Рішення № 31090808, 30.04.2013, Зміївський районний суд Харківської області

2014/2-1346/11

2/621/25/13

РІШЕННЯ

іменем України

30 квітня 2013 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Овдієнка В.В.

з участю: секретаря Іванової О.В.

позивача (представника позивачів) ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, треті особи: 1) ОСОБА_5, в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1, 2) ОСОБА_6, 3) ОСОБА_7; за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_5, в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1, до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди; за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в:

20.05.2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, а 18.12.2012 року та 28.03.2013 року - з уточненими позовними заявами до ОСОБА_3 про стягнення 7533 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири позивачки водою, а також про відшкодування судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що 15 березня 2011 року в житловому будинку №11, розташованому по вул. Лермонтова у сел. Комсомольському Зміївського району Харківської області, внаслідок поломки крана гарячої води в квартирі №59, що належить ОСОБА_3, сталося залиття гарячою водою квартири №56, співвласниками якої є ОСОБА_1, якій належить 1/2 частини зазначеної квартири, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яким належить по 1/4 частині зазначеної квартири. В результаті затоплення квартири власникам було завдано матеріальної шкоди.

Комісією у складі ОСОБА_1, сусідів - ОСОБА_8, ОСОБА_9 та голови Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків Оксамит ОСОБА_10 було складено акти про залиття квартири №56, в яких було зазначено перелік та обсяги пошкоджень майна.

21 березня 2011 року ОСОБА_1 отримала від відповідачки листа, в якому остання визнала факт завдання шкоди позивачці, а також свою вину у завданні такої шкоди. Крім того, відповідачка запропонувала звернутися до суб'єкта оціночної діяльності або до будівельної фірми для визначення реальної вартості матеріальної шкоди.

26 березня 2011 року відповідачка відшкодувала ОСОБА_1 частину матеріальної шкоди у розмірі 3000 грн. та моральну шкоду у розмірі 2000 грн., а разом - 5000 грн., про що ОСОБА_1 було складено розписку.

14 квітня 2011 року, як і було запропоновано відповідачкою, ОСОБА_1 уклала з TOB Єдність, що має відповідну ліцензію на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, договір №33 про розрахунок усунення пошкоджень, спричинених затопленням гарячою водою квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до зазначеного договору TOB Єдність було їй надано локальний кошторис по розрахунку усунення пошкоджень, завданих залиттям квартири АДРЕСА_1. Відповідно до зазначеного кошторису вартість робіт з усунення пошкоджень, завданих залиттям, складає 7314 грн. 80 коп. Вартість матеріалів для усунення пошкоджень, завданих залиттям, складає 10501 грн. 80 коп. А разом вартість усунення пошкоджень, завданих залиттям квартири АДРЕСА_2 склала 17 816 грн. 60 коп.

Крім того, за проведення розрахунку усунення пошкоджень, завданих залиттям квартири, вона відповідно до Договору №33 сплатила TOB Єдність кошти у сумі 300 грн.

Відповідачка не погодилась із зазначеним розміром завданої шкоди, тому за її клопотанням судом було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені ОСОБА_11. Відповідно до висновків зазначеної експертизи розмір шкоди, завданої їй внаслідок залиття її квартири на момент проведення експертизи склав 8 770 грн.

Вартість проведення судової будівельно-технічної експертизи, яка була нею сплачена, склала 2206 грн. 80 коп.

Крім того, залиттям квартири АДРЕСА_2 було пошкоджено її меблі, а сааме: шафа-купе, вартістю 2900 грн., та кухонний гарнітур, вартістю 5400 грн.

За її заявою експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені ОСОБА_11 було надано експертний висновок товарознавчих досліджень №10007 від 19.10.2012 року, відповідно до якого розмір шкоди, завданої її майну, що складається з кухонного гарнітуру, шафи-купе, журнального столу, склав 6148 грн.

За проведення експертного товарознавчого дослідження нею було сплачено 1237 грн. 32 коп.

26 березня 2011 року відповідачкою було їй сплачено 3000 грн., в якості часткової компенсації матеріальної шкоди.

Таким чином, з урахування часткової сплати, відповідачкою було завдано ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 7533 гри. 00 коп.

Розмір моральної шкоди, яку ОСОБА_1 оцінила у 2000 грн., відповідачкою було компенсовано їй у повному обсязі 26 березня 2011 року.

Для захисту своїх прав ОСОБА_1 була змушена звернутися за правовою допомогою до адвоката ОСОБА_2, з якою 17 травня 2011 року було укладено договір-доручення на надання юридичних послуг № 17/05. За надання правової допомоги, відповідно до договору-доручення №17/05 та квитанції №Б-17/05 від 17.05.2011 р. ОСОБА_1 сплатила 5000 грн., за квитанцією №Б-28/03 від 28.03.2013 р. вона сплатила 2742 грн. 40 коп., а загалом - 7742 грн. 40 коп., які у відповідності до ст. ст. 79, 84 ЦПК України відносяться до судових витрат.

28.03.2013 року треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_5, в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1, та ОСОБА_6 звернулися з позовними заявами до ОСОБА_3 про відшкодування завданої їм, як співвласникам квартири АДРЕСА_3, матеріальної шкоди, завданої за обставин, зазначених у позовній заяві ОСОБА_1, в розмірі по 2192 грн. 50 коп. кожному, що складає по 1/4 від загального розміру матеріальної шкоди, завданої власникам квартири в цілому.

Позивачка ОСОБА_1, яка діяла в своїх інтересах, а також як законний представник третьої особи ОСОБА_5 та представник по довіреності третьої особи ОСОБА_6, та представник позивачки ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали зазначені позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовних заявах та просили задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_3 та представник відповідачки ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнали мотивуючи відсутністю вини відповідачки в залитті квартири позивачів, а також мотивуючи тією обставиною, що незважаючи на відсутність своєї вини відповідачка ОСОБА_3 в повному обсязі відшкодувала позивачці ОСОБА_1 завдану шкоду, про що останньою була складена розписка, де ОСОБА_1 вказала про відсутність з її боку будь-яких претензій матеріального та морального характеру.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_7 в судове засідання не зявився, подав заяву про розгляд справи за його відсутністю, підтримав позовну заяву своєї дружини ОСОБА_1

Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_6 є власниками відповідно ?, ? та ? частин квартири №56 розташованої в б. №11 по вул. Лермонтова сел. Комсомольського Зміївського району Харківської області, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно, договором дарування, технічним паспортом на квартиру. (а. с. 9-13).

Сторонами не заперечувалися та, відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, не підлягають доказуванню наступні обставини: 1) що квартира АДРЕСА_4 належить в цілому відповідачці ОСОБА_3; 2) що квартира №59, яка належить ОСОБА_3, розташована над квартирою №56, співвласниками якої є ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_6; 3) 15.03.2011 року через поломку крану гарячої води в квартирі № 59 відбулося залиття водою квартири №56.

В актах обстеження від 15.03.2011 року та 16.03.2011 року зафіксовано, що в квартирі №56 виявлені сліди залиття в кімнатах, коридорі, ванній та туалетній кімнатах (а. с. 14, 15).

Факт залиття квартири №56 та спричинення майнової шкоди її власникам підтверджується і показаннями свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15

У відповідністю з ч. ч. 1-5 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Власність зобов'язує.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

П. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі визначено однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Оскільки залиття квартири, належної ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_6 відбулося внаслідок несправності крану в квартирі, власником якої є відповідачка ОСОБА_3, остання повинна відшкодувати шкоду, завдану пошкодженням майна позивачки та третіх осіб, що заявили самостійні вимоги щодо предмету спору.

Доводи відповідачки ОСОБА_3 про відсутність її вини в поломці крану не впливають на виникнення у неї зобовязання щодо відшкодування майнової шкоди, оскільки не надані будь-які докази, які вказували б на те, що, в залежності від причин поломки, у будь-яких осіб, крім власника квартири, мають виникнути зобовязання щодо відшкодування майнової шкоди, яка завдана внаслідок поломки крану.

Визнання відповідачкою ОСОБА_3 свого зобовязання щодо відшкодування шкоди власникам квартири №56 підтверджується даними її листа від 21.03.2011 року на адресу ОСОБА_1 Зі змісту листа вбачається, що ОСОБА_3 не погоджувалася з розміром шкоди, визначеним позивачкою в 10000 грн., а також запропонувала визначити реальну вартість завданої шкоди. (а. с. 16).

Факт отримання цього листа позивачка ОСОБА_1 не заперечувала.

26.03.2011 року ОСОБА_1 надала ОСОБА_3 розписку, в якій підтвердила, що отримала від неї 5000 грн. на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, а також зазначила, що претензій матеріального та морального характеру не має. (а. с. 17).

Факт складання даної розписки сторонами не заперечувався, в розписці відсутнє посилання на те, що зобовязання по відшкодуванню шкоди було виконано частково.

Таким чином, зазначена розписка, відповідно до ч. 1 ст. 545 ЦК України, є належним підтвердженням виконання зобов'язання щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яке було прийнято ОСОБА_1 від ОСОБА_3

Оскільки ОСОБА_1 прийняла виконання зобовязання щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди від ОСОБА_3 та зазначила про відсутність до неї претензій майнового та морального характеру, подальше звернення її з вимогами про стягнення майнової шкоди в більшому розмірі є безпідставним.

Крім того, розмір майнової шкоди внаслідок залиття квартири, зазначений у висновку судової будівельно-технічної експертизи №5844 від 19.07.2012 року 8770 грн. (а. с. 127-140), а також розмір шкоди, спричиненої пошкодженням меблів, належних ОСОБА_1 6148 грн, зазначений у висновку експертного авто товарознавчого дослідження №10007 від 19.10.2012 року (а. с. 161-170), був визначений на момент проведення дослідження, тобто більш ніж через рік після добровільного виконання зобовязання щодо відшкодування шкоди відповідачкою ОСОБА_3

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_16 зазначив, що розмір майнової шкоди, визначений на момент проведення дослідження, може відрізнятися від розміру майнової шкоди на момент її спричинення.

Таким чином, відсутні підстави для висновку, що ОСОБА_3 лише частково виконала зобовязання по відшкодуванню майнової та моральної шкоди, виконання якого мала право прийняти ОСОБА_1 як власниця ? частини квартири та законний представник власника ? частини квартири.

Виходячи з цього, у задоволенні позовних заяв ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_5, в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1, до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди є необґрунтованими та не підлягають задоволенню внаслідок добровільного виконання зобовязання щодо відшкодування завданої майнової та моральної шкоди відповідачкою.

Відповідачкою ОСОБА_3 не надано доказів того, що нею виконано зобовязання по відшкодуванню матеріальної шкоди, завданої власнику ? частини квартири №56 ОСОБА_6, оскільки останнім розписка про прийняття виконання зобовязання не надавалася, а ОСОБА_1 не мала повноважень на надання такої розписки від його імені.

За таких обставин, позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2192 грн. 50 коп., що складає ? частину від розміру майнової шкоди, завданої залиттям квартири, зазначеного у висновку судової будівельно-технічної експертизи №5844 від 19.07.2012 року 8770 грн. (а. с. 127-140), є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Оскільки майнова шкода відшкодовується в розмірах, що визначаються на момент відшкодування, висновок судової будівельно-технічної експертизи №5844 від 19.07.2012 року є належним доказом для визначення матеріальної шкоди, завданої майну ОСОБА_6

Частиною 1 ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, на відповідачку ОСОБА_3 належить покласти обовязок щодо відшкодування витрат по сплаті судового збору ОСОБА_6 за подання позовної заяви.

Судові витрати, які понесені позивачкою ОСОБА_1, відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 61, 88, 131, 169, 212-216, 218 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, треті особи: 1) ОСОБА_5, в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1, 2) ОСОБА_6, 3) ОСОБА_7.

Відмовити у задоволенні позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_5, в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1, до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди.

Позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 на відшкодування матеріальної шкоди - 2192 (дві тисячі сто дев'яносто дві) грн. 50 коп.; на відшкодування витрат по сплаті судового збору - 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп. Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми під час проголошення рішення - в той самий строк з дня отримання його копії.

Головуючий: