Ухвала суду № 31074294, 07.05.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2013 року справа №2а-8127/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шишова О.О.

суддів Жаботинської С.В., Сіваченка І.В.,

при секретарі судового засідання Сульженко А.В.,

за участю представника позивача Тереховської Н.Є.,

за участю представника відповідача Басакіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованної державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 року у справі № 2а-8127/11/1270 за позовом Публічного акціонерного торваиства «Стахановський завод феросплавів» до Спеціалізованної державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суми бюджетного відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного торваиства «Стахановський завод феросплавів» до Спеціалізованної державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за листопад 2010 року в сумі 4013 561, 00 грн.

Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Лугнаську, яка виразилась у ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування Публічному акціонерному товариству «Стахановський завод феросплавів» податку на додану вартість за листопад 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» (код ЄДРПОУ 00186513, р/р 26003130026039 в ПАТ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299) суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за листопад 2010 року в сумі 4013561, 00 грн. (чотири мільйони триналцять тисяч п'ятсот шістдесят одна гривня 00 коп.)

З рішенням суду першої інстанції не погодився перший відповідач та звернулись з апеляційною скаргою у якій вказали, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначили, що задовольняючи позовні вимоги платника податків суд першої інстанції послався на положення п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» та зазначив, що за наведеним Законом сплата у складі ціни товарів (послуг) здійснюється покупцем (яким є позивач у справі) продавцю, а не до бюджету. Саме це є умовою бюджетного відшкодування покупцю відповідно до пп. «а» пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону. Порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість» контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Крім цього, судом першої інстанції зазначено, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника. Просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Встановлено, що ВАТ "Стахановський завод феросплавів" зареєстровано в якості юридичної особи 30.12.1994 виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області. (т.1 а.с.8).

Відповідно до протоколу №1/2011 загальних зборів від 07.04.2011 Відкрите акціонерне товариство "Стахановський завод феросплавів"було перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Стахановський завод феросплавів"(т.1 а.с.12-15), про що видано свідоцтво серії А01 №757143 (т.1 а.с.8).

Згідно свідоцтва №100160782 НБ №103877, позивача з 01.01.2009 зареєстровано платником податку на додану вартість, перебуває на обліку як платник податку на додану вартість в спеціалізованій Державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську (т.1 а.с10). У зв'язку з перейменуванням Відкритого акціонерого товариства "Стахановський завод феросплавів"на Публічне акціонерне товариство "Стахановський завод феросплавів" позивачу було видане 05 травня 2011 року нове свідоцтво про реєстрацію пластника податку на додану вартість за №100334606 НБ №103920.(т. 1 а.с. 9).

З 01.01.2011 відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України № 2755-VI, прийнятий 02.12.2010 (надалі ПК України).

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень ПК України з 01.01.2011 втратив чинність, серед інших, Закон України "Про податок на додану вартість"№ 168/97-ВР від 03.04.1997 (надалі Закон 168), який визначав порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету.

Проте, зважаючи на те, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності ПК України, разом із нормами ПК Українизастосуванню підлягають також і норми Закону 168.

Згідно зі ст. 1 Закону 168 податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість до 01.01.2011 визначався ст. 7 Закону 168.

Позивачем подана податкова декларація з ПДВ за листопад 2010 року. Відповідно до рядка 25 вказаної податкової декларації позивачем заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 4013 561, 00 грн. (т.1 а.с.20-41).

Заявлена сума бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2010 року перевірена в ході проведення СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську позапланової виїзної перевірки ВАТ«Стахановський завод феросплавів» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року, за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.11.2010 року по 30.11.2010 року. Результати перевірки оформлено довідкою № 166/08-3/00186513 від 14.03.2011. За результатами вищевказаної перевірки встановлено що не можливо підтвердити заявлену ВАТ «Стахансовський завод феросплавів» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за листопад 2010 року в сумі 1169 029 грн. Зазначено що, сума буде підтверджена після отримання відповідей на надіслані запити по зустічних перевірках. Та зазначено, що на кінець перевірки від органів ДПС за місцем реєстрації основних постачальників ВАТ «Стахановський завод феросплавів» інформація про отримані зустрічні перевірки щодо таких постачальників не надходила.(т.1 а.с. 50-79).

Своєчасність подання декларації сторонами не оспорюється.

Постановою Луганського окружного адміністративного по справі № 2а-2697/11/1270 від 24 червня 2011 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів"до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення №0001018013/0 від 21.03.2011 року, задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 21.03.2011 № 0001018013/0, прийняте спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Луганську у відношенні публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів"про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 168176668,00 грн., за 22 податкові періоди з 2007 року по 2010 рік, у тому числі по періодам за: грудень 2007 року у розмірі 5272024,00 грн., квітень 2008 року 4650 361,00 грн., липень 2008 року 32392787,00 грн., серпень 2008 року 41768,00 грн., вересень 2008 року 148086,00 грн., січень 2009 року 14472,00 грн., квітень 2009 року 6039,00 грн., травень 2009 року 274471,00 грн., червень 2009 року 339927,00 грн., липень 2009 року - 169439,00 грн., серпень 2009 року 192766,00 грн., жовтень 2009 року 4534 557,00 грн., листопад 2009 року 2667011,00 грн., грудень 2009 року 4347797,00 грн., січень 2010 року 6668527,00 грн., квітень 2010 року27604245,00 грн., травень 2010 року 1236775,00 грн., липень 2010 року 39983281,00 грн., вересень 2010 року 2539894,00 грн., жовтень 2010 року 27802450,00 грн., листопад 2010 року 4013561,00 грн., грудень 2010 року 3276438,00 грн.

Зазначена постанова залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року (т.5 а.с.271-282). Представник 1-го відповідача визнавав факт отримання зазначеної ухвали.

Крім того вказана постанова залишена ухвалою суду касаційної інстанції.

Зі змісту постанови суду по справі № 2а-2697/11/1270 убачається, що ході судового розгляду справи судом 1-ї інстанції було перевірено та визнано такою, що відповідає дійсності первинну документацію, на підставі якої здійснювалася господарська діяльність за період, протягом якого сформовано податковий кредит за 22 періоди з 2007 року по 2010 рік на загальну суму 168176668, 00 грн., у тому числі за листопад 2010 року у розмірі 4013561, 00 грн.

Зазначені рішення суду оцінюються відповідно до вимог ч.1 ст. 72 КАС України, котра визначає, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з п. п. 7.1., 7.2 ст.7 Закону 168 поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з пп.7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону 168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пп.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону 168 датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону 168 передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп.7.4.5. п.7.4 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до пп.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону 168 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Виходячи з вимог вказаних норм, Закону сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту. Єдиною підставою для нарахування податкового кредиту та податкового зобовязання є податкова накладна.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги постанову Луганського окружного адміністративного по справі № 2а-2697/11/1270 від 24 червня 2011 року, суд першої інстанції вважав, що надана позивачем до матеріалів справи податкова декларація за листопад 2010 року підтверджує правильність формування позивачем податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ, та відповідно, правильність визначення суми бюджетного відшкодування податку.

Відповідно до вимог п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з Постановою КМ України № 39 від 17.01.2011 "Про затвердження порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість"відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Вихадячи з аналізу положень п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року зобов'язаний був подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Але на час розгляду справи вищезазначені вимоги не були виконані першим відповідачем.

Сторонами не оспорювались зазначені обставини.

Діями субєкта владних повноважень вважається активна поведінка субєкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб. Бездіяльністю вважається та обовязки пасивна поведінка яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги відсутність з боку позивача порушень норм податкового законодавства з питання правильності формування суми бюджетного відшкодування ПДВ, суд першої інстанції вважав протиправною бездіяльність 1-го відповідача з не направлення відповідного висновку органу державного казначейства про бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч.2 ст.11 КАС України, суд першої інстанції вважав за необхідне визнати протиправною бездіяльність 1-го відповідача з ненаправлення відповідного висновку органу державного казначейства про бюджетне відшкодування податку на додану вартість, оскільки зазначена бездіяльність порушує права позивача.

Оскільки постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 червня 2010 року про справі №2а-2697/11/1270 було встановлена обставина щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту у листопаді 2010 року, та під час розгляду справи відповідачем не було спростовано факту правомірності формування податкового кредиту, сума, заявлена позивачем до бюджетного відшкодування в загальному розмірі 4013561, 00 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Повний текст рішення складений 08 травня 2013 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованної державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду 17 жовтня 2011 року у справі № 2а-8127/11/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 року у справі № 2а-8127/11/1270 - залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.О.Шишов

І.В.Сіваченко

С.В.Жаботинська