Рішення № 31099052, 15.04.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/25651/2012

Провадження №2/761/2235/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

15 квітня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

при секретарі Івченко В.П.,

за участю:

від позивача: представник Павлюк О.В.;

від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином про розгляд справи;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»;

до ОСОБА_2;

про відшкодування збитків, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2012 року Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - ВАТ НАСК «Оранта», позивач) звернулося до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди.

В обґрунтування позову ВАТ НАСК «Оранта» зазначає те, що 18.09.2008 року між позивачем та Посольством Російської Федерації в особі посла Росії в Україні Зурабова Михайла Юрійовича укладений договір УБ № 788844 страхування транспортних засобів, предметом якого є страхування транспортних засобів, у тому числі автомобіля «Volkswagen Passat», державний номер НОМЕР_3. 23.05.2011 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Тойота», д.н. НОМЕР_1, по бульвару Лесі Українки, 22, у м. Києві, здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Volkswagen», державний номер НОМЕР_3, який отримав механічні ушкодження. Відповідно до Постанови Печерського районного суду міста Києва від 09.06.2011 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. На виконання умов договору страхування, позивач здійснив виплату страхового відшкодування Посольству Російської Федерації у сумі 60891,81 грн. Враховуючи на те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Тойота» д.н. НОМЕР_1, на момент ДТП була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Страховий капітал», з лімітом відповідальності 50 000,00 грн., рішенням господарського суду міста Києва від 24.09.20012 року у справі № 5011-53/9316-2012, стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Страховий капітал» на користь позивача 46751,32 грн. На підставі ст.ст. 16, 979, 985, 989, 993, 1166, 1188, 1188, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» позивач просить стягнути з відповідача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог - 14 052 грн. 46 коп., різницю між сплаченими коштами та стягнутими з відповідача згідно рішення господарського суду міста Києва.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву з підстав викладених у позові.

Відповідач у судове засідання, яке відбулося 15.04.2013 року, не з'явився, повідомлений про дату, час і місце розгляду справи належним чином. Подав 15.04.2013 року до Шевченківського районного суду міста Києва заяву в якій просить відкласти розгляд справи, у зв'язку з тим, єдиний представник за довіреністю ОСОБА_4 перебуває на лікарняному.

Суд, керуючись ст. ст. 169, 224 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів, отримавши на це згоду позивача та визнав причини неявки неповажними.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.09.2008 року між позивачем та Посольством Російської Федерації в особі посла Росії в Україні Зурабова Михайла Юрійовича укладений договір УБ № 788844 страхування транспортних засобів, предметом якого є страхування транспортних засобів, у тому числі автомобіля «Volkswagen Passat», державний номер НОМЕР_3(а. с. 6-10).

З постанови Печерського районного суду міста Києва від 09.06.2011 року вбачається, що 23.05.2011 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Тойота», д.н. НОМЕР_1, по бульвару Лесі Українки, 22, у м. Києві, порушив п. 12.1 ПДР України, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Volkswagen», державний номер НОМЕР_3, який отримав механічні ушкодження. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення(а. с. 4).

Відповідно до п. 2.12.4 договору УБ № 788844 страхування транспортних засобів, вартість відновлювального ремонту визначається за одним з обраних Страхувальником при укладенні Договору варіантів, зазначених в Додатку 1 до Договору, а саме: варіант 1. на підставі висновків аварійного комісара Страховика або спеціаліста узгодженої зі Страховиком експертної організації, виконаних відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів; варіант 2. за варіантом 1, але вартість відновлювального ремонту пошкоджень, що вказані у акті(актах) огляду, складених відповідно до п. 2.9.2.8 та п. 1.11.2.5 Договору, підлягає коригуванню у разі виконання Страхувальником наступних умов: надання деталізованих актів виконаних робіт профільованих(фірмових; тих, що мають право гарантійного ремонту пошкодженого транспортного засобу) станцій технічного обслуговування, письмово узгодження зі Страховиком попередніх рахунків, нарядів-замовлень СТО на виконання ремонту. Таке узгодження здійснюється до початку ремонтних робіт(а. с. 8).

Згідно із заявою про страхову виплату від 24.05.2011 року представник Посольства Російської Федерації просив страхову виплату здійснити на СТО, на рахунок Посольства Російської Федерації в Україні(а.с. 11).

Відповідно до акту виконаних робіт(заказ-наряд) № 231003783, вартість виконаних робіт, вартість запасних частин та вартість матеріалів ремонту автомобіля «Volkswagen», державний номер НОМЕР_3 на СТО ТОВ «Атлант-М Лепсе», складає 60803,78 грн.(а.с. 27-31).

Згідно з платіжного доручення від 21.06.2011 року, Посольство Російської Федерації перерахувало на рахунок ТОВ «Атлант-М Лепсе» кошти за виконанні роботи у розмірі 60803,78 грн.(а. с. 32).

Відповідно до платіжного доручення № 70323 від 03.10.2011 року, позивач перерахував на рахунок Посольства Російської Федерації страхове відшкодування у розмірі 60891,81 грн.(а. с. 45).

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за

договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, приймаючи до уваги те, що позивач виплатив Посольству Російської Федерації страхове відшкодування, за договором майнового страхування, до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Як вбачається із рішення господарського суду міста Києва від 24.09.2012 року у справі № 5011-53/9316-2012 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована на підставі договору (полісу) № АА/299553 Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Страховий капітал». Ліміт відповідальності по шкоді заподіяній майну третіх осіб становить 50000,00 грн., франшизи становить 0 грн.(а. с. 46-49).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у

разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно рішення господарського суду міста Києва від 24.09.2012 року у справі № 5011-53/9316-2012, судом стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал» на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» - 46751,32 грн. страхового відшкодування, тобто витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Отже, залишилися не відшкодованими збитки позивача у розмірі 14 052 грн. 46 коп.(60803,78 - 46 751,32), які відповідно до ст.ст. 993, 1194 ЦК України підлягають відшкодуванню з відповідача.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача - 14 052 грн. 46 коп. матеріального збитку(різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою) є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 3, 57-61, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 224-233 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2(і.н. НОМЕР_2) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(код 00034186) 14 052(чотирнадцять тисяч п'ятдесят дві)грн. 46 коп.

Стягнути з ОСОБА_2(і.н. НОМЕР_2) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(код 00034186) судовий збір у розмірі 214(двісті чотирнадцять)грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: А.І. Саадулаєв