Постанова № 31091117, 29.04.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

29 квітня 2013 р. Справа № 802/1763/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Котюжанського В.О.

представників позивача: Вітвіцької І.В., Вітвіцької Н.В.

представника відповідача: Лабунець Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ТОВ "ВІКМА"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКМА" (надалі - позивач) до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення .

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.02.2013 року ТОВ "ВІКМА" отримало податкове повідомлення рішення форми "Р" № 0000221701 від 19.02.2013р. про сплату штрафних санкцій, прийняте на підставі зафіксованих порушень в ході проведення перевірки Вінницькою ОДПІ, а 04.03.2013 року - отримано повідомлення рішення (уточнююче) форми "Р" № 0000221701 від 19.02.2013р. про сплату штрафних санкцій, однак такий порядок не передбачено чинним законодавством.

Представники позивача судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити в межах та на підставі заявлених позовних вимог.

Представник відповідача щодо позову заперечувала та просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКМА" зареєстровано Виконавчим комітетом Вінницької міської ради 01.01.1994 року як юридична особа за адресою м.Вінниця, вул.40-річчя Перемоги, буд. 27-а, про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію юридичної особи серії А01 №520042 (а.с.17).

20.02.2013 року ТОВ "ВІКМА" отримало податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000221701 від 19.02.2013р. про сплату штрафних санкцій, прийняте на підставі зафіксованих порушень в ході проведення перевірки Вінницькою ОДПІ, однак вказане повідомлення-рішення винесене з порушенням Наказу Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків". Зокрема у податковому повідомленні-рішенні № 0000221701 від 19.02.2013р. не зазначено частину реквізитів, а саме: податкова адреса платника податків, пункт та статтю законодавчого акту, порушення якого встановлено та відповідно до якого був зроблений розрахунок грошових зобов"язань. 04.03.2013 року ТОВ "ВІКМА" отримало уточнююче податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000221701 від 19.02.2013р. про сплату штрафних санкцій, всупереч тому, що чинним законодавством України не передбачено внесення змін чи доповнень до уже сформованого, виписаного та виданого платнику податку для узгодження податкового повідомлення-рішення. З 27.02.2013 року по 03.04.2013 року Позивач оскаржував податкове повідомлення-рішення та уточнююче податкове повідомлення-рішення, за результатами чого отримано негативні рішення контролюючих органів вищого рівня.

Вінницькою ОДПІ проведено камеральну перевірку щодо подання з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ, результат якої оформлений актом № 58/1701/20083100 від 23.01.2013 року (а.с.33).

Так, у відповідності до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, що встановлено п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України.

Положення п.76.1 ст.76 ПК України визначають, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

У відповідності до п. 86.2 ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу

Перевіркою встановлено, що позивачем до податкового органу подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за І-IV квартали 2011р. - 09.01.2013 року, за І квартал 2012 року - 07.11.2012 року, за ІІ квартал 2012 року - 08.11.2012 року. Оскільки, позивач скористався наданим правом щодо подачі уточнюючих розрахунків, тому раніше подані розрахунки є такими, що не відповідають дійсності.

19.02.2013р. податковим органом винесено податкове повідомлення рішення форми "Р" № 0000221701, яким визначено грошове зобов'язання в сумі 510 грн (а.с.5).

У відповідності до п.86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судом досліджено процедуру проведення перевірки позивача та винесення оскаржуваного податкового повідомлення рішення та встановлено, що Вінницькою ОДПІ порушено норми ПК України щодо проведення перевірки та винесення податкового повідомлення рішення № 0000221701 .

Стосовно порушень, зафіксованих в ході проведення перевірки, судом встановлено наступне.

Положення п. 36.1 ст. 36 ПК України визначають, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

У відповідності до п.49.1 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді, що передбачає п. 49.2 ст. 49 ПК України.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "ВІКМА" виявило помилку в податковій звітності за формою № 1ДФ за І-IV квартали 2011р., І-ІІ квартали 2012 року, у зв'язку чим, 09.01.2013 року, 07.11.2012 року, 08.11.2012 року відповідно, направлено на адресу Вінницької ОДПІ уточнюючі податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з них.

Представником позивача в ході судового розгляду справи звернуто увагу суду на той факт, що виявленні порушення мали місце, однак вони не призвели до заниження податкового зобов'язання, Державний бюджет збитків не зазнав, а тому підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні.

Надаючи правову оцінку даному посиланню, суд виходив того, що право платника податків здійснювати уточнення поданих податкових зобов'язань встановлено, п. 50.1 ст. 50 ПК України, зокрема, у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Розділом 4 Наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку. Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу. У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників. Не може бути зменшена сума податкових зобов'язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах, у зв'язку з повним або частковим списанням податкового боргу.

Тобто, даними нормами встановлено право платника податку у разі виявлення помилок в податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подачі уточнюючих розрахунків до податкового органу.

У відповідності до ст. 119.2 ст. 119 ПК України, відповідальність платника податків за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, що передбачає накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Визначаючись що до заявлених позовних вимог, судом враховано, що позивачем за період за І-IV квартали 2011р., І-ІІ квартали 2012 року податки сплачені в повному об'ємі, тобто збитків Державному бюджету не заподіяно, а відтак підстави для нарахування штрафних санкцій в податкового органу були відсутні.

Таким чином, досліджуючи матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, на підставі даних правових норм, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення рішення від 19.02.2013 року № 0000221701 підлягає скасуванню.

Суд акцентує увагу відповідача, що у відповідності до п.п.21.1.1 п.20.1 ст.20 ПК України, податковий орган зобов'язаний дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами. Щодо винесення податковим органам уточнючого податкового повідомлення-рішення, то слід зазначити, що жодною нормою ПК України не передбачено, що у разі допущення помилок у податковому повідомленні-рішенні, подтковим органом виноситься уточнююче податкове повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник відповідача пояснила, що податковим органом, у зв"язку з виявленими помилками, з власної ініціативи було прийнято рішення про направлення уточнюючого податкового повідомлення-рішення, хоча визнала, що жодним нормативним документом такі дії не передбачені.

Так, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що передбачено ч.1 ст.11 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, згідно до положень статті 94 КАС України. Отже, наявні підстави для відшкодування з Державного бюджету України на користь - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКМА" судові витрати на сплату судового збору в сумі 34 грн. 41 коп.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовільнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000221701 від 19.02.2013 року, а також податкове повідомлення-рішення (уточнююче) від 19.02.2013 року № 0000221701.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікма" судові витрати в розмірі 34 грн. 41 коп., сплачені згідно квитанції №0012110413104447 від 11.04.2013 року, шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна