Рішення № 31094837, 07.05.2013, Красногвардійський районний суд

Справа № 109/1690/2013-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2013 року смт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Проскурні С.М.,

секретаря - Грабовенко К.А.,

за участю представника позивачки - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Красногвардійське цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 у квітні 2013 року звернулася до суду із вказаним позовом до ОСОБА_3, в якому просила виділити їй і визнати за нею право власності на 1/2 частку житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1.

Вимоги мотивовано придбанням подружжям вищезазначеного нерухомого майна за час шлюбу та правом позивачки на його поділ, частки яких є рівними.

У судовому засіданні позивачка і її представник підтримали позовні вимоги та доводи в їх обгрунтування, викладені в позовній заяві. ОСОБА_1 просила поділити нерухоме майно шляхом визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частку житлового будинку, тобто змінити правовий режим майна із майна, яке являлось спільною сумісною власністю колишнього подружжя, на спільну часткову власність із визначенням сторонам ідеальних часток у майні по 1/2 без його реального поділу.

У судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав частково. ОСОБА_3 не заперечував права спільної власності позивачки на житловий будинок літер «А», що розташований по АДРЕСА_1, який було придбано під час їх шлюбу за договором купівлі-продажу від 30.10.1989 року. Житловий будинок літер «Б», який також розташований за вищевказаною адресою, вважав таким, що не підлягає поділу, оскільки він не був прийнятий в експлуатацію.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 10, 11 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною третьою статті 10, частиною першою статті 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 08 лютого 1986 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який за рішенням Красногвардійського районного суду АР Крим від 01 квітня 2013 року було розірвано.

За час перебування у шлюбі за договором купівлі-продажу від 30.10.1989 року набули жилий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований по АДРЕСА_1 жилою площею 19,6 кв.м, право власності на який зареєстровано Джанкойським БТІ на ім'я ОСОБА_3 12 липня 1990 року.

Подружжям за вказаною адресою також було побудовано новий житловий будинок жилою площею 83,0 кв.м.

Згідно зі статтею 355 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Спільною сумісною власністю подружжя (стаття 61 СК України) можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно з законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути квартири, жилі й садові будинки, земельні ділянки, грошові кошти, тощо.

Частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Аналогічне правило було закріплене статтями 22, 28 Кодексу про шлюб та сім'ю України 1969 р., який був чинним під час виникнення спірних правовідносин.

Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 13.06.2012 року прийнято наказ № 304 «Про затвердження Змін до Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.07.2012 за № 1132/21444).

Згідно із зазначеним наказом Мінрегіону не підлягають прийняттю в експлуатацію будинки і споруди, побудовані до 05 серпня 1992 року.

Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Відповідно до технічного паспорта на жилий фонд індивідуального житлового фонду, складеного КРП «БРТІ м. Джанкоя» станом на 19.10.2012 року, домоволодіння по АДРЕСА_1 включає жилий будинок літер «А» 1948 року будівництва жилою площею 19,6 кв.м загальною площею 38,7 кв.м, жилий будинок літер «Б» 1991 року будівництва жилою площею 83,0 кв.м загальною площею 100,0 кв.м, а також господарсько-побутові будівлі й споруди: навіси літер «В», «Г», «Ж», «К», гараж літер «Д», лазню літер «Е», сараї літер «И», «Л», убиральню літер «З».

Розташовані на земельній ділянці поряд із житловим будинком господарсько-побутові будівлі й споруди: сараї, гараж, лазня тощо є приналежністю головної речі (будинку).

Зважаючи на те, що вказані вище жилий будинок зі спорудами були набуті за час шлюбу подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вони є об'єктом права їх спільної сумісної власності, відтак позивачці належить ідеальна 1/2 (одна друга) частка у вказаному нерухомому майні.

В разі поділу майна право спільної сумісної власності припиняється.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлене за домовленістю співвласників або законом (статті 356, 357 ЦК України).

Вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, слід застосовувати положення частин четвертої, п'ятої статті 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

У зв'язку з тим, що жоден із колишнього подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, в межах заявлених ОСОБА_2 позовних вимог, слід визнати ідеальні частки сторін в цьому майні без його реального поділу і залишити нерухоме майно у їх спільній частковій власності.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Згідно з технічним паспортом на домоволодіння вартість житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями й спорудами складає 156 650 грн., відтак з позивачки слід стягнути недоплачений судовий збір в розмірі 3,25 грн., що становить 1 відсоток ціни позову (156 650 грн. х 1/2 х 1%) з урахуванням сплачених нею при зверненні до суду 780,00 грн.

Відповідно до статті 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути понесені нею витрати по оплаті судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів в розмірі 114,70 грн.

Керуючись статтями 22 КпШС України 1969 р., 60, 61, 70 СК України, 355-357 ЦК України, статтями 10, 11, 60, 80, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ідеальну 1/2 (одну другу) частку житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями й спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ідеальну 1/2 (одну другу) частку житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями й спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1.

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями й спорудами, що розташований по АДРЕСА_1, залишивши його у їх спільній частковій власності.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІІН НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 3 грн. 25 коп. (Три грн. 25 коп.) на рахунок № 31218206700130 УДКСУ в Красногвардійському районі АР Крим 22030001, ЄДРПОУ 37668678, МФО 824026, банк ГУ ДКСУ в АР Крим м. Сімферополь (Красногвардійський районний суд, код ЄДРПОУ 02897193, пункт № 1.1).

Стягнути з ОСОБА_3 (ІІН НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2 (ІІН НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 114 грн. 70 коп. (Сто чотирнадцять грн. 70 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Суддя С.М. Проскурня