Копія
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 квітня 2013 р. Справа №818/1923/13-a
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бондар С.О.
суддів - Соп"яненка О.В., Прилипчука О.А.
за участю секретаря судового засідання - Мамонтова К.В.
представників позивача - Остапенко Ю.М., Мілаєнко М.В.
представника відповідача - Талденко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1923/13-a
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кейдо"
до державної податкової інспекції у місті Сумах
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кейдо" звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у місті Сумах про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 01 вересня 2009року №0001072312/0/58138 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних санкцій в загальній сумі 2915339грн. Свої вимоги мотивує тим, що податковий орган дійшов помилкового висновку про нікчемність договору поставки № 0104/08-01 від 01.04.2008 року між ТОВ «Кейдо» та ТОВ «Валсір» з тих підстав, що договір укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, вчинений з метою ухилитися від сплати податків і водночас є таким, що порушує публічний порядок. На підтвердження таких висновків ДПІ у м.Сумах не надала жодних доказів. В той же час, реальність виконання господарських операцій за вказаним договором поставки підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, у тому числі видатковими та податковими накладними, платіжними документами, товарно-транспортними накладними.
Державна податкова інспекція у м.Сумах, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що в ході супроводження документальної перевірки ТОВ «Кейдо» співробітниками УПМ ДПА в Сумській області здійснено відпрацювання проведених операцій з постачання товарно-матеріальних цінностей від постачальника ТОВ «Валсір». В результаті проведених заходів отримано інформацію, яка свідчить про нікчемний характер проведених операцій, а саме: встановлено, що підприємство ТОВ «Валсір» зареєстроване за юридичною адресою АДРЕСА_1. Вказана адреса значиться і як фактична для ведення фінансово-господарської діяльності. Керівником даного підприємства за документами являється громадянин ОСОБА_4
Перевірка місцезнаходження даного підприємства показала, що за вказаною адресою знаходиться житлове приміщення (багатоповерховий житловий будинок) з офісними приміщеннями на першому поверсі. Підприємство ТОВ «Валсір» ніколи за даною адресою не знаходилось, фінансово-господарської діяльності не здійснювало.
В ході проведеної перевірки та встановлення громадянина ОСОБА_4 було отримано підтвердження від його близьких про те, що біля 10 років він не мешкає за місцем реєстрації, зв'язки з ним не підтримуються, не зустрічаються. Громадянина ОСОБА_4 розшукують різні правоохоронні органи з приводу діяльності комерційних структур та представників банків щодо повернення кредитів. На громадянина ОСОБА_4 зареєстровано ще декілька підприємств з ознаками фіктивності, які перебувають в стадії ліквідації.
Також встановлено інші докази нікчемності проведених операцій. Фактично, згідно отриманої звітності 1 ДФ на підприємстві нікого крім директора ОСОБА_4 за документами не працевлаштовано, інші наймані співробітники для здійснення операцій з придбання, реалізації, складування побутової техніки на підприємстві фактично відсутні.
Опитані водії, які доставляли побутову техніку до роздрібних підприємств в м. Суми та по області засвідчили, що отримання техніки відбувається на складах компаній «Фокстрот» в Харківській області та постачається за документами інших пов'язаних з групою компаній «Фокстрот» підприємств. Фактично, ТОВ «Валсір» не має ніякого відношення до ведення даної господарської діяльності з постачання ТМЦ а використовується для оприбуткування за завищеними цінами, отриманої побутової техніки від інших постачальників.
Таким чином, ТОВ «Валсір» здійснювало діяльність, яка суперечить вимогам Закону, і шляхом укладання угод на реалізацію ТМЦ надавало можливість іншим суб'єктам підприємницької діяльності, в т.ч. ТОВ «Кейдо» безпідставно відносити несплачені суми податкових зобов'язань до податкового кредиту, що в свою чергу призвело до ненадходження податків до бюджету.
З вищевикладеного вбачається, що вказаний правочин між ТОВ «Валсір» та ТОВ «Кейдо» учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а також з метою ухилитися від сплати податків і водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним.
Представники позивача Остапенко Ю.М. та Мілаєнко М.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача Талденко О.В. позов не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні.
Суд, заслухавши пояснення представників, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що державною податковою інспекцією в м.Суми проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ «Кейдо» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 31.03.2009р., за результатами якої складено акт від 17.08.2009р. № 5769/2312/35171674/77 (т.1 а.с.21-55).
На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 01.09.2009р. №0001072312/0/58138 про визначення ТОВ "Кейдо" суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних санкцій в загальній сумі 2915339грн. (т.1 а.с.20).
Як зазначено в акті перевірки між TOB «Bалсір» (постачальник) та ТОВ «Кейдо» (покупець) укладено договір поставки № 0104/08-01 від 01.04.2008р. Відповідно до наданих для перевірки первинних бухгалтерських документів (накладних, податкових накладних, банківських виписок та інше) TOB «Валсір» поставляло ТОВ «Кейдо» аудіо/відео та побутову техніку. Також для перевірки надано товарно-транспортні накладні в яких зазначено, що: автопідприємство - ПП ОСОБА_5, він же є водієм і експедитором, надав транспортні послуги замовнику та вантажовідправнику - ТОВ «Валсір». Вантажоодержувачем аудіо/відео побутової техніки є ТОВ «Кейдо». Пункт навантаження зазначено м. Київ, а пункт розвантаження - м. Суми, вул. Прокоф'єва 19.
В ході супроводження документальної перевірки ТОВ «Кейдо» співробітниками УПМ ДПА в Сумській області здійснено відпрацювання проведених операцій з постачання товарно-матеріальних цінностей від постачальника ТОВ «Валсір» (зареєстровано у ДПІ в Голосіївському районі м. Києва).
В результаті проведених заходів отримано інформацію, яка свідчить про нікчемний характер проведених операцій, а саме: встановлено, що підприємство ТОВ «Валсір» зареєстроване за юридичною адресою АДРЕСА_1. Вказана адреса значиться і як фактична для ведення фінансово-господарської діяльності. Проте за цією адресою здійснює фінансово-господарську діяльність житловий кооператив мешканців будинку - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Автобус-1», працівники якого пояснили, що їм нічого невідомо про товариство «Валсір».
Керівником ТОВ «Валсір» за документами є ОСОБА_4, якого розшукують різні правоохоронні органи, та на якого зареєстровано ще декілька підприємств з ознаками фіктивності, які перебувають в стадії ліквідації. Підписи на бухгалтерських документах від імені ТОВ «Валсір», які нібито вчинені ОСОБА_4 викликають сумніви у зв»язку з розбіжністю.
Крім того у ТОВ «Валсір» відсутні трудові та матеріальні ресурси, необхідні для здійснення господарських операцій.
Тому, на думку податкового органу, ТОВ «Валсір» здійснювало діяльність, яка суперечить вимогам Закону, і шляхом укладання угод на реалізацію ТМЦ надавало можливість іншим суб'єктам підприємницької діяльності, у тому числі ТОВ «Кейдо» безпідставно відносити несплачені суми податкових зобов'язань до податкового кредиту, що в свою чергу призвело до ненадходження податків до бюджету, отже укладена угода є нікчемною.
Суд не погоджується з даними висновками ДПІ у м.Сумах з огляду на таке.
Відповідно до пп.7.2.3., пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (діючого на момент вчинення правочину та здійснення господарських операцій) податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг) та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податків.
За приписами пп.7.4.5 тієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплату податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Тобто, Законом передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.
В судовому засіданні встановлено, що отримані ТОВ «Кейдо» податкові накладні, виписані ТОВ «Валсір», були оформлені з дотриманням вимог чинного на той час законодавства, а саме: пп.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», наказу ДПА України від 30.09.1997 року за № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тобто отримані зазначені вище податкові накладні містили підпис особи, уповноваженої платником податків здійснювати поставку товарів (послуг) та були скріплені печаткою ТОВ «Валсір» - продавця товарів.
Посилання відповідача на експертне дослідження спеціалістом підписів на документах ТОВ «Валсір», згідно якого частина підписів виконана не ОСОБА_4, як на доказ безпідставності віднесення позивачем сум до податкового кредиту, є безпідставними, оскільки відповідачем з цього приводу не надана суду почеркознавча експертиза, яка є належним доказом у справі з приводу ідентичності підписів.
Крім того, вказане експертне дослідження спростовується нотаріально посвідченою заявою самого ОСОБА_4, згідно якої податкові накладні та інші бухгалтерські документи підписані саме ним, а не іншими особами (т.7 а.с.88-89).
Також у судовому засіданні не було надано доказів того, що директор ТОВ "Валсір" знаходиться у розшуку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За приписами ч.8 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Відповідно до п.8 ст.19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання зобов'язані самостійно здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.
Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.
Більш того, відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Тобто, якщо контрагент позивача вчинив порушення чинного законодавства, то відповідальність повинен нести саме контрагент, а не позивач.
Суд вважає, що висновки податкового органу у акті про те, що правочин між ТОВ «Кейдо» та ТОВ «Валсір» учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, а також з метою ухилитися від сплати податків і водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним, не обґрунтовані жодним належним доказом.
На думку відповідача, правочин між ТОВ «Кейдо» та ТОВ «Валсір» є нікчемним, тому що порушує публічний порядок, оскільки був спрямований на незаконне заволодіння майном держави шляхом заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.
Проте, відповідно до ч.ч.1, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Тобто, у складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.
Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.
Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.
В акті перевірки не зазначений жодний факт порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання спірних договорів між ТОВ «Кейдо» та ТОВ «Валсір».
Таким чином, не встановлена наявність мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у ТОВ «Кейдо», як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.
Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи із загальних засад судочинства.
Цю правову позицію поділяє й Вищий адміністративний суд України, зазначаючи про це, зокрема, у постанові від 14.11.2011 р. у справі № 2а-9864/11/2670 (К/9991/50772/12).
В той же час позивачем надані суду докази реального виконання господарських операцій щодо поставки товарів від ТОВ «Валсір» до ТОВ «Кейдо», а саме: видаткові та податкові накладні, банківські виписки по особовому рахунку, товаро- транспортні накладні, які підтверджують фактичність здійснення господарських операцій за договором поставки № 0104/08-01 від 01.04.2008 року між ТОВ «Кейдо» та ТОВ «Валсір».
Податковим органом не зазначено ніяких претензій до оформлення позивачем вказаних первинних документів.
Реальність проведених господарських операцій підтверджується також і наявністю офісного та складських приміщень у Постачальника за господарським договором поставки №0104/08-01 від 01.04.2008 року.
Так, складські приміщення передані в суборенду ТОВ «Валсір» згідно договору суборенди № 18/1-м від 01.11.2007 року з СПД ФО ОСОБА_6 Розрахунки за договором суборенди здійснювались у безготівковій формі, заборгованості з оплати немає.
Офісне приміщення ТОВ «Валсір» орендує згідно договорів суборенди № 1/9-Г від 01.07.2007року та № 1/9-Г від 25.06.2008 року з СПД ФО ОСОБА_1 Розрахунки за договорами суборенди здійснювались у безготівковій формі, заборгованості з оплати немає.
Замовником послуг перевезення за господарським договором поставки № 0104/08-01 від 01.04.2008року виступає Постачальник - ТОВ «Валсір». На виконання послуг перевезення товару останнім укладено договір транспортного експедирування № 0104-02-08 від 01.04.2008 року з СПД ФО ОСОБА_5
Товаро-транспортні накладні оформлені Постачальником - ТОВ «Валсір» у відповідності до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 із змінами та доповненнями.
Відповідно до п.11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні перший екземпляр товаро - транспотрної накладної залишається у Замовника(вантажовідправника), другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Згідно протоколу обшуку, проведеного слідчим ОВС СВПМ ДПА в Сумській області, 09.09.2011 року у Перевізника за договором транспортного експедирування - СПД ФО ОСОБА_5 було виявлено товаро-транспортні накладні (екземпляри Перевізника), що були виписані Замовником - ТОВ «Валсір», та екземпляри яких є також і у ТОВ «Валсір» (вантажовідправника), і у ТОВ «Кейдо» (вантажоодержувача).
З урахуванням викладеного, в судовому засіданні підтверджена реальність виконання господарських операцій між ТОВ «Валсір» та ТОВ «Кейдо».
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
ДПІ у м.Сумах, як суб»єкт владних повноважень, не довела правомірності свого рішення щодо визначення товариству з обмеженою відповідальністю "Кейдо" суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних санкцій в загальній сумі 2915339грн.
Що стосується формулювання позивачем своїх вимог у вигляді визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, то суд зазначає, що діючим податковим законодавством передбачено визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, а тому у відповідності до ч.2 ст.11 КАС України, з метою повного захисту інтересів позивача, суд виходить за межі позовних вимог.
Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в місті Суми від 01 вересня 2009року №0001072312/0/58138 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю "Кейдо" суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних санкцій в загальній сумі 2915339грн.
Враховуючи обґрунтованість позовних вимог, понесені позивачем судові витрати в сумі 3,40грн. необхідно стягнути на його користь з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кейдо" до державної податкової інспекції у місті Сумах про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в місті Суми від 01 вересня 2009року №0001072312/0/58138 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю "Кейдо" суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних санкцій в загальній сумі 2915339грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кейдо" (код ЄДРПОУ 35171674, вул. Прокоф"єва, 19, м. Суми, 40030) судовий збір в розмірі 3грн. 40коп. /три грн. 40коп./.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя (підпис) С.О. Бондар
Судді: (підпис) О.В. Соп"яненко
(підпис) О.А.Прилипчук
З оригіналом згідно
Головуючий суддя С.О.Бондар
Судове рішення № 31076297, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 25.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 818/1923/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: