Ухвала суду № 31097296, 08.05.2013, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/1474/13-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2013 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

судді Гандзій Д.М.

при секретарі Сідих С.П.

за участю прокурора Суботіна Д.В.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в смт. Овідіополь кримінальну справу за звинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кишинева, Р. Молдова, громадянина України, росіянина, холостого, з неповною середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1, проживаючого : АДРЕСА_3, у скоєнні злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України, разом із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 обвинувачується у фіктивному підприємництві, а саме, придбанні СПД НВКФ ТОВ «Скіф» з метою прикриття незаконної діяльності, що спричинило велику матеріальну шкоду.

Так, 03.11.2000 р., Овідіопольською РДА було зареєстроване НВКФ ТОВ «Скіф» за юридичною адресою : АДРЕСА_1 і фактичною адресою : м. Одеса, вул. Говорова, 8-а, яке 10.11.2000 р., було постановлено на податковий облік у ДПІ Овідіопольського району Одеської області та 14.11.2000 р., видано свідоцтво платника податків за № 21832931. Основним видом діяльності підприємства є купівля-продаж сільгосппродукції та виконання деяких видів будівельних робіт. До складу засновників підприємства, згідно протоколу № 1 від 17.09.2000 р. входили ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Влітку 2006 р., у м. Одесі, по вул. Говорова, 9-а, ОСОБА_2, усвідомлюючи протиправність своїх дій, погодився на умови ОСОБА_7, за 1000 грн. перереєструвати вказане підприємство на своє ім.`я без мети здійснення фінансово-господарської діяльності.

Після чого, 20.07.2004 р., ОСОБА_2, підписав заздалегідь підготовлені ОСОБА_7 документи для перереєстрації НВКФ ТОВ «Скіф» : статут та протокол № 3 від 20.07.2006 р., згідно якого ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 вийшли зі складу засновків підприємства, і до складу засновників увійшов одноособово ОСОБА_2. Після підписання протоколу та його нотаріального посвідчення, 09.08.2006 р. до статуту підприємства були внесені відповідні зміни. Рішенням від 27.06.2006 р., ОСОБА_2 призначений на посаду директора підприємства, після чого ОСОБА_2, який усвідомлював, що ніякої участі у діяльності підприємства він приймати не буде, прийняв від ОСОБА_7 всі статутні документи та печатку підприємства, після чого у ДПІ Овідіопольського району, були внесені відповідні зміни.

Далі, ОСОБА_7, організував переоформлення в Південному ГРУ «ПриватБанку» м. Одеси розрахункового рахунку на ім.`я ОСОБА_2.

Діючи під керівництвом і за вказівкою ОСОБА_7, 11.08.2006 р., ОСОБА_2, на дав до вказаного відділення банку нотаріально посвідчені копії статутних документів : картку із зразками свого підпису, відбиток печатки підприємства, наказ № 3 про призначення ОСОБА_2 директором підприємства. та протокол № 2 зборів засновників.

15.12.2006 р., ОСОБА_2, будучи директором підприємства, усвідомлюючи реальну протиправність своїх злочинних дій, без мети здійснення фінансово-господарської діяльності НВКФ ТОВ «Скіф», підписав в Українському банку розвитку і партнерства необхідні документи для відкриття рахунку, надавши при цьому нотаріально посвідчені копії вищевказаних статутних документів.

В свою чергу, ОСОБА_7, повністю займався фінансово-господарською діяльністю вказаного підприємства, і який після внесення відповідних змін до статутних документів, отримав засновницькі документи і печатку підприємства. При чому, ОСОБА_2, як директор підприємства, ніяких договорів не укладав, грошами підприємства не розпоряджався, а також грошових коштів готівкою в банку не знімав, бухгалтерської документації та податкової звітності не складав, фінансово-господарську діяльність не здійснював, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи № 12308/02 від 04.09.2008 р., згідно якої, підписи від імені ОСОБА_2 в податкових деклараціях НВКФ ТОВ «Скіф» з податку на прибуток, за перший квартал 2007 р., з податку на додану вартість за січень і квітень 2007 р., за листопад 2006 р. - виконані не ОСОБА_2, а ОСОБА_7 без зміни ознак свого підпису.

За період з травня 2007 р. по березень 2008 р., ОСОБА_7 в ОФ ВАТ «УБРП», використавши підписані чеки, зняв з рахунку НВКФ ТОВ «Скіф» гроші нібито на закупку сільгосппродукції на загальну суму 46598990,89 грн., з яких 39609593,84 грн. надійшли на рахунок від покупців в оплату товару (послуг), які включають в себе ПДВ у розмірі 6601175,20 грн. Проте, податкова звітність підприємства за вищевказаний період, до ДПІ Овідіопольського району не подавалася, чим були порушені вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого, до бюджету держави не сплачено ПДВ у сумі 6601175 грн.

Також, досудовим розслідуванням встановлено, що за період з липня 2006 р. по квітень 2007 р., в податкових деклараціях підприємства «Скіф» за вказаний період, які складені та підписані ОСОБА_2, безпідставно внесена до складі податкового кредиту сума ПДВ у розмірі 2748959 грн., яка не підтверджена бухгалтерськими документами, в результаті чого, до бюджету держави не сплачено ПДВ на суму 2748959 грн.

Загальна вартість, спричинених державі збитків складає - 9350132 грн., що в п'ять тисяч разів перевищує встановлений законодавством НМДГ та є особливо великим розміром шкоди.

Таким чином, внаслідок злочинних дій ОСОБА_2, направлених на фіктивне підприємництво, тобто придбання НВКФ ТОВ «Скіф» з метою прикриття незаконної діяльності, в результаті чого, до бюджету держави, фактично не сплачено ПДВ на суму 9350132 грн., які державі не відшкодовані.

Отже, своїми умисними діями, ОСОБА_2, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 205 КК України - фіктивне підприємництво, тобто придбання СПД (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі.

В своєму клопотанні, старший прокурор відділу прокуратури Одеської області Учитель Г.О., на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, просить суд, звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, яке підтримав підозрюваний ОСОБА_2, надавши суду своє письмове клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності з тих же підстав та закриття кримінальної справи у відношенні нього у зв'язку з закінченням строків давності.

Прокурор підтримав своє клопотання та клопотання підозрюваного ОСОБА_2, против чого не заперечував захисник ОСОБА_2.

Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України - особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму ВСУ № 12 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» з передбачених у ст. 49 КК України підстав, особу може бути звільнено також від покарання, у випадку, якщо ця особа не ухилялася від слідства та суду, не скоїло нового злочину.

Стаття 284 ч. 2 п. 1 КПК України передбачає - кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У відповідності до ст. 285 КПК України - особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.

Статтею 286 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Суд встановив, що вищевказане клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 у зв'язку із закінченням строків давності, відповідає вимогам ст. 287 КПК України.

Згідно із ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Суд з`ясував, що ОСОБА_2 скоїв злочин у 2006-2007 роках та йому було пред'явлено звинувачення за ст. 205 ч. 2 КК України, санкція якої передбачає основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше п`яти тисяч НМДГ

Згідно із ст. 12 КК України - даний злочин відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Таким чином, до даного часу, сплив, передбачений законом строк для притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності, прокурор просить суд звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, проти чого не заперечує підозрюваний ОСОБА_2, який просить суд закрити кримінальну справу у відношенні нього.

Суд встановив, що ОСОБА_2 з дня скоєння ним злочину, не ухилявся від слідства та суду, не скоїв нового злочину.

Керуючись ст.ст. 284-288 КПК Украины, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності за ст. 205 ч. 2 КК України у зв'язку з закінченням строків давності та провадження по кримінальній справі закрити.

Міру запобіжного заходу у вигляді підписці про невиїзд з постійного місця проживання у відношенні ОСОБА_2 - скасувати.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області на протязі 7 днів з дня її проголошення.

Судья Гандзий Д.Н.