Рішення № 31071857, 18.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.04.2013р. Справа № 905/1180/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі Кротіновій О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства «Тепломережа», м. Донецьк

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

про стягнення 5776,23 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Осуховська С.М. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунального підприємства «Тепломережа», м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення суми заборгованості за отриману теплову енергію за період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р. в розмірі 5372,61 грн., пені в сумі 102,15 грн, суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів 84,51 грн., а також 3% річних в сумі 216,96 грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на укладання договору на постачання теплової енергії №727 від 15.09.2007р. із відповідачем, систематичне невиконання за ним своїх зобов'язань останнім з оплати отриманого теплопостачання, несплату у повному обсязі заборгованості за теплову енергію по рахункам за період з 01.10.2010р., внаслідок чого утворилась сума основного боргу та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних витрат.

На підтвердження викладених у позові обставин Позивач надав розрахунок суми позовних вимог, копії: договору про постачання теплової енергії №727 від 15.09.2007р. разом із додатками до нього, рахунків №6141 від 31.10.2011р., №6141 від 29.11.2010р., №6141 від24.12.2010р., №6141 від 28.01.2011р., №6141 від 28.02.2011р., №6141 від 30.03.2011р., №6141 від 19.04.2011р., №6141 від 31.10.2011р., №6141 від 29.11.2011р., №6141 від 28.12.2011р., №6141 від 31.01.2012р., №6141 від 29.02.2012р., №6141 від 30.03.2012р., №6141 від 25.04.2012р., №6141 від 31.10.2012р., №6141 від 29.11.2012р., №6141 від 27.12.2012р., актів про підключення до системи централізованого опалення від 05.10.2010р., від 14.10.2011р., від 15.10.2012р. та відключення від 18.04.2011р., від 15.04.2012р.

05.03.2013р. представником Позивача до матеріалів справи додані пояснення №б/н від 04.03.2013р., згідно яких нарахування за послуги з теплопостачання Відповідачу здійснювались на підставі показників приладу обліку спожитої теплової енергії за визначений період. До матеріалів справи Позивачем долучено копії Актів зняття показників кількості спожитої енергії за листопад 2010р., грудень 2010р., січень 2011р., лютий 2011р., березень 2011р., квітень 2011р., жовтень 2011р., листопад 2011р., грудень 2011р., січень 2012р., лютий 2012р., березень 2012р., квітень 2012р., жовтень 2012р., листопад 2012р., грудень 2012р., Акту огляду замірного вузлу по обліку споживання теплової енергії системи від 05.01.2010р. .

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 21.03.2013р. справу №905/1180/13-г передано судді Мальцеву М.Ю.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 25.03.2013р. справу №905/1180/13-г передано судді Соболєвій С.М.

17.04.2013р. через канцелярію господарського суду Донецької області представником Позивача долучено до матеріалів справи докази направлення Відповідачу рахунків за послуги з теплопостачання за періоди з жовтня 2010р. по листопад 2011р., з жовтня 2012р. по грудень 2012р.

Представник Відповідача у судові засідання не з'являвся, причин неявки не повідомив, витребувані судом документи не представив. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає можливим вирішити спір за відсутності представника Відповідача виходячи з наявних матеріалів справи.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

15.09.2007р. між сторонами був підписаний договір №727 на поставку теплової енергії, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячій воді на опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, на гаряче водопостачання - протягом року, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в строки, передбачені цим договором.

Згідно з п.5.1 договору №727 від 15.09.2007р. облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, чи, за їх відсутності, розрахунковим способом.

За змістом п.5.6 означеного правочину, при виході з ладу приладів обліку, а також у випадку ненадання показань більш ніж 2 місяці оплата здійснюється виходячи з опалювальної площі по тарифу за 1 кв.м.

Як встановлено судом, згідно з умовами вказаного договору позивачем за період з жовтня 2010р. по січень 2013р. було поставлено відповідачу теплову енергію.

Факт постачання позивачем теплової енергії підтверджується наданими до матеріалів справи актами про підключення до системи централізованого опалення від 05.10.2010р., від 14.10.2011р., від 15.10.2012р. та відключення від 18.04.2011р., від 15.04.2012р., з боку відповідача не спростований.

За вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п.6.1 договору №727 від 15.09.2007р., розрахунки за теплову енергію, проводяться в грошовій формі відповідно до діючих тарифів.

Згідно п.6.3 наведеного договору, оплату за послуги теплопостачання Відповідач сплачує до 10 числа місяця, наступного за звітним згідно рахунку, виставленого Постачальником. Абонент має право здійснити оплату за декілька місяців вперед..

Позивачем проведено нарахування вартості відпущеної теплової енергії за жовтень 2010р. розрахунковим способом, а з листопада 2010р. по квітень 2011р. за тарифом 635,04 грн. з ПДВ, за період з жовтня 2011р. по грудень 2012р. за тарифом 913,48 грн. (з ПДВ) на загальну суму 5372,61 грн. та виставлено відповідачу рахунки №6141 від 31.10.2011р., №6141 від 29.11.2010р., №6141 від24.12.2010р., №6141 від 28.01.2011р., №6141 від 28.02.2011р., №6141 від 30.03.2011р., №6141 від 19.04.2011р., №6141 від 31.10.2011р., №6141 від 29.11.2011р., №6141 від 28.12.2011р., №6141 від 31.01.2012р., №6141 від 29.02.2012р., №6141 від 30.03.2012р., №6141 від 25.04.2012р., №6141 від 31.10.2012р., №6141 від 29.11.2012р., №6141 від 27.12.2012р. на сплату цієї суми. Відповідачем вказані рахунки були отримані за період грудень 2011р. по квітень 2012р. нарочно, про що свідчить його підпис. Рахунки за період з жовтня 2010р. по листопад 2011р., з жовтня 2012р. по грудень 2012р. Позивачем надіслані Відповідачу рекомендованими листами.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не здійснював оплату за надання вказаних послуг всупереч ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

В порушення статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання споживача перед енергопостачальною організацією в сумі 5372,61 грн. не виконано і на момент прийняття рішення суду.

Наведене Відповідачем не спростовано.

Крім суми основного боргу позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення інфляцію в сумі 84,51 грн. та три проценти річних в сумі 216,96 грн. (період згідно розрахунку).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами договору, враховуючи фактичні правовідносини, які склались між сторонами, а також визначення спожитого обсягу теплової енергії за приладами обліку, суд дійшов висновку, що граничним строком оплати є 10 число наступного за звітнім місяця, за який повинен бути проведений розрахунок.

З врахуванням даного, зважаючи на кінцеву дату прострочення, визначену Позивачем як 14.02.2013р., перевіривши розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство» у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ», суд дійшов висновку про те, що 3% річних підлягають задоволенню частково - у сумі 216,59 грн. та інфляційні витрати частково - у сумі 80,36 грн.

Одночасно, Позивачем нарахована та пред'явлена до стягнення пеня із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України в загальному розмірі 102,15грн. (період згідно розрахунку).

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст.230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно п.6.4. договору №727 від 15.09.2007р. у випадку порушення строку оплати, передбаченого п.6.3. договору, Споживач зобов'язаний сплатити на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» зазначає, що розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже, вказаним нормативним актом встановлений граничний розмір пені.

Як вбачається з розрахунку суми пені, вказаний розрахунок здійснено позивачем з врахуванням положень ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» і тому є правомірним, зважаючи також на те, що договором обумовлена відповідальність у вигляді сплати штрафних санкцій як пеня.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 101,29 грн. з урахуванням вимог п.6 ст.232 Господарського кодексу України та виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В іншій частині вимоги щодо стягнення пені задоволенню не підлягають як такі, що заявлені безпідставно.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються судом на Відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Тепломережа», м. Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення суми заборгованості за отриману теплову енергію за період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р. в розмірі 5372,61 грн., пені в сумі 102,15 грн, суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів 84,51 грн., а також 3% річних в сумі 216,96 грн. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь комунального підприємства «Тепломережа» (83049, м. Донецьк, вул. Куйбишева,109, р/р 26003619942110 в Обласному відділенні ПАТ ПІБ в м. Донецьку, ОКПО 05473192, МФО 300012, ІНН 054731905662) заборгованості за отриману теплову енергію в розмірі 5372,61 грн., пені в сумі 101,29 грн., суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів 80,36 грн., 3% річних в сумі 216,59 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору в сумі 1718,78 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. В судовому засіданні 18.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 23.04.2013р.

Суддя С.М. Соболєва