Рішення № 31075340, 09.04.2013, Амвросіївський районний суд Донецької області

Справа № 0502/4066/2012

РІШЕННЯ

ім'ям України

09 квітня 2013 року Амвросіївський районний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Федченко В.М.,

при секретарі Демко В.О.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника

відповідача Ганул А.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Амвросіївка Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Промбудремонт» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

10.12.2012 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до ТОВ Фірма «Промбудремонт» (далі відповідач) про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги позивачка мотивує тим, що з 02.04.2007 року до 02.07.2012 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем, працювала на посаді інженера виробничого відділу та та була звільнена за згодою сторін. Заробітна плата позивачці не виплачена за 2009 та 2012 рік не виплачена, тому вона просить стягнути на її користь заборгованість із заробітної плати в розмірі 13000 грн., компенсацію за невикористану за 2012 рік відпустку в розмірі 2000 грн., середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати, а також відшкодування моральної шкоди в розмірі 13000 грн..

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, просила задовольнити їх в повному обсязі. При цьому позивачка посилається на те, що розмір заробітної плати вона розрахувала, виходячи з того розміру, який їй в усній формі було обіцяно під час прийняття на роботу. Також не отримала відпускні за 2012 рік. Строк невикористаної відпустки за 2012 рік складає 9 днів. Також просила стягнути на її користь відшкодування моральної шкоди, оскільки була змушена простосовуватися до життя без грошей.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково, посилаючись на те, що підприємство дійсно має заборгованість із заробітної плати перед позивачем, проте розмір заборгованості значно менший, ніж зазначено позивачем. Крім того, представник відповідача посилається на те, що ця заборгованість виникла з причин того, що робота, яку виконало підприємство, не прийнята не оплачена замовником, в результаті чого підприємство опинилося в скрутному матеріальному становищі. З посиланням на Акт перевірки від 06.07.2012 року, проведеної у відповідача Територіальною інспекцією з питань праці у Донецькій області, заперечував проти вимоги з приводу стягнення компенсації за невикористану відпустку. В Акті прямо вказано на те, що позивачкої таки отримана заробітна плата за час відпустуи. Також заперечував проти наявності заборгованості по заробітній платі в сумі 3000 грн. за 2009 рік, оскільки вона нічим не підтверджуються. Крім того, заявляючи вимогу про стягнення заборгованості за 2009 рук, позивачка чомусь надала суду розрахунок за лютий та березень 2010 року, за які заборгованість відсутня.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до нступних висновків.

В судовом у засіданні встановлено, що 02.04.2007 року позивачку прийнято на роботу до відповідача в особі Структурної одиниці «Амвросіївська дільниця ТОВ Фірма «Промбудремонт».на посаду інженера виробничого відділу. 02.07.2007 року Структурна одиниця «Амвросіївська дільниця ТОВ Фірма «Промбудремонт» переіменована в «Амвросіївське управляння ТОВ Фірма «Промбудремонт». 02.07.2012 року позивача було звільнено на підставі ст.36 КЗпП України за згодою сторін. Тобто, позивачка перебувала з відповідачем у трудових відносинах, що підтверджується поясненями сторін та трудовою книжкою позивача.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства або уповноваженним ним органом, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства або уповноваженний ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю.

Статтєю 43 Конституції України передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до вимог ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується робітникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх належних йому до виплати сум здійснюється підприємством в день звільнення.

З пояснень сторін вбачається, що в день звільнення заробітна плата з компенсацією за невикористану щорічну відпустку позивачу виплачена не була.

З розрахунку Структурної одиниці ТОВ Фірма «Промбудремонт» вбачається, що відповідач має перед позивачем заборгованість із заробітної плати разом з компенсацією за невикористану відпустку в розмірі 3680,37 грн..

Позивач з таким розміром заробітної плати не погоджується, посилаючись на те, що розмір його заробітної плати був значно більший. Проте, суд не може погодитись з тим розміром заборгованості, який нараховано позивачем, оскільки вважає такий розрахунок необгрунтованим.

Так, статтєю 96 КЗпП України передбачено, що основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики. Відповідно до ст. 97 КЗпП України оплата праці здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розмірі надбавок, доплат, премій встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій. Якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації. Конкретний розмір тарифних ставок (окладів) встановлюється власником або уповноваженим ним органом.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ст.10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідачем надано копію штатного розпису, згідно з яким оклад витконавця робіт (виконробу) станом на 01.01.2012 року складає 1170 грн. Позивачем доказів іншого розміру його заробітної плати суду не надано.

В той же час, суд вважає, що розмір заборгованості визначений відповідачем невірно. Суд враховує, що заборгованість із заробітної плати визначається на підставі нарахованої заробітної плати, а всі належні до сплати відрахування із заробітної плати будуть здійснюватися при фактичному отриманні заробітної плати позивачкою, яка працювала за погодинною системою оплати праці.

Згідно довідці розрахунку заборгованості, наданої представником відовідача, розмір заборгованості відповідача перед позивачкою за лютий-травень 2012 року складає загалом 3680,37 грн. (лютий - 1059,66 грн. + березень - 847,73 грн. + квітень - 908,11 грн. + травень - 864,87 грн. = 3680,37 грн.).

Суд повністю погоджується із зазначеною сумою заборгованості відповідача перед позивачкою.

При цьому, в наданому відповідачем розрахунку взагалі не ведеться мова про виплату позивачці компенсації за невикористану відпустку за 2011-2012 роки.

Зазначену обставину представник відповідача пояснює тим, що згідно Акту перевірки №05-29-008/0009 від 06.07.2012 року (конфіденційний), проведеної державним інспектором Територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області, позивачка хоч і з запізненням але таки отримала заробітну плату за час відпустки. Зокрема, на сторінці 5 зазначеного Акту зазначено, що наказом №33 від 13.06.2012 року ОСОБА_1 надано щорічну відпустку з 14.06.2012 року, однак заробітна плата за час відпустки за три дні до її початку не виплачена, а виплачена лише 22.06.2012 року, роз. відомість №13. Сума нібито отриманих коштів в Акті не вказана і сама відомість відомість №13 представником відповідача суду не була надана. Сама позивачка з цього приводу пояснила, що відпускні гроші вона не отримувала, а за червень 2012 року отримала саме заробітну плату, про що добре відомо відповідачеві і що останній з цим повністю згоден.

Оскільки позивачкою використано лише 15 днів відпустки з наданих 24 днів, то за таких обставин суд вважає, що стягненню підлягає компенсація за 9 днів невикористаної щорічної відпустки за 2011-2012 роки, яка складає 472,32 грн. (52,48 грн. х 9 днів = 472,32 грн..

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженним ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У судовому засіданні встановлено порушення відповідачем законодавства про працю, а саме - порушення вимог ст.116 КЗпП України.

З пояснень позивача вбачається, що систематична невиплата йому заробітної плати, а також невиплата її при звільненні змусила пристосовуватися до нових умов життя, змінювати свої звички. Це знайшло прояв у необхідності економити на придбанні продуктів харчування, одягу, предметів першої необхідності, оскільки заробітна плата є єдиним джерелом існування позивача. Це принижувало його гідність. Невиплата зароботаних позивачем коштів змусила його звернутися до суду, що поглибило страждання позивача. Позивач був змушений шукати інші можливості для отримання заробітку, що призвело до зміни життєвих звичок. Все це свідчить про наявність у позивача моральної шкоди. Проте, суд вважає зазначений позивачем розмір моральної шкоди завеликим. Виходячи з вимог розумності і справедливості, суд вважає сумму в 2000 грн. достатньою для відшкодування моральної шкоди позивача.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженного ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розмір належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка була звільнена 02.07.2012 року за згодою сторін. Належні при звільненні суми до деперішнього часу їй не виплачені. Тому середній заробіток обчислюється, виходячи із заробітної плати позивача за квітень та травень 2012 року, оскільки в останній довідці з розрахунком заборгованості, наданої представником відповідача в судовому засіданні 08.04.2013 року, дані за червень місяць відсутні. Заробітна плата за ці два місяці складає 2151,68 грн., фактично відпрацьовано позивачем 328 годин, 41 робочий день. Середньоденна заробітна плата позивача перед звільненням складала 52,48 грн.. З дня звільнення по день розгляду справи минуло 200 робочих днів. Тому середній заробіток складає: 200 днів х 52 грн. 48 коп. = 10496 грн. 00 коп. Проте, враховуючи наявність спору про розмір належних до виплати сум, а також те, що спір вирішено на користь працівника частково, суд вважає справедливим визначити розмір відшкодування, передбаченого ст. 117 КЗпП України, в розмірі 50% від нарахованого судом середнього заробітку, а саме: 5248,0 грн..

Керуючись ст.ст.21, 50, 96, 97, 106, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 294, 367 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Промбудремонт» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ Фірма «Промбудремонт» (код ЄДРПОУ № 31738990, р/р 260034136 в ДОД ПАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 335076) на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в розмірі 3680 (три тисячі шістсот вісімдесят) гривень 37 копійок, середній заробіток за час затримки в розмірі 5248,0 (п'ять тисяч двісті сорок вісім) гривень 00 копійок, компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 472 (чотириста сімдесят дві) гривні 32 копійки та відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 (дві тисячі) 00 копійок, а всього підлягає стягненню - 11400 (одинадцять тисяч чотириста) гривень 69 копійок.

Стягнути з ТОВ Фірма «Промбудремонт» (код ЄДРПОУ № 31738990, р/р 260034136 в ДОД ПАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 335076) на користь держави судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заборгованості із заробітної плати за один місяць.

Повний текст рішення виготовлено 12 квітня 2013 року.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Амвросіївський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СуддяВ.М. Федченко