Рішення № 31085046, 29.04.2013, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/1395/2013 Справа № 641/2991/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2013 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

при секретарі судового засідання Ємельяненко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ДП "Завод ім. В.О. Малишева"

про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова суду з позовом до ДП "Завод ім. В.О. Малишева", в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 13 753 грн. 69 коп. та моральну шкоду у розмірі 3 000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що з 12.07.2010 року по 03.10.2012 року перебував у трудових відносинах з ДП "Завод ім. В.О. Малишева". Однак в день звільнення повний розрахунок з ним проведено не було, внаслідок чого у відповідача перед позивачем склалась заборгованість по заробітній платі, що була нарахована, але не виплачена, у розмірі 13753 грн. 69 коп. Також зазначає, що невиплатою у визначених законодавством строк заробітної плати йому завдано моральну шкоду, яку ним оцінено у 3000грн.

У судове засідання позивач не з'явився.

Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначає, що 29.12.2012 року відповідачем частково погашено заборгованість у розмірі 6344,25грн., решту суми остаточного розрахунку у розмірі 7408,74грн. відповідач не має змоги виплатити, оскільки відповідно до постанови державного виконавця Комінтернівського ВДВС Харківського міського управління юстиції від 13.06.2012 року на всі рахунки підприємства накладено арешт. Проти стягнення моральної шкоди заперечують.

У судовому засіданні представник відповідача Жаворонкова Г.С. вимоги заперечень підтримала у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що з 12.07.2010 року по 03.10.2012 року позивач працював на ДП "Завод ім. В.О. Малишева", що підтверджується відповідним записами у трудовій книжці.

Як вбачається із довідки ДП "Завод ім. В.О. Малишева" № 1615 від 16.11.2012 року, заборгованість відповідача по заробітній платі перед позивачем складає 13753,69 грн.

При цьому, як встановлено судом, 29.12.2012 року відповідачем частково сплачено заборгованість, станом на момент розгляду справи розмір невиплаченої працівникові заробітної плати складає 7409,44грн.

Приписами ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Враховуючи, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства, не провів остаточного розрахунку із позивачем під час його звільнення та не виплатив ОСОБА_1 нараховану заробітну плату, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 7409,44 грн.

Щодо наявності підстав для стягнення моральної шкоди у розмірі 3000грн. суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно роз'яснень, викладених в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"(зі змінами та доповненнями), відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення моральної шкоди.

Щодо розподілу судових витрат, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову, сума судового збору у розмірі 229,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 217, 218, 224 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ДП "Завод ім. В.О. Малишева", м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код 14315629 на користь ОСОБА_1, АДРЕСА_1, заборгованість з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати у розмірі 7409 (сім тисяч чотириста дев'ять) грн.44 коп.

Стягнути з ДП "Завод ім. В.О. Малишева", м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код 14315629 на користь держави (отримувач: УДК СУ у Комінтернівському районі м. Харкова та Харківської області , код отримувача /код за ЄДРПОУ/-37999680, банк отримувача: ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, р/р 31218206700005, код класифікації доходів бюджету: 22030001) судовий збір в розмірі 229,40 грн.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С. О. Ященко