Постанова № 31086476, 08.05.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/2292/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

при секретарі - Горбач Д.О.,

за участю: представників заявника - Зайця С.І., Прокопенко С.О., ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представників відповідача - Ковнір Г.Г, Запорожець В.С., Пилипенко В.І., Пилипенко А.В., Сіромаха М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за поданням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства "Вепр" про підтвердження обґрунтованості рішення про накладення адміністративного арешту на майно платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

24 квітня 2013 року заявник Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з поданням до Публічного акціонерного товариства "Вепр" про підтвердження обґрунтованості рішення про накладення адміністративного арешту на майно платника податків.

Підстави звернення заявник пов'язував з тим, що в зв'язку з ненаданням документального підтвердження на запит податкового органу від 15.02.2012 року № 6101/10/23-112 та запит від 12.09.2012 року № 26885/10/19 начальником Кременчуцької ОДПІ прийнято наказ № 1499 від 19 квітня 2013 року про проведення позапланової перевірки ПАТ "Вепр" з питань дотримання вимог податкового , валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, проте директором підприємства недопущено перевіряючих до перевірки про що складено акт №3361/22.2-12/03118216 від 19.04.2013. За таких обставин Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області на підставі підпункту 94.2.3. пункту 94.2. статті 94 Податкового кодексу України прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, обґрунтованість якого підлягає підтвердженню судом.

В судовому засіданні представники заявника підтримали вимоги та просить суд задовольнити подання в повному обсязі.

Представники платника податків в судовому засіданні проти подання заперечували та просять суд відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників заявника та представників платника податків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Публічне акціонерне товариство "Вепр" ( далі по тексту - ПАТ "Вепр") зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 23.01.1998, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №360755, ідентифікаційний код юридичної особи - 03118216.

Як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) ПАТ "Вепр" знаходиться на обліку у Кременчуцькій державній податковій інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту - Кременчуцька ОДПІ).

Судом встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ прийнято наказ № 1499 від 19 квітня 2013 року про проведення позапланової перевірки ПАТ "Вепр" з питань дотримання вимог податкового , валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року на підставі п.п.78.1.1 пп.78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України в зв'язку з ненаданням документального підтвердження на запит податкового органу від 15.02.2012 року № 6101/10/23-112 та запит від 12.09.2012 року № 26885/10/19.

Відповідно до направлень 19.04.2013 року № 1962/001962, № 1961/001961, № 1960/001960, № 1959/001959, № 1958/001958 працівники податкового органу ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_12, Прокопенко С.О., ОСОБА_3, Кулик О.Б. прибули за юридичною адресою Публічне акціонерне товариство "Вепр": Полтавська область, м.Кременчук, вул.Київська 64, для проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Як встановлено в судовому засіданні, 19.04.2013 року директором ПАТ "Вепр" Пилипенком В.І. не було допущено перевіряючих на територію підприємства, та відмовлено в реєстрації в журналі перевірок ПАТ "Вепр" оскільки у перевіряючих були відсутні службові посвідчення, а наявне лише у Прокопенка С.О. та Кулик О.Б. Разом з тим, останнього не було в наказі на проведення перевірки. Директором ПАТ "Вепр" підписано посвідчення перевіряючим Прокопенко С.О. та Кулик О.Б. після чого вони залишили приміщення та не провели перевірки.

Таким чином, у наданні документів для проведення перевірки працівникам Кременчуцької ОДПІ було відмовлено, що було зафіксовано в акті: "Акт про неможливість проведення перевірки" №3361/22.2-12/03118216 від 19.04.2013 року в зв'язку з не допуском посадових осіб до проведення позапланової виїзної перевірки відповідача. У зв'язку з цим фактом, на підставі звернення до заступника начальника Кременчуцької ОДПІ від 24 квітня 2013 року податковим органом було прийнято рішення від 24. квітня 2013 року про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Перевіряючи обґрунтованість адміністративного арешту, накладеного рішенням Кременчуцької ОДПІ від 24 квітня 2013 року та відповідності його вимогам чинного законодавства України, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно п.20.1.6 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, податковий орган має право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Підпунктом 20.1.8 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено, що під час проведення перевірок податковий орган має право вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно пп. 78.1.1, 78.1.4. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно п.78.5 ст.78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Згідно п.81.1 ст.81 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно п.81.2 ст.81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом (п.81.3 ст.81 Податкового кодексу України).

Наказом ДПА України від 14.04.2011 року за N 213, затверджені "Методичні рекомендації щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків" (далі Методичні рекомендації) , які розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при організації документальних перевірок платників податків з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (далі - органи ДПС), а також фактичних перевірок щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У зв'язку із ненаданням ПАТ "Вепр" документального підтвердження на запити податкового органу у службових осіб податкового органу були всі передбачені законом підстави приступити до проведення перевірки, однак посадова особа товариства після пред'явлення направлень та вручення копії наказу на перевірку відмовилась розписатися в направленнях на перевірку та не допустила службових осіб податкового органу до перевірки, про що складено відповідний акт.

Як встановлено в судовому засіданні, Кременчуцька ОДПІ неодноразово зверталась до суду з поданням щодо підтвердження обґрунтованості рішення про накладення адміністративного арешту на майно платника податків.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2013 року у справі № 2а-1670/7274/12 за поданням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства про підтвердження обґрунтованості рішення про накладення адміністративного арешту на майно платника податків, апеляційна скарга ПАТ "Вепр" була задоволена, постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 року скасована, прийнята нова постанова про відмову у задоволенні подання.

Під час розгляду даної справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для проведення позапланової перевірки ПАТ "Вепр" є ненадання останнім відповідей на запити Кременчуцької ОДПІ від 15.02.2012 року № 6101/10/23-112 та запит від 12.09.2012 року № 26885/10/19.

Під час розгляду даної справи, судом встановлено, що підставою для проведення позапланової перевірки ПАТ "Вепр" є ненадання відповіді на запити Кременчуцької ОДПІ від 15.02.2012 року № 6101/10/23-112 та запит від 12.09.2012 року № 26885/10/19.

Отже, Кременчуцька ОДПІ двічі застосовує одну ту саму підставу для проведення позапланової перевірки та прийняття рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Також, судами розглядалась справа №2а-1670/4020/12 за поданням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства про підтвердження обґрунтованості рішення про накладення адміністративного арешту на майно платника податків.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 року апеляційна скарга ПАТ "Вепр" задоволена частково, постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2012 року скасована, провадження у справі закрито, в зв'язку з тим, що Кременчуцькою ОДПІ було прийнято рішення про звільнення з-під умовного арешту майно платника податків.

Згідно пп. 94.2.3 п.94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин - платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;

У відповідності до пункту 94.1. статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Підпунктом 94.2. вказаної статті встановлено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна із перелічених у підпунктах 94.2.1 -94.2.7 обставин, зокрема, якщо відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам.

Згідно із підпунктом 94.3. статті 94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Відповідно до пункту 94.5. статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Із аналізу вказаних норм слідує, що, зокрема, умовний адміністративний арешт є винятковим способом виконання платником податків його обов'язків, визначених законом; може бути застосований якщо з'ясовується одна із зазначених у підпунктах 94.2.1 -94.2.7 статті 94 обставин; полягає у обмеженні платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном.

Водночас із положень статей 88-89,92 Податкового кодексу України слідує, що: у податкову заставу передається майно платника податків, який має податковий борг з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків; право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення, зокрема, з дня виникнення податкового боргу, тобто є беззаперечним; платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової служби, а також у разі, якщо орган державної податкової служби впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

Судом відповідно до ст.86 КАС України було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд вважає, що відповідачем спростовано твердження податкового органу.

Згідно з частиною восьмою статті 1833 КАС України в постанові суду, прийнятій за результатами розгляду подання податкового органу, зазначаються, зокрема, мотиви задоволення судом заявлених вимог з посиланням на закон. Згадана норма не повинна тлумачитися як обмеження права суду на розгляд обґрунтованості внесеного податковим органом подання по суті чи як обов'язок суду в усіх випадках приймати постанову лише про задоволення викладених у поданні вимог.

Так, відповідно до п.94.10 ст.94 ПК України суд перевіряє обґрунтованість рішення податкового органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Отже, перевірка обґрунтованості повинна завершуватися відповідним висновком суду, на підставі якого суд приймає рішення по суті порушеного в поданні питання.

Відповідно в разі, якщо суд за результатами розгляду дійде висновків про неможливість застосування спеціальних заходів, передбачених статтею 1833 КАС України, суд може відмовити у задоволенні подання податкового органу із зазначенням мотивів незадоволення у постанові.

Суд бере до уваги, що адміністративний арешт майна є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом, проте, судом не встановлено наявність підстав для його застосування до Публічного акціонерного товариства "Вепр" .

За таких обставин податковим органом відповідно до вимог п.94.1 ст.94 ПК України не обґрунтовано застосовано адміністративний арешт майна платника податків як винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Тому суд вважає, що Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 24 квітня 2013 року є не обґрунтованим, а подання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні подання Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства "Вепр" про підтвердження обґрунтованості рішення про накладення адміністративного арешту на майно платника податків - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 08 травня 2013 року.

Суддя Г.В. Костенко