Постанова № 31085463, 12.04.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2013 року 810/705/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання - Роздобудько Я.В., за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Агротехніка»

до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т АН О В И В:

ПП «Агротехніка» звернулось до суду з позовом до Васильківської ОДПІ Київської області ДПС з вимогою визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.09.2012 р. №0001072201.

У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що ПП «Агротехніка» отримало податкове повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ Київської області ДПС від 26.09.2012 р. №0001072201, яким збільшено суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмір і103125,00 грн. з яких 82500,00 грн. збільшено суму ПДВ та штрафні (фінансові) санкції в сумі 20625,00 грн.

Пояснює, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту від 12.09.2012 р. №793/22-01/31265469 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Агротехніка» з питань дотримання вимог податкового законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Нью Діл» за період з 01.03.2012 р. по 30.04.2012 р., та ТОВ «Праймері профіт» за період з 01.03.2012 р. по 31.03.2012 р.» (далі - Акт перевірки).

Вказує, що ПП «Агротехніка» не погоджується з висновками Акту перевірки та вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених законами України.

У судових засіданнях представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач - Васильківська ОДПІ Київської області проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що працівниками Васильківської ОДПІ Київської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Агротехніка» з питань дотримання вимог податкового законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Нью Діл» за період з 01.03.2012 р. по 30.04.2012 р., та ТОВ «Праймері профіт» за період з 01.03.2012 р. по 31.03.2012 р., за результатами якої складено Акт перевірки.

Вказує, що перевіркою встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п. 198.6 ст.198, п.201.6 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на 82500,00 грн., в тому числі за березень 2012 р. 22500,00 грн., за квітень 2012 р. на суму 60000,00 грн. На підставі чого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу начальника Васильківської ОДПІ Київської області ДПС від 31.08.2012 р. №298-П проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Агротехніка» з питань дотримання вимог податкового законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Нью Діл» за період з 01.03.2012 р. по 30.04.2012 р., та ТОВ «Праймері профіт» за період з 01.03.2012 р. по 31.03.2012 р., за результатами якої складено Акт перевірки в якому були зафіксовані виявлені порушення, а саме п.198.1, п.198.2, п. 198.6 ст.198, п.201.6 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на 82500,00 грн., в тому числі за березень 2012 р. 22500,00 грн., за квітень 2012 р. на суму 60000,00 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки Васильківською ОДПІ Київської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 26.09.2012 р. №0001072201, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 103125,00, в тому числі 82500,00 грн. за основним платежем та 20625,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковому повідомленню-рішенню суд вважає за необхідне вказати наступне.

Так, безпосередньо в Акті перевірки зазначається, що «В ході перевірки було використано акт від 03.07.2012 р. № 2180 /22-4/37448731 ДПІ у Печерському районі м.Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПРАЙМЕРІ ПРОФІТ» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «ЕКОПРОМИСЛОВЦІ" за період з 01.03.2012 р. - 31.03.2012 р. в якому зазначено наступне: 12.06.2012 р. від ВПМ Броварської ОДП1 Київської області Державної податкової служби отримано висновок №21502//07-10 від 11.06.2012 р., щодо наявності ознак нереальності здійснення господарської діяльності ТОВ „ЕКОПРОМИСЛОВЦІ" за березень 2012 р.,в якому зокрема зазначено, що працівниками ГВПМ Броварської ОДПІ було здійснено виїзд за місцем реєстрації підприємства та встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться. Згідно баз даних ДПС України на підприємстві працює 1 працівник, складські приміщення відсутні...

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємства - постачальника ТОВ «ЕКОПРОМИСЛОВЦІ» за березень 2012 р. по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємству - покупцем ТОВ «ПРАЙМЕРІ ПРОФІТ» в розумінні ст.22, ст. 185 Податкового Кодексу України.

Відповіповідно до наданих первинних документів ТОВ «ПРАЙМЕРІ ПРОФІТ» є постачальником ПП «Агротехніка».

Також ході перевірки було використано акт від 04.07.2012 р. № 2202/22-4/37448752 ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про неможливість проведенню зустрічної звірки ТОВ «НЬЮ ДІЛ» з питань обчислення та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Структурум-груп», ТОВ «Карбонові технології» за період з 01.02.2012 р. - 31.03.2012 р. та ПП «Автохімзв'язок», за період з 01.04.2012 р. - 30.04.2012 р…

Перевіркою встановлено, що у ТОВ «НЬЮ ДІЛ» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою згідно до ч. 1,5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені операції купівлі-продажу вказують на відсутність реальності здійснення операцій.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період 01.02.2012 р. - 30.04.2012 р., які підпадають під визначення пп. а, пп. б п. 185.1 ст. 185, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст.200 Податкового кодексу України.

Відповідно до первинних документів ТОВ «НЬЮ ДІЛ» є постачальником ПП «Агротехніка». Вказані суми податку на додану вартість ПП «Агротехніка» відображено в реєстрі отриманих податкових накладних за період з 01.03.2012 р. по 30.04.2012 р. та Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларацій з ПДВ за перевіряємий період ТОВ "Праймері Профіт" та ТОВ «Нью Діл» складено та видано первинні бухгалтерські документи, які свідчили про нібито поставку товарно-матерільних цінностей та виконання робіт (послуг) в адресу ПП «Агротехніка», що надало останнім можливість безпідставно сформувати податковий кредит з податку на додану варість.

Враховуючи вищенаведене - усі укладені угоди ПП «Агротехніка» з ТОВ Праймері Профіт та ТОВ «Нью Діл» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними»…».

Враховуючи вищенаведене, відповідач вважає, - усі господарські операції між ТОВ ПП «Агротехніка» та ТОВ «Нью Діл», ТОВ «Праймері профіт» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Суд вважає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та віднесення понесених витрат до складу валових.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме довідки АБ №582143 з ЄДРПОУ вид діяльності позивача за КВЕД-2010: 28.30 виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства;

72.19 дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук;

47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами;

33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення;

46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням;

33.20 Устаткування та монтаж машин і устаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП «Агротехніка» (Покупець) та ТОВ «Праймері Профі» (Продавець) укладено договір №127-12 від 14.03.2012 р., згідно якого Продавець продає, а Покупець купує запчастини до обприскувача в кількості вказаної у заявці Покупця. Відповідно до п.п.5.1 п.5 даного Договору при передачі Товару Продавець зобов'язаний надати Покупцеві наступні документи: розрахунок-фактура, видаткову накладну на Товар, податкову накладну. В межах даного договору були оформлені наступні документи: видаткові накладні №РН-150 від 16.03.2012 р.; №РН-212 від 23.03.2012 р.; №РН-192 від 19.04.2012 р.; №РН-245 від 24.04.2012 р.; №РН-266 від 25.04.2012 р.; №РН-319 від 30.04.2012 р.; №РН-262 від 25.05.2012 р.; №РН-284 від 28.05.2012 р.; №РН-290 від 29.05.2012 р.; №РН-311 від 30.05.2012 р. та податкові накладні: №212 від 23.03.2012 р.; №150 від 16.03.2012 р.; №192 від 19.04.2012 р.; №245 від 24.04.2012 р.; № 266 від 25.04.2012 р.; №319 від 30.04.2012 р.; № 262 від 25.05.2012 р.; №284 від 28.05.2012 р.; №290 від 29.05.2012 р.; №311 від 30.05.2012 р.

Крім того було придбано: диск колеса, шини, ступили, кришки бака.

Судом встановлено, що в податковий період, в якому здійснювалась поставка товару, сума ПДВ зазначена в податкових накладних включена ТОВ «Праймері Профіт» у податкові зобов'язання. В свою чергу на підставі отриманих податкових накладних ПП «Агротехніка» має право віднести до податкового кредиту сплачену суму ПДВ, яка включена у вартість товару.

Також як вбачається з матеріалів справи, а саме нотаріально посвідченого пояснення директора ТОВ «Праймері Профіт» ОСОБА_1 від 28.02.2013 р., зареєстрованого в реєстрі за №456, від керівника ПП «Агротехніка» їм стало відомо, що при проведенні позапланової невиїзної документальної перевірки, контролюючим органом ПП «Агротехніка» збільшено суму грошового зобов'язання на суму 47888,33 грн., яка в звітному періоді включена ТОВ «Праймері Профіт» у податкові зобов'язання.

Повідомлено, що контролюючим органом ТОВ «Праймері Профіт» не зменшувалась сума податкового зобов'язання на 47888,33 грн. за листопад березень-квітень 2012 р. по взаємовідносинах з ПП «Агротехніка» та Договір №127-12 від 14.03.2012 р. на поставку запасних частин до обприскувача нікчемним не визнавався.

Також як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Нью Діл» (продавець) та ПП «Агротехніка» (покупець) укладено договір №128-12 від 26.03.2012 р., згідно якого Продавець продає, а Покупець купує запчастини до обприскувача в кількості вказаної у заявці Покупця. Згідно п.п.5.1 п.5 даного Договору при передачі Товару Продавець зобов'язаний надати Покупцеві наступні документи: розрахунок-фактура, видаткову накладну на Товар, податкову накладну. В межах даного договору були оформлені наступні документи: видаткові накладні: №РН-255 від 28.03.2012 р.; №РН-212 від 20.04.2012 р.; №РН-237 від 23.04.2012 р.; №РН-276 від 26.04.2012 р.; №РН-333 від 31.05.2012 р. та податкові накладні: від 28.03.2012 р. №255; від 20.04.2012 р. №212; від 23.04.2012 р. №237; від 26.04.2012 р. №276; від 31.05.2012 р. №333.

Крім того було придбано баки агро, гідроциліндри.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме нотаріально посвідченої заяви ВТС №384075 директора ТОВ «Нью Діл» ОСОБА_2, яка підтверджує, що в податковому періоді, в якому здійснювалась поставка товару, сума ПДВ зазначена в податкових накладних включена ТОВ «Нью Діл» податкового зобов'язання. У свою чергу, на підставі отриманої від ТОВ «Нью Діл» податкової накладної, ПП «Агротехніка» віднесло до складу податкового кредиту сплачену суму ПДВ, включену у вартість придбаних товарів.

Вказано, що керівництво ПП «Агротехніка» повідомило, що при проведенні позапланової невиїзної документальної перевірки, контролюючим органом за місцем реєстрації ПП «Агротехніка», збільшено суму грошового зобов'язання на суму 34611,67 грн., яка в звітний період включена ТОВ «Нью Діл» в податкові зобов'язання. Повідомлено, що контролюючим органом, в період часу коли ОСОБА_2 перебувала на посаді директора ТОВ «Нью Діл», а саме 10.06.2012 р., не зменшено суми податкових зобов'язань на 34611,67 грн. за період березень-квітень 2012 р. по взаємовідносинам з ПП «Агротехніка» і Договір №128-12 від 26.03.2012 р. на поставку запасних частин до обприскувача нікчемними невидано.

Суми податку на додану вартість яка була сплачена позивачем за вказаними податковими накладними включено ПП «Агротехніка» до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Як вбачається з матеріалів справи, що контрагенти позивача - ТОВ «Праймері профіт» та ТОВ «Нью Діл» були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали право видавати податкові накладні під час господарських відносин з позивачем, що підтверджується реєстром платників ПДВ з офіційного сайту ДПС України, з якого вбачається що інформація про осіб з найменуванням ТОВ «Нью Діл» та ТОВ «Праймері профіт» відсутня в базі «Анульовані свідоцтва платника ПДВ».

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Статтею 2442 КАС України визначено, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини., а за ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» 23.02.2006 р. №3477-IV, національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд констатує, що розуміння у цій справі змісту нормативних актів, щодо вимог до судового рішення співпадає з таким же їх застосуванням при вирішенні аналогічних питань у рішеннях Європейського суду з прав людини, ВС України, ВАС України.

Постановою Верховного Суду України № 14/11 від 31.01.2011 р. у справі №21-47а10 за позовом Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення визначено: «Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати ПДВ як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.».

У постанові від 13.01.2009 р. (справа № 21-1578во08) Верховний Суд України зазначив, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні. У постанові від 11.12.2007 р. (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності, зазначено в постанові ВС України №13/11 від 31.01.2011 р. у справі № 21-42а10 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІК" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

На думку Верховного Суду України, такий висновок касаційного суду ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та відповідає правовій позиції Верховного Суду України щодо застосування норм права при розгляді спорів цієї категорії, яка полягає у тому, що несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту, - постанова ВСУ №3/10 від 22.10.2010 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Балтимор" до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Таким чином, висновки податкового органу про протиправність формування податкового кредиту з ПДВ по господарських операціях з ТОВ «Праймері профіт» та ТОВ «Нью Діл» є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 26.09.2012 р. №0001072201 є таким, що винесено протиправно та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 69, 70, 71, 72, 128, 158-163, 167, 2442 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 вересня 2012 року №0001072201 Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В. Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 17 квітня 2013 р.