Рішення № 31079668, 30.04.2013, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/1675/13-ц

Провадження № 2/234/1153/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Кравченко О.Ю.

при секретарі Куліш О.С.,

за участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 12 листопада 2012 року о 7 годин 50 хвилин в м.Краматорську на території першої міської лікарні м.Краматорська по вул.Орджонікідзе, в районі пологового відділення стояв автомобіль «Дачія Логан», держ.номер АН7209 ІВ, під керуванням відповідача. Не переконавшись у відсутності перешкод для безпечного руху, порушуючи вимоги п.10.9 Правил дорожнього руху України, відповідач почав рухатися заднім ходом на проїжджій частині, яку у цей час переходила позивачка і здійснив наїзд на позивачку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачка отримала тілесні ушкодження та проходила лікування з 12 листопада по 07 грудня 2012 року. На час лікування вона була змушена витрачати грошові кошти на придбання ліків та проведення дослідження головного мозку. Загальна сума витрат на лікування складає 824 грн. 06 коп. Окрім майнової шкоди відповідач також спричинив їй моральну шкоду, яка полягає у фізичних та психологічних стражданнях, внаслідок ушкодження її здоровя. Позивачка просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду у сумі 824,06 грн., моральну шкоду у сумі 3000 грн., а також судові витрати.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити. Суду пояснила, що внаслідок ДТП в неї погіршився стан здоровя, вона дотепер продовжує лікуватися, страждає від головного болю та болю у попереку.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що він не заперечує, що 12 листопада 2012 року о 7 годин 50 хвилин за його участю сталося ДТП при обставинах, на які вказує позивачка. Але його цивільна відповідальність застрахована та виплати повинна провести страхова компанія. У задоволенні позову просив відмовити.

Згідно ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вислухав пояснення сторін, дослідивши у сукупності надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 12.11.2012 року о 7 годин 50 хвилин в м.Краматорську по сухому асфальтовому покриттю території ГБ №1 по вул.Орджонікідзе, в районі пологового відділення, рухався автомобіль НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_2, який в порушення п.10.9 ПДР України, рухаючись заднім ходом, не пересвідчився, що це буде безпечним для інших учасників руху, внаслідок чого в районі пологового будинку скоїв наїзд на позивачку ОСОБА_1, яка переходила проїжджу частину позаду автомобіля. Внаслідок даного ДТП відповідачка ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження.

Постановою від 13.11.2012 року у порушенні кримінальної справи відносно водія ОСОБА_2 було відмовлено, за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст.286 КК України (а.с.4).

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 03.12.2012 року відповідач ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні вищевказаного ДТП та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року з подальшими змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода підлягає відшкодуванню в повному об'ємі особою, що її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина даної особи.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що саме порушення відповідачем правил дорожнього руху України знаходиться в причинному звязку з дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої позивачка отримала тілесні ушкодження.

Як вбачається з наданих позивачкою документів: витягу з історії хвороби (а.с.7), довідки з травматологічного пункту, внаслідок отриманих 12.11.2012 року в ДТП тілесних ушкоджень позивачка проходила лікування в травматологічному відділенні міської лікарні №3 м.Краматорську (а.с.7).

На лікування позивачкою витрачено 824,06 грн., що підтверджується чеками (а.с.5-6) та узгоджується з наданими позивачкою медичними документами (а.с.46-50).

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що матеріальну шкоду зобовязана відшкодувати позивачці страхова компанія, оскільки у судовому засіданні відповідач не надав доказів того, що його цивільна відповідальність застрахована.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди у сумі 824,06 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Позивачка оцінює заподіяну їй моральну шкоду у 3000 грн., обґрунтовуючи заявлену суму тим, що вона проходила тривале лікування, погіршився стан її здоровя, а також тим, що відповідач не цікавився її здоровям та добровільно допомоги на лікування не надав.

Відповідно до ч.1 та п.1, 2 ч.2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до розяснень наданих у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.02.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних психічних), характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення, тяжкість вимушених змін у життєвих звязках. У разі заподіяння особі моральної шкоди неправомірно вчиненими діями кількох осіб, розмір відшкодування визначається з урахуванням ступеня вини кожної з них.

Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоровя потерпілого, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Суд приходить до висновку, що позивачці заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у фізичному болю та стражданнях, які вона зазнала у звязку з отриманими в ДТП тілесними ушкодженнями. Однак, виходячи з обставин справи, суд вважає заявлену позивачкою суму моральної шкоди завищеною, і з урахуванням характеру та тривалості моральних страждань позивачки, а також виходячи з вимог розумності та справедливості, приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, і з відповідача підлягає стягненню у відшкодування моральної шкоди 1000 грн.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у сумі 344,11 грн. (а.с.1, 12)

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3,11, 14, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 824 грн. 06 коп. (вісімсот двадцять чотири грн.06 коп.), моральну шкоду у розмірі 1000 (одна тисяча) гривен, судові витрати у сумі 344 грн. 11 коп. (триста сорок чотири грн. 11 коп.)

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_3