Постанова № 31091135, 18.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 р. Справа № 804/4082/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Шкуті А.А.

за участю представників:

позивача Босенко Ю.Г.

відповідача Нікулиця Л.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтеркерама» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтеркерама» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби з позовними вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень від 15 березня 2013 року №000172200 та №000162200.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення винесені безпідставно, без урахування положень абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, та порушують права та законні інтереси позивача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечив, просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що висновки перевірки є правомірними та відповідають фактичним обставинам справи, за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому, податкова інспекція при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 15 березня 2013 року №000172200 та №000162200 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу від 29 січня 2013 року №56, виданого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби, відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтеркерама» (код ЄДРПОУ 33184723) з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах за період з 1 жовтня 2011 року по 30 жовтня 2011 року, з 1 травня 2012 року по 31 травня 2012 року, з 1 липня 2012 року по 31 липня 2012 року та з 1 серпня 2012 року по 31 серпня 2012 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 26 лютого 2013 року за №124/22-33184723, відповідно до якого перевіркою встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту включені суми ПДВ по податкових накладних, які складені постачальниками позивача в попередніх податкових періодах, чим порушено п. 33.1 ст. 33, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України та завищено податковий кредит з ПДВ по деклараціях за жовтень 2011 року, травень 2012 року, липень 2012 року, серпень 2012 року, поданих з заявами зі скаргою на постачальників по складанню податкових накладних (незареєстрованих в ЄРПН та/або отриманих з порушенням порядку заповнення податкової накладної), перша подія по яких сталася в періоді іншому ніж звітний, на загальну суму ПДВ 1307612,83 грн. по всіх порушеннях.

Позивачем надавалися заперечення до вказаного Акту перевірки (вих. №02-04-74 від 4 березня 2012 року) та від відповідача отримано листа вих. №7627/10/22-40 від 12 березня 2013 року про результати розгляду заперечень, в якому вказано, що висновки, викладені в акті відповідають вимогам законодавства, а доводи, наведені у запереченнях, не можуть бути підставою для їх перегляду.

На підставі результатів вказаної перевірки податковою інспекцією прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 15 березня 2013 року №000172200 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1305412,00 грн. та накладення штрафу у розмірі 326352,00 грн.;

- від 15 березня 2013 року №000162200 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 2201,50 грн. та накладення штрафу у розмірі 550,38 грн.

Позивач не погодившись з висновками відповідача щодо виявленого порушення та з винесеними ним податковим повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду із даним позовом.

Проведеною перевіркою встановлено наступне.

Щодо завищення ПрАТ «Інтеркерама» суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на загальну суму 1305411,33грн.

Перевіркою встановлено, що позивачем неправомірно завищено податковий кредит з податку на додану вартість шляхом включення до декларацій з податку на додану вартість податкових накладних за періоди інші ніж звітні.

Так, позивачем були включені у податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року від 19.11.2011 року вх. №9011612002 податкові накладні від 25.07.2011 року та 11.07.2011 року, не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Разом з декларацією було подано Додаток 8, у якому заявлено про порушення продавцем (ВАТ «Дніпрогаз») порядку заповнення та/або реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Позивачем разом з декларацією з ПДВ за жовтень 2011 року подано заяву зі скаргою на вказаного постачальника згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Позивачем були включені у податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2012 року від 20.06.2012 року вх. №9035320299 податкові накладні від 10.10.2011 року, 16.08.2011 року, 15.11.2011 року, 18.11.2011 року, 29.11.2011 року, 13.12.2011 року, 15.02.2012 року, 03.04.2012 року, 12.04.2012 року, не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та оформлені неналежним чином. Разом з декларацією було подано Додаток 8, у якому заявлено про порушення продавцем (постачальниками ПАТ «Дніпрогаз», ПАТ «Глини Донбасу», ТОФ Фірма «Алмаз Ойл ЛТД», ТОВ «Ліва Україна», ТОВ «Автоцентр Дніпропетровськ», ТОВ «Сервісна компанія «Формула», ТОВ «Діпл-авто», ТОВ фірма «ХД», ПП «ЛП Енерсіс Дніпропетровськ») порядку заповнення та/або реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Позивачем разом з декларацією з ПДВ за травень 2012 року подано заяву зі скаргою на вказаного постачальника згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Позивачем були включені у податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року від 20.08.2012 року вх. №9050617380 податкові накладні від 27.10.2011 року, 31.10.2011 року, 01.11.2011 року, 02.11.2011 року, 11.11.2011 року, 14.11.2011 року, 17.11.2011 року, 14.12.2011 року, 15.03.2012 року, 17.07.2012 року, 20.07.2012 року, 14.06.2012 року, 06.06.2012 року, 21.06.2012 року, 20.06.2012 року, не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та оформлені неналежним чином. Разом з декларацією було подано Додаток 8, у якому заявлено про порушення продавцем (постачальниками ТОВ «Автомаркет «Дніпро», ТОВ «КЕН», ТОВ «Ера запчастин», ТОВ «Торгівельний дім РТД», ТОВ «КОР НЕР», ТОВ «Універсал ремонт сервіс», ДП «Технологія мікроклімату», ПАТ «Дніпрогаз», ТОВ «Ліва Україна», ПАТ «Альцест», ТОВ «ХЗ Полімерконтейнер», Солди-Днепро ДФ ЧАО «Солди и Ко») порядку заповнення та/або реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Позивачем разом з декларацією з ПДВ за липень 2012 року подано заяву зі скаргою на вказаного постачальника згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Позивачем були включені у податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 року від 19.09.2012 року вх. №9057151530 податкові накладні від 11.06.2012 року, 16.07.2012 року, 18.07.2012 року, не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та оформлених неналежним чином. Разом з декларацією було подано Додаток 8, у якому заявлено про порушення продавцем (постачальниками ТОВ «Епіцентр К», ДП «Технологія мікроклімату») порядку заповнення та/або реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Позивачем разом з декларацією з ПДВ за серпень 2012 року подано заяву зі скаргою на вказаного постачальника згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Як зазначив у судовому засіданні позивач, та вбачається з матеріалів справи, податкові періоди травень, липень і серпень 2012 року раніше були перевірені відповідачем з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника, про що свідчать Довідка від 23.08.2012 року №326/22-0/33184723 СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС (перевірка травня-червня 2012 року), Довідка від 26.10.2012 року №464/22-0/33184723 СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську ДПС (перевірка липня-серпня 2012 року), якими жодних порушень щодо порядку формування позивачем податкового кредиту з ПДВ у цих податкових періодах перевірками не було встановлено. За результатами цих перевірок позивач отримав бюджетне відшкодування ПДВ на банківський рахунок.

В акті перевірки податковою інспекцією зафіксовано, що позивачем до суми податкового кредиту включені податкові накладні за минулі періоди у відношенні до звітного періоду, що є порушенням п. 33.1 ст. 33, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України, а саме: у жовтні 2011 року на суму ПДВ 668856,64 грн., у травні 2012 року на суму ПДВ 589973,12 грн., у липні 2012 року на суму ПДВ 46581,58 грн., у серпні 2012 року на суму ПДВ 2201,5 грн. на загальну суму 1307 612,83 грн.

Згідно п. 202.1. ст. 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць. Згідно п. 203.1. ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Вирішуючи заявлений спір по суті суд виходить з наступного.

Згідно з п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Згідно п. 203.1. ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця.

Виняток із цього загального правила встановлено абз. 11 п. 201.10 Податкового кодексу України, згідно з яким у разі порушення постачальником порядку заповнення податкової накладної та/або порядку реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до абз. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідачем при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не враховано вимог абз. 3 п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, не враховано право позивача протягом 365 календарних днів включити до податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних, які не були включені у відповідному звітному періоді.

Вбачається, що норми Податкового кодексу України, які регулюють порядок формування податкового кредиту з ПДВ платника податку, припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників, що, відповідно до п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України, є презумпцією правомірності рішень платника податку. Але, в такому випадку, має бути застосовано п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України, який визначає, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Судом не беруться до уваги доводи податкової інспекції щодо того, що підприємством не було надано підтверджуючих первинних документів до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну від 19 листопада 2011 року по декларації з ПДВ за жовтень 2011 року. Оскільки у вказаній заяві позивачем проставлений прочерк замість вказання кількості доданих до заяви первинних документів, підтверджуючих факт отримання товарів (послуг).

Як вбачається з пояснень позивача, декларації з ПДВ та заяви про відмову постачальника надати податкову накладну подаються підприємством до органів ДПС засобами телекомунікаційного (електронного) зв'язку. Первинні документи до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну від 19 листопада 2011 року по декларації з ПДВ за жовтень 2011 року, підтверджуючі факт отримання товарів/послуг, були надані позивачем відповідачу у паперовій формі, про що свідчить лист про надання документів від 23 листопада 2011 року за вих. №04/251 з відбитком штемпелю відповідача про прийняття листа.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно частини 2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд, перевіривши оскаржувані рішення відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення від 15 березня 2013 року №000172200 та №000162200 прийняті податковим органом без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому такі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15 березня 2013 року №000172200 та №000162200, прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 23 квітня 2013 року.

Суддя В.В. Кальник