Рішення № 31072890, 07.05.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 травня 2013 року Справа № 913/657/13-г

Провадження №9/913/657/13-г

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Донінвестхолдинг", м. Донецьк

до Публічного акціонерного товариства "Шахта "Білоріченська", смт. Білоріченський Лутугинського р-ну Луганської області

про витребування майна

в присутності представників сторін:

від позивача - Клєшнін Р.С., дов. б/н від 21.02.13,

від відповідача - Денисенко А.С., дов. б/н від 02.01.13

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, ТОВ "Донінвестхолдинг", звернувся з позовом про витребування у відповідача та повернення позивачу вугільної продукції в кількості 60 100 тн на суму 23930400,0 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладений між ним та ТОВ "Шахта "Білоріченська", правонаступником якого є відповідач, договір про постачання вугільної продукції № 30/04-12 від 30.04.12, предметом якого є поставка вугілля та вугільної продукції.

За умовами договору право власності на вугілля переходить від відповідача до позивача з моменту підписання акта приймання-передачі вугільної продукції.

Відповідно до підписаних актів позивач отримав право власності на 60100 тон вугілля.

10 серпня 2012 року між сторонами був укладений договір зберігання № 10/08/12, за яким відповідач прийняв на зберігання вказану вище кількість вугілля на суму 23930400,0 грн.

За умовою п. 2.1.12 договору зберігання відповідач мав передати прийняте майно не пізніше 2-х днів з моменту отримання вимоги, однак вимога позивача за № 145, яка направлена відповідачу 2 жовтня 2012 року залишена без відповіді та задоволення.

Представник відповідача, ПАТ "Шахта Білоріченська", звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до вирішення господарським судом Донецької області іншої, пов'язаної з цією, справи про визнання договору зберігання № 10-08-12 від 10.08.12 недійсним, який є предметом розгляду у цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд має зупинити провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Однак, оскільки представником відповідача не надано доказів прийняття господарським судом Донецької області позову щодо визнання вказаного договору зберігання недійсним, у суду відсутні підстави для задоволення поданого клопотання.

У відзиві на позовну заяву, поданому у судовому засіданні 07.05.13, представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити, оскільки позивачем не доведено факт незаконного володіння майном, крім того, за віндикаційним позовом може бути витребуване лише майно, визначене індивідуальними ознаками.

Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, суд дійшов наступного висновку.

Інтерес позивача у спірних правовідносинах полягає в отриманні від відповідача спірного майна зі зберігання як такого, що є власністю позивача.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Шахта "Білоріченська", правонаступником якого є відповідач, був укладений договір про постачання вугільної продукції № 30/04-12 від 30.04.12 (а.с. 8 - 18), предметом якого є поставка вугілля та вугільної продукції.

За умовами договору право власності на вугілля переходить від відповідача до позивача з моменту підписання акта приймання-передачі вугільної продукції.

Відповідно до підписаних актів (а.с. 20, 21) позивач отримав право власності на 60100 тон вугілля.

10 серпня 2012 року між сторонами був укладений договір зберігання № 10/08/12 (а.с. 23 - 25), за яким відповідач відповідно до акту приймання-передачі (а.с. 26) прийняв на зберігання вказану вище кількість вугілля на суму 23930400,0 грн.

За умовою п. 2.1.12 договору зберігання відповідач мав передати прийняте майно не пізніше 2-х днів з моменту отримання вимоги, однак вимога позивача за № 145, яка направлена відповідачу 2 жовтня 2012 року (а.с. 27 - 29), залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном у повному обсязі, при цьому на зміст права власності не впливають місцезнаходження власника та місцезнаходження майна.

За правилом ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За змістом цієї норми якщо власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належним йому майном, тобто коли це майно незаконно вибуло з його володіння, він має захистити своє право шляхом віндикації.

За віндикаційним позовом може бути витребувана лише індивідуально визначена річ, оскільки призначенням такого позову є повернення лише того майна, яке було у власності особи, що неможливо у разі вибуття з володіння власника речей, визначених за родовими ознаками.

Позивач звернувся з позовом про витребування майна, яке не має індивідуальних властивостей, воно характеризується лише родовими ознаками.

У такому випадку інтереси власника не можуть бути захищені шляхом витребування у відповідача, позивач має захистити своє право власника в інший спосіб, наприклад, шляхом подачі позову про відшкодування шкоди тощо.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено і підписано 08.05.13.

Суддя А.Г. Ворожцов