Ухвала суду № 31074050, 07.05.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"07" травня 2013 р. Справа № 5004/1003/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Модель Пак», м.Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДЕЛПАК», м.Нововолинськ, Волинська обл.

про припинення використання чужого комерційного найменування

Суддя: В.А. Пахолюк

з участю представників сторін:

від позивача: Чорненький В.І. - представник, дов. від 22.08.2012р.

від відповідача: Овчаров А.В. - представник, дов. № 126/04-13 від 25.04.2013 р.

Суть спору:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Модель Пак», звернувшись з позовом до суду, просить зобов'язати ТОВ «МОДЕЛПАК» припинити використання чужого комерційного найменування.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ту обставину, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МОДЕЛПАК», яке зареєстроване 13.04.2011 р. має майже ідентичне з позивачем найменування, здійснює аналогічні види діяльності (виробництво гофрованого картону, паперової та картонної тари, оптову торгівлю папером, картоном, книгами, журналами та канцелярським приладдям), внаслідок чого, його можна сплутати з позивачем.

Водночас, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Модель Пак», зареєстроване 13.10.2009 р., належить до Групи МОДЕЛ, яка є власником торгового знаку MODEL, правова охорона якого з 29.09.2009 р. поширюється на Україну.

Як вважає позивач, найменування відповідача є настільки схожим, що його використання при реалізації гофрокартонних виробів вводить в оману споживачів та призводить до змішування із господарською діяльністю позивача.

Однак, позивач має пріоритетне право на використання свого комерційного найменування та його захист від неправомірного використання будь-яким іншим підприємством.

Відповідач - ТзОВ «МОДЕЛПАК» у відзиву на позовну заяву № 139/09-12 від 06.09.2012 р. проти позову заперечує з наступних мотивів:

У своїй господарській діяльності Відповідач не використовує назву «Модельпак», а користується власною назвою.

При реєстрації будь-якої юридичної особи державним реєстратором здійснюється пошук на співпадіння назви майбутнього підприємства з існуючими у Єдиному державному реєстрі.

Як зазначає відповідач, документи на реєстрацію підприємства приймаються виключно у випадку автентичності назви (її відмінності від уже існуючих).

Щодо тверджень позивача про здійснення відповідачем аналогічної з ним діяльності - оптової торгівлі гофрокартонною упаковкою, то, з пояснень відповідача, він є товаровиробником і реалізує продукцію власного виробництва, а позивач є посередником і реалізує продукцію польського виробника.

Посилаючись на приписи п.1 ст.489 ЦК України, яка передбачає надання правової охорони комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності, зазначає про неможливість вирізнити з назви позивача - «Модель Пак» гофровироби, які він реалізує з-поміж тих, які реалізуються іншими товаровиробниками чи продавцями.

Позивачем в судовому засіданні подано пояснення від 24.09.2012 р. на відзив відповідача від 06.09.2012 р., відповідно до якого зазначає наступне:

1). Щодо державної реєстрації юридичної особи - відповідача.

Позивач з посиланням на вимоги ст.ст. 489, 90 ЦК України зазначає, що посилання відповідача у відзиві на дотримання правил державної реєстрації, зокрема, щодо найменування юридичної особи не може бути належним обґрунтуванням правомірності використання комерційного найменування.

2). Щодо видів діяльності позивача та відповідача, то можна стверджувати, що позивач та відповідач здійснюють тотожний вид діяльності - оптову торгівлю гофрокартонною упаковкою, що підтверджено витягами з ЄДР видів діяльності сторін. Водночас, твердження відповідача, що він здійснює виробництво гофрокартонної упаковки не підтверджено доказами наявності у відповідача ресурсів, необхідних для здійснення повного циклу виробництва гофрокартонної упаковки (обладнання приміщень та кадрового персоналу). Відповідно до п.4 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» виробник - це суб'єкт господарювання, який виробляє товар, або заявляє про себе, як товаровиробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товари та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торгівельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар.

Отже, як зазначає позивач, відповідно до чинного законодавства імпортер товару має статус його виробника. Позивач є імпортером гофрокартонної упаковки, яку реалізує на території України, а тому має права та несе всі обов'язки, передбачені законодавством, як її виробник.

3). Щодо зазначення комерційного найменування на товари.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» інформація про продукцію доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції на етикетці, а також у маркуванні, чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Отже, комерційне найменування продавця (виробника) може міститись не безпосередньо на самому товарі, а у супровідній документації.

Комерційне найменування позивача міститься у всій супровідній документації на товар, а саме: у договорах, рахунках, видаткових накладних, товаро-транспортних накладних, пакувальних листах тощо.

Таким чином, твердження відповідача про те, що у позивача відсутнє комерційне найменування, не відповідає дійсності.

Посилаючись на норми цивільного законодавства, позивач зазначає про те, що основним призначенням комерційного найменування є ідентифікація юридичної особи, яка здійснює реалізацію товарів.

Комерційне найменування дає можливість відрізнити діяльність одного підприємства від іншого. У цьому і полягає відмінність з торговим знаком, який призначений для ідентифікації товарів.

Оскільки предметом спору є використання позивачем і відповідачем у господарській діяльності комерційних найменувань, а не торгових знаків, то слід з'ясувати, з доводів позивача, чи можуть споживачі розрізнити позивача та відповідача, як окремих господарюючих суб'єктів, а не товари, які ними реалізуються.

Те, що зовні товари, які реалізує позивач та відповідач дуже схожі (ідентичний зовнішній вигляд товарів не дає можливості їх відрізнити), ускладнює роботу із споживачами та сприяє змішуванню господарської діяльності позивача та відповідача.

На виконання вимог ухвали суду позивачем на підставі заяви № 01-29/11067/12д від 27.08.2012 р. до матеріалів справи було долучено копію Статуту ТОВ «Модель Пак» та зазначено банківські реквізити.

Відповідачем на адресу суду 07.09.2012 р. подано наступні документи: копію Статуту ТзОВ «МОДЕЛПАК», копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки статистики, копію довідки про взяття на облік платника податків, копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Крім того, відповідачем 20.09.2012 р. на виконання вимог ухвали суду від 10.09.2012 р. були надані додаткові пояснення, у яких зазначає, що чинним законодавством України не визначено поняття «комерційне найменування».

Згідно п.2 ст.90 ЦК України «Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове найменування).

Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване в порядку, встановленому законом».

На думку відповідача, з даної норми закону слідує, що юридична особа не обов'язково має комерційне найменування, а тільки може його мати, а може і не мати.

Однак, як зазначає відповідач, комерційне найменування може бути зареєстроване.

З врахуванням вищезазначеного, відповідач звернувся до філії «Український центр інноватики та патентно - інформаційних послуг» для проведення пошуку зареєстрованого комерційного найменування, чи торгової марки «Моделпак».

Відповідно до звіту, наданого центром інноватики, проведено інформаційний пошук щодо позначення торгових найменувань або торгової марки (МОДЕЛПАК / MODELPAK / MODELPAK), за результатами якого встановлено відсутність зареєстрованих торгових найменувань або торгової марки «МОДЕЛПАК» або «МОДЕЛЬ ПАК».

Таким чином, і у позивача і у відповідача на даний момент відсутні торгові найменування, а є лише найменування, зареєстроване в процесі створення юридичної особи, які між собою відрізняються.

В судовому засіданні позивачем 24.09.2012 р. було подано додаткові докази та пояснення. До матеріалів справи долучено наступні документи: заяву про надання інформації з переліком контрагентів, яким ТзОВ «Модель Пак» поставляє продукцію на підставі укладених договорів, копію договору поставки № 23 від 13.02.2012 р., копію рахунку на оплату № 39 від 22.02.2012 р., копію видаткової накладної № 40 від 23.02.2012 р., копію листа ТОВ «ЗНТО» № 14 від 21.08.2012 р.

У додаткових поясненнях позивач зазначає, що з аналізу відомостей про його контрагентів та контрагентів відповідача, вони діють одночасно на ринку реалізації гофротари на одній території.

Позивач при поставці товару у супровідній документації використовує своє комерційне найменування, що дозволяє споживачу ідентифікувати його серед інших суб'єктів ринку.

У зв'язку з наявністю на ринку підприємств із схожими комерційними найменуваннями (ТзОВ «Модель Пак» та ТОВ «Моделпак») у споживачів гофрокартонної упаковки виникають труднощі при розмежуванні їх діяльності.

10.09.2012 р. в заяві та 24.09.2012 р. в уточненій заяві позивач, посилаючись на п.54 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 10.06.2004 р. № 04-5/1107 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», просив призначити по справі судову експертизу.

Ухвалою суду від 24.09.2012 р. задоволено заяви позивача. Призначено судову експертизу, пов'язану із захистом права інтелектуальної власності на комерційне найменування. Проведення судової експертизи доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, що знаходиться за адресою: 04053, м.Київ, Львівська площа, 4а.

На розгляд експерта поставлено наступні питання:

1. Чи комерційне найменування Відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДЕЛПАК» (45490, Волинська обл., м.Нововолинськ, смт.Жовтневе, вул..Перемоги, 1 Л, код ЄДРПОУ 37598260)) схоже на комерційне найменування Позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДЕЛЬ ПАК» (79040, м.Львів, вул..Городоцька, 367, оф.215, код ЄДРПОУ 36739024)) настільки, що їх можна сплутати?

2. Чи може використання Позивачем (Товариством з обмеженою відповідальністю «МОДЕЛЬ ПАК») та Відповідачем (Товариством з обмеженою відповідальністю «МОДЕЛПАК») схожих комерційних найменувань вводити в оману споживачів щодо осіб, які реалізовують товари? Чи може використання особами однакових або схожих комерційних найменувань здійснюватися без введення в оману споживачів щодо товарів, які виробляються та (або) реалізуються?

3. Чи може використання Відповідачем (Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДЕЛПАК») схожого комерційного найменування призвести до змішування з діяльністю Позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДЕЛЬ ПАК»)?

4. Чи володіють підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю «МОДЕЛЬ ПАК» (79040, м.Львів, вул..Городоцька, 367, оф.215, код ЄДРПОУ 36739024) та Товариство з обмеженою відповідальністю «МОДЕЛПАК» (45490, Волинська обл.., м.Нововолинськ, смт.Жовтневе, вул..Перемоги, 1 Л, код ЄДРПОУ 37598260) комерційним найменуванням?

У зв'язку з надходженням на адресу суду висновку судової експертизи у сфері інтелектуальної власності № 176/12 від 17.03.2013 р. на підставі ухвали 19.04.2013 р. провадження у справі поновлено. Позивача та відповідача зобов'язано: подати додаткові письмові пояснення з врахуванням висновку експертизи.

В судовому засіданні 07.05.2013 р. присутня кореспондент інтернет - видання «Під прицілом» Бура Ірина Вікторівна.

За змістом ст..11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених процесуальним законом.

Відповідно до ст.4-4 ГПК України розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна з сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті.

Виходячи з того, що спір у даній справі не пов'язаний із охороною державної, комерційної або банківської таємниці, а також його розгляд не є конфіденційним, додаткове вирішення судом питання щодо забезпечення доступу в зал судового засідання на час слухання справи представників ЗМІ чинне законодавство не вимагає, а відповідні особи можуть бути присутніми при розгляді справи.

На підставі вищевикладеного, судом надано дозвіл бути присутнім у судовому засіданні кореспондента Бури Ірині Вікторівни.

07.05.2013 р. позивачем за вх. № 01-29/5273/13 подано уточнення позовних вимог, відповідно до яких, крім заявленої первісної вимоги, просить зобов'язати відповідача внести та зареєструвати відповідні зміни до статуту щодо зміни найменування.

При цьому посилається на приписи ч.2 ст.432 ЦК України щодо способів захисту права інтелектуальної власності та п. 54 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 10.06.2004 р. № 04-5/1107 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», якими визначено, що з огляду на приписи статей 90, 489-491 Цивільного кодексу та статті 159 Господарського кодексу належним способом захисту права особи на комерційне найменування може бути позов про зобов'язання іншої особи припинити використання тотожного найменування та відшкодування збитків, якщо їх завдано таким використанням. У разі задоволення відповідного позову господарський суд може зобов'язати власника (засновника) або уповноважений ним орган внести необхідні зміни до установчих документів.

З врахуванням висновку судової експертизи зазначає, що позивач та відповідач одночасно використовують при продажі гофрокартонної упаковки комерційні найменування настільки схожі, що це може вводити в оману споживачів. При цьому, позивач має пріоритет у використанні свого комерційного найменування.

Відповідач у додаткових поясненнях (вх. № 01-29/5274/13) від 07.05.2013 р. та представник в судовому засіданні висновок № 176/12 судової експертизи у сфері інтелектуальної власності вважає сумнівним щодо його правильності та обґрунтованості. При цьому посилається на наступне.

Експертом не було дано відповідь по суті на питання № 2 та не вказано, з яких причин неможливо його вирішити. Тому висновок судової експертизи тільки в цій частині є неповним, оскільки не відображає відповіді на всі порушені питання. Мотивувальна частина висновку на друге запитання є необґрунтованою і такою, що суперечить іншим матеріалам справи.

Роблячи висновок про можливість введення в оману споживачів у випадку використання Позивачем та Відповідачем схожих комерційних найменувань експерт посилається на відомості внесені в ЄДР про види діяльності юридичних осіб. При цьому, жоден вид діяльності даних юридичних осіб не співпав.

Вважає неможливим використання експертом для порівняння видів економічної діяльності іншої інформації (зокрема, інформації з Інтернет ресурсів про діяльність ТОВ «Модель Пак»), крім відомостей з ЄДР, посилаючись на вимоги ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», яким встановлено достовірність відомостей, внесених до ЄДР.

Крім того, питання № 3 вирішувалось експертом не в тому змісті, що визначене ухвалою суду.

Враховуючи зазначені обставини, вважає про наявність підстав для призначення повторної експертизи.

Подані позивачем уточнення позовних вимог представник відповідача вважає збільшенням позовних вимог, яке обов'язково має оплачуватись судовим збором.

З врахуванням заперечень відповідача, представником позивача в судовому засіданні подано клопотання про відкладення розгляду справи та вирішення спору у більш тривалий строк з метою вирішення питання щодо доплати судового збору.

Слід врахувати, що під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами, то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 ГПК.

Суд, заслухавши доводи позивача та заперечення відповідача, приходить до висновку про відкладення розгляду справи та вирішення її у більш тривалий строк з метою забезпечення процесуальних прав сторін.

Господарський суд, керуючись ч.3 ст.69, п.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ :

1. Строк розгляду спору продовжити до 03.06.2013 р.

2. Розгляд справи відкласти на 03.06.2013 р. на 12.00 год.

3. Позивачу: подати докази сплати судового збору з позовної вимоги № 2.

4. Відповідачу: надати суду додаткові доводи та заперечення по суті поданої заяви позивача.

Суддя В.А.Пахолюк