Вирок № 31101821, 11.04.2013, Алчевський міський суд Луганської області

11.04.2013

Справа № 406/2527/13-к

Провадження № 1-кп/406/140/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2013 року Алчевський міський суд Луганської області в складі:

головуючого - судді Колядова В.Ю.

при секретарі Помогаловій І.Є.

за участю прокурора Ларіної Є.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Алчевська кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця п. Бугайовка, Перевальського р-ну, Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, згідно до ст. 89 КК України не маючий судимості, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263, ч. 1,3 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

ОСОБА_1, маючи намір на носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, на початку лютого 2013 року (більш точну дату та час в ході досудового та судового слідства встановити не виявилося можливим), перебуваючи біля «Молочної кухні», розташованої по вул. Липовенка, 10 м. Алчевська Луганської області побачив саморобний кастет, що представляє собою металеву пластину з чотирма отворами для пальців, підібрав його і носив при собі для самооборони до дня виявлення та вилучення працівниками міліції, але ніколи його не використовував.

20.02.2013 року приблизно о 10 год. 40 хв., знаходячись на зупинці громадського транспорту по вул. Ленінградській м. Алчевська Луганської області у ОСОБА_1, при проведенні особистого огляду співробітниками міліції, в належній йому сумці було виявлено та вилучено металеву пластину з чотирма отворами, зовні схожою на кастет, виготовлену з металу білого кольору.

Відповідно до висновку експерта № 156/15 від 21.02.2013 року, предмет, вилучений у ОСОБА_1, є контактною не клинковою холодною зброєю ударно-дробильної дії, який вироблено за типом кастетів.

Крім того, ОСОБА_1, маючи намір на підроблення пенсійного посвідчення з метою його подальшого використання, на початку лютого 2013 року (більш точну дату та час в ході досудового та судового слідства встановити не виявилося можливим), в сміттєвому контейнері у дворах будинків по вул. Гмирі м. Алчевська Луганської області, ОСОБА_1 знайшов пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4. Приблизно через 2 дні обвинувачений шляхом вклеювання в дане посвідчення своєї фотокартки, виготовив підроблене пенсійне посвідчення, з метою використання його у громадському транспорті для безоплатного проїзду. Через декілька днів ОСОБА_1 пред'явив дане посвідчення в маршрутному таксі водію ОСОБА_3, який візуально знав обвинуваченого, зробив йому зауваження, у зв'язку з цим ОСОБА_1 більше не використовував дане пенсійне посвідчення.

20.02.2013 року приблизно о 10 год. 40 хв., знаходячись на зупинці громадського транспорту по вул. Ленінградській м. Алчевська Луганської області у ОСОБА_1, при проведенні особистого огляду співробітниками міліції, в належній йому сумці було виявлено та вилучено підроблене пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2

Відповідно до висновку експерта НДЕКЦ ГУМВС України в Луганській області № 63/2 від 04.03.2013 року у пенсійному посвідченні № НОМЕР_1, виданому на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, вилученому 20.02.2013 року у ОСОБА_1 мало місце зміни первісного змісту реквізитів документу, виконане способом заміни фотознімку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу; виготовлення підробленого пенсійного посвідчення з метою його подальшого використання, а також використання завідомо підробленого пенсійного посвідчення.

28 березня 2013 року між підозрюваним ОСОБА_1 та прокурором прокуратури м. Алчевська Луганської області Ларіною Є.В. була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468,469,472 КПК України.

Згідно даної угоди ОСОБА_1 та прокурор Ларіна Є.В. дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 2 ст. 263, ч. 1,3 ст. 358 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_1, а саме:

- за ч. 2 ст. 263 КК України у вигляді 200 (двісті) годин громадських робіт;

- за ч. 1 ст. 358 КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі;

- за ч. 3 ст. 358 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 ч. 1, 72 КК України шляхом часткового складання покарань остаточно призначити покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробувальним терміном на 2 (два) роки, з покладенням на нього згідно п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України обов'язку: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного: обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначених діяннях. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений, а саме:

- за ч. 2 ст. 263 КК України у вигляді 200 (двісті) годин громадських робіт;

- за ч. 1 ст. 358 КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі;

- за ч. 3 ст. 358 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 ч. 1, 72 КК України шляхом часткового складання покарань остаточно призначити покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробувальним терміном на 2 (два) роки, з покладенням на нього згідно п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України обов'язку: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні в якому бере участь потерпілий не допускається. Потерпілий у вказаній справі відсутній.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 2 ст. 263, ч. 1,3 ст. 358 КК України.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 472 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обвинуваченому роз'яснені наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та Кримінального Кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Питання речових доказів, суд вирішує в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Судові витрати суд покладає на обвинуваченого у відповідності до ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 472, 474 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263, ч. 1,3 ст. 358 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання,

- за ч. 2 ст. 263 КК України у вигляді 200 (двісті) годин громадських робіт;

- за ч. 1 ст. 358 КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі;

- за ч. 3 ст. 358 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 ч. 1, 72 КК України шляхом часткового складання покарань остаточно призначити покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробувальним терміном на 2 (два) роки, з покладенням на нього згідно п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України обов'язку: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Затвердити угоду від 28 березня 2013 року про визнання винуватості між ОСОБА_1 та прокурором прокуратури м. Алчевська Луганської області Ларіною Є.В.

Речовий доказ по справі: кастет, який знаходиться в дозвільній системі Алчевського МВ ГУМВС України в Луганській області (а.мат.кр.пр. 26) - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Луганській області (банк УДКСУ в м. Луганську, ГУДКСУ в Луганській області р/р № 31252272210167, МФО 804013, код 25574305, код оплати 25010100 за експертні послуги) витрати за проведення експертизи в сумі 538,50 грн.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. ст. 394, 395 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Алчевський міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: В.Ю. Колядов