Постанова № 31069671, 26.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2013 року № 813/2382/13-а

09 год. 20 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар - Ячмінська Я.О.

з участю:

представник позивача Яцик Т.М.

представник відповідача не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Влада Ойл» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС.

Обставини справи.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Влада Ойл», звернувся 29.03.2012 року до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0000132321, прийнятого 16.01.2013 р. відповідачем, Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м Львова Львівської області ДПС.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки у позивача є в наявності всі підтверджуючі документи пов'язані із придбанням палива та його реалізацією, паливо є належної якості, не облікованого товару позивач не реалізовував, тому застосування штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням є неправомірним.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві, подав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, проти позову заперечував з підстав викладених у долучених до справи письмових запереченнях, суть яких зводиться до того, що оскільки виявлений у позивача при перевірці бензин є неналежної якості, то такий є не облікований, а за реалізацію не облікованого товару застосовується санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

З урахуванням визначених ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства строків розгляду справи, суд відповідно до ч.4 ст. 128 та ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу за відсутності представника відповідача на основі наявних доказів.

Суд заслухав пояснення представника позивача, повно, всебічно та об'єктивно оцінив подані докази у їх сукупності, та

встановив:

Державною податковою службою у Львівській області проведено з 21.12.2012 р. по 29.12.2012 року перевірку господарської одиниці АЗС №4 за адресою м. Львів вул. Персенківка 2, суб'єкта господарської діяльності ТзОВ "Влада Ойл", за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено акт за реєстраційним номером 13/01/2230/37123376 (а.с.11-15).

За результатами перевірки відповідачем 16.01.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення 0000132321 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 90545,64 грн. (а.с.10).

Підставою прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення став викладений у акті перевірки висновок про порушення позивачем ст.3 п.12 та ст.6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995р. (із змінами та доповненнями), оскільки: наявний у позивача бензин автомобільний А-95 в кількості 4172,61 л. не відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001 "Бензини автомобільні. Технічні умови" за показником "Концентрація фактичних смол"; не відповідає представленим документам; документи щодо його походження не представлено; власника не встановлено; товари не обліковані у встановленому порядку. Такий висновок зроблено на підставі листа Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України від 28.12.2012 року № 19/2-12.3/10068, в якому значиться, що за результатами лабораторного дослідження паливно-мастильних матеріалів не відповідають вимогам ДСТУ 4063-2001 "Бензини автомобільні. Технічні умови" за показниками "концентрація фактичних смол", зокрема "проба № 2, бензин А-95, резервуар № 3, акт відбору від 21.12.12 року № 0177 м. Львів, вул. Персенківка, 2, АЗС ТзОВ "Влада Ойл".

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

З матеріалів справи судом встановлено укладення позивачем 29.11.2012р. з товариством з обмеженою відповідальністю "Уністрой" договору поставки нафтопродуктів №08-11/2012-КП (а.с.47-49), предметом якого є поставка позивачеві нафтопродуктів згідно умов договору.

Відповідно до умов укладеного договору, позивачеві транспортовано для реалізації на АЗС № 4 ТзОВ «Влада Ойл», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Персенківка 2 бензин А95 в кількості 10150 л. масою 7866 т., що підтверджується товарно-транспортною накладною від 13.12.2012 року № 00000012107 (а.с.54), видатковою накладною від 12.12.2012 року № 121212000000039 (а.с.53), разом із сертифікатом відповідності № UA1.035.0118775-12 (а.с.55) і паспортом якості №427 (а.с.56), відповідно до яких бензин автомобільний А-95 відповідає усім обов'язковим вимогам ДСТУ 4063-2001 «Бензини автомобільні. Технічні умови».

Отримання автомобільного бензину А-95 відображено позивачем у журналі обліку нафтопродуктів, які надійшли на АЗС №4 (а.с.82), передоплата за нафтопродукти згідно договору поставки нафтопродуктів №08-11/2012-КП здійснена позивачем відповідно до платіжного доручення від 11.12.2012 року в сумі 35000000 грн. (а.с.113).

Судом також встановлено проведення 21.12.2012 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області позапланової перевірка АЗС № 4 ТзОВ «Влада Ойл» з питань перевірки якісних характеристик продукції (а.с.29), спільно з працівниками якої, працівники ДПС у Львівській області здійснили відбір проб нафтопродуктів, про що зазначено у акті перевірки (а.с.15).

На підставі рішень Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області про відбір зразків продукції від 21.12.2012 року № 0003 та №0004 (а.с.30, 31) відібрано зразки бензину автомобільного А-95 про що складено акти відбору зразків продукції від 21.12.2012 року № 0177, №0178 (а.с.36,37) та акт від 21.12.2012 року №0009 перевірки характеристик продукції (а.с.32-35) у якому вказано про тимчасове припинення відпуску бензину А-95 на час проведення лабораторного дослідження.

Оскільки згідно паспорта якості ПАТ "Концерн Галнафтогаз" №03043102/12-0011/01 від 26.12.2012 р. (а.с.39), бензин А-95 (зразки якого було відібрано у позивача) відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001 "Бензини автомобільні. Технічні умови", Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області прийнято рішення від 29.12.2012 року № 0001 (а.с.38) про скасування рішення про вжиття обмежувальних заходів від 21.12.2012 року № 0003).

У подальшому Львівським окружним адміністративним судом при розгляді справи №813/174/13-а призначалась судова експертиза відібраних проб нафтопродуктів, за результатами якої складено висновок експерта (а.с.42-45) та оформлено протокол випробувань №71-13 (а.с.41), відповідно до яких відібраний при перевірці зразок бензину А-95 відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001 "Бензини автомобільні. Технічні умови".

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає, згідно преамбули, Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР (далі - Закон N 265/95-ВР) у редакції чинній на час виникнення спірних відносин). Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону N 265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно ст. 6 Закону N 265/95-ВР, облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Судом з матеріалів справи встановлено проведення під час перевірки позивача інвентаризації на АЗС, про що складено акт від 21.12.2012 року (а.с.85) та відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (а.с.86) у яких відсутні будь-які зафіксовані факти порушення позивачем ведення обліку товарних запасів, їх невідповідність даним бухгалтерського обліку, а в акті перевірки не зафіксовано порушення обліку товарних запасів при їх продажу, чи продажу товарів не відображених в обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Такі обставини, (тобто ті, що встановлені в судовому рішенні іншого суду, яке набрало законної сили (ч.1, ч.4 ст.72 КАС України) є преюдиційними.

Судом встановлено прийняття 18.02.2013 року Господарським судом Львівської області рішення у справі №914/284/13-г (а.с.57-60), залишеного без змін відповідно до Постанови Львівського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 року (а.с.61-66), за позовом ТзОВ "Влада Ойл" про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, яким визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Влада Ойл» (79049, м. Львів, проспект Червоної Калини, 62А, код ЄДРПОУ 37123376) право власності на майно - бензин автомобільний марки А-95 у кількості 4 172, 61 л., вартістю 45 272, 82 грн.

При розгляді вказаної справи Господарським судом Львівської області не встановлено наявність правових підстав для висновку про безхазяйність майна - бензину автомобільного марки А-95, так як вказаний бензин є власністю ТзОВ «Влада Ойл», що підтверджується наявними в нього документами та зауважено, що можлива невідповідність бензину А-95, належного позивачу, вимогам ДСТУ 4063-2001 «Бензини автомобільні. Технічні умови» за деякими показниками, зокрема щодо концентрації фактичних смол, не може свідчити про відсутність у позивача права власності на вказаний товар (за наявності необхідних документів).

Переглядаючи вказане рішення, Львівським апеляційним господарським судом у постанові від 18.03.2013 року зазначено, що Інспекція з питань захисту прав споживачів у Львівській області, як спеціально визначений законодавством орган державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, підтвердила відповідність бензину А95, який реалізовувався на АЗС №4 Товариства з обмеженою відповідальністю «Влада Ойл» (м. Львів, вул. Персенівка, 2), вимогам ДСТУ 4063-2001. Дана обставина послугувала підставою для скасування рішення про вжиття обмежувальних заходів щодо припинення реалізації бензину А95 на час проведення лабораторних досліджень.

Також Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію товарної політики щодо захисту прав споживачів. Частиною 4 пункту 1 статті 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» закріпленні повноваження органів ринкового нагляду, а саме, що з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності - проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування). Постановою Кабінету міністрів України від 01.06.2011 р. № 573 затверджено «Перелік органів державного ринкового нагляду та сфер їх відповідальності», органи Державної податкової служби України не включено до зазначеного переліку, а отже вони не є органами ринкового нагляду і не мають відповідних повноважень.

Тобто, питання щодо належної якості продукції (в тому числі нафтопродуктів), перевірки характеристик продукції, відбирання у суб'єктів господарювання зразків товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості, відносяться до завдань та повноважень спеціально визначених законодавством органів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (зокрема, Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів), а не органів податкового контролю (якими відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1. ст. 41 Податкового кодексу України є органи Державної податкової служби України).

Вищенаведені встановлені господарськими судами фактичні обставини справи та викладені у рішеннях висновки відповідачем не спростовані.

Суд також вважає за необхідне відмітити додаткові письмові пояснення представника позивача від 25.04.2013 року (а.с.120), і звернути увагу відповідача, що саме у листі Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України від 28.12.2012 року №19/2-12.3/10068 (в якому значиться, що за результатами лабораторного дослідження паливно-мастильних матеріалів не відповідають вимогам ДСТУ 4063-2001 "Бензини автомобільні. Технічні умови" за показниками "концентрація фактичних смол", зокрема "проба № 2, бензин А-95, резервуар № 3, акт відбору від 21.12.12 року № 0177 м. Львів, вул. Персенківка, 2, АЗС ТзОВ "Влада Ойл" і який слугував підставою для викладених у акті перевірки висновків), відсутні відомості хто і на якій підставі здійснював транспортування арбітражної проби до м. Києва в Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України, і чи дотримано норми Наказу Міністерства палива та енергетики України Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політки від 04.06.07 №271/121 при здійсненні транспортування небезпечного вантажу, і чи здійснювалося розкриття арбітражних проб безпосередньо перед випробуваннями в присутності всіх зацікавлених сторін, які письмово повідомляються про місце і дату проведення арбітражних випробувань їх ініціатором, і чи оформлялося актом за формою № 15-НК.

Стосовно висновку експерта від 15.03.2013 року та протоколу випробувань №71-13 від 15.03.2013 року (а.с.41-46) суд звертає увагу відповідача, що згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Зібраними у справі доказами спростовано порушення позивачем ст.3 п.12 та ст.6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995р., оскільки наявний у позивача бензин автомобільний А-95 отриманий на підставі належним чином оформлених первинних документів та облікований у встановленому порядку.

Оскільки норми ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачають відповідальність за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а не які є неналежної якості, то визначальним є встановлення факту реалізації товарів, які не обліковані.

Проте реалізація позивачем товарів, які не обліковані, належними та допустимими доказами відповідачем суду не доведена.

Таким чином сукупність вищенаведених встановлених судом обставин справи та норм діючого законодавства дає підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 905,46 грн. (а.с.3), такий відповідно до ст. 94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби №0000132321 від 16.01.2013 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Влада Ойл» (м. Львів проспект Червоної Калини 62-А, ЄДРПОУ 37123376) судовий збір в сумі 905 (дев'ятсот п'ять) грн. 46 коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну те резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 30.04.2013 року о 15:00 год.

Суддя Коморний О.І.