Постанова № 31070022, 16.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2013 р. справа № 1111/8461/12 (2а/1111/825/12)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новоженіна І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_1 та старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Костяного О.Ю.

на постанову Ленінського районного суду м.Кіровограда від 19 листопада 2012 року у справі №1111/8461/12 (2а/1111/825/12) за позовом виконавчого комітету Кіровоградської міської ради до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Костяного О.Ю., відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,-

в с т а н о в и В:

04.10.2012р. виконавчий комітет Кіровоградської міської ради звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати незаконними дії старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління у Кіровоградській області Костяного Олександра Юрійовича при винесенні постанови від 18.09.2012 року ВП №34348872; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.09.2012 року ВП № 34348872.

Постановою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 19 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено. Постанова суду мотивована тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята державним виконавцем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 та старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Костяний О.Ю., звернулися до суду з апеляційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні суд ухвалою притягнув до участі у справі, в якості належного відповідача, Головне управління юстиції у Кіровоградській області, у структуру якого входить відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами підтверджено, що постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 травня 2011 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Кіровоградської міської ради, виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, Кіровоградського міського голови ОСОБА_3 Визнано бездіяльність Кіровоградської міської ради, виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, міського голови щодо невиконання постанови Ленінського районного суду м.Кіровограда від 09.12.2010 року по справі №2а-20/10 та постанови Дніпропетровського апеляційного суду від 14.07.2010 року неправомірною.

Стягнуто з виконавчого комітету Кіровоградської міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету - міського бюджету м.Кіровограда на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанов суду в сумі 124 110,11 грн. Постанову в частині стягнення середнього заробітку в межах місячного платежу в сумі 8 075,66 грн. звернуто до негайного виконання.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2012р., прийнятою за результатами розгляду апеляційної скарги Кіровоградської міської ради, вищевказану постанову в частині стягнення з виконавчого комітету Кіровоградської міської ради середнього заробітку змінено та викладено в такій редакції: «Зобов'язати виконавчий комітет Кіровоградської міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету - міського бюджету м. Кіровограда виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанов суду з врахуванням різниці в середніх заробітках за час роботи ОСОБА_1 на посаді в Кіровоградській районній державній адміністрації в період з 22.12.2008 року по 11.08.2010 року». В іншій частині постанову суду залишено без змін.

13.09.2012р. Ленінський районний суд м.Кіровограда видав виконавчий лист у справі №2а-3127/11, згідно якого зобов'язано виконавчий комітет Кіровоградської міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету - міського бюджету м. Кіровограда виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанов суду з рахуванням різниці в середніх заробітках за час роботи ОСОБА_1 на посаді в Кіровоградській районній державній адміністрації в період з 22.12.2008 року по 11.08.2010 року. Також зазначено, що постанова в частині стягнення середнього заробітку в межах місячного платежу в сумі 8 075,66 грн. підлягає негайному виконанню.

На підставі вказаного виконавчого листа, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Костяним Олександром Юрійовичем 18.09.2012 року винесено постанову ВП № 34348872 про відкриття виконавчого провадження та запропоновано боржнику (виконавчому комітету Кіровоградської міської ради) самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (а.с.26).

25.09.2012р. виконавчий комітет Кіровоградської міської ради звернувся до державного виконавця із заявою про відкладення виконавчих дій на десять робочих днів, у зв'язку з несвоєчасним отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.27).

26.09.2012р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Костяним О.Ю. винесено постанову ВП №34348872 про відкладення провадження виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №2а-3127/11 виданого 13.09.2012р. до 04.10.2012р. (а.с.28).

11.10.2012р. виконавчий комітет Кіровоградської міської ради звернувся до державного виконавця із заявою про наявність поважних причин невиконання рішення суду, наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій та незрозумілості резолютивної частини рішення суду та виконавчого документа. Також, у вказаній заяві зазначено, що рішення суду в частині стягнення середнього заробітку в межах місячного платежу в сумі 8075,66грн. було виконано боржником (а.с.39-32).

12.10.2012р. виконавчий комітет Кіровоградської міської ради звернувся до державного виконавця із заявою, в якій зазначив про наявність підстав для направлення до суду заяви про роз'яснення судового рішення по даній справі та винесення постанови про зупинення виконавчого провадження до розгляду судом питання роз'яснення судового рішення (а.с.35-36).

Разом з тим, вважаючи, що постанову ВП №34348872 про відкриття виконавчого провадження винесено безпідставно та необґрунтовано, виконавчий комітет Кіровоградської міської ради звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята державним виконавцем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Так, суд першої інстанції зазначив, що вказівка в постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення середнього заробітку в межах місячного платежу в сумі 8075,66грн. є безпідставною, оскільки рішення суду в цій частині було виконано боржником 31.05.2011р. Крім того, у виконавчому листі не вказано індивідуального ідентифікаційного номеру стягувача, що було підставою для прийняття державним виконавцем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження. Також судом зазначено про те, що рішення суду апеляційної інстанції є незрозумілим, на що не звернув уваги державний виконавець. З огляду на вказані обставини, а також те, що постанову про відкриття виконавчого провадження було направлено боржнику несвоєчасно, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

З такими висновками суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження»

Відповідно до ч.1 ст.17 даного Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Частиною другою даної статті наведено перелік виконавчих документів, що підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, такими документами є виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Таким чином, виконавчий лист у справі №2а-3127/11, виданий 13.09.2012р. Ленінським районним судом м.Кіровограда є виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави для відкриття виконавчого провадження, а статтею 25 даного Закону на державного виконавця покладено обов'язок прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Як встановлено статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що виконавчий лист у справі №2а-3127/11, виданий 13.09.2012р. Ленінським районним судом м.Кіровограда, пред'явлено в межах річного строку, встановленого ст.22 Закону України «Про виконавче провадження».

У виконавчому листі зазначено назву і дату видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дату прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування юридичної особи (боржника), ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) фізичної особи (стягувача), місцезнаходження боржника, місце проживання стягувача; ідентифікаційний код юридичної особи боржника та його розрахунковий рахунок; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням та строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, вказаний виконавчий лист відповідає вимогам, встановленим ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

Та обставина, що у виконавчому листі не зазначено індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача не є підставою для прийняття державним виконавцем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, на що посилався суд першої інстанції, оскільки, згідно п.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача зазначається у виконавчому документі за наявності таких відомостей суду, який видає виконавчий документ. Більш того, відповідач зазначив, що в доданих документах, які пред'являлися стягувачем разом із заявою про відкриття виконавчого провадження та виконавчим документом, зазначено ідентифікаційний номер стягувача, і вказані обставини не спростовано боржником (виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради).

Щодо доводів позивача про неправомірність постанови про відкриття виконавчого провадження, з огляду на те, що у винесених рішеннях суду відсутній розрахунок та конкретно визначена сума коштів, що підлягає до сплати, а також те, що у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено про те, що постанова суду в частині стягнення середнього заробітку в межах місячного платежу в сумі 8075,66грн. підлягає негайному виконанню, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження відкривається на підставі виконавчого документу, зокрема, виконавчого листа, у якому зазначається резолютивна частина рішення суду. Враховуючи, що у виконавчому листі зазначено про те, що постанова суду в частині стягнення середнього заробітку в межах місячного платежу в сумі 8075,66грн. підлягає негайному виконанню, зазначення цієї обставини державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження є правомірним. Доказів того, що державним виконавцем розпочалися виконавчі дії щодо примусового виконання рішення суду в цій частині, позивачем не надано, та не спростовано доводів відповідача, що у вказаній частині виконавчі дії не здійснювалися.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення. У разі якщо зміст виконавчого документа є незрозумілим, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення змісту цього документа. Суд або орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у десятиденний строк з дня її надходження і у разі необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту документа, не змінюючи їх редакції.

Таким чином, незрозумілість резолютивної частини рішення суду є підставою для звернення до суду із заявою про роз'яснення судового рішення, а не підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Більш того, як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з тим, що в резолютивній частині рішення суду відсутній розрахунок та певна грошова сума в національній валюті, що підлягає виплаті ОСОБА_1, державний виконавець звернувся до Ленінського районного суду м.Кіровограда та до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду із заявою про роз'яснення резолютивної частини судового рішення.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними й доводи позивача про наявність підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, з огляду на те, що державним виконавцем несвоєчасно було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження, оскільки відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2012р. виконавчий комітет Кіровоградської міської ради звернувся до державного виконавця із заявою про відкладення виконавчих дій на десять робочих днів, у зв'язку з несвоєчасним отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.27).

26.09.2012р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Костяним О.Ю. винесено постанову ВП №34348872 про відкладення провадження виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №2а-3127/11 виданого 13.09.2012р. до 04.10.2012р. (а.с.28)

Таким чином, посилання позивача на те, що відповідачем порушено його права, передбачені ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» не знайшли свого підтвердження, а відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На вказані обставини не звернув уваги суд першої інстанції, та не прийняв до уваги те, що відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, як вбачається з оскаржуваної постанови суду, суд першої інстанції повністю підтримав позицію позивача, не дослідивши при цьому положення Закону України «Про виконавче провадження» та, фактично, своїм рішенням надав правову оцінку рішенню суду апеляційної інстанції, вказавши на його незрозумілість, що є недопустимим.

За таких обставин, оскаржувану постанову суду неможливо визнати законною та обґрунтованою, судом порушено норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, що в силу ст.202 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст..202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Костяного О.Ю. - задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду м.Кіровограда від 19 листопада 2012 року у справі №1111/8461/12 (2а/1111/825/12) - скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позову виконавчому комітету Кіровоградської міської ради - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Постанову у повному обсязі складено 17.04.2013р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк