи. Конструкції. Системи», здійснювалося ФОП ОСОБА_3, на підставі укладеного між останнім та позивачем договору на міські та міжміські перевезення вантажів автотранспортом від 5 січня 2012 року за № 1, та підтверджується актами виконаних робіт 25 червня 2012 року за № 5, від 27 червня 2012 року за № 6, від 30 червня 2012 року за № 7, від 13 липня 2012 року за № 4, від 16 липня 2012 року за № 5, податковими накладними, виданими ФОП ОСОБА_3 на адресу позивача.

В свою чергу, позивач виконав умови договору постачання з ПП «Елементи. Конструкції. Системи» щодо оплати за отриманий товар, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, реквізити яких зазначені у картках рахунків 311.

Незважаючи на вищенаведені фактичні обставини здійснення позивачем господарської діяльності та наданням усіх передбачених чинним законодавством документів, відповідач вказує на безтоварність таких операцій.

В обґрунтування правомірності визначеного позивачу зобов'язання відповідач посилається на наявність актів Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської область Державної податкової служби від 14.08.2012 року за № 566/22-207/35247250 та від 21.09.2012 року за № 702/22-207/35247250 про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Елементи. Конструкції. Системи» щодо документального підтвердження господарських правовідносин із платниками податків, їх реальності за період травень, червень, липень 2012 року.

Із актів МДПІ м. Харкова вбачається, що «зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що неможливо співставити дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання...». Отже, податковим органом за місцезнаходженням контрагента позивача, у жодний спосіб не досліджувалися та не вивчалися первинні документи, що підтверджують здійснення таким контрагентом господарської діяльності, у тому числі і постачання на адресу позивача соняшникової олії у відповідний податковий період. Вказане свідчить про неможливість закріплення у акті перевірки висновків про нікчемність правочинів про постачання соняшникової олії, укладених між позивачем та його контрагентом, оскільки, неможливість проведення зустрічної перевірки сама по собі не є належним доказом вчиненого податкового правопорушення, не може беззаперечно підтверджувати факт здійснення «безтоварних» господарських операцій, тим більш, що позивачем, під час проведення перевірки, надано у повному обсязі первинні документи, що підтверджують факт придбання у ПП «Елементи. Конструкції. Системи» та перевезення товарно-матеріальних цінностей (олії).

Крім того, відповідач в акті перевірки зазначає про те що ПП «Елементи. Конструкції. Системи» має стан «9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Зазначена обставина не приймається судом до уваги, оскільки, господарські операції між Позивачем та його контрагентом відбулися у червні, липні 2012 року, у той час коли інформація про відсутність за місцезнаходженням ПП «Елементи. Конструкції. Системи» з'явилася в акті перевірки у серпні 2012 року, тобто, пізніше.

Крім того, відсутність юридичної особи за юридичною адресою не може підтверджуватись актом податкової перевірки та присвоєнням відповідно «стану».

Стаття 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачає, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Проте, у податкового органу відсутні будь-які відомості з Єдиного державного реєстру що відсутності суб'єкта господарювання за юридичною адресою, відсутні посилання в акті перевірки на довідки або витяги з ЄДР, які б підтверджували висновки податкового органу, та, в свою чергу, мали статус доказу, не надані такі документи і на вимогу суду під час розгляду справи.

Посилання відповідача на висновок податкової міліції про наявність ознак фіктивності та відсутність факту реального здійснення господарської діяльності також не приймається судом в якості належного та допустимого доказу, оскільки, висновок податкової міліції не є документом, який може підтверджувати або спростовувати певні факти здійснення фіктивної діяльності, висновок є лише внутрішнім документом податкового органу, складання такого документу не передбачено жодним чинним нормативно-правовим актом, а відтак, такий документ не несе в собі закріпленої належним чином інформації, яку б можливо було використовувати в якості доказу «безтоварності» здійснення господарських операцій.

У висновку податкової міліції міститься посилання на ознаки фіктивної діяльності контрагента Позивача, які передбачені положеннями статтею 55-1 Господарського кодексу України. Вказана вище стаття Господарського кодексу України визначила певний перелік ознак фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними. Тобто, при встановленні податковим органом певних ознак фіктивності господарської діяльності господарюючого суб'єкта, останній має законодавчо встановлену можливість для звернення до суду з відповідним позовом, і лише судове рішення, прийняте на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, яким підтверджено факт здійснення фіктивної господарської діяльності можливо використовувати в якості доказу «безтоварних» операцій. Будь-які судові рішення щодо встановлення фіктивної господарської діяльності ПП «Елементи. Конструкції. Системи» у відповідача відсутні.

Посилання відповідача на наявність актів податкових перевірок контрагентів ПП «Елементи. Конструкції. Системи» з висновками про «безтоварність» господарських операцій також не можуть бути підставою для застосування до позивача фінансової відповідальності, оскільки, податковим органом проведена перевірка контрагентів позивача по четвертому ланцюгу постачання, з якими позивач не мав господарських правовідносин. За таких обставин, Відповідачем порушено принцип індивідуальної відповідальності, що закріплений у статті 61 Конституції України, яка визначила, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У акті перевірки зазначено, що відповідно до висновку спеціаліста ОСОБА_4 від 31.08.2012 року за № 307 підписи на певних документах ймовірно виконані різними особами. Суд погоджується із позивачем, що ці обставини не повинні прийматися до уваги, оскільки, з переліку документів, що досліджувалися експертом, не вбачаються документи, які оформлені під час здійснення постачання олії на адресу позивача, а саме, - договору поставки, видаткові накладні, податкові накладні, податкові декларації суб'єкта господарювання, надані до податкового органу червень, липень 2012 року (податкові періоди, в яких відбулося постачання), а отже, враховуючи той факт, що податковим органом не досліджено вказані вище первинні документи, стверджувати про їх оформлення з порушенням вимог чинного законодавства, є неправомірним та безпідставним.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, дослідженими у судовому засіданні доказами спростовуються доводи відповідача про безтоварність господарських операцій між позивачем та ПП «Елементи. Конструкції. Системи».

Судом встановлено, що ПП «Елементи. Конструкції. Системи» у декларації ПДВ за червень, липень 2012р. у складі податкових зобов'язань відобразив ПДВ по операції із позивачем у повному обсязі, що не заперечується відповідачем.

Крім цього, в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Факт перевезення товару від ПП «Елементи. Конструкції. Системи» до позивача підтверджено у судовому засіданні також показами свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, водіями ФОП ОСОБА_3, які підтвердили, що вони безпосередньо перевозили олію соняшникову у вантажних цистернах із Харківської області від ПП «Елементи. Конструкції. Системи» до м. Херсона для ПП «Вікойл», а потім далі покупцям позивача на території України. Зазначене підтверджується також товарно-транспортними накладними, долученими до матеріалів справи.

Усі наведені доводи податкового органу щодо зменшення позивачу валових витрат та податкового кредиту були спростовані у судовому засіданні, інших доказів в обґрунтування правомірності свого рішення ДПІ не надала.

Статтею 3 Податкового кодексу України зазначено перелік податкового законодавства, контроль за виконанням якого покладено на податкові органи: «3.1. Податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України...».

Як вбачається, норми Цивільного кодексу України не передбачені в цій статті ПКУ. Відповідно до ст.1 ЦК цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини)..., до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується.

Статтею 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладена учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї з сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) всі укладені підприємством правочини є чинними. Недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі позовної заяви зацікавленої особи, а не податковим органом на власний розсуд при складанні акту перевірки. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення, а не акт позапланової невиїзної перевірки.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і не доведено у встановленому законом порядку, що угоди позивача із від ПП «Елементи. Конструкції. Системи» порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності контрагентом позивача, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що може свідчити про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг). На думку суду, таке твердження податкового органу без належних доказів є лише припущенням.

З наведеного слідує, що оскільки недійсність вчиненого позивачем правочину від ПП «Елементи. Конструкції. Системи» законом прямо не встановлена, то такий правочини слід віднести до оспорюваних, а тому викладені в акті перевірки № 2553 висновки відповідача про нікчемність цих правочинів є передчасними та безпідставними, оскільки відповідні судові рішення щодо цих правочинів відсутні.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Задовольнити повністю позовні вимоги Приватного підприємства "Вікойл" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби щодо визнання в акті перевірки від 12.11.2012р. № 2553/22-4/34785802 нікчемними правочинів, укладених ПП «Вікойл» із ПП «Елементи. Конструкції. Системи» у червні, липні 2012 року.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.11.2012р. № 0008402200, № 0008392200.

Стягнути із державного бюджету на користь Приватного підприємства "Вікойл" понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2294,0 грн. згідно квитанції від 14.01.2013р. №20.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 квітня 2013 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.6