Постанова № 31069484, 10.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2013 р. Справа №2а-13742/08/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15:25

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., при секретарі судового засідання Швидуновій Х.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ», про визнання частково недійсною та скасування вимоги, -

за участю представників сторін:

від позивача - Ніяка А.В. - за довіреністю

від відповідача - Помогаєв А.В., Чпігіна Н.В. - за довіреністю

від третьої особи - не з'явився

ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» звернулась до суду з позовом до Контрольно-ревізійного відділу в м. Макіївці Донецької області про визнання частково недійсною та скасування вимоги «щодо усунення виявлених ревізією порушень» від 20.06.2008 № 01-10/89.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду Могильницького М.С. від 09.07.2008 було відкрито провадження в адміністративній справі (т. 2 а.с. 1).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.07.2008 в даній адміністративній справі замінено відповідача Контрольно-ревізійний відділ у м. Макіївці Донецької області на Контрольно-ревізійне управління в Донецькій області (т. 2 а.с. 6).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.11.2008 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Відкрите акціонерне товариство «Підприємство електричних мереж - Енерговугілля» (т. 2 а.с. 70).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.04.2009 у справі призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Волошиній Т.В. (т. 2 а.с. 97-99).

18.07.2012 до суду надійшов Висновок судово-економічної експертизи № 160 від 12.07.2012, після чого справа передана на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Бєломєстнова О.Ю.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду Бєломєстнова О.Ю. від 08.08.2012 справа прийнята до його провадження (т. 2 а.с. 163).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2012 відповідача у справі Контрольно-ревізійне управління в Донецькій області замінено на його правонаступника - Державну фінансову інспекцію в Донецькій області (т. 2 а.с. 175).

За наслідками автоматичного розподілу справи між суддями, 17.12.2012 справа передана на розгляд судді Толстолуцькій М.М.

Ухвалою суду від 18.12.2012 справа прийнята до провадження судді Толстолуцької М.М.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності представник третьої особи суду не надавав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ДП «Донецької вугільної енергетичної компанії» (далі за текстом - ДП «ДВЕК») про визнання частково недійсною та скасування вимоги «щодо усунення виявлених ревізією порушень» від 20.06.2008 № 01-10/89 мотивовані тим, що за наслідками проведення планової ревізії позивача та його структурних підрозділів були встановлені порушення, з якими позивач не погоджується.

Так, відповідач наполягає на порушенні ДП «ДВЕК» чинного законодавства щодо списання в односторонньому порядку у грудні 2007 року в сумі 53 558,53 тис.грн. в бухгалтерському обліку кредиторської заборгованості ВАТ «ПЕМ-Енерговугілля» за спожиту електроенергію. Однак, відповідачем не взято до уваги, що згідно з наказом Мінпаливенерго від 10.11.2005 № 568 ДП «ДВЕК» та ВАТ «ПЕМ-Енерговугілля» внесені до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». За цим Законом дозволяється списання заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру, у складі заборгованості по зобов'язаннях за енергоносії та послуги з їх передачі (транспортування) та/або постачання, за якою не минув строк позовної давності, яка виникла внаслідок невиконання державними вугледобувними підприємствами зобов'язань з оплати енергоносіїв. ВАТ «ПЕМ-Енерговугілля» як учасник розрахунків-ініціатор підтвердження заборгованості самостійно склав акт про наявність та розмір заборгованості ДП «ДВЕК» для списання та подало його позивачу для погодження. ДП «ДВЕК» як учасник розрахунків повернуло ініціатору погоджений акт. Міжвідомча комісія затвердила узгоджений обсяг дебіторської заборгованості у сумі 53 558,53 тис.грн., визначений до списання. Вказане рішення було виконано ДП «ДВЕК», що відповідає приписам законодавства.

Крім того, відповідачем було встановлено нестачу рядового вугілля на паливному складі ВП «Шахта ім. Є.Т. Абакумова», а саме станом на 28.02.2008 при проведенні інвентаризації залишків вугілля згідно акту маркшейдерського заміру (УПД-36) встановлено наявність некондиційного вугілля у кількості 26 629 т із зольністю 69,3%. Наявність рядового кондиційного вугілля марки ДГСШ з граничною зольністю до 55% в кількості 25 903 т (яке лічиться за даними обліку УПД) не підтверджена протоколом інвентаризаційної комісії, актом маркшейдерського заміру на 28.02.2008 та інвентаризаційним описом, що свідчить про нестачу рядового вугілля ДГСШ у кількості 25 903т на суму 8494,37 тис.грн. на складі шахти. Позивач зазначає, що технічною комісією за наслідками аналізу стану залишків вугілля на аварійному складі вказаної шахти та економічного обґрунтування недоцільності реалізації некондиційного вугілля в кількості 25 903 т було прийнято рішення провести коригування залишків вугілля марки ДГСШ в кількості 25 903т. Листом від 30.01.2008 № 26/93 ДП «Укрндівуглезбагачення» надало висновок щодо показників якості проб гірничої маси, відібраних зі складу, щодо некондиційності, неможливості відвантаження споживачу. 01.02.2008 на підставі наказу директора шахти в бухгалтерському обліку були проведені відповідні коригування. Однак, перевіряючими ці обставини враховані не були.

Також, за висновками КРВ щодо зайво виплаченої заробітної плати та відповідних внесків до цільових фондів, сума, яка підлягає відшкодуванню позивачем, утворилась за рахунок виплаченої винагороди керівному складу працівників ДП «ДВЕК» за участь в роботі Ради директорів, виплат працівникам ділянки РГВ, доплат за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників. Позивач вказує, що всі виплати були здійснені ним на підставі вимог законодавства та Галузевої угоди, з урахуванням роз'яснень Мінвуглепрому.

Що стосується виплат на оплату юридичних послуг ПФ Фінансово-консультаційний центр «Експерт-оцінка», то оплата здійснювалась на підставі договорів про надання юридичних послуг. Крім того, згідно облікової політики ДП «ДВЕК» оплата юридичних послуг врахована в інших адміністративних витратах.

Просив позов задовольнити (т. 1 а.с. 1-15).

Відповідачем надані письмові заперечення проти позову, за змістом яких проведеною ревізією ДП «ДВЕК» було встановлено порушення вимог законодавства. Зокрема, позивачем протиправно здійснено списання в односторонньому порядку ДП «ДВЕК» кредиторської заборгованості за спожиту електроенергію та послуги в грудні 2007 року у сумі 53 558 534,19 грн., що призвело до списання в обліку наявної кредиторської заборгованості (яка лічиться в обліку кредитора) всупереч законодавства, чим порушено ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, абз. 9 п.п. а) п.п. 9.1.2 ст. 9 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», протокол засідання Міжвідомчої комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу від 26.10.2007 № 29, п. 5 П(С)БО 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, ст. 8, п. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.2, 2.14, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Крім того, станом на 28.02.2008 на паливному складі ВП «Шахта ім. Абакумова» при проведенні інвентаризації залишків рядового вугілля згідно акту маркшейдерського заміру (УПД № 36) встановлена наявність некондиційного вугілля у кількості 26 629 тон із зольністю 69,3%; наявність рядового кондиційного вугілля марки ДГсш з граничною зольністю до 55% в кількості 25 903 тон (яка лічиться за даними обліку УПД-41) не підтверджена протоколом інвентаризаційної комісії, актом маркшейдерського заміру на 28.02.2008 та інвентаризаційним описом, що свідчить про нестачу рядового вугілля ДГсш у кількості 25 903 тони на суму 8 494 371,00 грн. на складі шахти.

Перевіркою особових рахунків працівників апарату проведеною шляхом співставлення розмірів та видів виплат із нормами діючих Положень про оплату праці працівників підприємства та перевіркою обґрунтованості та відповідності проведених нарахувань вимогам чинного законодавства встановлено, що згідно наказу ДП «ДВЕК» «Про розмір винагороди за участь у Раді директорів» від 28.07.2007 № 216 керівним працівникам ДП «ДВЕК» за умови отримання підприємством коштів Державного бюджету за період з 01.09.2007 по 01.01.2008 нарахована та сплачена винагорода за участь у Раді директорів на загальну суму 200 095,92 грн. (по апарату 102 937,47 грн., керівникам відокремлених підрозділів - 97 158,45 грн.), яка не передбачена Галузевою угодою, що є порушенням вимог ст.ст. 2, 5, 15 Закону України «Про оплату праці», ст. 97 КЗпП України, п. 2 Додатку до розділу 9 Галузевої угоди. Внески до державних цільових фондів склали 85 986,00 грн. (по апарату - 37 737,00 грн., по відокремленим підрозділам - 48 249,00 грн.)

Крім того, підприємством за період з 01.10.2007 по 31.12.2007 зайво нарахована заробітна плата працівникам ділянки РГВ у загальній сумі 15 077,43 грн. внаслідок встановлення завищених розцінок на окремі види робіт, в порушення ст. 90 КЗпП, параграфів 3, 12, 13, 16, 18, 19 Єдиних норм виробітку, затверджених наказом Мінвуглепрому України від 03.12.1997 № 521. Внески до державних цільових фондів склали 7478,41 грн.

Також ДФІ встановлено, що по ВП «Шахта ім. Челюскінцев» провідному бухгалтеру розрахункового сектору ОСОБА_8 необґрунтовано сплачена доплата за виконання робіт за тимчасово відсутнього робітника на період відпустки бухгалтера цього ж сектору ОСОБА_9 (з 17.09.2007 р. по 30.09.2007 р.). Сума необґрунтовано сплаченої доплати - 244,25 грн., в порушення ст.1,2,15 Закону України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24.03.1995 р., ст.90 КЗпП від 10.12.1971 р. № 322-08 (зі змінами та доповненнями), п.8 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1996 р. Внески до державних цільових фондів склали у сумі - 121,30 грн. По ВП «шахта Лідієвка» сплачена доплата заступнику начальника ВЄП та ЗП ОСОБА_10 у сумі - 81,84 грн., провідному інженеру ВЄП та ЗП ОСОБА_11 у сумі - 136,62 грн., начальнику ВЄП та ЗП ОСОБА_12 у сумі -102,47 грн., за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника у розмірі 30% від посадового окладу відсутнього працівника, у зв'язку з черговою відпусткою їх підлеглого працівника (економіста Маяковської І.В.), тобто проведено завищених витрат на загальну суму 480,11 грн. (в т.ч.: по оплаті праці - 320,93 грн., внески до цільових фондів - 159,18 грн.), сплачена доплата заступнику начальника ВЄП та ЗП ОСОБА_10 за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника (50% від посадового окладу) у зв'язку з черговою відпусткою її підлеглого працівника ОСОБА_11 у сумі 279,90 грн., внески до державних цільових фондів у сумі 138,83 грн., в порушення ст.1,2,15 Закону України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24.03.1995 р., п.2 додатку 1 до «Умов оплати праці працівників вугільної промисловості і працівників, зайнятих на гірничих роботах з будівництва шахт і розрізів», додатку №24 до умов оплати праці Галузевої угоди між Мінпаливєнерго України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України» від 03.07.2001 р., із подальшими змінами та доповненнями

Також, за період з вересня по грудень 2007 року ДП «ДВЕК» безпідставно понесені витрати на сплату юридичних послуг ПФ Фінансово-консультаційний центр «Експерт-оцінка», без їх отримання, які не передбачені фінансовим планом підприємства в сумі 132 000,00 грн., в порушення вимог п. 1 абз. 1 Постанови КМУ від 27.08.1995 № 690 «Про загальні положення юридичної служби міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державних підприємств, установ, організацій», п. 7 П(С)БО № 16 «Витрати», Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансових планів державних підприємств, акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких більше 50% акцій належать державі та їх дочірніх підприємств, затвердженого наказом Мінекономіки України № 173 від 21.06.2005, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.07.2005 за № 729/11009ВП.

Зазначені порушення стали підставою для прийняття спірних пунктів вимоги.

Відповідач вказує, що вимога в оспорюваній частині є законною та обґрунтованою, з огляду на що просить відмовити у задоволенні позовних вимог (т. 2 а.с. 19-26).

Судом встановлено, що позивач - Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» є юридичною особою, зареєстровано та включено до ЄДРПОУ за номером 33161769. Позивач підпорядкований Міністерству вугільної промисловості України.

До складу позивача входять структурні одиниці: ВП «Шахта Південнодонбаська № 3», ВП «Шахта Лідіївка», ВП «Шахта ім. Челюскінців», ВП «Шахта «Путилівська», ВП «Шахта ім. О.О. Скочинського».

Відповідач - Державна фінансова інспекція в Донецькій області є юридичною особою публічного права, територіальним органом Державної фінансової інспекції. Відповідач діє на підставі Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» та Положення про державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.10.2011 № 1236, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.10.2011 за № 1212/19950.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Статтею 8 Закону України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» передбачено, що контрольно-ревізійні управління в областях виконують такі функції: проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності; здійснюють державний фінансовий аудит виконання державних (бюджетних) програм, діяльності бюджетних установ, суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також інших суб'єктів господарювання, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.

Згідно зі ст. 10 наведеного Закону відповідач наділений правами, в тому числі, пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

З 25.02.2008 по 12.03.2008 та з 18.03.2008 по 01.04.2008 Контрольно-ревізійним відділом у м. Макіївці проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «ДВЕК» та його структурних підрозділів за період з 01.01.2006 по 31.12.2007. За наслідками ревізії складено акт від 06.05.2008 № 220-03-045, яким встановлені порушення позивачем вимог законодавства (т. 1 а.с. 17-100).

Не погодившись з актом ревізії, позивач подав на нього заперечення від 26.05.2008 № 1-167 (т. 1 а.с. 101-134), на які КРВ в м. Макіївці надано висновок від 17.06.2008 (т. 1 а.с.135-190).

На підставі акту ревізії та відповідно до статті 10 Закону України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні» 20.06.2008 КРВ в м. Макіївці сформовано та направлено позивачу вимогу № 01-10/89 «щодо усунення виявлених ревізією порушень», за змістом якої від позивача вимагається усунути виявлені ревізією порушення законодавства (т. 1 а.с. 208-217).

Позивач не погоджується із вимогою КРВ в м. Макіївці у частині щодо:

1. Поновлення в бухгалтерському обліку ДП «ДВЕК» списаної заборгованості за спожиту електроенергію ВАТ «ПЕМ-Енерговугілля» на загальну суму 53 558,53 тис.грн.;

2. Відшкодування нестачі рядового вугілля по ВП «Шахта ім. Є.Т. Абакумова» на суму 8494,37 тис.грн.;

3. відшкодування зайво виплаченої заробітної плати:

- винагорода за участь у Раді директорів у сумі 200,1 тис.грн.;

- заробітна плата працівникам ділянки РГВ у сумі 15,08 тис.грн.;

- доплата за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників з одночасним проведенням виплат із фонду оплати праці відсутнім працівникам на суму 0,84 тис.грн.;

- коригування нарахувань до державних цільових фондів на суму 93,88 тис.грн.;

4. відшкодування витрат на сплату юридичних послуг у сумі 132,0 тис.грн.

08.07.2008 позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом, в якому просить визнати недійсною та скасувати вимогу у зазначеній частині.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

1. Відповідно до акту ревізії, списання в односторонньому порядку ДП «ДВЕК» кредиторської заборгованості за спожиту електроенергію та послуги в грудні 2007 року у сумі 53 558 534,19 грн. призвело до списання в обліку наявної кредиторської заборгованості (яка лічиться в обліку кредитора) всупереч законодавства, чим порушено ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, абз. 9 п.п. а) п.п. 9.1.2 ст. 9 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», протокол засідання Міжвідомчої комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу від 26.10.2007 № 29, п. 5 П(С)БО 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, ст. 8, п. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.2, 2.14, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (аркуш 19 акту ревізії).

Позиція позивача ґрунтується на тому, що списання заборгованості в односторонньому порядку не проводилось, оскільки між учасниками розрахунків було погоджено акт наявності та розміру заборгованості, а територіальною та Міжвідомчою комісією були погоджені суми заборгованості на списання. Суд вважає ці доводи позивача необґрунтованими з таких підстав.

Порядок списання заборгованості регулюється Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» та Порядком підтвердження заборгованості, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 191.

Так, відповідно до абз. 9 п.п. а) п.п. 9.1.2 ст. 9 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» на умовах, визначених цим Законом дозволяється списання заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру в складі заборгованості по зобов'язаннях за енергоносії та послуги з їх передачі (транспортування) та/або постачання, за якою не минув строк позовної давності та яка виникла з причин невиконання зобов'язань з оплати енергоносіїв державними та комунальними підприємствами, у тому числі через невідповідність тарифів на електричну, теплову енергію та газ, що спожиті такими підприємствами, вартості товарів, робіт, послуг, які вони реалізовували, виконували або надавали в межах своєї господарської діяльності, за умов, що величина такої вартості визначалася або встановлювалася органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Відповідно до абз. 2 пункту 9 Порядку підтвердження заборгованості, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 191, суми заборгованості, встановлені (уточнені) учасниками розрахунків згідно з цим Порядком, підлягають затвердженню Міжвідомчою комісією у разі, коли погашення заборгованості здійснюється шляхом списання заборгованості, зазначеної у підпункті "а" підпункту 9.1.2, підпунктах 9.1.3 і 9.1.4 статті 9 Закону, збитки від якого підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому статтею 11 Закону.

Пунктом 11 вказаного Порядку передбачено, що суми заборгованості, яку передбачається погасити шляхом її списання відповідно до підпункту "а" підпункту 9.1.2 статті 9 Закону, затверджуються Міжвідомчою комісією на підставі рішення територіальної комісії про узгодження сум заборгованості (без пені, штрафних та фінансових санкцій) підприємств паливно-енергетичного комплексу. Для цього підприємства складають та подають до відповідної територіальної комісії узагальнену інформацію про суми заборгованості за формою, встановленою Міжвідомчою комісією, акти про наявність та розмір заборгованості та документи, на підставі яких відповідно до цього Порядку встановлювалися (уточнювалися) суми заборгованості.

Згідно з пунктом 13 цього ж Порядку, рішення про затвердження сум заборгованості, на які підприємству паливно-енергетичного комплексу дозволяється укласти договори реструктуризації на умовах, установлених пунктом 10.6 статті 10 Закону, приймається Міжвідомчою комісією одночасно із затвердженням сум заборгованості, зазначеної у підпункті "а" підпункту 9.1.2, підпунктах 9.1.3 і 9.1.4 статті 9 Закону, що встановлені (уточнені) підприємством відповідно до цього Порядку і визначені ним для списання, збитки від якого підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому статтею 11 Закону.

Згідно з наказом Міністерства палива та енергетики України

від 10.11.2005 № 568 ДП «ДВЕК» внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України від 23.06.2005 № 2711-IV «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» з 28 листопада 2005 року (т. 1 а.с. 218).

Також, згідно з Переліком підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам п.1.1 ст.1 Закону України «Про заходи спрямовані за забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 № 568, ВАТ «ПЕМ - Енерговугілля» внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України від 23.06.2005 р. № 2711-IV «Про заходи спрямовані за забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Між вказаними юридичними особами було підписано акт №1 від 01.09.2007 про наявність та розмір заборгованості, що виникла на розрахункову дату (01.01.2005) та не погашена станом на 01 вересня 2007 року (т.1 а.с.219-220). За змістом вказаного акту:

- кредитором виступає - ВАТ «ПЕМ-Енерговугілля» (код ЕДРПОУ 00169845);

- дебітором - ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» (код ЄДРПОУ 33161769);

- підставою для виникнення заборгованості є поставка електричної енергії за договорами №25-к від 18.08.1997, №259-к від 31.12.2003, № 165-к від 30.07.2004, №151п від 28.01.1998, №69 від 01.04.2004, №79к від 11.08.1997, №79к від 14.03.2001, №256к від 30.12.2003, №114п від 31.10.1997, №250п від 30.12.2003, №117п від 01.11.1997, №109п від 01.10.1997, №55к від 19.03.1997, №49-п від 01.02.2004, №27-А від 01.02.2004, №14-п від 12.05.1997, №102п від 01.10.1997, № 291п від 01.01.2005, №18пр від 25.04.1997, №176 від 17.11.2003;

- період виникнення заборгованості з 01.01.1997 по 01.01.2004;

- розмір заборгованості за даними кредитора - 53 567 877,14 грн., крім того пені, штрафні та фінансові санкції у сумі - 9 001 084,92 грн.;

- розмір заборгованості за даними дебітора - 53 558 534,19 грн., крім того пені, штрафні та фінансові санкції у сумі - 9 012 310,74 грн.;

- розходження в розмірі заборгованості складають - 9 342,95 грн., крім того розходження по сумам пені, штрафним та фінансовим санкціям складають - 1 557,16 грн.;

- розмір заборгованості, узгоджений учасниками розрахунків для погашення, складає - 53 558 534,19 грн., крім того сума пені, штрафних та фінансових санкцій - 0,00 грн.

Відповідно до протоколу засідання Територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу від 25.06.2007 №16 узгоджено обсяг дебіторської заборгованості ВАТ «ПЕМ_Енерговугілля», визначеної до списання, збитки від списання якої підлягають відшкодуванню відповідно до абзацу 9 пп.а) пп.9.1.2 ст.9 Закону України від 23.06.2005 р. № 2711-IV, у розмірі 53 558 534,19 грн. (т.1 а.с.221-232).

Згідно з витягом з протоколу №29 засідання Міжвідомчої комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу від 26.10.2007, на засіданні Міжвідомчої комісії були прийняті такі рішення: п.2.6.1 - затверджено узгоджений територіальною комісією Донецької області обсяг дебіторської заборгованості ВАТ «ПЕМ-Енерговугілля» (код ЄДРПОУ 30701383) у сумі 53 558 534,19 грн., визначений до списання відповідно до абз.9 пп.а) пп.9.1.2 ст.9 Закону України від 23.06.2005 № 2711-IV та збитки від списання якої підлягають відшкодовуванню; п.2.6.2 - затверджено обсяг заборгованості ВАТ «ПЕМ-Енерговугілля» (код ЄДРПОУ 30701383) у сумі 53 558 534,19 грн. визначений для укладання договорів реструктуризації на умовах встановлених п.10.6 ст.10 Закону.

Таким чином, протоколом засідання Міжвідомчої комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу від 26.10.2007 № 29 затверджено узгоджений територіальною комісією Донецької області обсяг дебіторської заборгованості ВАТ «ПЕМ-Енерговугілля» в сумі 53 558 534,19 грн., списання якої можливо ВАТ «ПЕМ-Енерговугілля» у відповідності до абз. 9 п.п. а) п.п. 9.1.2 ст. 9 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». У протоколі засідання Міжвідомчої комісії не міститься рішення щодо можливості списання кредиторської заборгованості ДП «ДВЕК».

Разом із тим, листом ДП «ДВЕК» від 09.01.2008 № 7-4 на адресу генерального директора ВАТ «ПЕМ-Енерговугілля» позивач повідомив, що згідно з п.п.9.1.2 ст.9 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 №2711-IV та протоколу засідання Міжвідомчої комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу від 26.10.2007 №29, позивач здійснив у грудні 2007 року списання кредиторської заборгованості перед ВАТ «ПЕМ-Енерговугілля» станом на 01.01.2005 у сумі 53 558 534,19 грн. (т.2 а.с.38).

Суд зазначає, що пунктом 9.1 статті 9 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» встановлено, що на умовах, визначених цим Законом, дозволяється списання заборгованості (тобто, є можливим, а не підлягає списанню в обов'язковому порядку). При цьому, згідно з п. 9.4 ст. 9 цього Закону, обсяги заборгованості, визначені для списання учасниками розрахунків дебіторської заборгованості, збитки від списання якої підлягають відшкодуванню в порядку, визначеному статтею 11 цього Закону, підлягають затвердженню Міжвідомчою комісією з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу. Тобто, стаття 9 Закону, на яку посилається ДП «ДВЕК» передбачає списання дебіторської заборгованості, а не кредиторської.

Як вже зазначалось, протоколом засідання Міжвідомчої комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу від 26.10.2007 №29 був затверджений обсяг дебіторської заборгованості ВАТ «ПЕМ-Енерговугілля» у розмірі 53 558 534,19 грн., списання якої можливо саме ВАТ «ПЕМ-Енерговугілля» відповідно до абз. 9 п.п. а) п.п. 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». У вказаному протоколі не йдеться про можливість списання заборгованості ДП «ДВЕК».

Тобто, кредиторська заборгованість може бути списана тільки після списання дебіторської заборгованості. Враховуючи, що ВАТ «ПЕМ-Енерговугілля» заборгованість ДП «ДВЕК» не списало, права списати цю заборгованість у ДП «ДВЕК» не виникло.

Таким чином, оскільки фактично Міжвідомчою комісією не приймалось рішення щодо можливості списання кредиторської заборгованості ДП «ДВЕК», суд приходить до висновку, що такі дії були вчинені позивачем безпідставно та всупереч наведеним вище вимогам законодавства. Отже, Контрольно-ревізійним відділом обґрунтовано були встановлені порушення позивачем у цій частині вимог законодавства, що зафіксовано у акті ревізії та спірній вимозі.

Обґрунтованість зазначеного висновку суду підтверджується також висновком № 160 судово-економічної експертизи від 12.07.2012, за змістом якого списання ДП «ДВЕК» в односторонньому порядку кредиторської заборгованості перед ВАТ «ПЕМ-Енерговугілля» за спожиту електроенергію та послуги у сумі 53 558 534,19 грн. є порушенням вимог ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, абз. 9 п.п. а) п.п. 9.1.2 ст. 9 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», протоколу засідання Міжвідомчої комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу від 26.10.2007 № 29, п. 5 П(С)БО 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, ст. 8, п. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.2, 2.14, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, а висновки акта ревізії у цій частині є документально обґрунтованими (т. 2 а.с. 162).

Таким чином, позовні вимоги ДП «ДВЕК» у цій частині не підлягають задоволенню.

2. У акті ревізії зазначено, що станом на 28.02.2008 на паливному складі ВП «Шахта ім. Абакумова» при проведенні інвентаризації залишків рядового вугілля згідно акту маркшейдерського заміру (УПД № 36) встановлена наявність некондиційного вугілля у кількості 26 629 тон із зольністю 69,3%; наявність рядового кондиційного вугілля марки ДГсш з граничною зольністю до 55% в кількості 25 903 тон (яка лічиться за даними обліку УПД-41) не підтверджена протоколом інвентаризаційної комісії, актом маркшейдерського заміру на 28.02.2008 та інвентаризаційним описом, що свідчить про нестачу рядового вугілля ДГсш у кількості 25 903 тони на суму 8 494 371,00 грн. на складі шахти (аркуш 32 акту ревізії).

Позиція позивача ґрунтується на тому, що вугілля у кількості 25 903 тони є некондиційним вугіллям, що підтверджується відповідними документами обліку. Зазначене вугілля на момент проведення ревізії було у наявності, з огляду на що висновок ревізорів про нестачу рядового вугілля у зазначеній кількості є необґрунтованим. Суд не приймає до уваги ці доводи позивача з таких підстав.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.5. р. 1 Інструкції з обліку обсягів видобутку рядового вугілля та готової вугільної продукції на шахтах, розрізах та збагачувальних (брикетних) фабриках Мінвуглепрому України», затвердженої наказом Міністра вугільної промисловості України від 17.09.1996 №466, рядове вугілля - все добуте кондиційне вугілля. Кондиційним вважається вугілля, показники якості якого (зольність, сірка, вологість) не перевищує граничних норм, встановлених у відповідності з діючими нормативними документами; …некондиційне рядове вугілля, визнане таким при його прийомці та навантаженні, а також виявлене на вугільному складі шахти (розрізу), в обсяг видобутку рядового вугілля не включається та враховується окремо на за балансовому рахунку №002 «Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання».

Наказом директора ВП «Шахта ім. Є.Т. Абакумова» №5 від 09.01.2008 на шахті створена технічна комісія по визначенню залишків вугілля ДГСШ 0-13мм на аварійному складі шахти (т.1 а.с.240).

Відповідно до акту № 3 від 09.01.2008 відбору об'єднаної проби палива на складі, технічна комісія провела відбір об'єднаної проби від шару вугілля ДГСШ 0-13мм (характеристика палива: марка ДГ, сорт СШ, розмір 0-13 мм), що знаходиться на аварійному складі ВП «Шахта ім. Є.Т. Абакумова». Кількість палива в шарі, що випробується - 25 903 тн. Об'єднана проба відібрана згідно з ДСТУ 4096-2002 та направлена до хімічної лабораторії «Центральна» Укруглекачество для визначення таких показників якості: зольність на сухий стан палива, загальна волога на робочий стан палива, загальна сірка на сухий стан палива, нижча теплота згорання на робочий стан палива. У ході проведення аналізу було встановлено перевищення гранично встановленого рівня зольності, а саме вугілля марки ДГ сорту СШ у кількості 25903 т має зольність 67% (т.1 а.с.241). Позивачем надано суду економічне обґрунтування недоцільності реалізації некондиційного вугілля у кількості 25 903 т (марка ДГСШ відсів) по ВП «Шахта ім. Є.Т. Абакумова», затверджене в.о. директора шахти Лобко П.В. 10 січня 2008 року. Відповідно до висновків, наведених в економічному обґрунтуванні, дохід від реалізації вугільної продукції складає 559,6 тис. грн., а витрати на реалізацію складають 1 305,6 тис. грн. Отже, реалізацію некондиційного вугілля у кількості 25903 т провадити недоцільно через неможливість отримання економічної вигоди від реалізації (т.1 а.с.242).

Відповідно до протоколу засідання технічної комісії з аналізу стану залишків вугілля на аварійному складі ВП «Шахта ім. Є.Т. Абакумова» ДП «ДВЕК» від 10.01.2008, затвердженого в.о. директора шахти Лобко П.В., комісією було прийнято рішення на підставі Інструкції Міністерства вугільної промисловості від 19.09.1996№ 466 провести корегування залишків вугілля марки ДГСШ у кількості 25903 т (т.1 а.с.243-244).

За наслідками проведеного ДП «УКРНДІВУГЛЕЗБАГАЧЕННЯ» дослідження від 30.01.2008 №26/93 (п.1.1 дослідження) встановлено, що 15 січня 2008 року проведено обстеження та випробування аварійного складу ВП «Шахта ім. Є.Т.Абакумова» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія». На шахтному підлоговому складі заскладований продукт (гірнича маса) марки ДГ сорту СШ, крупністю 0-13 мм, обсягом 20972 м3, з підвищеним змістом зольності. Маса продукту заскладованого в штабель, складає 26215 тон. Комісія у складі представників відповідних служб шахти провела перевірку, обстеження та маркшейдерський вимір штабелів продукту, який знаходиться на підлоговому складі шахти станом на 09.01.2008, за наслідками чого складено акт маркшейдерського заміру рядового вугілля (Додаток А) та оформлені акти відбору об'єднаної проби палива на складі (Додаток Б) (т.1 а.с. 248).

Відповідно до акту маркшейдерського заміру рядового вугілля на 15.01.2008 (станом на 09.01.2008) (Додаток А), на складі шахти за маркшейдерським заміром встановлений залишок вугілля марки ДГСШ у кількості 26 215 т, залишок по обліку складає - 25 903 т (т.1 а.с.256).

Згідно з актом відбору об'єднаної проби палива на складі від 15.01.2008 (Додаток Б), комісією проведено відбір об'єднаної проби від шару вугілля марки ДГ сорту СШ, розмір максимальних кусків 0-13 мм, який знаходиться на складі ВП «Шахта ім. Є.Т. Абакумова». Об'єднана проба відібрана згідно з ДСТУ 4096-2002 та направлена до науково-дослідницької вуглехімічної лабораторії інституту «УКРНДІВУГЛЕЗБАГАЧЕННЯ» для визначення показників зольності, масового змісту сірки (т.1 а.с.258).

Відповідно до результатів проведеного ДП «УКРНДІВУГЛЕЗБАГАЧЕННЯ» дослідження від 30.01.2008 №26/93, зольність гірничої маси на складі складає 74,4%, що перевищує гранично припустимі для шахти імені Є.Т. Абакумова показники зольності (45,0-55,0%) на 19,6-29,6%, отже гірнича маса є некондиційним паливом. У результаті тривалого зберігання гірничої маси на складі погіршення якісних показників відбулося під атмосферним впливом (опади, окислення, вивітрювання, інше). Внаслідок некондиційності, гірнича маса не може бути відвантажена безпосередньо споживачу. Внаслідок високого змісту породи в гірничій масі (82,3%) збагачення на вуглезбагачувальних фабриках є недоцільним (т.1 а.с. 245).

Згідно з наказом по ВП «Шахта ім. Є.Т. Абакумова» №65 від 31.01.2008 «Коригування залишків вугілля на аварійному складі», на аварійному складі шахти знаходиться 25903 т вугілля сорту ДГСШ, який накопичувався з 2001 року. На підставі наказу по шахті від 09.01.2008 № 5 створена технічна комісія по визначенню залишків вугілля на аварійному складі, складений акт відбору проб палива на складі. Згідно результатів дослідження проб гірничої маси, проведеного ДП «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля» встановлено, що зольність гірничої маси на складі складає 74,4%, що перевищує гранично припустимі показники зольності на 19,6-29,6%. Отже гірнича маса є некондиційним паливом (т.1 а.с.259).

Вказане вугілля було списано на підставі акта списання втрат вугілля марки ДГСШ від 31.01.2008 р.

У матеріалах справи міститься завірена копія бухгалтерської довідки до журналу-ордеру №5 за лютий 2008 р., відповідно до якої випливає, що списання вугілля марки ДГСШ у кількості 25 903 т на суму - 8 494 371,00 грн. з рахунку 251 «Напівфабрикати (рядове вугілля на складі)» на рахунок 201 «Сировина і матеріали» відображено датою 1 лютого 2008 р. (т.1 а.с.260).

Відповідно до акту маркшейдерського заміру рядового вугілля (форма УПД-36) по ВП «Шахта ім. Є.Т.Абакумова» станом на 01.02.2008, на складі шахти за маркшейдерським заміром станом на 01.02.2008 встановлений залишок вугілля марки ДГСШ сорту «відсів» у кількості 26 215 т, на лицьовому боці акту зроблено відмітку «не кондиційна гірнича маса (ДП «Укрніївуглезбагачення», висновок від 30.01.2008 №26/93)», залишок по обліку складає - 25 903 т.

Комісією шахти на підставі наказу директора від 27.02.2008 № 122 проведена інвентаризація залишків вугілля на складі у матеріально-відповідальної особи, за наслідками якої встановлена фактична наявність некондиційної гірничої маси у кількості 26 629 т, за даними бухгалтерського обліку рахується 25 903 т, надмірність у кількості 726 т складає 2,8% у межах припустимої різниці. Згідно інвентаризаційного опису, нестач та надлишків не встановлено.

Згідно з актом маркшейдерського заміру рядового вугілля (форма УПД-36) станом на 28.02.2008, на складі шахти встановлена наявність некондиційного вугілля марки ДГСШ сорту «відсів» у кількості 26 629т, про що на лицьовому боці акту зроблено відмітку «не кондиція», залишок по обліку складає 25 903 т, результат за заміром складає (+) 726т.

Аналізуючи надані документи, суд приходить до висновку, що ними підтверджено наявність на складі ВП «Шахта ім. Є.Т.Абакумова» некондиційного вугілля у кількості 26 629 т, що і було встановлено під час проведення ревізії (аркуш акту ревізії 32). Документів щодо наявності рядового вугілля у кількості 25 903 т позивачем до суду надано не було.

Згідно з висновком судово-економічної експертизи № 160 від 12.07.2012, на підставі документів, наданих експерту, документально підтверджується наявність на складі шахти певного обсягу запасів, а саме некондиційного вугілля у кількості - 25 903 т, який у попередніх періодах обліковувався як рядове вугілля марки ДГСШ. Яких-небудь документів про поставку некондиційного вугілля, який був обревизований актом інвентаризації та маркшейдерським заміром від 28.02.2008, які б вказували на джерело походження зазначених запасів будь який іншій, окрім переводу кондиційного вугілля в некондиційний, надані для дослідження матеріали не містять. Таким чином, єдиним джерелом походження зазначених запасів, виходячи з обсягу наданих документів, є переведення наявних запасів рядового вугілля марки ДГСШ в некондиційне вугілля.

Будь-яких порушень, що вказують на необґрунтованість зміни категорії запасів, матеріали справи не містять, тобто надані експерту первинні документи та облікові регістри бухгалтерського обліку документально підтверджують внутрішньогосподарське переміщення запасів із однієї групи в іншу, а також наявність знов сформованої групи некондиційного вугілля у тім же кількісному виразі на складі шахти.

На підставі дослідження даних наданих документів, експертом встановлено, що господарська операція по переводу рядового вугілля в некондиційне вугілля у регістрах оперативного обліку (формі УПД-41) ВП «Шахта ім. Є.Т.Абакумова» відображена несвоєчасно, тобто вугілля у кількості 25 903 т на суму - 8 494 371,00 грн. станом на дату проведення інвентаризації 28.02.2008 одночасно значиться у різних регістрах обліку (бухгалтерського та оперативного) і як рядове вугілля, і як некондиційне вугілля. Однак зазначене порушення не спричинило собою нестачі рядового вугілля марки ДГСШ у кількості 25 903 т на суму - 8 494 371,00 грн., у відповідності до висновків, зазначених в акті ревізії КРВ у м. Макіївці від 06.05.2008 р.

Відповідно до проведених експертом на підставі даних наданих документів дослідження, висновки акту ревізії фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» та його структурних підрозділів за період з 01.01.2006 по 31.12.2007 щодо нестачі на ВП «Шахта ім. Є.Т.Абакумова» рядового вугілля марки ДГСШ у кількості 25 903 т на суму - 8 494 371,00 грн. не підтверджуються у повному обсязі, тобто є документально необґрунтованими (т. 2 а.с. 175-176).

Однак, зазначений висновок судово-економічної експертизи в частині встановлення документальної необґрунтованості висновків КРВ не може бути прийнятий судом, оскільки експертом досліджувались лише питання, пов'язані з бухгалтерським обліком вугілля, та, відповідно, встановлювались обставини відображення переведення вугілля з рядового в некондиційне саме по документам бухгалтерського обліку підприємства. Проте, питання відображення залишків вугілля у бухгалтерському обліку не є предметом спору, оскільки у позовній заяві позивач ставить питання щодо необґрунтованості спірної вимоги у частині відшкодування нестачі рядового вугілля. Але ж позивачем не було надано документів, які б підтверджували наявність вказаного рядового вугілля на складі шахти. Зазначена обставина також відображена у дослідницькій частині висновку експерта також відображено (т. 2 а.с. 172 - зворотній бік), зокрема, експерт зазначив, що даними наданих експерту первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, документально підтверджується наявність у ВП «Шахта ім. Є.А. Абакумова» станом на дату проведення інвентаризації 28.02.2008 некондиційного вугілля у кількості 25 903 т. Наявність на шахті станом на дату проведення інвентаризації 28.02.2008 рядового вугілля марки ДГСШ у кількості 25 903 т документально не підтверджується.

Суд погоджується з позицією відповідача, висловленою у судовому засіданні та у запереченнях проти позову стосовно того, що саме проведенням інвентаризації комісією шахти не підтверджено наявність рядового вугілля, тому і було проведено коригування залишків вугілля та з врахуванням цього, внесено дані до регістрів бухгалтерського обліку підприємства. Наданими позивачем документами не спростовано такі висновки відповідача.

Зазначені обставини, на переконання суду, доводять обґрунтованість висновку КРВ про нестачу рядового вугілля на складі шахти у зазначені кількості.

З огляду на викладене, позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

3. В акті ревізії вказано, що перевіркою особових рахунків працівників апарату проведеною шляхом співставлення розмірів та видів виплат із нормами діючих Положень про оплату праці працівників підприємства та перевіркою обґрунтованості та відповідності проведених нарахувань вимогам чинного законодавства встановлено, що згідно наказу ДП «ДВЕК» «Про розмір винагороди за участь у Раді директорів» від 28.07.2007 № 216 керівним працівникам ДП «ДВЕК» за умови отримання підприємством коштів Державного бюджету за період з 01.09.2007 по 01.01.2008 нарахована та сплачена винагорода за участь у Раді директорів на загальну суму 200 095,92 грн. (по апарату 102 937,47 грн., керівникам відокремлених підрозділів - 97 158,45 грн.), яка не передбачена Галузевою угодою, що є порушенням вимог ст.ст. 2, 5, 15 Закону України «Про оплату праці», ст. 97 КЗпП України, п. 2 Додатку до розділу 9 Галузевої угоди. Внески до державних цільових фондів склали 85 986,00 грн. (по апарату - 37 737,00 грн., по відокремленим підрозділам - 48 249,00 грн.) (аркуш 36 акту ревізії).

Суд приходить до висновку про необґрунтованість вказаної позиції Контрольно-ревізійного відділу у м. Макіївці з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 6.5.1 п. 6.5 Статуту ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» (в новій редакції), затвердженого наказом Міністра вугільної промисловості України №249 від 21.04.2006, погодженого з Донецьким територіальним комітетом профспілки працівників вугільної промисловості, з асоціацією незалежних профспілкових організацій шахтарських колективів Донецька, на підприємстві створюється Рада директорів Підприємства. Рада директорів Підприємства є колегіальним дорадчим органом Підприємства. До складу Ради директорів Підприємства за посадою входять керівник Підприємства, його заступники, керівники структурних підрозділів та відокремлених підрозділів. У засіданнях Ради директорів з правом дорадчого голосу можуть брати участь представники профспілкових чи інших уповноважених на представництво трудовим колективом органів. Раду директорів підприємства очолює Голова, який за посадою є керівник Підприємства. Рада директорів діє на підставі цього Статуту та положення , що затверджується Радою директорів.

П.п. 6.5.2 п. 6.5 Статуту ДП «ДВЕК» передбачено, що організаційною формою роботи Ради директорів Підприємства є засідання, що проводяться за необхідності, але не рідше ніж два рази на рік. Засідання Ради директорів Підприємства скликаються її Головою за власною ініціативою або на вимогу не менше ніж 1/3 членів Ради. Засідання Ради директорів Підприємства є правомочними, якщо на ньому присутні не менше ѕ членів Ради.

Згідно з п.п. 2.2, 2.4 Положення про Раду директорів ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», затвердженим протоколом засідання Ради директорів від 30.08.2007 №1, до складу Ради директорів входять: Генеральний директор ДП; заступник генерального директора; члени Ради директорів (заступники генерального директора, помічники генерального директора, керівники структурних підрозділів та відокремлених підрозділів); головний бухгалтер (за посадою); представники профспілок. Кількісний склад Ради директорів визначається Генеральним директором.

П.п. 5.3-5.5 Положення передбачено, що Рада директорів проводить чергові та позачергові засідання. Чергові засідання Ради директорів проводяться Генеральним директором не рідше одного разу на місяць. Позачергові засідання Ради директорів проводяться за мірою необхідності та можуть бути скликані Генеральним директором, його заступником, але не менш як 1/3 членів Ради директорів.

Відповідно до пункту 1 Доповнення до умов оплати праці робітників апарату управління ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», пункт 1.6 Положення про Раду директорів ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» доповнено Умовами оплати праці робітників апарату управління ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» (додаток 3 до колективного договору апарату ДП) після розділу 5 новим розділом. За змістом вказаних Умов передбачено винагороду за участь у Раді директорів. Зокрема, відповідно до пункту 6.2 цих Умов винагорода нараховується щомісячно у розмірі 50 відсотків посадового окладу за фактично відпрацьований час у межах календарного фонду робочого часу на підставі наказу генерального директора ДП (т. 1 а.с. 285).

Відповідно до Доповнення до умов матеріального забезпечення праці перших керівників відокремлених підрозділів ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», пункт 1 Умов матеріального забезпечення праці перших керівників відокремлених підрозділів ДП Донецька вугільна енергетична компанія» доповнено підпунктом 1.7 наступного змісту: «Винагорода за участь в роботі Ради директорів ДП в розмірі 50 відсотків посадового окладу за фактично відпрацьований час в межах календарного фонду робочого часу. Винагорода нараховується на підставі наказу генерального директора ДП» (т. 1 а.с. 286-287).

Згідно зі статтею 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

За змістом статті 15 Закону України «Про оплату праці», форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

Статтею 16 цього ж Закону передбачено, що на підприємствах і в організаціях, які знаходяться на госпрозрахунку і отримують дотації з бюджету, організація оплати праці здійснюється відповідно до статті 15 цього Закону, але в межах, визначених для них у встановленому порядку сум дотацій та власних доходів з урахуванням умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про колективні договори і угоди» передбачено, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.) (стаття 7 Закону). Статтею 9 цього ж Закону передбачено, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої, регіональної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду. Колективний договір, угода набирають чинності з дня їх підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у колективному договорі, угоді.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України №790 від 10.05.1999 «Про умови і розміри оплати праці працівників вугледобувних підприємств, яким надається державна підтримка» установлено, що форми і системи оплати праці, норми праці, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат працівникам вугледобувних підприємств установлюються в колективному договорі з урахуванням умов, розмірів і норм, передбачених законодавством, генеральною та галузевою угодами, а також умов, установлених цією постановою.

Оплата праці працівників зазначених підприємств проводиться в межах розрахункового фонду оплати праці, визначеного з урахуванням завдання з виробництва товарної вугільної продукції.

Розрахунковий фонд оплати праці щомісяця коригується (зменшується) на коефіцієнт невиконання планового завдання з виробництва товарної вугільної продукції, який не може бути нижчим 0,7.

Фактичний фонд оплати праці у звітному місяці може перевищувати величину скоригованого (розрахункового) фонду оплати праці лише в межах суми економії, отриманої з початку року.

Відповідно до п. 9.5 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001 форми і системи оплати праці: норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються Підприємствами в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та цією Угодами (т. 3 а.с. 1-3).

Таким чином, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами. Отже, встановлення ДП «ДВЕК» винагороди за участь у Раді директорів не суперечить вимогам чинного законодавства, генеральної та галузевої угодам, за умови, якщо нарахування та виплата такої винагороди передбачені у колективному договорі ДП «ДВЕК».

Крім того, за змістом висновку № 160 судово-економічної експертизи від 12.07.2012, нарахування та виплата ДП «ДВЕК» винагороди за участь у Раді директорів на загальну суму - 204 743,73 грн. (по апарату - 102872,24 грн., керівникам відокремлених підрозділів - 101871,49 грн.) є документально обґрунтованими (т. 2 а.с. 187).

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність спірної вимоги у зазначеній частині.

Також, відповідно до акту ревізії, підприємством за період з 01.10.2007 по 31.12.2007 зайво нарахована заробітна плата працівникам ділянки РГВ у загальній сумі 15 077,43 грн. внаслідок встановлення завищених розцінок на окремі види робіт, в порушення ст. 90 КЗпП, параграфів 3, 12, 13, 16, 18, 19 Єдиних норм виробітку, затверджених наказом Мінвуглепрому України від 03.12.1997 № 521. Внески до державних цільових фондів склали 7478,41 грн. (аркуш 39 акту ревізії).

Суд вважає зазначений висновок КРВ необґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Статтею 6 зазначеного Закону визначено, що основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Як вже зазначалось, за змістом статті 15 цього ж Закону, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до статті 90 Кодексу законів про працю України при відрядній оплаті праці розцінки визначаються виходячи з установлених розрядів роботи, тарифних ставок (окладів) і норм виробітку (норм часу).

Відрядна розцінка визначається шляхом ділення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на погодинну (денну) норму виробітку. Відрядна розцінка може бути визначена також шляхом множення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях.

Статтею 96 КЗпП України визначено, що основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Згідно зі статтею 97 цього Кодексу, оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Статтею 104 КЗпП України передбачено, що при виконанні робіт різної кваліфікації праця почасових робітників, а також службовців оплачується за роботою вищої кваліфікації.

Праця робітників-відрядників оплачується за розцінками, встановленими для роботи, яка виконується. В тих галузях народного господарства, де за характером виробництва робітникам-відрядникам доручається виконання робіт, тарифікованих нижче присвоєних їм розрядів, робітникам, які виконують такі роботи, виплачується міжрозрядна різниця. Виплата міжрозрядної різниці та умови такої виплати встановлюються колективними договорами».

Відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 5 «Гірничодобувна промисловість», розділ «Вугільна промисловість», затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики від 14.01.2000 № 62 встановлені кваліфікаційні характеристики гірника з ремонту гірничих виробок, які передбачають завдання та обов'язки, знання та кваліфікаційні вимоги осіб, які виконують зазначену роботу. Так, гірники з ремонту гірничих виробок 5-го розряду зобов'язані виконувати увесь комплекс робіт з перекріплення гірничих виробок з площею поперечного перерізу у просвіті 16 м2 і більше, а гірники з ремонту гірничих виробок 4-го розряду - з перекріплення гірничих виробок з площею поперечного перерізу у просвіті до 16 м2 (т. 3 а.с. 4-6).

Відповідно до п. 5.17 Колективного договору ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» на 2006-2007 р.р. нормування праці робітників Підприємства необхідно провадити у відповідності до Положення про нормування праці, затвердженим генеральним директором за узгодженням з Профспілками» (т.1 а.с.293-294).

Згідно з п. 12 Положення про нормування праці працівників ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», при відрядній оплаті праці розцінки визначаються виходячи з встановлених розрядів робот, тарифних ставок, які відповідають цим розрядам та норм виробітку (часу). Тарифікація робіт провадиться у відповідності до Довідників кваліфікаційних характеристик професій робітників, затверджених у встановленому порядку та обов'язкових для застосування в вугільній промисловості.

Усі роботи по виїмці вугілля в очисних вибоях і проведенню гірничих виробок, які включені до паспортів розрахунку комплексної норми виробітку і розцінки у відповідності до технологічних паспортів, тарифікувати згідно Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 5 «Гірничодобувна промисловість», розділ «Вугільна промисловість» (далі ДКХ, випуск 5) по п'ятому розряду, окрім робіт, які тарифікуються по більше високому розряду.

Весь комплекс робіт по перекріпленню гірничих виробок у відповідності з технологічними паспортами, які виконуються гірниками по ремонту гірничих виробок, слід тарифікувати по четвертому або п'ятому розряду згідно ДКХ, випуск 5. Роботи по ремонту крепі проведених виробок у відповідності з технологічними паспортами, які виконуються прохідниками, тарифікувати згідно ДКХ, випуск 5 по п'ятому розряду» (т.1 а.с. 288-292).

Отже, пунктом 12 Положення про нормування праці працівників ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», розробленого згідно з пунктом 5.17 колективного договору ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» встановлений порядок виплати міжрозрядної різниці шляхом розрахунку комплексних відрядних розцінок на перекріплення гірничих виробок виходячи з тарифікації робіт, які входять до комплексу, по 4-му або 5-му розрядам в залежності від поперечного перерізу виробок.

Відповідно до наданих суду документів, по дільниці з ремонту гірничих виробок (РГВ) шахти «Південнодонбаська №3» з 1 жовтня по 31 грудня 2007 р. гірниками з ремонту гірничих виробок різної кваліфікації виконувався комплекс робіт з перекріплення наступних гірничих виробок: з розширенням площі поперечного перерізу виробок у просвіті з 15,5 м2 до деформації, до 18 м2 після ремонту: східний польовий магістральний відкаточний штрек гор.624 м., східний конвеєрний штрек гор.824 м., груповий відкаточний штрек гор.624 м., східний польовий магістральний конвеєрний штрек гор.624 м., східний польовий відкаточний штрек гор.824 м.; з розширенням площі поперечного перерізу конвеєрної виробки 12 східної лави пласта с11 у просвіті з 11,2 м2 до деформації, до 15,5 м2 після ремонту.

У висновку № 160 судово-економічної експертизи від 12.07.2012 зазначено, що комплексні відрядні розцінки на перекріплення вищенаведених гірничих виробок працівниками шахти «Південнодонбаська №3» розраховані з урахуванням норм ст.ст.96,97,104 КЗпП України, п.12 Положення про нормування праці працівників ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» і Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 5, а саме: виходячи із тарифної ставки гірника з ремонту гірничих виробок 5-го розряду на перекріплення східного польового магістрального відкаточного штреку гор.624 м., східного конвеєрного штреку гор.824 м., групового відкаточного штреку гор.624 м., східного польового магістрального конвеєрного штреку гор.624 м., східного польового відкаточного штреку гор.824 м.; виходячи із тарифної ставки гірника з ремонту гірничих виробок 4-го розряду на перекріплення конвеєрної виробки 12 східної лави пласта с11.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що КРВ у м. Макіївці дійшов помилкового висновку щодо зайвого нарахування ДП «ДВЕК» заробітної плати працівникам ділянки РГВ у загальній сумі 15 077,43 грн. внаслідок встановлення завищених розцінок на окремі види робіт, в порушення ст.90 КЗпП України, параграфів 3, 12, 13, 16, 18, 19 Єдиних норм виробітку, затверджених наказом Мінвуглепрому України від 03.12.1997 № 521. Отже, позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Ревізією також було встановлено порушення ст.ст. 1, 2, 15 Закону України «Про оплату праці», ст. 90 КЗпП, п. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у вигляді необґрунтовано здійсненої доплати за виконання робіт за тимчасово відсутніх працівників:

- по ВП «Шахта ім. Челюскінців»: провідному бухгалтеру розрахункового сектору ОСОБА_8 сплачена доплата за виконання робіт за тимчасово відсутнього робітника на період відпустки бухгалтера цього ж сектору ОСОБА_9 (з 17.09.2007 по 30.09.2007) у сумі 244,25 грн.; внески до державних цільових фондів склали 121,30 грн. (аркуш 42 акту ревізії);

- по ВП «Шахта Лідієвка»: згідно наказу директора Лобко П.В. від 31.08.2006 № 516 встановлена доплата заступнику начальника ВЄП та ЗП ОСОБА_10 у сумі 81,84 грн., провідному інженеру ВЄП та ЗП ОСОБА_11 у сумі 136,62 грн., начальнику ВЄП та ЗП ОСОБА_12 у сумі 102,47 грн. за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника у розмірі 30% від посадового окладу відсутнього працівника у зв'язку з черговою відпусткою їх підлеглого працівника (економіста Маяковської І.В.), тобто за умови проведення відсутньому працівнику виплат із ФОП; тобто, проведено зайвих виплат на суму 480,11 грн., у т.ч. по оплаті праці 320,93 грн., внески до цільових фондів - 159,18 грн. (арк. 43 акту ревізії);

- по ВП «Шахта Лідієвка»: згідно наказу № 182 від 19.04.2007 сплачена доплата заступнику начальника ВЄП та ЗП ОСОБА_10 за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника (50% від посадового окладу) у зв'язку з черговою відпусткою її підлеглого працівника (ОСОБА_11), тобто за умови проведення відсутньому працівнику виплат із ФОП, у розмірі 279,90 грн.; внески до державних цільових фондів склали 138,83 грн. (арк. 44 акту ревізії).

Суд вважає необґрунтованими зазначені висновки КРВ у м. Макіївці, оскільки вони суперечать вимогам Кодексу законів про працю України та Генеральної угоди, а саме:

Відповідно до статті 105 Кодексу законів про працю України працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Відповідно до Додатку 3 «Перелік видів та мінімальних розмірів доплат і надбавок до тарифних ставок, окладів і посадових окладів працівників об'єднань, підприємств і організацій, що мають міжгалузевий характер, для встановлення у галузевих, регіональних угодах та колективних договорах» до «Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2004 - 2005 роки» від 19.04.2004, встановлена, у тому числі, доплата за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника - до 100 відсотків тарифної ставки (окладу, посадового окладу) відсутнього працівника.

Згідно з Додатком 24 до Умов оплати праці Галузевої угоди «Положення про установлення доплат і надбавок до тарифних ставок (окладів), посадових окладів працівників підприємств вугільної промисловості», встановлення доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника здійснюється лише у разі, якщо відсутнім працівникам не провадяться виплати з фонду оплати праці.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали, умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод. Згідно до ст.8 цього ж Закону, галузева угода не може погіршувати становище трудящих порівняно з генеральною угодою.

Таким чином, у спірних правовідносинах застосуванню підлягає саме ст. 105 КЗпП України та Додаток 3 до «Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2004 - 2005 роки» від 19.04.2004.

Крім того, відповідно до висновку № 160 судово-економічної експертизи від 12.07.2012, експертом встановлені наступні обставини.

Відповідно до завіреної копії наказу по ВП «Шахта «Лідієвка» від 31.08.2006 р. №516 випливає, що «У зв'язку з черговою відпусткою провідного економіста Марковської І.В. з 14.08.2006 р. по 28.08.2006 р. виконання обов'язків провідного економіста покласти на ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 за їх згодою, з доплатою 30% за відсутнього працівника кожної...».

Згідно до завіреної копії наказу по ВП «Шахта «Лідієвка» від 19.04.2007р. №182 випливає, що «У зв'язку з черговою відпусткою провідного інженера ОСОБА_11 з 06.04.2007 р. по 20.04.2007 р. виконання обов'язків провідного інженера покласти на ОСОБА_10 за її згодою з доплатою 50% за відсутнього працівника...».

Згідно наданих завірених копій розрахункових листків:

за серпень 2006 року нарахована доплата у зв'язку з черговою відпусткою працівника наступним робітникам: заступнику начальника ВЄП та ЗП ОСОБА_10 у сумі 81,84 грн., провідному інженеру ВЄП та ЗП ОСОБА_11 у сумі 136,62 грн., начальнику ВЄП та ЗП ОСОБА_12 у сумі 102,47 грн., всього 320,93 грн. (=81,84 грн. + 136,62 грн. + 102,47 грн.); за квітень 2007 року нарахована доплата у зв'язку з черговою відпусткою працівника наступному робітнику: заступнику начальника ВЄП та ЗП ОСОБА_10 у сумі - 279,90 грн.

Відповідно до завіреної копії наказу по ВП «Шахта імені Челюскінцев» від 28.09.2007 №249 випливає «Виконання обов'язків бухгалтера розрахункового сектору покласти на провідного бухгалтера розрахункового сектору ОСОБА_8 Доплату провести з розрахунку 50% окладу відсутнього робітника». Згідно до наданої завіреної копії розрахункового листка ОСОБА_8 випливає, що у вересні 2007 року нарахована доплата за виконання робіт тимчасово відсутнього робітника у сумі - 244,25 грн.

Відповідно до проведених експертом на підставі даних наданих документів дослідження, доплата за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників по ВП «Шахта «Лідієвка», по ВП «Шахта імені Челюскінцев» нарахована і виплачена у відповідності до норм ст.105 КЗпП України у межах, встановлених Додатком №3 до генеральної угоди, тобто нарахування доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників проведено правильно.

Таким чином, висновки акту ревізії КРВ у м. Макіївці від 06.05.2008р. №220-03-045 про порушення ВП «Шахта ім. Челюскінцев» ст.1,2,15 Закону України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24.03.1995 р., ст.90 КЗпП від 10.12.1971 р. № 322-08 (зі змінами та доповненнями), п.8 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1996 р., що призвело до необґрунтованої сплати доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника у розмірі - 244,25 грн., внески до державних цільових фондів від виплати якої становлять - 121,30 грн. не підтверджуються у повному обсязі, тобто є документально необґрунтованими.

Висновки акту ревізії КРВ у м. Макіївці від 06.05.2008 р. №220-03-045 про порушення ВП «шахта Лідієвка» ст.1,2,15 Закону України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24.03.1995 р., п.2 додатку 1 до «Умов оплати праці працівників вугільної промисловості і працівників, зайнятих на гірничих роботах з будівництва шахт і розрізів», додатку №24 до умов оплати праці Галузевої угоди між Мінпаливєнерго України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України», що призвело до необґрунтовано понесених витрат на сплату доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників у сумі - 600,83 грн., внески до державних цільових фондів від виплати якої становлять - 298,01 грн. не підтверджуються у повному обсязі, тобто є документально необґрунтованими.

Також експертом вказано, що стаття 90 КЗпП України, яка зазначена у акті ревізії КРВ у м. Макіївці у якості обґрунтування порушення щодо установлення доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника провідному бухгалтеру розрахункового сектору ВП «Шахта імені Челюскінцев» ОСОБА_8, регламентує порядок визначення розцінок при відрядній оплаті праці. Оскільки оплата праці ОСОБА_8 за відрядними розцінками не провадилася, то посилання у акті на зазначену статтю, є документально необґрунтованим (т. 2 а.с. 187 - 192).

З огляду на викладене, суд вважає спірну вимогу у цій частині протиправною.

4. Актом ревізії встановлено, що за період з вересня по грудень 2007 року ДП «ДВЕК» безпідставно понесені витрати на сплату юридичних послуг ПФ Фінансово-консультаційний центр «Експерт-оцінка», без їх отримання, які не передбачені фінансовим планом підприємства в сумі 132 000,00 грн., в порушення вимог п. 1 абз. 1 Постанови КМУ від 27.08.1995 № 690 «Про загальні положення юридичної служби міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державних підприємств, установ, організацій», п. 7 П(С)БО № 16 «Витрати», Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансових планів державних підприємств, акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких більше 50% акцій належать державі та їх дочірніх підприємств, затвердженого наказом Мінекономіки України № 173 від 21.06.2005, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.07.2005 за № 729/11009ВП (аркуш 52 акту ревізії).

Суд вважає зазначені висновки КРВ у м. Макіївці необґрунтованими, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ДП «ДВЕК» (Замовником) і Приватною фірмою Фінансово-Консультаційний центр «Експерт-Оцінка» (Виконавцем) укладено договори про надання юридичних послуг №88 від 01.09.2007, №160/07 від 03.10.2007, №625 від 01.11.2007, №738 від 03.12.2007.

Відповідно до п.1 вказаних договорів, їх предметом виступало: надання Виконавцем юридичної допомоги; проведення робіт по ознайомленню з нововведеннями та змінами і діючому законодавстві України; надання консультаційних послуг з ведення господарської діяльності; консультування з питань поточної господарської діяльності, консультації в сфері юридичної практики.

Вартість робіт за договорами №88 від 01.09.2007, №160/07 від 03.10.2007, №625 від 01.11.2007 складає - 33 000,00 грн., за договором №738 від 03.12.2007 - 35 200,00 грн.

Відповідно до п.4.2 договорів, вартість виконаних Виконавцем робіт оформлюється Актом здачі-приймання робіт щомісячно до 5-го числа місяця, наступного за звітним.

Виконання умов договорів підтверджено актами приймання-передачі виконаних робіт, які містять всі обов'язкові реквізити, тобто складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 №88. Оплата послуг проведена на підставі платіжних доручень на загальну суму 132 000,00 грн. (т. 1 а.с. 296-308).

Таким чином, вказаними документами підтверджено отримання юридичних послуг позивачем.

Стосовно посилання відповідача на необхідність відображення вказаних господарських операцій з отримання юридичних послуг у фінансовому плані підприємства, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-3 статті 75 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік.

Фінансовий план підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому: підприємств, що є суб'єктами природних монополій, та підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, - Кабінетом Міністрів України; інших підприємств - органами, до сфери управління яких вони входять.

Органи, до сфери управління яких входять державні комерційні підприємства, надають центральному органу виконавчої влади з питань економіки до 1 серпня року, що передує планованому, зведені показники фінансових планів та фінансові плани у розрізі окремих державних комерційних підприємств, які входять до сфери їх управління.

Відповідно до п. 2 Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану державного комерційного та казенного підприємства, господарського товариства, у статутному фонді якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 21.06.2005 №173, фінансовий план підприємства складається за формою згідно з додатком 1 на кожен наступний рік з поквартальною розбивкою і відображає очікувані фінансові результати в запланованому році. Фінансовий план підприємства також містить довідкову інформацію щодо фактичних показників минулого року та планових показників поточного року. Вказаним Порядком також передбачено, що у фінансовому плані в складі витрат підприємства відображаються у тому числі інші адміністративні витрати (код рядку 012/5), відносно яких у формі зазначена примітка «розшифрування». Юридичні послуги (код рядку 012/5/11) включаються до складу адміністративних витрат і підлягають відображенню у таблиці 5 «Аналіз окремих статей фінансового плану» до фінансового плану.

При проведенні судово-економічної експертизи у даній справі експертом були досліджені фінансові плани підприємства та встановлено, що в результаті дослідження наданих первинних документів та облікових регістрів ДП «ДВЕК», отримання позивачем юридичних послуг за договорами №88 від 01.09.2007 р., №160/07 від 03.10.2007р., №625 від 01.11.2007 р., №738 від 03.12.2007 р., укладеними з ПФ ФКЦ «Експерт-Оцінка», підтверджується: первинними документами бухгалтерського обліку: актами приймання-передачі виконаних робіт, платіжними дорученнями про перерахування грошових коштів в оплату юридичних послуг; відображенням господарських операцій з отримання юридичних послуг у регістрах бухгалтерського обліку, а саме у відомостях 3.3 аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками (до рахунку 631) за вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 р., у яких отримання юридичних послуг відображене по дебету рахунку 92 «Адміністративні витрати» у кореспонденції з кредитом рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Відповідно до наданих для дослідження документів випливає, що юридичні послуги у сумі - 132,00 тис. грн. враховані у складі інших адміністративних витрат (код рядку 5174), які є складовою частиною інших адміністративних витрат (код рядку 12517), які в свою чергу відображаються у складі загальної суми адміністративних витрат по рядку 125 Таблиці 5 «Аналіз окремих статей фінансового плану». Отже адміністративні витрати на юридичні послуги у сумі - 132,00 тис. грн. включені до фінансового плану ДП «ДВЕК» на 2007 рік., тобто є узгодженими (запланованими) відповідно до вимог наказу Мінекономіки України від 21.06.2005 р. №173.

В результаті дослідження наданих експерту документів, понесені позивачем витрати на юридичні послуги у сумі - 132 000,00 грн. за договорами №88 від 01.09.2007р., №160/07 від 03.10.2007р., №625 від 01.11.2007 р., №738 від 03.12.2007 р., укладеними з ПФ ФКЦ «Експерт-Оцінка», є документально обґрунтованими (т. 2 а.с. 192-200).

Суд також не приймає доводи відповідача стосовно того, що позивач не мав права укладати договори про надання юридичних послуг, оскільки має власну юридичну службу з таких підстав.

Відповідно до п. 1 Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.1995 № 690, у міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади (далі - міністерство), на державному підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) залежно від обсягу, характеру та складності правової роботи утворюється, як правило, в формі самостійного структурного підрозділу - юридичне управління (відділ, сектор, бюро, група тощо) або вводиться посада юрисконсульта відповідної категорії (далі юридична служба). Надання правової допомоги підприємству може здійснюватися на підставі договору, укладеного з юридичною чи фізичною особою суб'єктом підприємницької діяльності, який має ліцензію на здійснення юридичної практики, або з адвокатом, адвокатським бюро, фірмою, конторою чи іншим адвокатським об'єднанням.

Тобто, зазначені положення не містять вимог щодо неможливості укладення підприємством договорів про надання юридичних послуг у разі наявності юридичної служби на підприємстві, а навпаки передбачають можливість укладення відповідних договорів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.

Разом із тим, обираючи спосіб захисту порушеного права, позивач водночас просить визнати недійсними спірні пункти вимоги Контрольно-ревізійного відділу у м. Макіївці та, водночас, скасувати їх. Суд зазначає, що недійсність рішення суб'єкта владних повноважень означає втрату ним чинності з моменту його прийняття, а скасування - з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили. За таких обставин, суд вважає, що необхідним та достатнім способом захисту порушеного права позивача буде саме скасування відповідних пунктів вимоги.

Підсумовуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги частково та скасовує вимогу Контрольно-ревізійного відділу в м. Макіївці Донецької області від 20 червня 2008 року № 01-10/89 у частині:

1. відшкодування зайво виплаченої заробітної плати:

- винагорода за участь у Раді директорів у сумі 200,1 тис.грн.;

- заробітна плата працівникам ділянки РГВ у сумі 15,08 тис.грн.;

- доплата за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників з одночасним проведенням виплат із фонду оплати праці відсутнім працівникам на суму 0,84 тис.грн.;

- коригування нарахувань до державних цільових фондів на суму 93,88 тис.грн.;

2. відшкодування витрат на сплату юридичних послуг у сумі 132,0 тис.грн.

На підставі статті 94 КАС України суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати за сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто у розмірі 1,70 грн.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ», про визнання частково недійсною та скасування вимоги - задовольнити частково.

Скасувати Вимогу Контрольно-ревізійного відділу в м. Макіївці Донецької області від 20 червня 2008 року № 01-10/89 у частині:

1. відшкодування зайво виплаченої заробітної плати:

- винагорода за участь у Раді директорів у сумі 200,1 тис.грн.;

- заробітна плата працівникам ділянки РГВ у сумі 15,08 тис.грн.;

- доплата за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників з одночасним проведенням виплат із фонду оплати праці відсутнім працівникам на суму 0,84 тис.грн.;

- коригування нарахувань до державних цільових фондів на суму 93,88 тис.грн.;

2. відшкодування витрат на сплату юридичних послуг у сумі 132,0 тис.грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 (одна) гривня 70 копійок.

Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 10 квітня 2013 року.

Повний текст постанови виготовлено 12 квітня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.