Рішення № 31095762, 07.05.2013, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 387/634/13-ц

Номер провадження по справі 2/387/225/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2013 року смт Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді Горовець М. І.

при секретарі Діордієвій Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду, Кіровоградської області цивільну справу за позовом ПАТ КБ " ПРИВАТБАНК" м. Дніпропетровськ до ОСОБА_1 про звернення стягнення на будинок в рахунок погашення заборгованості за кредитом в розмірі 87962,73 грн., шляхом продажу вказаного предмету іпотеки та виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку (предмет іпотеки), розташованому за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про звернення стягнення на будинок в рахунок погашення заборгованості за кредитом в розмірі 87962,73 грн., в якому зазначив, що відповідно до укладеного договору № KGDOG101580021 від 18.05.2007 року ОСОБА_1 (далі - відповідач) 18.05.2007 року отримав кредит у розмірі 24000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17.05.2027 року. Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, що призвело до збитків позивача, які мають вираз у залученні позивачем вільних коштів до страхового резерву, створенного в забезпечення простроченної заборгованності позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів. Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 21.03.201З року має заборгованість - 87962,73 грн., яка складається з наступного: 24930,11 грн. - заборгованість за кредитом; 27875,98 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2222,72 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 28507,12 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до Договору : 250,00 грн.-- штраф (фіксована частина), 4176,80 грн. - штраф (процентна складова). Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомою майна, пред'являються за місцезнаходженням майна, (виключна підсудність). В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і відповідач 18.05.2007 року уклали договір іпотеки № KGDOG101580021 . Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 35,60, житловою площею 24,00 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі Договору купівлі- продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 30000 грн. 00 коп.. Вищевказані обставини підтверджуються кредитним договором, договором іпотеки, іншими документами вказаними в додатках до цієї заяви. Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві. Названі та інші повноваження надані іпотекодержателю іпотекодавцем на здійснення дій з продажу предмету іпотеки від імені іпотекодавця будь-якій особі-покупцеві у разі порушення основного зобов'язання містяться у договорі іпотеки, укладеному між відповідаче.м та позивачем, у розділі, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. На момент укладення договору іпотеки сторони прийшли до взаєморозуміння, що перелік зазначених у договорі іпотеки повноважень з продажу предмету іпотеки іпотекодержателем не є вичерпним. Договором іпотеки, укладеним між відповідачем та позивачем, передбачене право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії. Враховуючи той факт, що іпотекодержатель не надавав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, позивач вважає, що реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушенням умов цивільно- правового договору та статті 629 ЦК України і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав іпотекодержателя та повинне відбуватись на підставі рішення суду. Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та с. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Відповідач підлягає виселенню з житла, яке є предметом іпотеки розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті З Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки. Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням. Вимоги ст.ст. 35, 40 Закону України «Про іпотеку» щодо повідомлення боржника (іпотекодавця, якщо він є відмінним від боржника) про порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору та про вимогу добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення позивачем виконані в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно, належним чином, надав суду письмову заяву в якій просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно, належним чином, заяву про причину неявки та заперечень суду не надав .

Суд вважає, що у справі є достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, тому справу можливо розглянути по суті у відсутності сторін та винести очне рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини: 18.05.2007 року між сторонами укладено кредитний договір № KGDOG101580021 ( а.с. 13-15 ) згідно якого відповідач ОСОБА_1 18.05.2007 року отримав кредит у розмірі 24000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17.05.2027 року. Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, що призвело до збитків позивача, які мають вираз у залученні позивачем вільних коштів до страхового резерву, створенного в забезпечення простроченної заборгованності позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 21.03.201З року має заборгованість - 87962,73 грн., яка складається з наступного: 24930,11 грн. - заборгованість за кредитом; 27875,98 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2222,72 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 28507,12 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до Договору : 250,00 грн.-- штраф (фіксована частина), 4176,80 грн. - штраф (процентна складова)( а.с. 6-8).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і відповідач 18.05.2007 року уклали договір іпотеки № KGDOG101580021( а.с. 16-18) . Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 35,60, житловою площею 24,00 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі Договору купівлі- продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 30000 грн. 00 коп..

Згідно зі ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.589 ЦК України та ч.1 ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовільнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено способи звернення стягнення на предмет іпотеки: на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (тобто шляхом позасудового врегулювання).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 цього ж Закону на іпотекодержателя покладається обов'язок надіслати іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення встановленої форми.

В матеріалах справи (а.с. 10) міститься письмова вимога ПАТ КБ «ПриватБанк» від 08.02.2013 року про усунення порушення, яка за змістом відповідає вимогам ст. 35 Закону України «Про іпотеку», адресована відповідачу по справі за вказаною ним банку адресою ( АДРЕСА_2). про що свідчить реєстр поштових відправлень за 12.02.2013 року (а.с. 11).

Ця вимога відповідачем не була задоволена.

Внаслідок невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань перед позивачем, відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» та п. 1, п. 18.8.1. договору іпотеки від 18 травня 2007 року , у іпотекодержателя, позивача по справі, виникло право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в межах вартості предмета іпотеки.

Оскільки іпотекодержатель не реалізував своє право у спосіб позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки (п. 29. Договору іпотеки від 18 травня 2007 року), він має право звернутися до суду з метою звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень ст. 39 Закону України «Про іпотеку». При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки.

Стаття 39 Закону України «Про іпотеку» містить вимоги щодо рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Зокрема, у рішенні має бути вказаний спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.

Відповідно до процедури продажу, визначеної ст. 38 цього Закону, дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються інотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Пунктом 29 договору іпотеки сторони визначили, що звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено шляхом продажу предмета іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», для чого іпотекодавель надає іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд іпотекодержателя і здійснювати всі дії від імені іпотекодавця, у тому чис.іі отримувати витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. 35.5. договору іпотеки сторони визначили початкову ціну продажу предмета іпотеки у розмірі 30000 грн..

У зв'язку з цим позивач має право на укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки від власного імені, а не від імені відповідача.

Право позивача на отримання від імені відповідача здійснювати всі дії від його імені, в тому числі з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно , з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови , з можливістю здійсненя ПАТ КБ " ПРИВАТБАНК" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій , необхідних для продажду іпотеки передбачено договором, а тому вказані вимоги позивача є необгрунтованими.

Позивач не заявляв вимог про вжиття заходів по забезпеченню збереження предмета- іпотеки, а тому підстави до застосування таких заходів відсутні.

На підставі викладеного суд вважає, що право позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки ним доведено і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У частинах 2 і 3 ст.40 Закону України "Про іпотеку" визначено певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок чи житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч.3 ст.109 ЖК України.

Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення пре виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

В силу ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином суд вважає , що позовні вимоги в частині виселення відповідача обгрунтовані та підлягають задоволенню , а в частині виселення інших осіб , які зареєстровані або проживають в будинку АДРЕСА_1 зі зняттям їх та відповідача з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, іміграції та реєстрії фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказанного будинку задоволенню не підлягають, оскільки територіальний орган державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб не залучений до участі у справі в якості відповідача.

Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що в позовні вимоги в частині звернення стягнення на будинок , а також виселення відповідача з даного буинку слід задовольнити .

В іншій частиині позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», оскільки інше не передбачено умовами договору іпотеки, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов'язаних зі зверненням стягнення на предмет іпотеки.

Такі витрати позивача складаються з сум сплаченого судового збору, які документально підтверджені (а.с. 1) пропорційно розміру задоволених позовних вимог і становлять 650,23 грн..

Керуючись ст.ст.14,526,527,530,576, 589, 590 ЦК України, Законом України "Про Іпотеку", ст. ст. 3,4,8, 10,11, 27, 31, 50, 57, 60, 61 , 88, 209,212- 215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ КБ " ПРИВАТБАНК" м. Дніпропетровськ до ОСОБА_1 про звернення стягнення на будинок в рахунок погашення заборгованості за кредитом в розмірі 87962,73 грн., шляхом продажу вказаного предмету іпотеки та виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку (предмет іпотеки), розташованому за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України- задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитом ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) перед ПАТ КБ " ПРИВАТБАНК" м. Дніпропетровськ за кредитним договором № KGDOG101580021 від 18.05.2007 року у розмірі 87962,73 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 35,6 кв.м. з невід'ємними приналежностями, шляхом його продажу ПАТ КБ " ПРИВАТБАНК" м. Дніпропетровськ на підставі договору іпотеки від 18.05.2007 року посвідченого нотаріусом Добровеличківського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_2 за № 473 з укладенням від свого імені договору купівлі-продажу, з будь-якою особою-покупцем з отриманням від імені ОСОБА_1 витягу з Державного реєстру прав власності та дублікатів правовстановлюючих документів на предмет іпотеки у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, із здійсненням всіх інших дій за початковою ціною у розмірі 30 000 грн..

Виселити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця село Богданове, Ульянівського району Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з житлового будинок АДРЕСА_1 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити .

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця село Богданове, Ульянівського району Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), на користь ПАТ КБ " ПРИВАТБАНК" м. Дніпропетровськ код ЄДРПОУ 14360570 р/р 64993919400001, МФО 305299, судові витрати по справі в розмірі 650,23 грн. ( шісот п'ятдесят гривень 23 копійки ).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області в 10-денний строк з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області М. І. Горовець