Рішення № 31079256, 29.04.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-71/13

(№2609/20693/12)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Прохоровій К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась з позовом до відповідачів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Згідно останніх уточнень та доповнень до позовної заяви позивач просила стягнути солідарно з відповідачів на її користь матеріальну шкоду в сумі 172072,00 грн.

Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача моральну шкоду в сумі 85600,00 грн.

Зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за їх рахунок перенести вбиральню в іншу частину земельної ділянки квартири АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за їх рахунок перенести паркан земельної ділянки квартири АДРЕСА_1 згідно будівельних норм та технічного паспорту на відстань, не менше 1-1,2 метрів від земельної ділянки та будівель квартири АДРЕСА_2.

Зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за їх рахунок обладнати водостоки з даху будинку та гаражу квартири АДРЕСА_1 таким чином, щоб вода не потрапляла в два приміщення сараю квартири АДРЕСА_2 та розподільчої стіни між сусідами квартир №1 та №2 за вказаною адресою.

Зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за їх рахунок провести ремонтні роботи розподільчої стіни та влаштувати дренажну систему, яка б відводила воду в каналізаційні труби, лотки на межі між сусідами квартир №1 та №2 по АДРЕСА_1 та квартири №1 за цією ж адресою.

Зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за їх рахунок відремонтувати сарай квартири №1 по АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за їх рахунок зробити тераси на земельній ділянці квартири АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за їх рахунок зробити бетонно-опоряджувальну стіну глибиною 50 см. та висотою над землею, довжиною 11 метрів, шириною 30 см. по всій довжині від паркану квартири №1 по АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за їх рахунок зробити водовідведення побутових та стічних вод квартири АДРЕСА_1 в каналізацію.

Зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за їх рахунок перенести гараж в інше місце або знести гараж квартири АДРЕСА_1, щоб була можливість просушувати та не руйнувалась розподільча стіна між квартирами №1 та №2 будинку АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за їх рахунок провести опоряджувальні роботи по газону та дерева туї.

Зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за їх рахунок провести ремонтно-будівельні роботи по відновленню частини будинку та розподільчої стіни будинку по АДРЕСА_1.

Стягнути солідарно з відповідачів судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що їй на праві власності належить 1/2 частина будинку АДРЕСА_1.

Інша частина будинку, а саме квартира АДРЕСА_1 належить відповідачу ОСОБА_2 та земельна ділянка належить ОСОБА_3

За рахунок рельєфу місцевості, частина будинку позивача стоїть значно нижче сусідньої по АДРЕСА_1.

Зазначає, що відповідачі постійно зливають побутові стоки в сторону її садиби, в результаті чого по стінах сараю пішла пліснява та грибок, постійно стоїть вода, стіни та підлога вологі, в приміщенні неможливо зберігати продукти, консервацію, лопати, граблі та інше.

З накриття паркану стічні та побутові води течуть під сарай.

Відповідачі протягом останніх трьох років не реагують на зауваження позивача з приводу переобладнання водостоку з дахів будинку та гаражу квартири АДРЕСА_1, в результаті чого після дощу та снігу вода стікає в приміщення сараїв №1 та №2 квартири АДРЕСА_2, де проживає позивач, внаслідок чого їй заподіяна матеріальна та моральна шкода.

Згідно висновку №0624 експертного будівельно-технічного дослідження від 01.08.2012 року Українського центру судових експертиз причиною залиття сараю, який складається з двох приміщень та відноситься до квартири №1 по АДРЕСА_1 є відсутність водовідведення безпосередньо біля тильної його стіни, яка межує з сусідньою земельною ділянкою по АДРЕСА_1.

Також, на земельній ділянці по АДРЕСА_1 відсутнє організоване водовідведення з покрівель будівель та споруд, а саме поверхня цієї ділянки має нахил в сторону сараю. Тому значна кількість води (атмосферні опади, полив водою городніх культур, що знаходяться поблизу сараю та інше), яка потрапляє на дану ділянку, стікає до стіни сараю і безпосередньо через цегляну кладку над землею та під землею протікає до внутрішніх приміщень сараю, що і призводить до пошкодження його конструктивних та опоряджувальних елементів і майна, яке знаходиться в сараї.

Стан сараю відноситься до стану «непридатний до нормальної експлуатації».

На земельній ділянці, на яку є вихід з квартири АДРЕСА_1, суміжній із земельною ділянкою, на яку є вихід з квартири АДРЕСА_2 та на якій знаходиться пошкоджений сарай відсутні необхідні інженерно-технічні заходи, які б запобігали попаданню води на територію ділянки квартири №1.

Це також призводить до пошкодження конструктивних та опоряджувальних елементів сараю і майна, що знаходиться в ньому.

Вартість відновлювального ремонту сараю, який складається з двох приміщень та відноситься до квартири АДРЕСА_2 становить 10282,00 грн.

Вартість матеріальної шкоди, в результаті залиття стічними та побутовими водами сараю, який складається з двох приміщень та відноситься до квартири АДРЕСА_2 становить 10282,00 грн.

Вартість матеріального збитку розрахована без врахування вартості робіт та матеріалів по розбиранню (розрізуванню) нерозбірних металевих стелажів, їх очищенню, фарбуванню та встановленню (зварюванню) на місце та без врахування вартості пошкодженого майна, яке знаходилося в приміщенні сараю під час залиття його водою.

Для того, щоб не відбувалося залиття сараю, який складається з двох приміщень та відноситься до квартири АДРЕСА_2, стічними та побутовими водами із суміжної земельної ділянки, на яку є вихід з АДРЕСА_1 потрібно на межі між ділянками влаштувати захисну бетонну стінку, а на земельній ділянці, на яку є вихід із квартири АДРЕСА_1, влаштувати дренажну систему, яка б відводила стічні та побутові води через труби та лотки в каналізаційну систему.

Потрібно влаштувати організоване водовідведення з покрівель будівель та споруд, що знаходяться на прибудинковій території квартири АДРЕСА_1, яке б забезпечувало непопадання атмосферних опадів на прибудинкову територію квартири АДРЕСА_2.

З урахуванням викладеного позивач вважає, що внаслідок порушення відповідачами норм ДБН, їй завдано матеріальну шкоду на загальну суму 172072,00 грн. та яка складається з: витрат на відновлювальний ремонт розподільчої стіни між сусідніми ділянками квартири АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_1 в сумі 7598,77 грн.; вартість проведення висновку №0624 Українського центру судових експертиз 6100 грн. та банківські послуги в сумі 73,20 грн.; вартість відновлювального ремонту сараю №2 квартири АДРЕСА_2 в сумі 10282,00 грн.; вартість робіт та заробітна плата будівельників в сумі 10281,60 грн.; діагностика та лікування клініки «Новий зір» на загальну суму 4368,17 грн.; аналізи лабораторії фірми «Діла» на загальну суму 308,00 грн.; вартість бензину А-95 на доставку товару, вивіз сміття в сумі 13013,82 грн.; вартість двох карток поповнення «Київстар» в сумі 200,00 грн.; вартість призначених ліків на загальну суму 1072,83 грн.; вартість придбання будівельних матеріалів для ремонту першої частини сараю квартири АДРЕСА_2 в сумі 10407,88 грн.; вартість використання електроенергії для просушування та ремонту в сумі 679,88 грн.; вартість електроенергії на просушування сараю в осінньо-зимовий період в сумі 7016,00 грн.; вартість пошкодженого інвентарю другої частини сараю в сумі 5760,00 грн.; договірна ціна кошторису 6138 грн.; непередбачувані витрати в сумі 4000,00 грн.; юридичні послуги адвоката в сумі 4000 грн.; вартість проведення висновку від 23.01.2012 року на суму 8800,00 грн.; вартість комісії з прийняття платежів від 14.01.2013 року в сумі 105,60 грн.; вартість діагностики цукрового діабету та патології парощитовидної залози фірми «Діла» від 10.01.2012 року в сумі 501,00 грн.; вартість обстеження клініки «Новий зір» від 10.01.2013 року в сумі 428,00 грн.; вартість лікування від 10.01.2013 року в сумі 2745,00 грн.; вартість повторного аналізу медичної лабораторії «Діла» від 21.01.2013 року в сумі 62,00 грн.; вартість карток поповнення на телефон на суму 390,00 грн.; вартість бензину на суму 3607,58 грн.; вартість аналізів та чеки на ліки на суму 2559,34 грн.; чеки на ліки та бензин на суму 1430,00 грн.; вартість відновлювальних робіт згідно висновку №2-23/01 від 23.01.2012 року в сумі 6284,00 грн.; вартість бензину на суму 1228,32 грн.; вартість дерева туї 1360,00 грн.; вартість упорядкування газону в сумі 2700,00 грн.; вартість на відновлення розподільчої стіни та частини будинку №12572,00 грн.; плата водію за весь час судової тяганини в сумі 10200,00 грн.; непередбачувані витрати в сумі 25800,00 грн.

Крім матеріальної шкоди позивачу, на її думку, також було завдано і моральних страждань, які виразились в порушенні нормального ритму життя, оскільки протягом останніх трьох років позивач хворіла та у зв'язку з тим, що вона є інвалідом І групи по зору, на лікування та до інших установ остання вимушена була їздити лише на таксі.

Моральну шкоду позивач оцінює в сумі 85600,00 грн.

На підставі вищевикладеного позивач просила позов задовольнити.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що вони є необґрунтованими, надуманими і такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву в якій просив справу розглядати без його усаті. Проти задоволення позову заперечував в повному обсязі та просив в ньому відмовити.

Треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви в яких просили справу розглядати без їх участі. При ухваленні рішення покладались на розсуд суду.

Суд, вислухавши пояснення позивача та її представника, представника відповідача ОСОБА_2, врахувавши заяви відповідача ОСОБА_3 та третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником 1/2 частини житлового будинку (квартира №1), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на підставі рішення Залізничного районного суду м. Києва від 01.04.1983 року.

Інша 1/2 частина вказаного будинку (квартира №2) належить відповідачу ОСОБА_2, на підставі договору дарування 1/2 частини житлового будинку від 21.12.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_6

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ №137890, виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) 17.01.2006 року, відповідачу ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, вказаний будинок складається з: квартири №1 та №2; сараїв під літ. «Ж-З»; вбиральні під літ. «Г»; гараж під літ. «К», гараж під погребом під літ «М».

Встановлено, що частина будинку позивача, за рахунок рельєфу місцевості, стоїть значно нижче частини будинку відповідачів.

Як пояснила в судовому засіданні позивач, відповідачі постійно зливають побутові стоки в сторону її садиби, в результаті чого по стінах сараю пішла пліснява та грибок, постійно стоїть вода, стіни та підлога вологі, в приміщенні неможливо зберігати продукти, консервацію, лопати, граблі та інше.

Так, 08.06.2012 року представниками ВСП «Чоколівський» з виходом на місце було обстежено подвір'я позивача, що розташоване по АДРЕСА_1 та встановлено наступне.

Територія подвір'я знаходиться на різкому ухилі, який проходить в бік садиби де водовідведення відсутнє. При великих опадах вода затримується біля стін сараю позивача у зв'язку з відсутністю водовідведення.

Вказане підтверджується повідомленням Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації за №С-818 від 20.06.2012 року.

У зв'язку з постійними залиттям садиби позивача, остання просила стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в сумі 172072,00 грн., на що слід зазначити наступне.

Відповідно до висновку №0624, наданого позивачем, експертного будівельно-технічного дослідження складеного Українським центром судових експертиз 01.08.2012 року, причиною залиття сараю, який складається з двох приміщень та відноситься до квартири АДРЕСА_2, є відсутність водовідведення безпосередньо біля тильної його стіни, яка межує з сусідньою земельною ділянкою по АДРЕСА_1.

Також, на земельній ділянці по АДРЕСА_1 відсутнє організоване водовідведення з покрівель будівель та споруд, а сама поверхня цієї ділянки має нахил в сторону сараю. Тому, значна кількість води (атмосферні опади, полив водою городніх культур, що знаходяться поблизу сараю та інше), яка потрапляє на дану ділянку, стікає до стіни сараю. І безпосередньо через цегляну кладку над землею та під землею протікає до внутрішніх приміщень сараю, що і призвело до пошкоджень його конструктивних та опоряджувальних елементів та майна, яке знаходилось і знаходиться в сараї.

Стан сараю відноситься до стану «непридатний до нормальної експлуатації».

На земельній ділянці, на яку є вихід з квартири АДРЕСА_1, суміжній із земельною ділянкою, на яку є вихід з квартири АДРЕСА_2 та на якій знаходиться пошкоджений сарай відсутні необхідні інженерно-технічні заходи, які б запобігали попаданню води на територію ділянки квартири №1. Це призвело до пошкодження конструктивних та опоряджувальних елементів сараю і майна, яке знаходилось в ньому.

Вартість відновлювального ремонту сараю, який складається з двох приміщень та відноситься до квартири АДРЕСА_2 на дату дослідження становить 10282,00 грн.

Вартість матеріальної шкоди, в результаті залиття стічними та побутовими водами сараю, який складається з двох приміщень та відноситься до квартири АДРЕСА_2 на дату дослідження становить 10282,00 грн.

Вартість матеріального збитку розрахована без врахування вартості робіт та матеріалів по розбиранню (розрізуванню) нерозбірних металевих стелажів, їх очищенню, фарбуванню та встановленню (зварюванню) на місце та без врахування вартості пошкодженого майна, яке знаходилося в приміщенні сараю під час залиття його водою.

Для того, щоб не відбулося залиття сараю, який складається з двох приміщень та відноситься до квартири АДРЕСА_2, стічними та побутовими водами із суміжної земельної ділянки, на яку є вихід з квартири АДРЕСА_1 потрібно на межі між ділянками влаштувати захисну бетонну стінку, а на земельній ділянці, на яку є вихід із квартири АДРЕСА_1, влаштувати дренажну систему, яка б відводила стічні та побутові води через труби та лотки в каналізаційну систему.

Потрібно влаштувати організоване водовідведення з покрівель будівель та споруд, що знаходяться на прибудинковій території квартири АДРЕСА_1, яке б забезпечувало непопадання атмосферних опадів на прибудинкову територію квартири АДРЕСА_2.

В ході розгляду справи позивачем було надано ще один висновок експертного будівельно-технічного дослідження №2-23/01, складеного Українським центром судових експертиз 23.01.2013 року, відповідно до якого стан конструкції більшого приміщення сараю по АДРЕСА_2 відноситься до стану ІІІ - «непридатний для експлуатації». Конструкція має місце дефекти та пошкодження, які свідчать про зниження її несучої здатності (проникнення вологості через фундамент, цегляну кладку, що призводить до пошкодження конструкції сараю).

На основі проведення необхідних ремонтно-будівельних робіт можливо забезпечити цілісність конструкції сараю.

Стан розподільчої стіни між двома земельними ділянками по АДРЕСА_2 відносить до стану ІІІ - «не придатний для експлуатації». Конструкція має місце дефекти та пошкодження, які свідчать про зниження її несучої здатності (в наявності пошкодження цегляної кладки та штукатурки в результаті отвору металевим штирем, проникнення вологості через цегляну кладку, що призводить до пошкодження конструкцій розподільчої стіни).

На основі проведення необхідних ремонтно-будівельних робіт можливо забезпечити цілісність конструкції розподільчої стіни.

Спорудження гаражу, що знаходиться на суміжній земельній ділянці, на яку є вихід з квартири АДРЕСА_1, що збудований впритул до розподільчої стіни між даною земельною та земельною ділянкою, на яку є вихід з квартири АДРЕСА_2, не відповідає протипожежним нормам будівництва та державним будівельним нормам, а саме п.п. 3,25, 7.50 та додатку 3.1 ДБН 360-92**.

Вартість заподіяних матеріальних збитків (шкоди), завданих при пошкодженні сараю, що знаходиться на земельній ділянці, на яку є вихід з квартири АДРЕСА_2, в результаті танення снігу в даний час та морозів, станом на час проведення дослідження становить 304,00 грн.

Відповідно до висновку експертного будівельно-технічного дослідження №0624 від 01.08.2012 року, наданою ТОВ «Український центр судових експертиз», вартість матеріальної шкоди завданої в результаті залиття стічними та побутовими водами сараю, який складається з двох приміщень та відносить до квартири АДРЕСА_2, на дату дослідження становила 10282,00 грн.

Визначена кошторисна вартість відображає необхідні затрати на заміщення попереднього вигляду конструктивних та опоряджувальних елементів сараю, а також враховує вартість на проведення гідроізоляції.

Вартість заподіяних матеріальних збитків (шкоди), завданих при пошкодженні розподільчої стіни, що знаходиться на земельній ділянці, на яку є вихід з квартири АДРЕСА_2, в результаті танення снігу в денний час та морозів становить 5630,00 грн.

Вартість заподіяних матеріальних збитків (шкоди), завданих при пошкодженні зовнішнього опорядження будинку, що знаходиться на земельній ділянці, на яку є вихід з квартири АДРЕСА_2, в результаті танення снігу в денний час та морозів становить 350,00 грн.

В судовому засіданні сторонам були роз'ясненні права передбачені ЦПК України, в тому числі і право на призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Проте, клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи сторони не заявляли.

Отже, будь - яких доказів які б викликали сумнів у повноті, ясності, правильності висновків №0624 від 01.08.2012 року та №2-23/01 від 23.01.2013 року, чи доказів пов'язаних з недостатньою професійною кваліфікацією експертів, сторонами надано не було, а тому суд вважає їх вірними та обґрунтованими і такими, що не суперечать матеріалам справи, поясненням сторін і можуть бути взятими до уваги судом при ухваленні рішення.

Крім того, допитаний в судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_7, підтвердив складені висновки. Висновки відповідають методиці будівельно-технічної експертизи та оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 року за №1891 та узгоджується з матеріалами справи.

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що внаслідок недотримання відповідачами норм ДБН позивачу ОСОБА_1 було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 16566 грн., що підтверджується вищевказаними висновками дослідження.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 154 ЖК України контроль за утримання будинків, що належать громадянам, здійснюється виконавчими органами рад народних депутатів.

Відповідно до ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі повинні використовувати свої земельні ділянки з дотриманням правил добросусідства, що виключає незручності для сусідів.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачів в рівних частинах на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 16566,00 грн.

Судом встановлено, що за проведення висновків експертного будівельно-технічного дослідження №0624 від 01.08.2012 року та №2-23/01 від 23.01.2013 року позивачем були понесені витрати в сумі 6100,00 грн. (Т. 1, а.с. 48-49) та 8800,00 грн. (Т. 1, а.с. 180-181), а тому вони також підлягають стягненню в рівних частинах з відповідачів.

Що стосується позовної вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, яка складається з витрат на відновлювальний ремонт розподільчої стіни між сусідніми ділянками квартири АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_1 в сумі 7598,77 грн.; вартість банківських послуг в сумі 73,20 грн.; вартість робіт та заробітна плата будівельників в сумі 10281,60 грн.; діагностика та лікування клініки «Новий зір» на загальну суму 4368,17 грн.; аналізи лабораторії фірми «Діла» на загальну суму 308,00 грн.; вартість бензину А-95 на доставку товару, вивіз сміття в сумі 13013,82 грн.; вартість двох карток поповнення «Київстар» в сумі 200,00 грн.; вартість призначених ліків на загальну суму 1072,83 грн.; вартість придбання будівельних матеріалів для ремонту першої частини сараю квартири АДРЕСА_2 в сумі 10407,88 грн.; вартість використання електроенергії для просушування та ремонту в сумі 679,88 грн.; вартість електроенергії на просушування сараю в осінньо-зимовий період в сумі 7016,00 грн.; вартість пошкодженого інвентарю другої частини сараю в сумі 5760,00 грн.; договірна ціна кошторису 6138 грн.; непередбачувані витрати в сумі 4000,00 грн.; вартість комісії з прийняття платежів від 14.01.2013 року в сумі 105,60 грн.; вартість діагностики цукрового діабету та патології парощитовидної залози фірми «Діла» від 10.01.2012 року в сумі 501,00 грн.; вартість обстеження клініки «Новий зір» від 10.01.2013 року в сумі 428,00 грн.; вартість лікування від 10.01.2013 року в сумі 2745,00 грн.; вартість повторного аналізу медичної лабораторії «Діла» від 21.01.2013 року в сумі 62,00 грн.; вартість карток поповнення на телефон на суму 390,00 грн.; вартість бензину на суму 3607,58 грн.; вартість аналізів та чеки на ліки на суму 2559,34 грн.; чеки на ліки та бензин на суму 1430,00 грн.; вартість бензину на суму 1228,32 грн.; вартість дерева туї 1360,00 грн.; вартість упорядкування газону в сумі 2700,00 грн.; вартість на відновлення розподільчої стіни та частини будинку №12572,00 грн.; плата водію за весь час судової тяганини в сумі 10200,00 грн.; непередбачувані витрати в сумі 25800,00 грн., і становить всього 136606,00 грн., то в ній слід відмовити, з огляду на наступне.

За змістом статті 22 ЦК України особа, якій завдано майнову шкоду у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.

Шкодою є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Майнова шкода відшкодовується у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

На підтвердження матеріальної шкоди позивачем було надано результати досліджень в медичній лабораторії «Діла» (Т. 1, а.с. 67-69, 214-216), чеки №60753 від 08.08.2012 року та №60661 від 07.08.2012 року (Т. 1, а.с. 70), чеки (Т. 1, а.с. 74-75, 77-81, 83-85, 89-92, 218, 220, 222, 230), квитанції (Т. 1, а.с. 86), товарний чек (Т. 1, а.с. 82), копії карток поповнення «Київстар» (Т. 1, а.с. 76, 219), відомість ресурсів до договірної ціни (Т. 1, а.с. 93-95), договірну ціну за формою локального кошторису (Т. 1, а.с. 96-100).

В пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Підставами для задоволення позовних вимог про стягнення майнової шкоди необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: факт наявності майнової шкоди; вина особи; неправомірність дій особи; безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між майновою шкодою та протиправними діями особи.

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, з урахуванням вищезазначеного, позивачем не надано жодних допустимих та належних доказів, які підтверджували б розмір заподіяної матеріальної шкоди, причинний зв'язок між заподіяною шкодою та діями відповідачів.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач надала квитанції та чеки на підтвердження придбання ліків та оплату діагностики та лікування у клініці «Новий зір», аналізи лабораторії «Діла», вартість діагностики цукрового діабету та патології парощитовидної залози лабораторії «Діла» та на інше лікування, які не пов'язані з діями відповідачів.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1, 1946 року народження та є інвалідом І групи по зору загального захворювання безстроково.

Захворювання, що виявленні у позивача є характерними для її віку. Частина з них може зустрічатися у будь-якому віці, їх частота лише збільшується із віком. Інші є типовими проявами процесу старіння, і, таким чином, не є хворобами в суворому розумінні цього слова.

Крім того, довідки лікаря, результати діагностики та аналізів не свідчать про придбання та витрачення коштів позивачем на лікарські засоби для лікування, і не можуть бути належними та допустимими доказами для відшкодування шкоди як витрат понесеними позивачем на придбання лікарських препаратів.

В матеріалах справи відсутні направлення або рекомендації лікарів позивача для здачі аналізів чи проходження діагностики до медичних лабораторій, що підтверджується медичною картою амбулаторного хворого.

В свою чергу, як вбачається з одного із результатів досліджень медичної лабораторії «Діла» (Т. 1, а.с. 69), підставою для проведення дослідження стало самозвернення позивача до вказаної медичної установи.

В матеріалах справи відсутні розрахункові документи (чеки, касові чеки, квитанції) чи інші документи, які б свідчили про придбання позивачем ліків зазначених у медичній карті амбулаторного хворого та містяться лише розрахункові документи на підтвердження лікування зору та цукрового діабету, які не можуть бути прийнятими судом до в уваги в якості належного доказу для відшкодування матеріальної шкоди, оскільки, як встановлено вище вказані захворювання не пов'язані з діями відповідачів.

Так само, суд не знаходить причино-наслідкового зв'язку витрат пов'язаних із купівлею пального для автомобіля та захворюваннями позивача.

Що стосується чеків та квитанцій пов'язаних із витратами на будівельні матеріали, то вони також не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Вказані документи є такими, що не мають доказової сили при вирішенні питання щодо понесення витрат на ремонт частини жилого будинку належної позивачу, сараю та благоустрою присадибної ділянки, оскільки з них не вбачається, що придбані матеріали використані саме для цієї мети.

Суд також критичною оцінює відомість ресурсів до договірної ціни та договірну ціну за формою локального кошторису, оскільки само по собі складення кошторису та надання по ньому вказаних відомостей не свідчить про проведення позивачем ремонту.

Позивачем також не надано доказів на підтвердження понесення нею витрат на оплату вартості робіт та виплату заробітної плати будівельникам.

Що стосується інших посилань позивача на підтвердження понесення нею матеріальних витрат (вартість використання електроенергії на просушування та ремонту сараю, вартість карток поповнення на мобільний телефон, вартість пошкодженого інвентарю, вартість комісії за прийнятий платіж, вартість дерева туї та упорядкування газону, непередбачувані витрати та плата водію за весь час тяганини в суді), то вони також не заслуговують на увагу суду, оскільки на їх підтвердження не надано жодного належного та допустимого доказу.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні матеріальної шкоди на загальну суму 136606,00 грн.

Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідачів за їх рахунок перенести вбиральню в іншу частину земельної ділянки квартири АДРЕСА_1; перенести паркан земельної ділянки квартири АДРЕСА_1 згідно будівельних норм та технічного паспорту на відстань, не менше 1-1,2 метрів від земельної ділянки та будівель квартири АДРЕСА_2; обладнати водостоки з даху будинку та гаражу квартири АДРЕСА_1 таким чином, щоб вода не потрапляла в два приміщення сараю квартири АДРЕСА_2 та розподільчої стіни між сусідами квартир №1 та №2 за вказаною адресою; провести ремонтні роботи розподільчої стіна та влаштувати дренажну система, яка б відводила воду в каналізаційні труби, лотки на межі між сусідами квартир №1 та №2 по АДРЕСА_1 та квартири №1; відремонтувати сарай квартири №1 по АДРЕСА_1; зробити тераси на земельній ділянці квартири АДРЕСА_1; зробити бетонно-опоряджувальну стіну глибиною 50 см. та висотою над землею, довжиною 11 метрів, шириною 30 см. по всій довжині від паркану квартири №1 по АДРЕСА_1; зробити водовідведення побутових та стічних вод квартири АДРЕСА_1 в каналізацію; перенести гараж в інше місце або знести гараж квартири АДРЕСА_1, щоб була можливість просушувати та не руйнувалась розподільча стіна між квартирами №1 та №2 будинку АДРЕСА_1; провести опоряджувальні роботи по газону та дерева туї; провести ремонтно-будівельні роботи по відновленню частини будинку та розподільчої стіни будинку по АДРЕСА_1, то вони підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно висновку №2-23/01 експертного будівельно-технічного дослідження, складеного 23.01.2013 року Українським центром судових експертиз, відповідно будівельним нормам та правилам на земельній ділянці повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок, а для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м.

Спорудження гаражу, що знаходиться на суміжній ділянці, на яку є вихід з квартири АДРЕСА_1, та що збудований впритул до розподільчої стіни між даною земельною ділянкою та земельною ділянкою, на яку є вихід з АДРЕСА_2, не відповідає протипожежним нормам будівництва та вимогам державним будівельним нормам, а саме: п.п. 3,25, 7,50 та додатку 3.1 ДБН 360-92**.

В даному випадку суміжна земельна ділянка - це прибудинкова територія, яка відноситься до квартири №2, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1, тобто це приквартирна ділянка біля житлового будинку з безпосереднім виходом до неї, визначена актом на право власності на дану земельну ділянку.

Перелік, об'єми і вартість робіт, спрямованих на збереження цілості, стійкості елементів жилої будівлі, розподільчої стіни між суміжними земельними ділянками залежить від особливостей прийнятих рішень (перенесення гаражу на земельній ділянці квартири №2 в інше місце чи влаштування організованого водовідведення з покрівлі даного гаражу та частини жилого будинку №7-А, яке б забезпечувало непопадання атмосферних опадів на земельну ділянку квартири №1 та не сприяло накопичуванню вологи в просторі між розподільчою стіною та стіною гаражу і не провокувало розповсюдженню грибку та плісняви).

Судом достовірно встановлено, що зі сторони відповідачів є порушення будівельних норм та відповідно до висновків експертного будівельно-технічного дослідження №0624 від 01.08.2012 року та №2-23/01 від 23.01.2013 року, вважає за доцільне зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перенести гараж, що знаходиться на земельній ділянці квартири АДРЕСА_1 в інше місце та влаштувати в подальшому організоване водовідведення з покрівлі даного гаражу та частини жилого будинку №7-А, яке б забезпечувало непопадання атмосферних опадів на земельну ділянку квартири АДРЕСА_2 та не сприяло накопичуванню вологи в просторі між розподільчою стіною гаражу і не провокувало розповсюдженню грибку та плісняви.

Позивач також просила стягнути з відповідачів моральну шкоду в сумі 85600,00 грн., то слід зазначити наступне.

Як на підставу своїх позовних вимог про відшкодування моральної шкоди позивач посилалась на те, що внаслідок неправомірних дій відповідачів, їй було завдано моральних страждань, які виразились у нервовому напруженні, погіршенні стану здоров'я.

Відповідно до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

П.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодження здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не надано суду доказів, які підтверджують факт заподіяння їй моральних страждань або втрат немайнового характеру.

Позивач також просила стягнути витрати на правову допомогу в сумі 4000,00 грн., на що слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1. ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, також, витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року №4191-VI, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано договір - доручення про надання юридичної допомоги №16 від 14.06.2012 року, що не є мотивованим розрахунком відповідно до вищевказаного Закону.

Крім того, відсутній розрахунок витрат із посиланням на відповідні норми права і підтвердження їх оплати.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачів в рівних частинах на користь держави суми судового збору 229,40 грн. (за позовні вимоги майнового характеру) та 114,70 грн. (за позовні вимоги немайнового характеру).

На підставі вищевикладеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.92 року, Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року №4191-VI, ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 27-30, 57-58, 60, 74, 79, 84, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_2, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 матеріальну шкоду в сумі 16566 грн. та витрати за проведення висновків експертного будівельно-технічного дослідження №0624 від 01.08.2012 року та №2-23/01 від 23.01.2013 року в сумі 6100,00 грн. та 8800,00 грн.

Зобов'язати ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 кв. 2 перенести гараж, що знаходиться на земельній ділянці квартири АДРЕСА_1 в інше місце, відповідно до протипожежних норм будівництва та вимогам п.п. 3,25, 7,50 та додатку 3.1 ДБН 360-92** та в подальшому влаштувати організоване водовідведення з покрівлі даного гаражу та частини жилого будинку №7-А, яке б забезпечувало непопадання атмосферних опадів на земельну ділянку квартири АДРЕСА_2 та не сприяло накопичуванню вологи в просторі між розподільчою стіною гаражу і не провокувало розповсюдженню грибку та плісняви.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в сумі 229,40 грн. та 114,70 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня наступного після проголошення рішення

Суддя