Рішення № 31086346, 24.04.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" квітня 2013 р. Справа № 906/223/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Копилян А.П. - довіреність № 557 від 05.04.13р.;

від відповідача: не з'явився;

прокурор: Тітова М.В. - сл. посвідчення НОМЕР_2 від 12.10.12р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора Радомишльського району в інтересах держави в особі Радомишльська міська рада (м. Радомишль)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Київ)

про розірвання договору оренди землі від 29.07.2009р. та повернення земельної ділянки

У відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України, строк розгляду спору було продовжено на 15 днів до 29.04.13р.

Прокурор Радомишльського району звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі Радомишльської міської ради про розірвання договору оренди землі, укладеного між сторонами 29.07.2009р. та про зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку.

Прокурор позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Наголосив на необхідності розірвання договору.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання, яке було задоволено судом, про долучення до матеріалів справи документів.(а.с. 64-79). В усному порядку пояснив, що доцільно було подати позов про стягнення заборгованості з відповідача та підтвердив існування останньої з лютого 2011 року.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог попередньої ухвали суду не виконав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 59)

З метою підтвердження відомостей щодо відповідача, судом було здійснено електронний запит та отримано інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, розміщеній на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаціійно-ресурсний центр", згідно якої станом на 24.04.13р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 не перебуває в процесі припинення (а.с. 80).

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора та пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначив прокурор у позовній заяві, проведеною прокуратурою Радомишльського району перевіркою дотримання вимог земельного законодавства на території Радомишльського району виявлено факти незаконного безоплатного використання земель державної власності, чим порушено інтереси держави.

Встановлено, що 29.07.2009 року між Радомишльською міською радою Радомишльського району Житомирської області (орендодавець, позивач) та ПП ОСОБА_2 (орендар, відповідач) було укладено Договір оренди землі (далі - Договір (а.с. 8-10)), згідно п. 1 якого позивач надає, а орендар приймає в строкове (строком на 5 (п'ять) років) платне користування земельну ділянку для ведення виробничої діяльності), яка знаходиться в АДРЕСА_2. Згідно п. 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,3441 га.

За умовами п. 8 Договору, останній укладено на 5 років.

29.07.09р. сторонами було підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 71).

Орендна плата, згідно п. 9 Договору, вноситься у грошовій формі у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 31365,92грн. за один рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 10 Договору).

Згідно п. 11 Договору, орендна плата вноситься у такі строки - щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця у розмірі 2613,83 грн.

Як вказує прокурор, відповідач умови договору не виконує, орендну плату не сплачує протягом тривалого часу, що тягне за собою ненадходження коштів до бюджету.

В підтвердження вказаного повідомляє, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2012 року задоволено позов Малинської ОДПІ до ПП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі за землю у розмірі 27214,70грн.

Крім того, за 2012 рік Малинською ОДПІ ОСОБА_2 нараховано орендну плату в сумі 33216,51грн. (відповідно до Договору оренди землі від 29.07.09р.), яка залишається несплаченою. Позов від 24.12.12р. Малинської ОДПІ про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 33216,51грн. за рахунок активів боржника знаходиться в провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва .

Вказане, на думку прокурора, підтверджує систематичну несплату відповідачем орендної плати та є підставою для розірвання укладеного між сторонами договору оренди від 29.07.09р.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду в інтересах держави в особі Радомишльської міської ради, у письмових поясненнях (а.с. 52-53) вказав, що оскільки від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади і місцевого самоврядування, а орендна плата поступає до місцевого бюджету, несплата орендної плати є порушенням державного інтересу у сфері фінансування у відповідному районі, що є підставою у розумінні діючого законодавства для звернення прокурора із відповідним позовом до суду.

Позивач у письмових поясненнях (а.с. 35) вважає, що розірвання договору оренди позбавить відповідача необхідності сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що призведе до заподіяння значних збитків міській раді. До того ж, як вказує позивач, на земельній ділянці, що передана в оренду, знаходиться майновий комплекс, власником якого є ОСОБА_2

Стосовно вищенаведених обставин прокурор зазначив, що позивач має право на стягнення збитків за користування земельною ділянкою, а відповідач має право звернутися до ради з метою оформлення права власності на вищевказану земельну ділянку.

Оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.98р., оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ч.1 п. "в" ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно ч.1 ст.36 вказаного Закону, у разі невиконання зобов'язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Так, наявною в матеріалах справи постановою Окружного адміністративного суду України від 13.09.12р., довідками Виконавчого комітету Радомишльської міської ради та довідкою Малинської ОДПІ (а.с. 11, 37, 44, 65), підтверджено систематичну несплату відповідачем орендних платежів. Зокрема, згідно вказаних довідок, станом на 23.01.13р. за відповідачем рахувалася заборгованість по орендній платі за землю в сумі 60431,21грн., яка на час вирішення спору не зменшилася.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Статтею 610 Цивільного Кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.1 ч.1 ст.611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

За ч.1 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 вказаної статті, на яку, зокрема, посилається прокурор, визначає, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним слід вважати таке порушення договору, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення мети договору.

Так, згідно з пунктом "д" ст.141 Земельного кодексу України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Частиною 3 ст.31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Так, відповідно до пункту 38 Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, встановлених законом.

Тобто, систематичне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди, як внесення орендної плати є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю). Аналогічна позиція викладена і в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів".

Пунктом 39 Договору визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є невиконання умов договору.

Отже, сторонами Договору дійсно обумовлено розірвання договору, у тому числі і в односторонньому порядку, з узгоджених у Договорі підстав. Факт існування на час звернення з позовом до суду та на час вирішення спору, визначених сторонами підстав для припинення дії договору також підтверджено належними доказами.

За ч.1 стаття 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У п. 21 Договору сторони погодили, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду...

Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорив, відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про розірвання договору оренди землі, укладеного між сторонами 29.07.2009р. та зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача. При цьому, суд враховує приписи п. 2.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України, згідно якого якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди землі від 29.07.2009р., укладений між Радомишльською міською радою (12201, Житомирська обл., Радомишльський р-н., м. Радомишль, вул. Мала Житомирська, 12, код 25923935) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1).

3. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) в 20- денний строк з дати набрання рішенням законної сили повернути Радомишльській міській раді (12201, Житомирська обл., Радомишльський р-н., м. Радомишль, вул. Мала Житомирська, 12, код 25923935) земельну ділянку загальною площею 1,3441 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 стані не гіршому, порівняно з тим, у якому вона була передана в оренду.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1):

- в дохід Державного бюджету України 2294,00грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.04.13р.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - відповідачу (рек. з пов. про вруч.).