Постанова № 31076480, 29.04.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

29 квітня 2013 року Справа № 823/1211/13-а

12 год. 15 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Чубар Т.М.,

секретар - Нестеренко В.О.,

за участю представників позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Галукс» Іщенка П.Р. - за довіреністю від 01.04.2013р., Мельніченко О.П. - за довіреністю від 01.04.2013р.,

представника відповідача Кам`янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби Павленка О.М. - за довіреністю № 1651/10-028 від 15.03.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Галукс» до Кам`янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, управління Державної казначейської служби України в Кам`янському районі Черкаської області, фінансове управління Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання частково недійсним податкового роз'яснення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Галукс», в якому просить визнати частково недійсним роз'яснення Кам`янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби, викладене у листі № 1542/10-028 від 28.03.2013р., в частині, що переплата, яка рахується в картці особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Галукс», не підлягає поверненню як надміру сплачена, а також зобов'язати відповідача відповідно до п. 7 Порядку повернення помилково та надміру сплачених сум грошового зобов'язання підготувати висновки про проведення надміру сплачених коштів товариству з обмеженою відповідальністю «Галукс» та передати їх до управління Державної казначейської служби України в Кам`янському районі Черкаської області для перерахування коштів на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Галукс».

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, обґрунтовуючи їх тим, що 31 травня 2010 року державною податковою інспекцією у Кам'янському районі Черкаської області проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Галукс» з питань достовірності заявленої суми від'ємного значення податку на додану вартість в декларації за березень 2010 року, за результатами якої встановлено заниження заявленої суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року в сумі 733 125 грн. 01 червня 2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В2» № 0000312301/0, яким визнано, що товариство з обмеженою відповідальністю «Галукс» добровільно відмовляється від отримання суми заниження в розмірі 733 125 грн. як бюджетного відшкодування, а зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів. Оскільки позивач реалізовує свою продукцію в основному на експорт він не в змозі використати надміру сплачені суми податку на додану вартість в рахунок наступних періодів у встановлений Податковим кодексом України строк - 1 095 днів, що є підставою для заявлення вимоги про повернення надмірно сплаченої суми податку на розрахунковий рахунок позивача. Однак, відповідачем на заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Галукс» № 22 від 21.03.2013р. роз'яснено, що переплата, яка рахується в картці особового рахунку по гр. «Суми, задекларовані до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів» не підлягає поверненню як надміру сплачена. Відповідно до п.п. 14.1.115 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які не певну дату зараховані до відповідного бюджету понад враховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. Згідно п. 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім наявності у такого платника податкового боргу. Такий податковий борг у позивача відсутній. Пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України платнику податків надано 1 095 днів на повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Товариством виконані вимоги п. 43.4 статті 43 Податкового кодексу України, але відповідач відмовив у поверненні коштів, надавши своїм листом роз'яснення, що вони не підлягають поверненню як надміру сплачені.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що у разі, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, то платнику надсилається податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 31 травня 2010 року державною податковою інспекцією у Кам'янському районі Черкаської області проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Галукс» з питань достовірності заявленої суми від'ємного значення податку на додану вартість в декларації за березень 2010 року, за результатами якої складено акт № 325/23-33663901. Перевіркою встановлено: на порушення абз. «а» п.п. 7.7.2 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» заниження заявленої суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року в сумі 733 125 грн.

Як встановлено під час проведення перевірки, згідно з поданою товариством з обмеженою відповідальністю «Галукс» до державної податкової інспекції у Кам'янському районі Черкаської області податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року та довідкою щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, з врахуванням уточненої декларації за березень 2010 року становить 741 136 грн. Згідно з даними уточнюючого розрахунку суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року: залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 794 647 грн.; частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальниками таких товарів (послуг), становить 53 511 грн.; сума, що підлягає відшкодуванню, становить 53 511 грн. Згідно довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (р. 24 податкової декларації звітного періоду) складається із сум ПДВ, які виникли в такому звітному періоді: з 01 лютого 2010 року по 28 лютого 2010 року. Службовою запискою № 68 від 06.05.2010р. до відділу податкового контролю юридичних осіб передана вищевказана декларація із задекларованим від'ємним значенням попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування (р. 26 декларації) в розмірі 141 136 грн. У зв'язку з уточненням платником вказаної суми від'ємного значення, службовою запискою № 73 від 18.05.2010р. передано до відділу уточнена декларація за березень 2010 року з задекларованим від'ємним значенням попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування (р. 26 декларації) в розмірі 741 136 грн. За результатами перевірки не встановлено взаємовідносини товариства з обмеженою відповідальністю «Галукс» з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнані недійсними. За результатами перевірки не встановлено укладення суб'єктом господарювання нікчемних (недійсних) правочинів.

За результатами проведеної перевірки державною податковою інспекцією у Кам'янському районі Черкаської області 01 червня 2010 року на підставі п.п. 4.2.2 п. 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п. 7.7.7 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В2» № 0000312301/0, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 3 місяці 2010 року у розмірі 733 125 грн. У зв'язку з цим відповідно до п.п. «а» п.п. 7.7.7 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вважається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Галукс» добровільно відмовляється від отримання суми заниження в розмірі 733 125 грн. як бюджетного відшкодування, зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів.

21 березня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Галукс» звернулося до Кам'янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області, яка є правонаступником державної податкової інспекції у Кам'янському районі Черкаської області, з заявою № 22 про повернення згідно статті 43 Податкового кодексу України надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на розрахунковий рахунок товариства шляхом вчинення дій, передбачених п. 7 Порядку, затвердженого спільним наказом ДПА України, Мінфіну, Держказначейства № 974/1597/499 від 21.12.2010р.

Листом № 1542/10-028 від 28.03.2013р. Кам'янська міжрайонна державна податкова інспекція Черкаської області повідомила наступне. По картці особового рахунку з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Галукс» рахується переплата як сума, задекларована до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів. Дана сума переплати виникла в результаті проведення по обліку податкового повідомлення-рішення форми «В2» № 0000312301/0 від 01.06.2010р. на суму збільшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 733 125 грн., винесеного за результатами проведення позапланової виїзної перевірки, в ході якої було встановлено заниження заявлених товариством сум бюджетного відшкодування, про що складено акт перевірки № 325/23-33663901 від 31.05.2010р., та відповідно до абз. «а» п.п. 7.7.7 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» враховується згідно з п.п. 7.7.3 п. 7.7 статті означеного Закону у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Враховуючи викладене, переплата яка рахується в картці особового рахунку по гр. «Суми, задекларовані до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів» не підлягає поверненню як надміру сплачена.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що відповідно до п.п. 14.1.115 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які не певну дату зараховані до відповідного бюджету понад враховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно п. 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім наявності у такого платника податкового боргу.

Бюджетне відшкодування, в свою чергу, згідно п. 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР 03.04.1997р. (далі - Закон), що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідне визначення міститься також в п.п. 14.1.18 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, згідно якого бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що суми податку на додану вартість, задекларовані платником цього податку до відшкодування або виявлені податковим органом як заниження заявленої суми бюджетного відшкодування, не підпадають під визначення «переплата», адже податок на додану вартість є непрямим податком, він сплачується не самим платником податку, а його контрагентами.

Порядок відшкодування податку на додану вартість, у тому числі у зменшення податкових зобов'язань із цього податку наступних звітних періодів або шляхом перерахування коштів із бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, урегульовано безпосередньо п. 7.7 статті 7 Закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, розрахованого згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (рядок 25.1) (п.п. 7.7.4 п. 7.7 статті 7 Закону).

У разі, якщо платник податку визначив суму бюджетного відшкодування, він може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації (рядок 25.2), яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (п.п. 7.7.3 п. 7.3 статті 7 Закону).

В той же час, відповідно до абз. «а» п.п. 7.7.7 п. 7.7 статті 7 Закону у разі, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, то платнику надсилається податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з п.п. 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Податкове повідомлення надсилається платнику податку на додану вартість згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України № 253 від 21.06.2001р. (далі - Порядок № 253), що діяв до 14.01.2011р., тобто на момент виникнення спірних правовідносин, за формою, визначеною додатком 6 до цього Порядку (форма «В2»).

Відповідно до п. 5.5 Порядку № 253 сума заниження бюджетного відшкодування, визначена в податковому повідомленні за формою «В2», в автоматичному режимі переноситься з реєстру податкових повідомлень та нараховується датою останнього дня граничного строку сплати до картки особового рахунку платника податку, яка ведеться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України № 342 від 03.09.2001р.

Сума заниження бюджетного відшкодування, визначена у податковому повідомленні за формою «В2», не може в подальшому бути заявленою платником до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів (тобто не може бути відображена ні в рядку 25.1, ні в рядку 25.2 декларації) та перераховуватися на розрахунковий рахунок платника.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галукс» податкове повідомлення-рішення форми «В2» державної податкової інспекції у Кам'янському районі Черкаської області № 0000312301/0 від 01.06.2010р. не оскаржило, у зв'язку з чим останнє набуло статусу узгодженого.

Твердження позивача про неможливість використати надміру сплачені суми податку на додану вартість в рахунок наступних періодів у встановлений Податковим кодексом України строк - 1 095 днів у зв'язку з чим ним обрано шлях повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання спростовується наступним.

Відповідно до п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Загальний порядок внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість встановлено Розділом 4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011р.

Зокрема, у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Враховуючи зазначене, у разі якщо платником самостійно виявлено заниження бюджетного відшкодування внаслідок недекларування ним оплаченої частини від'ємного значення і даний факт не було виявлено органом податкової служби, такий платник може подати уточнюючий розрахунок і Довідку за той період, в якому у нього виникло право на бюджетне відшкодування (коли фактично була оплата), задекларувавши в них виправлені показники.

Отже, змінити напрямок відшкодування за сумами податку на додану вартість не використаними платником на погашення податкових зобов'язань платник може лише внаслідок самостійного виявлення заниження бюджетного відшкодування. У разі виявлення заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з п.п. 7.7.3 п. 7.3 статті Закону виключно у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Посилання представника позивача на збіг 1 095 днів, протягом яких позивач має право на врахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів, суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

Правомірність проведення списання сум переплат з податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з бюджету та обліковуються у картках особових рахунків платників більше 1 095 днів без руху, визначено статтею 43 Податкового кодексу України.

При цьому п. 43.3 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до ч. 2 п.п. 7.7.3 п. 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» за бажанням платника податку (яке відображається в податковій декларації з податку на додану вартість) сума задекларованого ним бюджетного відшкодування може бути повністю чи частково зарахована в рахунок платежів з цього податку або на банківські рахунки платника податку.

Аналогічне положення міститься в статті 200 Податкового кодексу України, згідно якої платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених п. 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Тобто суми податку на додану вартість, які обліковуються як переплата в картці особового рахунку, задекларовані до відшкодування, не можуть бути списані внаслідок минування терміну давності, а підлягають відшкодуванню за умови підтвердження їх матеріалами документальних перевірок.

За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.М. Чубар

Повний текст постанови виготовлений 07 травня 2013 року.