Рішення № 31097179, 18.04.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 1512/7135/2012

Провадження № 2/520/459/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2013 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

при секретарі - Камінській О.О.

за участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування технічним обладнанням будинку,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом та просить встановити порядок користування технічним обладнанням будинку по АДРЕСА_1, відповідно до якого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спільно користуються та обслуговують загальні будинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні вентиляційні канали та канали для димовидалення, центральні розподільні щити електропостачання, опалювальний котел, бойлер, зобов'язати відповідача не перешкоджати їй у користуванні, вільному доступі, обслуговуванні технічного обладнання будинку по АДРЕСА_1: загальними будинковими мережами тепло-, водо-, газо-, електропостачання, мережі опалювання, бойлерними вентиляційними каналами та каналами для димовидалення, центральними розподільними щитами електропостачання, опалювальним котлом, бойлером та визнати за нею та відповідачем право спільної сумісної власності на технічне обладнання будинку по АДРЕСА_1: загальні будинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні вентиляційні канали та канали для димовидалення, центральні розподільні щити електропостачання, опалювальний котел, бойлер. При цьому позивачка посилається на те, що 06 жовтня 2010 року Київським районним судом м. Одеси було прийнято рішення, яким було припинено право спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 та виділені в натурі частки у спільній частковій власності, за ОСОБА_3 визнано право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, а за ОСОБА_4 визнано право власності на домоволодіння АДРЕСА_2. Позивачка зазначила, що у зв'язку з тим, що вищезазначеним рішенням суду двохповерхове домоволодіння АДРЕСА_1 розділено на дві самостійні квартири з окремими виходами та не вирішено питання спільного користування технічним обладнанням відповідач почав самоправно, без попередження та погодження вимикати газ, світло, воду, опалення, що загрожує нормальній експлуатації будинку, в зв'язку з чим вона вимушена звернутись до суду з даним позовом.

У судовому засіданні представник позивачки - адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в заяві, просила їх задовольнити.

Відповідач та його представник - адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги не визнали в повному обсязі, надали до суду заперечення, які підтримали у судовому засіданні, зазначивши, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2010 року за ОСОБА_3 визнано право власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1 та ? частину земельної ділянки за зазначеною адресою, площею 0,0337 га, а за ОСОБА_4 визнано право власності на домоволодіння АДРЕСА_2 та ? частину земельної ділянки, площею 0,0337 га. Відповідач зареєстрував своє право власності відповідно до чинного законодавства та є власником індивідуального житлового будинку, позивачка право власності у встановленому законом порядку не оформила, будь-яких доказів в підтвердження розподілу будинку на дві самостійні квартири не надала, доказів в порушені її права на користування тепло-, водо-, газо-, електропостачанням з боку ОСОБА_4 також не надано, а тому просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, згідно рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2010 року за ОСОБА_3 визнано право власності на ? частину житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 та на ? частину земельної ділянки по АДРЕСА_1, що складає 0,0337 га. Виділено з домоволодіння АДРЕСА_1 в самостійний об'єкт нерухомості ? частину належну ОСОБА_4 та визнано за ним право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташовані на земельній ділянці площею 0,0337 га по АДРЕСА_2, а також припинено право спільної часткової власності позивачки та відповідача на домоволодіння АДРЕСА_1 і на земельну ділянку площею 0,0674 га по АДРЕСА_1.

Відповідно до положень абз.3 ч.2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідач зареєстрував право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 в КП «ОМБТІ та РОН», що підтверджується витягом №30616361, від 14 липня 2011 року, номер запису: 44389 в книзі: 309-86 та 18 квітня 2012 року отримав державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0337 га за адресою: АДРЕСА_2.

Позивачкою право власності на ? частину житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 та на ? частину земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 0,0337 га відповідно до норм чинного законодавства не зареєстровано.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Представник ОСОБА_3 у судовому засіданні не надала будь-яких доказів в підтвердження розподілу двохповерхового будинку АДРЕСА_1 на дві самостійні квартири, також представник позивачки на питання головуючого не зміг визначитись стосовно правовідносин які є між сторонами та обґрунтувати заявлені позовні вимоги, нормою матеріального права.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до довідки ТОВ «Інфокс» Філія «Інфоксводоканал» за №00875 від 11 січня 2012 року, за адресою АДРЕСА_1 особовий рахунок НОМЕР_1 по сплаті за послуги водокористування відкритий на ім'я позивачки ОСОБА_3.

Відповідно до довідки ВАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» за №4175 від 25 вересня 2012 року, 13 березня 2012 року між ВАТ «Одесаобленерго» та позивачкою ОСОБА_3 укладено договір про постачання електричної енергії на об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 з строком дії до 15 липня 2012 року. З метою обліку електричної енергії 12 березня 2012 року на вищезазначеному об'єкті було встановлено засіб обліку.

Відповідно до довідки ПАТ «Одесагаз» за №2560/09 від 21 вересня 2012 року, ОСОБА_3 з заявою на видачу технічних умов на газифікацію житлового будинку по АДРЕСА_1 до Управління експлуатації газового господарства м.Одеси не зверталась, а тому згідно до п. 4 Правил Надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою КМУ за № 2246 від 09 грудня 1999 року, якими передбачено, що послуги з газопостачання надаються споживачеві на підставі договору, що укладається між ним та газопостачальним підприємством відповідно до типового договору, затвердженого у встановленому законом порядку, договір на послуги з газопостачання з позивачкою не укладався.

Тобто, зазначені довідки суперечать обставинам на які посилається позивачка, окрім того ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є лише споживачами послуг, які надаються відповідними організаціями, а тому не можуть бути власниками загальних будинкових мереж тепло-, водо-, газо-, електропостачання, тощо.

При таких обставинах, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування технічним обладнанням будинку - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Огренич І. В.