Рішення № 31068778, 26.04.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2013 р.Справа № 916/811/13

Господарський суд Одеської області

У складі судді - Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань - Ярошенко С.П.

За участю представників сторін:

Від позивача: Чернишова О.Т. за довіреністю від 02.01.2013р. № 1/юр

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом військової частини 3039 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення 8 299,43 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Військова частина 3039 звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3.) про стягнення заборгованості в загальному розмірі 8 573,55 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 5 708,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 2 259,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу партії товарів № 11/рс від 06.07.2012р., що укладалось у здійсненні продажу товарів неналежної якості, вартість якого була повністю оплачена позивачем, та наступної відмови ОСОБА_3 здійснити заміну товару неналежної якості.

Згідно із заявою від 26.04.2013р. позивачем було зменшено розмір заявлених позовних вимог, в результаті чого військова частина 3039 просить стягнути із відповідача заборгованість в загальному розмірі 8 299,43 грн., яка складається із суми основного боргу в розмірі 5 708,00 грн., пені в сумі 1 050,27 грн., та суми двох штрафів в розмірі 1 141,60 грн. та в сумі 399,56 грн. Вказана редакція позовних вимог є остаточною та була прийнята до розгляду господарським судом.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень суду під розписку, проте ОСОБА_3 не скористався наданим законом правом на участь свого представника в судовому процесі. Оскільки відповідачем не було подано відзив на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача суд встановив наступне.

06.07.2012р. між ОСОБА_3 (Продавець) та військовою частиною 3039 (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу партії товарів № 11/рс, у відповідності до п.п. 1.1, 1.2, 2.2 якого Продавець зобов'язався доставити та передати у власність (повне господарське відання) Покупця товар, а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Найменування товару: набір студійного світла Micropro, який є невід'ємною частиною договору. Загальна вартість товару складає 5 708,00 грн.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи з положень п.п. 1.3, 5.1, 5.2 договору купівлі-продажу партії товарів № 11/рс від 06.07.2012р. поставка товару здійснюється на умовах підвозу Продавцем. Перехід права власності на товар здійснюється в момент підписання накладної. Продавець зобов'язаний передати Покупцю наступні документи на товар: накладну, рахунок.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору купівлі-продажу партії товарів № 11/рс від 06.07.2012р. відповідачем було передано у власність військової частини 3039 товар - набір студійного світла Micropro на суму 5 708,00 грн., що підтверджується накладною № 01/06/07 від 06.07.2012р., підписаною повноважними представниками сторін.

Згідно з п. 4.1 договору купівлі-продажу партії товарів № 11/рс від 06.07.2012р. Покупець після отримання товару згідно з умовами прийнятого бюджетного зобов'язання здійснює їх оплату протягом 5 банківських днів.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме із платіжного доручення № 3238 від 06.07.2012р., на виконання умов договору купівлі-продажу партії товарів № 11/рс від 06.07.2012р. позивачем було сплачено на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 5 708,00 грн. в якості повної оплати вартості придбаного товару у визначений угодою сторін строк.

Проте, в процесі експлуатації придбаного у відповідача товару комісією із посадових осіб позивача було виявлено його скриті (приховані) дефекти (невідповідність паспортним даним товару), а саме: одна з телескопічних стійок не висовується на повну довжину та не працює її фіксатор; одна вспишка ЕХ-300 дає спалах із запізненням; один софтбокс 60Х90 дає значно менше розсіювання світла ніж зазначено у паспортних даних. У зв'язку з викладеним, вказана комісія дійшла висновку, що товар, придбаний у відповідача за договором купівлі-продажу партії товарів № 11/рс від 06.07.2012р. має скриті дефекти, які не мають змоги у повній мірі використовувати товар за його призначенням. Висновки комісії військової частини 3039 відображені в акті про невідповідність товару вимогам по кількості та/або якості № 192 від 20.07.2012р., затвердженому командиром військової частини.

Згідно зі ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Відповідно до ст. 680 ЦК України покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк.

Положеннями ч. 1 ст. 688 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

У зв'язку із виявленими недоліками придбаного товару, військовою частиною 3039 було пред'явлено ОСОБА_3 претензію № 634 від 23.07.2012р. із вимогами про повернення набору студійного світла Micropro загальною вартістю 5 708,00 грн., про поставку ідентичного товару належної якості протягом трьох днів після отримання вимоги, а також про повернення вартості придбаного позивачем товару в сумі 5 708,00 грн. у випадку неможливості заміни товару неналежної якості.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно із накладною (вимога ) № 193 від 23.07.2012р., підписаною представниками сторін, позивачем було повернуто відповідачу придбаний у нього на виконання умов договору купівлі-продажу партії товарів № 11/рс від 06.07.2012р. товар неналежної якості. В свою чергу, як вбачається із матеріалів справи, за результатами розгляду претензії від 23.07.2012р. за № 634 ОСОБА_3 погодився із виявленими недоліками проданого товару та зобов'язався здійснити заміну цього майна на товар належної якості протягом трьох днів, до 26.07.2012р., або повернути суму сплаченої військовою частиною 3039 вартості придбаного товару неналежної якості.

Незважаючи викладене та подальше пред'явлення військовою частиною 3039 претензій з приводу неналежного виконання відповідачем власних зобов'язань продавця за укладеною між сторонами по справі угодою, ОСОБА_3 не здійснив заміни проданого товару на товар належної якості та не повернув позивачу грошові кошти за проданий товар.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Положеннями ст. 678 ЦК України передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

З огляду на наведені положення законодавства, а також приймаючи до уваги повернення відповідачу проданого останнім товару після виявлення військовою частиною його істотних недоліків, що, в свою чергу, свідчить про допущення ОСОБА_3 істотного порушення умов договору щодо якості проданого товару, і наступну відмову відповідача здійснити заміну дефектного товару на товар належної якості, відповідно до ст. 678 ЦК України у військової частини 3039 виникло право вимагати від відповідача повернення сплаченої за товар грошової суми в розмірі 5 708,00 грн., а у ОСОБА_3 - відповідний обов'язок здійснити повернення цих коштів.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 655, 673, 678, 680, 688 ЦК України господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог військової частини 3039 в частині стягнення з ОСОБА_3 суми основного боргу в розмірі 5 708,00 грн., що є вартістю сплаченого позивачем товару неналежної якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

В силу положень ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно зі ст. 22 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

З посиланням на положення ст. 231 ГК України позивачем було нараховано відповідачу до сплати штрафні санкції в загальному розмірі 2 591,43 грн., які складаються з пені в розмірі 1050,27 грн. та штрафу в розмірі 399,56 грн., нарахованих за порушення ОСОБА_3 строків виконання зобов'язання з передачі товару належної якості за вимогою позивача, а також штрафу в сумі 1 141,60 грн. за порушення зобов'язання щодо якості проданого товару. Приймаючи до уваги той факт, що військова частина 3039 є суб'єктом господарювання державного сектору економіки, оскільки діє на основі лише державної власності, а також враховуючи, що відповідач допустив прострочення як зобов'язання щодо передачі товару належної якості, так і зобов'язання щодо своєчасної його заміни на продукцію належної якості, відповідно до ст. 231 ГК України ОСОБА_3 зобов'язаний сплатити позивачу відповідно до правомірно здійснених останнім розрахунків пеню в сумі 1 050,27 грн., штраф за порушення строку виконання зобов'язання в сумі 399,56 грн. та штраф за порушення зобов'язання щодо якості проданого товару в сумі 1 141,60 грн.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог військової частини 3039 в частині стягнення із відповідача штрафних санкцій в загальному розмірі 2 591,43 грн., у зв'язку з чим, вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ОСОБА_3 перед військовою частиною 3039 в загальному розмірі 8 299,43 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 5 708,00 грн., пені в сумі 1 050,27 грн., штрафу за порушення строку виконання зобов'язання в сумі 399,56 грн. та штрафу за порушення зобов'язання щодо якості проданого товару в сумі 1 141,60 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог у повному обсязі шляхом присудження до стягнення із ОСОБА_3 на користь військової частини 3039 суми основного боргу в розмірі 5 708,00 грн., пені в сумі 1 050,27 грн., штрафу за порушення строку виконання зобов'язання в сумі 399,56 грн. та штрафу за порушення зобов'язання щодо якості проданого товару в сумі 1 141,60 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 617, 625, 655, 662, 664, 673, 678, 680, 688, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 193, 231 ГК України.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 617, 625, 655, 662, 664, 673, 678, 680, 688, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 193, 231 ГК України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 /АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в філії ВАТ „Укрексімбанк", МФО 328618/ на користь військової частини 3039 /м. Миколаїв, вул. Косіора, 2, код ЄДРПОУ 23313925, р/р 35228001000095 в ГУ ДКСУ в Миколаївської області, МФО 826013/ суму основного боргу в розмірі 5 708 грн. 00 коп. /п'ять тисяч сімсот вісім грн. 00 коп./, пеню в сумі 1 050 грн. 27 коп. /одна тисяча п'ятдесят грн. 27 коп./, штраф за порушення строку виконання зобов'язання в сумі 399 грн. 56 коп. /триста дев'яносто дев'ять грн. 56 коп./, штраф за порушення зобов'язання щодо якості проданого товару в сумі 1 141 грн. 60 коп. /одна тисяча сто сорок одна грн. 60 коп./, судовий збір в сумі 1 720 грн. 50 коп. /одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 30.04.2013р.

Суддя С.П. Желєзна