Постанова № 31087515, 26.03.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

26 березня 2013 р. 15:21 Справа №2а-15149/11/0170/7

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Ходус Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Лівадія"

до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю:

від позивача - представник Федосова О.Г.,

відповідач - не з'явився

Обставини справи: Державне підприємство «Лівадія» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим та просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим від 30.06.2011р. №0005001501 та №0005011501.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність висновків відповідача зроблених під час проведення камеральної перевірки щодо порушення позивачем норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого було встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1523512грн., занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток у 1 кварталі 2011р. на 2681163грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, причин и неявки не повідомив. Надав письмові заперечення на позов (а.с.62-63), в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вивчивши обставини справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у м. Ялта АР Крим була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток платника податку на прибуток державного підприємства «Лівадія», за результатом якої складений акт від 09.06.2011р. №1503/00412760/15-1 (а.с.12-15) (далі - акт перевірки).

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення (а.с.7,9):

- від 30.06.2011р. №0005001501, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 2681163грн., та 1 грн. штрафних санкцій;

- від 30.06.2011р. №0005011501, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1523512грн.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Актом перевірки встановлено, що державне підприємство «Лівадія» до 01.01.2011 року перебувало на фіксованому сільськогосподарському податку, декларації з податку на прибуток підприємств не наддавались.

Згідно статті 155 Податкового кодексу України, підприємство з 01.01.2011 року знаходиться на загальній системі оподаткування.

За підсумками роботи за 1 квартал 2011 року (декларація з податку на прибуток №9003055996 від 10.05.2011 року та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9003355401 від 18.05.2011 року) державне підприємство «Лівадія» отримало від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі 1523512 грн.

Відповідно пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334-ВР від 28.12.1994р. зі змінами та доповненнями, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім підлягаючих амортизації і цінних паперів), сировини, матеріалів ... на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції, витрати на придбання і поліпшення яких включаються до складу валових витрат згідно до діючого законодавства..., не має право відображати у декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року запаси, які склались на кінець 2010 року.

В акті відповідачем вказано, що запаси, придбані в періоді сплати фіксованого сільськогосподарського податку, не беруть участі в перерахунку балансової вартості запасів за пунктом 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» №334-ВР від 28 12.1994р. зі змінами та доповненнями. Тому державне підприємство «Лівадія» не повинно враховувати такі витрати при розрахунку оподаткування прибутку в 1 кварталі 2011 року. Однак у графі 3 рядка А Додатку К1/1 Таблиці №1 декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року підприємством не вірно відображена сума балансової вартості запасів на початок звітного року у сумі 12248165 грн., замість 0 грн., відповідно графа 6 рядка А таблиці №1 Додатку К1/1 приріст балансової вартості запасів повинен складати 9764708 грн., та відображатись у рядку 01.2 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, також убуток балансової вартості запасів повинен дорівнювати «0». Відповідно підприємством занижено об'єкт оподаткування на 10724653 грн., податкове зобов'язання звітного періоду на 2681163 грн.

На підставі встановлення таких обставин відповідач в акті зробив висновок про порушення позивачем п.5.9. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого було завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1523512грн., занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток у 1 кварталі 2011р. на 2681163грн.

До 01.01.2011р. правовідносини щодо справляння фіксованого сільськогосподарського податку регулювалися Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок», нормами якого було встановлено, що фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок податку на прибуток підприємств. (Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» втратив чинність з 1 січня 2011 року (згідно з Податковим кодексом України).

Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок» було зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського податку дію Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", за винятком пунктів 7.7, 7.8 і 13.1, 13.2, 13.6, 13.7 та 13.8.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України (далі ПК України), пунктом 2 Прикінцевих положень якого встановлено, що з 01.04.2011р. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» втрачає чинність, крім п. 1.20 ст. 1 цього Закону, який діє д 01.01.2013р.

Таким чином порядок оподаткування податком на прибуток до 01.04.2011р. визначений Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно до норм ПК України, фіксований сільськогосподарський податок віднесено до спеціального податкового режиму, що визначає особливий порядок його справляння та інші його складові й елементи і регламентується розділом XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України.

Спеціальний податковий режим - це система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб'єктів. Спеціальний податковий режим може передбачати особливий порядок визначення елементів податку та збору, звільнення від сплати окремих податків та зборів. Спеціальні податкові режими встановлюються та застосовуються у випадках і порядку, визначених виключно Кодексом (ст. 11 Кодексу).

Фіксований сільськогосподарський податок - це податок, який справляється з одиниці земельної площі у відсотках її нормативної грошової оцінки та сплата якого замінює сплату окремих податків і зборів (пп. 14.1.256 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Зокрема п. 307.1 ст. 307 ПК України встановлено, що платники фіксованого сільськогосподарського податку не є платниками податку на прибуток підприємств.

За таких обставин, особи, які набули статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, в силу норм ПК України не є платниками податку на прибуток.

Матеріали справи свідчать, що державне підприємство «Лівадія» до 01.01.2011 року перебувало на фіксованому сільськогосподарському податку.

З початку 2011 року між позивачем та ДПІ у м. Ялта виникли спірні відносини щодо набуття позивачем статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку. ДПІ у м. Ялта було відмовлено позивачу у наданні такого статусу. Спір був вирішений у судовому порядку.

Так, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.06.2011р. по справі №2а-7028/11/0170/11 за позовом за позовом державного підприємства "Лівадія" до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим про зобов'язання вчинити дії, визнано протиправною відмова Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим у наданні державному підприємству "Лівадія" статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2011рік, яка оформлена листом від 09.02.2011р. за №1696/10/15-3, а також зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Ялта АР Крим надати державному підприємству "Лівадія" статус платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2011 рік.

Вказане рішення суду набрало законної сили відповідно до ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011р., дані судові рішення також були залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.09.2012р.

Листом від 14.11.2011р. вих. №23430/10/15-3 (а.с.51) Державна податкова інспекція в м. Ялта АР Крим, підтвердила у ДП «Лівадія» статус платника фіксованого сільськогосподарського податку у 2011р.

Подача позивачем податкової звітності з податку на прибуток підприємств була викликана відмовою ДПІ у м. Ялта у наданні позивачу статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, яка була оформлена листом від 09.02.2011р. за №1696/10/15-3 і яка була визнана судом протиправною.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що ДП "Лівадія" у 2011 році перебувало на спеціальному податковому режимі і було платником фіксованого сільськогосподарського податку. Таки обставини, відповідно до положень п. 307.1 ст. 307 ПК України вказують, що позивач не є платником податку на прибуток підприємств у 2011р.

Таки чином, податкові повідомлення - рішення від 30.06.2011р. №0005001501 та №0005011501, якими позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток та зменшена сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток є протиправними.

Крім того суд зазначає, що викладені в акті перевірки та у письмових запереченнях обґрунтування відповідача щодо порушення позивачем положень пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не узгоджуються з приписами цього Закону.

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Даною нормою також встановлено, що вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

Відповідач застосовує п. 5.9 ст. 5 вказаного Закону так, що позивач не мав право зменшити від'ємне значення об'єкту оподаткування на суму убутку балансової вартості товарів, які були придбані та оприбутковані в період сплати фіксованого сільськогосподарського податку.

Поряд з цим, положення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не містять прямих приписів, які б пов'язували можливість обліку убутку балансової вартості товарів витрати на придбання та поліпшення яких фактично були включені до складу валових витрат (були б відображені у податковій звітності).

На думку суду приписи п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» призначені для чіткого визначення товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (запасів), убуток балансової вартості яких може обліковуватися платником податку.

Положення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» повинні застосовуватися у сукупності з іншими нормами цього Закону.

Згідно до п. 5.1 ст. 5 вказаного Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пунктах 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, які витрати включається до складу валових витрат, а у п. 5.3 ст. Закону витрати, - які не включається до складу валових витрат.

За таких обставин, положення пункту 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» слід застосовувати так, що убуток балансової вартості товарів (запасі) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції може обліковуватися у тому разі, коли витрати на їх придбання та поліпшення згідно до цього Закону можуть бути включені до складу валових витрат.

Напроти, не підлягає обліку убуток балансової вартості товарів (запасі) якщо витрати на їх придбання та поліпшення згідно до цього Закону не включаються до складу валових витрат.

Слід вказати, що норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не містять прямої заборони віднесення до убутку балансової вартості товарів (запасів), які були придбані та обліковані особою під час перебування на режимі оподаткування із сплати фіксованого сільськогосподарського податку.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

Придбані позивачем товари, під час сплати ним фіксованого сільськогосподарського податку, піддягають бухгалтерському обліку, який є підставою для відображення їх у фінансовій та податковій звітності у тому числі у декларації з податку на прибуток.

Таким чином формування позивачем від'ємного значення з урахуванням убутку балансової вартості товарів (запасів) придбаних під час знаходження позивача на режимі оподаткування із сплати фіксованого сільськогосподарського податку не свідчить про порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Акт перевірки не містить, даних про те, що сума товарів (запасів) на яку позивач зменшив розмір від'ємного значення об'єкту оподаткування не може бути включена до валових витрат відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, висновки зроблені відповідачем під час перевірки є необґрунтованими.

З урахуванням викладеного, оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Позовні вимоги підлягають задоволенню.

Під час судового засідання оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 29.03.2013р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим від 30.06.2011р. №0005001501, яким державному підприємству «Лівадія» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 2681163грн., та 1 грн. штрафних санкцій.

3. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим від 30.06.2011р. №0005011501, яким державному підприємству «Лівадія» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1523512грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Лівадія» 28,23грн. судового збору шляхом списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Маргарітов М.В.