Рішення № 31081111, 30.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

30.04.2013р. Справа № 5006/8/48/2012

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при помічнику судді Васютіні О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду заяву публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, місто Горлівка, проспект Леніна, 11; код ЄДРПОУ - 00131268) про перегляд за нововияленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 05 грудня 2012 року у справі № 5006/8/48/2012

за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до фізичної особи-підприємця Доня В'ячеслава Володимировича (87543, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Седова, 76/38; реєстраційний номер 20014326135)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Леніна, 70) та Головного управління Держкомзему у Донецькій області (83049, місто Донецьк, вулиця Куйбишева, 75)

про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією у розмірі 19 098,29 гривень

за участю учасників судового процесу: не з'явились

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

У квітні 2012 року до господарського суду Донецької області звернулося публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» із позовною заявою до фізичної особи-підприємця Доня В'ячеслава Володимировича про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією у розмірі 19 098,29 гривень.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22 травня 2012 року до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Маріупольську міську раду та Головне управління Держкомзему у Донецькій області.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05 грудня 2012 року у справі № 5006/8/48/2012 (головуючий суддя: Бокова Ю.В., судді: Сгара Е.В., Риженко Т.М.), яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04 лютого 2013 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, позивач оскаржив їх в касаційному порядку.

11 березня 2013 року на адресу господарського суду Донецької області надійшла заява публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про перегляд за нововияленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 05 грудня 2012 року у справі № 5006/8/48/2012.

Заява обґрунтована тим, що після постановлення рішення господарського суду Донецької області від 05 рудня 2012 року у справі № 5006/8/48/2012 та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04 лютого 2013 року публічному акціонерному товариству «ДТЕК Донецькобленерго» стали відомі обставини, які є істотними для справи, і які не були і не могли бути відомі під час розгляду справи.

Заявник зазначає, що 13 лютого 2013 року на його адресу надійшов лист Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області № 05/642 від 07 лютого 2013 року, в якому зазначається, що земельна ділянка площею 0,2622 га по вулиці Пржевальського, 2 в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, використовується ФОП Доня В.В. для розміщення бази металопрокату без правовстановлюючих документів.

Також 20 лютого 2013 року на адресу позивача надійшов лист Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області № 7/5-09/1384 від 12 лютого 2013 року, в якому зазначається, що рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 03 січня 2013 року у справі № 0538/10415/2012 визнано за Доня В.В. право власності на нерухоме майно по вулиці Пржевальського, 2 міста Маріуполя.

Заявник вважає, що вказані документи свідчать, що земельна ділянка фактично знаходилась в користуванні відповідача з грудня 2010 року, а тому акт № 000313 від 19 лютого 2011 року про порушення Правил користування електричною енергією складений обґрунтовано. Наведені докази спростовують факти встановлені в рішенні суду, є нововиявленими, мають значення для вирішення справи і є істотними для постановлення правильного рішення у справі.

З дотриманням порядку, передбаченого частинами другою та третьою статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України заява публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про перегляд за нововияленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 05 грудня 2012 року у справі № 5006/8/48/2012 передана на розгляд судді Фурсової С.М.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13 березня 2013 року відкладено вирішення питання про прийняття вищевказаної заяви, до повернення матеріалів справи № 5006/8/48/2012, з суду касаційної інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 28 березня 2013 року рішення господарського суду Донецької області від 05 грудня 2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04 лютого 2013 року у справі № 5006/8/48/2012 залишено без змін.

17 квітня 2013 року матеріали справи надійшли на адресу господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22 квітня 2013 року заяву прийнято до розгляду, та її розгляд призначено на 30 квітня 2013 року.

Представники учасників судового процесу у судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду заяви повідомлені своєчасно та належним чином; заяв про відкладення або розгляд заяви без їх участі до суду не надано.

Відповідно до частини четвертої статті 114 Господарського процесуального кодексу України неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.

Розглянувши подану заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, дослідивши долучені до останньої документи та матеріали справи, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до наступного.

В С Т А Н О В И В :

Пунктом 8.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» визначено, що законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 112 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявленою обставиною є:

- юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин;

- юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду;

- юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом;

- юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Згідно частини першої статті 113 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

За приписами пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами», до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Як на нововиявлену обставину, що є підставою для перегляду рішення господарського суду Донецької області від 05 грудня 2012 року у справі № 5006/8/48/2012, заявник (позивач) посилається на лист Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області № 05/642 від 07 лютого 2013 року, в якому зазначається, що земельна ділянка площею 0,2622 га по вулиці Пржевальського, 2 в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, використовується ФОП Доня В.В. для розміщення бази металопрокату без правовстановлюючих документів, а також на лист Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області № 7/5-09/1384 від 12 лютого 2013 року, в якому зазначається, що рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 03 січня 2013 року у справі № 0538/10415/2012 визнано за Доня В.В. право власності на нерухоме майно по вулиці Пржевальського, 2 міста Маріуполя.

Під час розгляду заяви заявник (позивач) ані в письмових, ані в усних поясненнях не змінював вищенаведену підставу для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

При цьому, із змісту рішення господарського суду Донецької області від 05 грудня 2012 року у справі № 5006/8/48/2012 вбачається, що підставою для відмови в позові, є недоведеність позивачем належними та допустимими доказами причетності відповідача до спірного порушення Правил користування електричної енергії, відсутність у нього майна на об'єкті, де здійснено таку перевірку, а також що таке порушення взагалі мало місце.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Донецької області від 16 липня 2012 року у справі № 5006/8/48/2012 зобов'язано Лебединську селищну раду Новоазовського району Донецької області надати відомості щодо власника (орендаря) земельної ділянки, розташованої за адресою: місто Маріуполь, вулиця Пржевальського, 2 та на підставі яких правовстановлюючих документів.

10 вересня 2012 року від Лебединської селищної ради Новоазовського району Донецької області надійшла відповідь від 06 вересня 2012 року № 607, в якій зазначено, що земельна ділянка за адресою: місто Маріуполь, вулиця Пржевальського, 2, знаходиться за межами населеного пункту Лебединської селищної ради, тому всі договори оренди укладені між Новоазовською райдержадміністрацією та орендарями. В Лебединської селищній раді правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку відсутні, про що було наголошено у рішенні.

Під час розгляду справи по суті, позивач заявляв наступні клопотання: про залучення до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Лебединську селищну раду Новоазовського району Донецької області; про зобов'язання Державну податкову інспекцію міста Маріуполя надати відомості щодо платника земельного податку за земельну ділянку, розташовану за адресою: місто Маріуполь, вулиця Пржевальського, 2 та щодо платника орендної плати за оренду земельної ділянки, що розташована за цією адресою; про направлення запиту до Держкомзему відділу у Новоазовському районі в Донецькій області про надання відомостей коли відповідач звертався із заявою до Новоазовської райдержадміністрації про виділення земельної ділянки у власність для розміщення металопрокату та заявою про виділення земельної ділянки в оренду; про направлення запиту до Орджонікідзевського РВ ГУМВС України в Донецькій області та прокуратури Орджонікідзевського району міста Маріуполя про стан кримінальної справи за фактом розкрадання електроенергії за адресою: місто Маріуполь, вулиця Пржевальського, 2; про залучення Панфілової Валентини Олександрівни в якості іншого відповідача, та пізніше про залучення останньої в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Вказані клопотання господарським судом залишено без задоволення.

Порушень норм процесуального права у зв'язку з відмовою в задоволенні вказаних клопотань вищими судовими інстанціями при перегляді рішення господарського суду Донецької області від 05 грудня 2012 року у справі № 5006/8/48/2012 встановлено не було.

Щодо посилань заявника на лист Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області № 05/642 від 07 лютого 2013 року, господарський суд відзначає, що такий лист в силу роз'яснень, наведених в абзаці 4 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами», є новими доказами, а не нововиявленими обставинами в розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України, та не спростовує факти, які стали підставою для прийняття судового рішення у справі № 5006/8/48/2012.

Водночас господарський суд не приймає та залишає поза увагою посилання заявника на лист Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області № 7/5-09/1384 від 12 лютого 2013 року, в якому зазначається, що рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 03 січня 2013 року у справі № 0538/10415/2012 визнано за Доня В.В. право власності на нерухоме майно по вулиці Пржевальського, 2 міста Маріуполя, оскільки на час прийняття рішення у справі № 5006/8/48/2012 від 05 грудня 2012 року, таке рішення прийнято не було, а тому не могло слугувати доказом при прийнятті рішення у справі № 5006/8/48/2012.

З огляду на вищевказане, господарський суд не вбачає правових підстав, передбачених статтею 112 Господарського процесуального кодексу України, для перегляду рішення господарського суду Донецької області від 05 грудня 2012 року у справі № 5006/8/48/2012 за нововиявленими обставинами, оскільки відсутня одночасна наявність необхідних для цього трьох умов, визначених в пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами».

Пунктом 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» передбачено, що не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК.

Також господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України (стаття 1 Конституції України ).

Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається i діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до приписів статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

Згідно з вимогами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Європейського суду з прав людини з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні (абзац 3 пункт другий інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.11.2003 № 01-8/1427 «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини» із відповідними змінами, внесеними інформаційним листом Вищого господарського суду України від 24.07.2008 № 01-8/451 «Про внесення змін до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.11.2003 № 01-8/1427 «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини»).

Європейського суду з прав людини відзначає, що «одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів» (рішення Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).

Так, в рішенні Європейського Суду з прав людини від 09.11.2004 по справі «Науменко проти України» (заява № 41984/98) висловлено правову позицію, згідно з якою «правова певність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Відхилення від цього принципу можливе тільки, коли воно спричинене незалежними і непереборними обставинами».

Як встановлено вище, посилання заявника на лист Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області № 05/642 від 07 лютого 2013 року, а також на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 03 січня 2013 року у справі № 0538/10415/2012, не є нововиявленими обставинами в розумінні норм Господарського процесуального кодексу України, а тому подана заявником (позивачем) заява фактично спрямована на повторний розгляд справи без достатніх процесуальних підстав, що є порушенням принципу правової визначеності, а також властивостей виключності і неспростовності судового рішення, що є неприпустимим.

Наразі, під час розгляду господарським судом заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, позивачем як заявником не було спростовано висновок господарського суду про недоведеність позовних вимог.

Відповідно до пункту 8.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами», Господарський процесуальний кодекс України не надає господарському суду права повертати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, якщо суд вважає, що таких обставин немає. У цих випадках, з'ясувавши за результатами розгляду відповідної заяви в порядку статті 114 Господарського процесуального кодексу України відсутність нововиявлених обставин, господарський суд виносить ухвалу про залишення судового рішення без змін.

За змістом пункту 8.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами», прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що заява публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про перегляд за нововияленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 05 грудня 2012 року у справі № 5006/8/48/2012 є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

У зв'язку з тим, що господарський суд відмовив заявнику (позивачу) в задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 05 грудня 2012 року у справі № 5006/8/48/2012 за нововиявленими обставинами через відсутність підстав для його перегляду, то клопотання про витребування у Державній інспекції сільського господарства в Донецькій області акту перевірки додержання вимог земельного законодавства та припису про усунення виявлених порушень за адресою: місто Маріуполь, вулиця Пржевальського, 2, залишається без задоволення як безпідставне.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на заявника (позивача).

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 86, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В :

Заяву публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про перегляд за нововияленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 05 грудня 2012 року у справі № 5006/8/48/2012 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 05 грудня 2012 року у справі № 5006/8/48/2012 залишити без змін.

Суддя С.М. Фурсова