Постанова № 31076331, 24.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2013 р. Справа №805/3312/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Скріпніка А.І.,

при секретарі судового засідання Куркіні В.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 - особисто;

представника відповідача - Сагіра В.Л. - згідно довіреності;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Сагіра Віталія Леонідовича про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

14 березня 2013 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом, в якому просив суд визнати неправомірними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Сагіра Віталія Леонідовича відносно відмови в державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 об'єкта нерухомого майна (гаража), розташованого за адресою: АДРЕСА_1, скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Сагіра Віталія Леонідовича від 28.01.2013 року № 141666 про відмову в державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна (гараж) та зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Сагіра Віталія Леонідовича провести реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на гараж площею 16,0 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Судом встановлено наступне.

21 лютого 2005 року між колективним підприємством «Трест Донецькжитлобуд № 1» і ОСОБА_1 (надалі - пайовик) було укладено контракт за № 9 на пайову участь у будівництві індивідуального гаража на 50 боксів, відповідно до пункту 1 якого, предметом контракту є порядок та умови участі пайовика в участі на паях у будівництві індивідуального гаража на 50 боксів мікрорайону «Перемога», поштова адреса: АДРЕСА_1 (а.с.5).

У пункті 1.2. контракту передбачено, що пайовик фінансує свою частку у вигляді 16,24м2 проектної загальної наведеної площі гаражного боксу НОМЕР_1 у сумі 66674,40грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок колективного підприємства «Трест Донецькжитлобуд № 1».

В свою чергу, колективне підприємство «Трест Донецькжитлобуд № 1», відповідно до пунктів 2.1., 2.2. контракту, зобов'язалося своїми силами і матеріально-технічними ресурсами виконати будівництво індивідуального гаража на 50 боксів мікрорайону «Перемога», а по завершенню будівництва надає пайовику його частку у вигляді 16,24м2 проектної загальної наведеної площі гаражного боксу НОМЕР_1 в індивідуальному гаражі на 50 боксів мікрорайону «Перемога» Ворошиловського району м. Донецька.

За умовами контракту оформлення документів в БТІ пайовик здійснює самостійно. Колективне підприємство «Трест Донецькжитлобуд № 1» зобов'язалося у термін не більше 30 днів з дня прийняття відповідного рішення міськвиконкому про введення об'єкта в експлуатацію передати пайовику для оформлення права власності на гаражні бокси наступні документи, завірені печаткою підприємства:

- копію акта держкомісії про введення об'єкта в експлуатацію;

- копію рішення міськради про затвердження акта держкомісії;

- акт прийому-передачі гаражних боксів від КП «Трест Донецькжитлобуд № пайовику.

Рішенням виконавчого комітету Ворошиловської районної в місті Донецьку ради від 09.11.2005 року № 300 гаражам мікрорайону «Перемога» була надано окрему поштову адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта від 14.11.2007 року, індивідуальні гаражі на 50 боксів з автомийкою, складськими і офісними приміщеннями в мікрорайоні «Перемога» за адресою: АДРЕСА_1, були прийняті в експлуатацію (а.с. 7-9).

Рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради від 28.11.2007 року № 733/2 було затверджено акт державної приймальної комісії від 14.11.2007г. про приймання в експлуатацію завершених будівництвом окремо стоячих гаражів на 50 боксів з автомийкою, складськими приміщеннями і офісами в мікрорайоні «Перемога» Ворошиловського району загальною площею 1304,2кв.м, поштова адреса: АДРЕСА_1 (а.с. 10).

За актом прийому-передачі від 25 грудня 2007 року гаражний бокс НОМЕР_1 площею 16,0кв.м, розташований в індивідуальному гаражі на 50 боксів МР «Перемога» колективним підприємством «Трест Донецькжитлобуд № 1» був переданий ОСОБА_1 (а.с. 11).

21.05.2008 року КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» було видано технічний паспорт позивачеві на вищезазначений об'єкт нерухомого майна (а.с. 12-13).

З метою проведення реєстрації права власності та одержання документа, що підтверджує реєстрацію права власності на даний об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_1, позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції в м. Донецьку із заявою про державну реєстрацію права власності, яке було прийнято 16.01.2013 року за реєстраційним номером 28969 (а.с. 34-35).

Рішенням відповідача від 28.01.2013 року № 141666 у державній реєстрації права власності на вищевказаний об'єкт нерухомого майна позивачеві було відмовлено (а.с. 15).

Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі, проти чого заперечував представник відповідача.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно до приписів ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Проблема даного спору полягає в тому, що відповідач не вірно надав оцінку контракту за № 9 на пайову участь у будівництві індивідуального гаража на 50 боксів, який було укладено 21 лютого 2005 року між колективним підприємством «Трест Донецькжитлобуд № 1» і ОСОБА_1 як безпосередньо правочину.

Як вбачається зі змісту вказаного документу, (а.с.5), зокрема, п. 3 контракту, вартість виконаних робіт разом з ПДВ складає 66674,40 грн.

Відповідності до приписів статті 7, та частини 4 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За нормами статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Під час судового засідання позивачем в якості доказу щодо сплати по даному контракту було надано квитанцію до прибутково-касового ордеру № 147 (а.с.43).

Згідно наданої позивачем ліцензії № 105837 від 05.07.2005 року, виданої Державним комітетом України з будівництва та архітектури основним видом діяльності колективним підприємством «Трест Донецькжитлобуд № 1 є будівельна діяльність (а.с.49).

Відповідно до приписів ст. 202 Цивільного кодексу України (надалі - ЦКУ), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Згідно положень ст. 203 ЦКУ, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, ст. 204 ЦКУ визначає презумпцію правомірності правочину, яка, зокрема, означає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

У відповідності до п. 25 Постанови Кабінету Міністрів України, від 22.06.2011 року № 703 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" (надалі - Постанова 703) , у разі проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі), сторона (сторони) правочину, відповідно до якого виникло право власності та інше речове право.

Згідно п. 26 даної Постанови, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до п.п. 1 п. 27 Постанови 703, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат.

Згідно п. 29 Постанови 703, для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об'єкт нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об'єкт.

Суд не бере до уваги посилань відповідача на п.п. 44, 46 Постанови 703, викладених у запереченнях на адміністративний позов та звертає увагу, що дані норми Постанови 703 регулюють особливості державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Суд також вважає доречним звернути увагу відповідача на приписи п. 30 Постанови 703, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на підставі договору, відповідно до якого право власності або інше речове право на нерухоме майно набувається у зв'язку з настанням або ненастанням певної події, заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 - 29 цього Порядку, подає документ, що підтверджує факт настання або ненастання такої події.

Крім того, враховуючи наявність правової колізії стосовно проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на теперішній час, суд вважає доречним звернути увагу відповідача на Лист Державної реєстраційної служби України від 15.04.2013 року № 165/06-15-13 "Щодо видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна", у якому, зокрема, зазначено наступне.

Перелік документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна, визначено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 N 703.

При цьому акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, та не мають зворотної дії у часі (стаття 5 Цивільного кодексу України).

Оскільки будівництво об'єкта містобудування є триваючою у часі дією, то державному реєстратору прав на нерухоме майно під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та документів, необхідних для проведення такої реєстрації, слід звертати увагу на законодавство, що діяло на час будівництва об'єкта нерухомого майна, та на перелік документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав на такий об'єкт.

Відповідно до пунктів 46 та 48 Порядку для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, збудовані в результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, заявником подаються, зокрема, документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, затверджений загальними зборами кооперативу список членів та/або асоційованих членів кооперативу, документ, що підтверджує викуп членом та/або асоційованим членом кооперативу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення.

Залежно від часу діяльності відповідного кооперативу, об'єкти нерухомого майна, збудовані у результаті його діяльності, можуть бути завершені будівництвом та на певну частину таких об'єктів до 01.01.2013 оформлено та зареєстровано право власності в порядку, визначеному діючим на той час законодавством.

Щодо позовних вимог позивача в частин визнання неправомірними дій державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Сагіра Віталія Леонідовича відносно відмови в державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 об'єкта нерухомого майна (гаража), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Сагіра Віталія Леонідовича від 28.01.2013 року № 141666 про відмову в державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна (гараж), суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Суд зауважує, що право на судовий захист передбачає не лише ухвалення правосудного судового рішення, яким суд поновлює чи в інший спосіб надає захист порушеним правам, свободам чи інтересам особи, а й реальне виконання цього рішення.

Таким чином, на переконання суду, відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення від 28.01.2013 року № 141666 про відмову в державної реєстрації права власності на підставі наданих позивачем документів не в змозі був оцінити належним чином правову природу вищезазначеного правочину як договору, укладеного у порядку, встановленому законом ( п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") , а, отже, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Сагіра Віталія Леонідовича про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Сагіра Віталія Леонідовича провести реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на гараж площею 16,0 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

В інший частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) судові витрати у розмірі 11 (одинадцять) грн. 47 (сорок сім) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 24 квітня 2013 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови буде виготовлений протягом п'яти днів згідно ч. 3 ст. 160 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скріпнік А.І.