Постанова № 31077249, 29.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1Вн. №27/87

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 квітня 2013 року № 826/4320/13-а

за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України Генерального директора Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України Добжанського Віталія Броніславовича Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про

визнання протиправними дій Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та генерального директора Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України Добжанського В.Б., що полягають у реєстрації виникнення обтяження всього рухомого майна боржника ОСОБА_1 та заборони його відчужувати, а також у внесенні запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна - усіх відомостей про зареєстроване обтяження всього рухомого майна боржника - ОСОБА_1 та заборону його відчужувати, у тому числі, тих, що містяться у витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №39735300, виданому 09.01.13 р.;

зобов'язання Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та генерального директора Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України Добжанського В.Б. припинити обтяження всього рухомого майна боржника ОСОБА_1 та заборони його відчужувати, а також виключити (вилучити) внесений до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис - усі відомостей про зареєстроване обтяження всього рухомого майна боржника - ОСОБА_1 та заборону його відчужувати, у тому числі, тих, що містяться у витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №39735300, виданому 09.01.13 р.

В судовому засіданні 17.04.13 р. оголошено ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження згідно вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, оскільки до судового засідання не з'явився відповідач - генеральний директор Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України Добжанський В.Б. та/або його представник, повідомлений належним чином про час та місце розгляд у справи; судом заслухано пояснення позивача та представників відповідачів; необхідності заслуховувати пояснення свідка чи експерта немає.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві від 08.10.12 р. ВП №34565865 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-4 від 20.03.12 р. Зарічного районного суду м. Суми про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відшкодування витрат на проведення експертизи в розмірі по 924 грн. на кожну.

З метою забезпечення виконання рішення суду, в порядку ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем 09.01.13 р. винесено постанову ВП №34565865 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої накладено арешт на все майно боржника - ОСОБА_1 у межах суми стягнення 924 грн., про що зроблено запис у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 09.01.13 р. 17:44:53 реєстратором Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, реєстраційний 13472058.

Позивач - ОСОБА_1 - вважає дії щодо реєстрації обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна протиправними з таких підстав.

Позивач зазначає, що згідно змісту постанови від 09.01.13 р. ВП №34565865 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на все майно боржника - ОСОБА_1 у межах суми стягнення 924 грн., тоді як згідно запису у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 09.01.13 р. 17:44:53 обтяжено все рухоме майно, що є недостовірними відомостями.

На думку позивача, реєстратором Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України допущено порушення ст. 42 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" щодо недопущення внесення держателем та реєстратором Державного реєстру обтяжень рухомого майна, їх посадовими особами недостовірних відомостей до вказаного реєстру, ст. 7 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", оскільки у правочині, на підставі якого виникає обтяження, повинен визначатися предмет обтяження (родові та/або індивідуальні ознаки рухомого майна), а у разі відсутності опису предмета обтяження чи якщо існуючий опис не дозволяє ідентифікувати предмет обтяження, таке обтяження є недійсним, ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та п. 6 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.04 р. №830, оскільки підставою для реєстрації обтяження шляхом внесення запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна є заява обтяжувача, форма та зміст якої передбачені Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.07.04р. №73/5.

Вказані протиправні дії призвели до порушенні права позивача на розпорядження своїм рухомим майном, зокрема, відчужити належний позивачу автомобіль, про що позивач дізналася 21.03.13 р., маючи намір відчужити автомобіль.

Після отримання інформації про знаходження у провадженні Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві виконавчого провадження ВП №34565865 позивач звернулася зі скаргою на рішення державного виконавця до Зарічного районного суду м. Сум про скасування постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також про арешт коштів боржника від 09.01.13 р.

Станом на час розгляду адміністративної справи розгляд скарги не завершено.

Позивач також посилається на те, що 27.03.13 р. нею подано до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві заяву про надання копії заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна, на яку було надано не запитувану заяву, а інший документ - заява про надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Вказане, на думку позивача, свідчить про відсутність заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна станом на день реєстрації обтяження у Державному реєстрі.

Відповідач - Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Запис щодо обтяження арештом всього рухомого майна ОСОБА_1 внесено ДП "Інформаційний центр" як реєстратором на підставі заяви Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про реєстрацію обтяження від 09.01.13 р. за вих. №376 (за електронним підписом державного виконавця Жиглій Валентини Миколаївни).

В якості документа - підстави державним виконавцем зазначено як обтяжувачем зазначено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №34565865 від 09.01.13 р.

Вказана реєстраційна дія вчинена у відповідності до ст. 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та п. 10 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.04 р. №830.

Щодо зазначення у полі опису майна "все рухоме майно" то відповідно до п. 2.7.5 Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.07.04р. №73/5, підрозділ заяви "Рухоме майно, крім описаного вища за серійними номерами" містить інформацію про невизначене рухоме майно.

З врахуванням викладеного у ДП "Інформаційний центр" як у реєстратора були відсутні підстави для відмови у реєстрації обтяження у зв'язку з неналежним оформленням заяви.

Також відповідач посилається на ст. 43 Закону, згідно якої саме обтяжувач несе відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в заяві. Обтяжувачем в даному випадку є Відділ державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві.

Крім того, відповідач повідомив, що 04.04.13 р. на підставі заяви обтяжувача було подано електронну заяву за №13472058 про реєстрацію змін обтяження рухомого майна за вих. №415 про вилучення спірного запису, про що реєстратором вчинено відповідну реєстраційну дію.

Відповідач - Відділ державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві - проти позовних вимог заперечив, зазначивши, що постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 09.01.13 р. ВП №34565865 винесена згідно вимог чинного законодавства в порядку ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження".

На підставі вказаної постанови державним виконавцем направлено в електронному вигляді заяву до ДП "Інформаційний центр" як реєстратора для внесення відповідної інформації про обтяження до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Заява №376 про реєстрацію обтяження рухомого майна подана в електронному вигляді і у письмовому вигляді реєстратору не направлялася.

Щодо відповіді на заяву позивача від 27.03.13 р. про надання копії заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна, на яку було надано заяву про надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, відповідач зазначає, що помилково позивачу було надано інший документ.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 09.01.13 р.) арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, в тому числі, шляхом, в тому числі, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Як було з'ясовано судом, постанова ВП №34565865 від 09.01.13 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої накладено арешт на все майно боржника - ОСОБА_1 у межах суми стягнення 924 грн. є предметом оскарження у іншій справі, що розглядається Зарічним районним судом м. Сум.

За таких обставин дії та рішення державного виконавця щодо винесення вказаної постанови судом не оцінюються, тоді як предметом розгляду по справі є виключно дії та рішення відповідачів, що стосуються внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна інформації щодо обтяження майна позивача на підставі вказаної постанови від 09.01.13 р.

Згідно ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст. 42 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України.

Держатель Державного реєстру виконує такі функції: 1) організує ведення Державного реєстру; 2) приймає заяви і вносить записи до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень рухомого майна, а також про звернення стягнення на предмет обтяження.

Держатель Державного реєстру наділяє відповідних суб'єктів повноваженнями реєстраторів Державного реєстру, які надаватимуть послуги щодо внесення записів до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень, звернення стягнення на предмет обтяження та надання витягів з Державного реєстру, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Держатель та реєстратор Державного реєстру, їх посадові особи несуть відповідальність згідно із законом за порушення порядку ведення Державного реєстру, а також за внесення чи надання недостовірних відомостей.

Згідно ст. 43 Закону реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються, зокрема, 2) посилання на підставу виникнення обтяження та його зміст. Для забезпечувальних обтяжень також зазначаються розмір та строк виконання вимоги обтяжувача. Для обтяження, яке виникає на підставі рішення суду про стягнення грошових коштів, та обтяження, відповідно до якого накладається арешт на рухоме майно для забезпечення цивільного позову, зазначається розмір вимоги обтяжувача; 3) опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації; 4) відомості про заборону чи обмеження права боржника відчужувати предмет обтяження.

Держатель або реєстратор Державного реєстру вносить запис до Державного реєстру про відомості, що містяться в заяві обтяжувача. Запису присвоюється реєстраційний номер.

Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо обтяжувачем є юридична особа, підпис її уповноваженої особи скріплюється печаткою. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.

Можливість подачі заяв в електронній формі передбачена також п. 1.2 та п. 2 Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.07.04р. №73/5.

Таким чином, обтяжувач мав права подавати заяву в електронній формі, а реєстратор зобов'язаний був її розглянути, і дублювання вказаних документів у паперовій формі не є обов'язковою підставою для вчинення реєстраційної дії.

Згідно п. 7 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.04 р. №830, у заяві зазначаються, зокрема, 2) посилання на підставу виникнення обтяження та його зміст. Для забезпечувальних обтяжень також зазначаються розмір та строк виконання вимоги обтяжувача. Для обтяження, яке виникає на підставі рішення суду про стягнення коштів, та обтяження, відповідно до якого накладається арешт на рухоме майно для забезпечення цивільного позову, зазначається розмір вимоги обтяжувача; 3) опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації. 4) відомості про заборону чи обмеження права боржника відчужувати предмет обтяження.

Реєстратору забороняється вимагати додаткові відомості крім тих, що зазначені в пунктах 6 і 7 цього Порядку.

Згідно п. 8 Порядку у разі обтяження рухомого майна до Реєстру вносяться: 2) посилання на підставу виникнення обтяження та його зміст. Для забезпечувальних обтяжень також зазначаються розмір та строк виконання вимоги обтяжувача. Для обтяження, яке виникає на підставі рішення суду про стягнення коштів, та обтяження, відповідно до якого накладається арешт на рухоме майно для забезпечення цивільного позову, зазначається розмір вимоги обтяжувача; 3) опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації; 4) відомості про заборону чи обмеження права боржника відчужувати предмет обтяження; 5) відомості про реєстратора; 6) дата державної реєстрації відомостей.

Згідно п. 9 Порядку реєстратор відмовляє у внесенні запису до Реєстру в разі, коли:

у заяві відсутні чи наведено не повністю або з виправленням відомості, зазначені у пунктах 6 і 7 цього Порядку;

обтяжувач не пред'явив паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, а у разі, коли уповноважена особа діє від імені обтяжувача фізичної чи юридичної особи, - відповідну довіреність;

відсутній документ про плату за внесення запису до Реєстру;

плату внесено не в повному обсязі.

Відмова у внесенні запису до Реєстру оформляється письмово в день прийняття заяви із зазначенням причини.

В даному випадку підставою для відмови у внесенні запису до Реєстру могло бути відсутність чи наведення не повністю або з виправленням відомостей, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку.

Вимоги п. 6 Порядку обтяжувачем виконано - подано в електронній формі заяву про реєстрацію обтяження рухомого майна.

У суду відсутні підстави ставити під сумнів факт заповнення та подачі Відділом державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві в електронному вигляді заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна 09.01.13 р. щодо обтяження рухомого майна позивача, оскільки в цей же день реєстратором було внесено цю інформацію до Реєстру, і підстав для висновку про отримання реєстратором цієї інформації іншим шляхом, ніж від обтяжувача згідно поданої ним заяви, немає.

Вимоги п. 7 Порядку також дотримано, зокрема, ідентифіковано рухоме майно, на яке накладено обтяження, згідно тих полів інформації, які передбачені в заяві.

Згідно п. 2.7 "Опис предмета обтяження" Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.07.04р. №73/5, передбачено два варіанти заповнення - "рухоме майно, що має серійні номери" (тобто, конкретно ідентифіковане) та "рухоме майно, крім описаного вище за серійними номерами" (невизначене рухоме майно).

У заяві заповнено саме це останнє поле - "все рухоме майно" - що і було відображено у Реєстрі.

Щодо зазначення в заяві та Реєстрі інформації про суму обтяження суд зазначає наступне.

Форма заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна передбачає можливість внесення такої інформації, зокрема, у поле "умови" "розмір зобов'язання або вимоги", проте, заповнення цього поля не є обов'язковим реквізитом заяви, і його відсутність не може бути підставою для відмови у внесенні запису до Реєстру.

Якщо обтяжувач не заповнив це поле, це може бути підставою для визнання його дій протиправними, проте, реєстратору і адміністратору Реєстру постанова державного виконавця, на підставі якої подається заява про реєстрацію обтяження рухомого майна, не надається, і вони не мають прав та обов'язків звіряти її зміст зі змістом заяви.

За таких обставин у суду відсутні підстави для висновку про неналежне виконання реєстратором своїх обов'язків, передбачених п. 9 Порядку.

Згідно ст. 43 Закону Держателю та реєстраторам Державного реєстру забороняється вимагати від обтяжувача подання додаткових документів чи інформації, а також перевіряти достовірність і обґрунтованість відомостей, що містяться в заяві. Обтяжувач несе відповідальність згідно із законом за достовірність відомостей, що містяться в заяві.

З врахуванням вищевикладеного у суду відсутні підстави для висновку про порушення адміністратором Реєстру та реєстратором ДП "Інформаційний центр" вимог законодавства при внесенні до Реєстру інформації про обтяження майна позивача згідно постанови від 09.01.13 р. ВП №34565865 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

В той же час, згідно вищенаведеного у суду є підстави для висновку про протиправність дій обтяжувача - Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві - щодо неповного заповнення заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна, у яку не внесено умову щодо розміру зобов'язання або вимоги.

З врахуванням положень ч. 2 ст. 11 КАС України суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача в цій частині.

На підставі вищенаведеного, ст. 160-163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві щодо неповного заповнення заяви про реєстрацію обтяження від 09.01.13 р. за вих. №376 (поле "умови" "розмір зобов'язання або вимоги").

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 17, 2 грн. судового збору.

5. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя О.В. Головань

Повний текст постанови

виготовлено і підписано 29.04.13 р.